Завідувач кафедри

Бондаренко Юрій Іванович

yuriy_bondaren@ukr.net

bondarenko_yuriy63@ukr.net

Науковий ступінь та вчене звання:
Бондаренко Юрій Іванович – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри українського літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Освіта:
Закінчив аспірантуру та докторантуру Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, у якому захистив кандидатську («Формування в учнів активної настанови на національне відродження України в процесі вивчення творчості поетів-шістдесятників» (1997 р.)) та докторську («Теорія і практика навчання української літератури на філософсько-історичних засадах у старших класах загальноосвітньої школи» (2010 р.)) дисертації.

Трудова діяльність:
Працює в університеті з 1990 року.

Специфічний досвід:
Паралельно викладає українську літературу в Ніжинському обласному педагогічному ліцеї.

Викладання:
Його основні курси – «Методика навчання української літератури» (бакалаврат), «Методика навчання української літератури в середній і вищій школі» (магістратура). Керує аспірантурою за спеціальністю 014 Середня освіта (українська література).

Коло наукових інтересів:
Коло наукових інтересів науковця здебільшого стосується проблем використання мистецтва слова як засобу розвитку школярів та художньо-історичного моделювання в літературних творах. Ю. І. Бондаренко намагається розширювати діяльнісне поле уроку літератури, постійно пропонує педагогам України нові види роботи. У центрі уваги науковця перебувають шляхи шкільного аналізу літературного твору та вивчення історико-літературних матеріалів. Юрій Іванович – автор ідеаційно-концептуального аналізу, основною метою якого є формування світогляду школярів. Він розширив уявлення і про ряд інших, уже традиційних в методиці навчання літератури, шляхів вивчення мистецтва слова, зокрема пообразний, проблемно-тематичний, словесно-образний, жанровий, структурно-стильовий.
Ю.І.Бондаренко цікавиться проблемою уроку літератури як дидактичної структури. На засадах усталених типологічних моделей шкільного заняття ним вироблено оригінальну видову класифікаційну систему уроків літератури, що представлено в монографії «Загальна модель шкільного навчання української літератури» (2017).
Юрій Іванович працює і в галузі літературознавства. Враховуючи особливості художньо-історичного моделювання, він здійснив авторське прочитання творів багатьох українських письменників: повісті «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, казки «Фарбований Лис» та поеми «Мойсей» І.Франка, повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків», роману «Сонячна машина» В.Винниченка, повісті-поеми «Поза межами болю» О.Турянського, творчості Миколи Хвильового, роману «Марія» У.Самчука, роману «Диво» П.Загребельного, поезії В.Стуса, роману у віршах «Берестечко» Л.Костенко, роману «Вечірній мед» К. Москальця.
В останні роки Ю.І.Бондаренко виявив себе як письменник-прозаїк. З-під його пера вийшли дві книги оповідань («Фарца» (2017) та «Шахтар 1:1 Бешикташ» (2019)), написані в стилі «химерної прози». Одивнений світ художніх творів допомагає розкрити багато проблем сьогодення, які постають в оригінальній художній формі, у несподіваному авторському висвітленні.

Відзнаки:
1. Подяка Міністерства освіти і науки України.
2. Грамота Міністерства світи і науки України.
3. Грамота Інституту педагогіки НАПН України.
4. Подяка Голови Чернігівської обласної адміністрації.
5. Диплом І ступеня премії Вченої ради Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя «Науковець року університету – 2017».
6. Почесна грамота Упавління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації.
7. Почесна грамота Чернігівської обласної ради.

Публікації:
Юрій Іванович постійно презентує свої інтелектуальні здобутки в провідних фахових виданнях. Він є автором ряду монографій та посібників: «Теорія і практика навчання української літератури на філософсько-історичних засадах у старших класах загальноосвітньої школи» (2009 р.), «Методика шкільного вивчення української літератури на засадах ідеаційно-концептуального підходу: теорія і практикум» (2012), «Вивчення образів-персонажів літературного твору в школі: теорія і практикум» (2015), «Загальна модель шкільного навчання української літератури» (2017 р.) та ін.

Хархун Валентина Петрівна

vkharkhun@gmail.com

Науковий ступінь та вчене звання:

Докторка філологічних наук, професорка. У 2000 р. захистила кандидатську дисертацію з теми «Поетика роману Володимира Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля» в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У 2001 р. отримала атестат доцента. У 2010 р. захистила докторську дисертацію на тему «Соцреалізм в українській літературі: ґенеза, розвиток, модифікації» в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У 2013 р. отримала атестат професора.

Освіта:

Хархун Валентина Петрівна закінчила з відзнакою Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя за спеціальністю «Вчитель української мови та літератури» у 1995 р.

Трудова діяльність та специфічний досвід:
2016-по теперішній час – професор кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
2012-2016 – завідувач кафедри української літератури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Проф. Хархун – відповідальна редакторка чотирьох випусків «Винниченкознавчих зошитів» і трьох випусків «Studia Sovietica».
Проф. Хархун – членкиня двох фахових асоціацій: ASEEES (асоціація славістичних, східно-європейських та євразійських студій) MSA (асоціація дослідників пам’яті). Вона членкиня Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка в Нью-Йорку, Українського Фулбрайтівського кола (2013-2016 – Голова Наглядової ради Українського Фулбрайтівського кола), товариства випускників Східньоєвропейської літньої школи Варшавського університету, асоціації випускників Інституту Кеннана.

Викладання: здійснює наукове керівництво аспірантами зі спеціальності 035 Філологія (Українська література), викладає «Літературознавчий і лінгвістичний аналіз художнього твору», «Українська література ХХ ст. в ідеологічному полі».

Гранти: Валентина Петрівна була переможницею багатьох Міжнародних грантів:
2020 грант Канадського Інституту Українських Студій
2019 Grant of the Holodomor Research and Education Consortium
2016 the George F. Kennan fellowship (Woodrow Wilson Center, Washington)
Отримувала грантову підтримку для своїх досліджень від Канадського Інституту Українських студій (2012-2013, 2020), Дослідно-освітнього консорціуму із вивчення Голодомору (2019), фонду ім. Фрідріха Наумана (2013) та Фулбрайтівського кола (2009, 2013).

Стажування:
У 2003 р. вона була на науковому стажуванні в університеті штату Айова (США). Як переможниця Фулбрайтівського гранту, вона двічі стажувалася в США: протягом 2004-2005 років – у Пенсильванському університеті, 2010-2011 років – у Колумбійському університеті. Як переможниця конкурсу Інституту Кеннана, проф. Хархун стажувалася в центрі ім. Вудро Вілсона у Вашингтоні у 2016 р. Проф. Хархун стажувалася у Варшавському університеті (2007), у Ягеллонському університеті як переможниця програми Ю. Мяновського (2008) та королеви Ядвіги (2009). Як лауреатка Нагороди імені Івана Виговського стажувалася у Варшавському, Жешувському університетах та університеті Марії Кюрі-Склодовської у Любліні (2014-2015).

Гостьові лекції:
Прочитала авторський курс лекцій на тему «Музеї комунізму в Центрально-Східній Європі» у Варшавському університеті. Виступала з персональними лекціями в провідних університетах світу: Гарвардському, Колумбійському, Прінстонському, Торонтському, Ягеллонському, Варшавському та ін.

Проекти:
Авторка двох наукових проектів: Винниченкознавчої наукової лабораторії, яка 19 років успішно працює при кафедрі української літератури, та Studia Sovietica, започаткованої у 2007 р.

Відзнаки:
2016 the George F. Kennanfellowship (Woodrow Wilson Center, Washington)
2015 «Жінка року 2015» в номінації «Жінка року – науковець» (м. Ніжин)
2015 Почесна грамота обласної ради
2000 – 2002 – Стипендія Кабінету Міністрів України
1995 – Премія імені В. Рєзанова, Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя
1993 – 1995 – Гоголівська стипендія, Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя
Вона лауреат другої премії в університетській номінації «Науковець року 2012», «Науковець року 2013». Лауреат першої премії в університетській номінації «Науковець року 2014».

Конференції та публікації:
Учасниця більше ста Міжнародних конференцій в Україні, США, Польщі, Росії, Чехії, Литві, Хорватії, Іспанії та ін.
Валентина Петрівна має 120 публікацій, з них дві монографії («Соцреалізм в українській літературі: ґенеза, розвиток, модифікації» (лауреат Премії Книжка року-2010) «Роман Володимира Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля: генерика, семіосфера, імагологія»), 6 навчально-методичних праць та 112 статей, опублікованих в провідних наукових виданнях України та зарубіжжя.

Забарний Олександр Вадимович

zabarniy007@gmail.com

Кандидат педагогічних наук, доцент, Відмінник освіти України.

Науковий ступінь та вчене звання:
Кандидат педагогічних наук (1996). Наукова спеціальність: 13.00.02 – Методика навчання української літератури. Тема дослідження: «Формування у старшокласників поняття про образ-персонаж на уроках української літератури» (1996).
Доцент кафедри з 1998 року.
Член Національної спілки журналістів України (1995), Національної спілки письменників України (2012).

Освіта:
Ніжинський державний ордена Трудового Червоного Прапора педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя (1973-1977). Спеціальність: українська мова і література. Кваліфікація: учитель української мови і літератури.
Інститут педагогіки АПН України (1993- 1995). Пошукач лабораторії навчання української літератури.

Трудова діяльність:
2018 – теперішній час – доцент кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
2004-2018 – декан філологічного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
2001-2004 – проректор з навчальної та методичної роботи Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя.
1998-2001 – проректор з гуманітарних питань та виховної роботи Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя.
1996-1998 – начальник навчально-методичного відділу Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя.
1992-1996 – старший викладач кафедри методики викладання мови і літератури Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя.

1987-1992 – заступник директора з навчально-виховної роботи Прилуцького педагогічного училища імені Івана Франка.
1986-1987 – викладач української мови та літератури Прилуцького педагогічного училища імені Івана Франка.
1983-1986 – інспектор шкіл Прилуцького районного відділу народної освіти.
1977-1983 – учитель української мови та літератури Товкачівської середньої школи Прилуцького району, Чернігівської області.

Специфічний досвід:
З 2005 - і по теперішній час – член редколегії всеукраїнського часопису «Літературний Чернігів». З 2000 року – голова редакційної ради університетської газети «Альма матер».

Викладання:
Викладав курс «Методика навчання української літератури» для студентів бакалаврату та магістратури спеціальності 14.01. Середня освіта. Українська мова та література. На спеціальності 061. «Журналістика» викладаю курс «Літературний стиль».

Коло наукових інтересів:
Досліджую наукові проблеми: «Вивчення літератури рідного краю» та «Вивчення авторського стилю письменників Чернігівщини».

Відзнаки:
• Грамота Верховної Ради України (серпень, 2015).

• Нагрудний знак АПН України "Костянтин Ушинський" (серпень 2020).
• Нагрудний знак МОН України «Петро Могила» (квітень, 2006).
• Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (вересень, 2000).
• Почесна грамота Чернігівської державної обладміністрації (листопад, 1998).
• Подяка Голови Чернігівської державної обласної адміністрації (вересень, 2017).
• Почесна грамота Чернігівської обласної ради (березень, 2009; грудень 2016).
• Неодноразово нагороджувався Почесними грамотами університету.

Публікації:
Автор 10 наукових посібників з методики навчання української літератури, а весь науковий доробок складає понад 150 наукових та науково-методичних публікацій:
• Забарний О.В. До таїни образу: Посібник для вчителів. – Ніжин, 1997. – 70 с.
• Забарний О.В. Вивчення у школі літератури рідного краю. Навчально-методичний посібник. – Ніжин, 2003. -174 с.
• Забарний О.В. Психологічна характеристика образу-персонажа. Навчально-методичний посібник. – Ніжин, «Меланік», 2015. – 78 с.
• Забарний О.В. За лаштунками літа. Зб. науково-методичних статей. – Ніжин, «Меланік», 2006. – 148с.
• Поетичні голоси Чернігівщини: Зб. статей. – Чернігів: КП «Чернігівські обереги», 2003. – 336 с. Редакція, упорядкування.
• Забарний О.В. Нові теми у курсі літератури загальноосвітньої школи та методика їх викладання: Тематичне планування та методичні рекомендації зі спецсемінару для студентів. – Ніжин, НДПІ, 1993. - 45 с.
• Забарний О.В. Літературне краєзнавство: Методичні рекомендації з спецкурсу та спецсемінару з методики викладання української літератури для студентів. - Ніжин, 2010. – 75 с.
• Голуб Н., Проценко Л., Бондаренко Ю., Забарний О. Методика навчання української мови та літератури, Атестація здобувачів вищої освіти. Навчально-методичний посібник для студентів філологічного факультету. – Ніжин, Видавництво НДУ, 2017. -120 с.
• Історія української літератури: ХХ- поч.. ХХІ ст.: Навч. посіб.: у 3-х т. /В.І. Кузьменко, О.О. Гарачковська, О.В. Забарний та ін./ за ред.. Кузьменка В. – К.: ВЦ 2 Академія», 2017. – Т. 3. - 544с. (С. 70 – 81).
• Забарний О.В. Проблема героя та її осмислення старшокласниками в творі (на прикладі повісті Б. Антоненка-Давидовича «Смерть»)// Дивослово. - 1995.- №4 – С.47 – 52.
• Забарний О.В. Василь Барка «Жовтий князь» (до проблеми вивчення старшокласниками образу-персонажа)// Дивослово. – 1996. – №10. – С. 30-37.
• Забарний О.В. Шляхом спокути, Рецензія на повість Ольги Мак «Каміння під косою»// Дивослово. – 1996. - №11. – С. 57-60.

Художні твори:
• Забарний О. Пастелі Полісся: Поезії. - Прилуки, 1992. -55с.
• Забарний О. Лелеки не зраджують: Новели. - Прилуки, 1995. - 35с.
• Забарний О. Акорди серця: Лірика. – Ніжин, 2003. – 50 с.
• Забарний О. Стежина пам’яті моєї: Поезії. – Ніжин, 2010. – 68 с.
• Забарний О. Калинова сповідь: Проза. – К., 2010 – 94 с.
• Забарний О. Калинова сповідь: Новели. Видання друге. – Ніжин, 2011. – 116 с.
• Забарний О. Під знаком «білої плями»: Художньо-публіцистична повість. – К., Видавництво «Рада», 2012. – 344 с.
• Забарний О. Грішниця: Драма та оповідання. – Ніжин, 2014. – 120 с.
• Забарний О. Обриси на серці: Драматичні твори і оповідання. – Ніжин, 2017. – 320 с.
• Забарний О. Зорепад над Калюжинцями. Сільські оповідки. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2018. – 200 с.
• Забарний О. Ніжин. Кам’яна квітка українського бароко. Нариси. - Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2020. – 128 с.

Михальчук Ніна Іванівна

arturmihalcuk@gmail.com

Науковий ступінь: кандидат філологічних наук (30 серпня 2005р.)

Тема дисертації: «Мала проза Володимира Винниченка: від метафізичного до естетичного»

Вчене звання: доцент (31 жовтня 2014р.)

Освіта:
1. 1986-1991 – Ніжинський Державний інститут імені Миколи Гоголя
2. 2000-2003 – аспірантура при кафедрі української літератури Ніжинського Державного університету імені Миколи Гоголя

Трудова діяльність:
1991-до сьогодні – асистент, старший викладач, доцент кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського Державного університету імені Миколи Гоголя.

Викладання курсів: вступ до літературознавства, теорія літератури, методології дослідження літературного твору, основи наукових досліджень, теорія сприймання та розуміння літературного твору, основи поетики, аналіз епічного твору, аналіз ліричного твору, аналіз драматичного твору, літературний стиль, фольклор, історія української літератури перших десятиліть ХІХ ст., історія української літератури к. ХІХ – поч. ХХ ст.; історія української літератури ІІ половини ХХ ст., літературні течії та напрями ХХ ст.

Коло наукових інтересів: теорія літератури, ранній український модернізм.

Автор більше 20 наукових публікацій, у тому числі:
1. Криза християнської традиції в малій прозі В. Винниченка // Слово і час. – 2000. – №7. – С. 37-45.
2. Тілоцентричність у моделі художнього світу (оповідання В. Винниченка «Момент») // Слово і час. – 2002. - №2 – С. 39-43.
3. Мистецтво як ідеосфера: теорія живого мистецтва як заперечення гегелівської естетики змісту (на матеріалі оповідання В. Винниченка "Олаф Стефензон") // Наукові записки НДУ. – 2006. - С .18-24
4. Естетизоване життя як провокація: музичний проект буття проти принципу реальності (Раб краси В. Винниченка) // Література та культура Полісся. – 2008. -№46. – С. 98-106
5. Експресіонізм і міф: постановка проблеми // Література та культура Полісся. – 2011. - №62. – С. - 83-86.
6. Ідеосвіт Володимира Винниченка в контексті метафізичного пошуку // Література та культура Полісся. -2012. – №71. – С.69-89.
7. Цинічний розум як чинник трансформації буттєвої сфери в малій прозі В. Винниченка // Література та культура Полісся. – 2013. – №74. – С. 95-106.

Монографія: «Мала проза Володимира Винниченка: метафізичні та естетичні інтенції». – Ніжин. – 2007.

Навчальні посібники:
1. Вступ до літературознавства. Навчально-методичний комплекс для студентів філологічного факультету (за вимогами кредитно-модульної системи). – Ніжин – 2013.
2. Літературознавчі методи та методології. Навчально-методичний посібник. – Ніжин – 2016.

Капленко Оксана Миколаївна

kaplenko.om@gmail.com

Науковий ступінь та вчене звання (рік отримання атестата)
Кандитат філологічних наук (2006 р.), доцент (2008 р.)
Тема дисертації: «Наративні структури в українській авангардній прозі 20‑х рр. ХХ століття»

Освіта:
1. Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя (1996–2001 рр.).
2. Аспірантура при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (2001–2004 рр.).

Трудова діяльність:
1. Асистент кафедри української літератури (з 2001 р.).
2. Доцент кафедри української літератури (з 2006 р.), нині – кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики.

Специфічний досвід:
Керівництво науково-дослідницькими роботами МАН України

Викладання:
Дисципліни «Історія української літератури та літературної критики (давня література; 40-60‑ті рр. ХІХ ст.; 70-90‑ті рр. ХІХ ст.; перша половина ХХ ст.). Дитяча література. Українська література ХХІ ст. Історія літератури української діаспори.

Коло наукових інтересів:
Українська авангардна проза, літературна урбаністика, сучасна українська література.

Відзнаки:
1. Диплом лауреата щорічної обласної Премії імені Софії Русової (2009).
2. Почесна грамота Чернігівської обласної ради (2017).
3. Почесна грамота Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації (2018).
4. Почесна грамота Національної Академії наук України, Національного центру «Мала Академія наук України» (2018).

Публікації:
Автор більше 40 наукових та науково-методичних публікацій, у тому числі:

1. Урбаністичні уявлення В. Підмогильного у світі шпенглерівської концепції. Слово і час. 2002. № 8. С. 79–83.
2. Наратив як модель світу: структурна побудова і проекція на художній текст // Слово і час. – 2003. – №11. – С. 10-16.
3. Специфіка реалізації наративної категорії «голос» в авангардній прозі 20‑х рр. ХХ ст. (Майк Йогансен, Леонід Скрипник). Studia methoologica. Вип. 16: Наративні виміри літератури. Матеріали міжнародної конференції з наратології. Тернопіль, 23–24 жовтня 2003 р. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2005. С. 65–70.
4. Наративні структури в українській авангардній прозі 20-х років ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.01.01. Київ, 2005. 20 с.
5. Творчий неспокій Євгена Плужника. Плужник Євген. «О тишина моїх маленьких рим!» / упоряд. Оксана Капленко. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2007. С. 5–34.
6. Історія української літератури 70 – 90-х рр. ХІХ століття : Заліковий кредит І. Навчально-методичний посібник. Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2007. 108 с.
7. Феномен «сценарного» стилю оповіді аванґардиста Леоніда Скрипника. Наукові записки. Серія «Філологічна». Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія». Вип. 10. 2008. С. 321–333.
8. Роман «Хронос» Тараса Антиповича : особливості рецепції. Література та культура Полісся. Серія «Філологічні науки». № 7. / відп. ред. і упорядник Г. В. Самойленко. Ніжин : Видавництво НДУ ім. Миколи Гоголя, 2016. Вип. 84. С. 307–317.
9. Художня модель урбаністичного простору у романі Євгена Плужника «Недуга». Молодий вчений. 2017. № 4.3 (44.3) квітень. С. 93–97.
10. До питання типології жіночих образів у прозі Марії Матіос. Література та культура Полісся. Серія «Філологічні науки». №. 14 / відп. ред. і упорядник Г. В. Самойленко. – Ніжин : Видавництво НДУ ім. Миколи Гоголя, 2020. Вип. 98. С. 112–120.

Подоляка Надія Степанівна

nadechdasum@gmail.com

Освіта: термін навчання, здобута кваліфікація

1980 - 1988 Середня школа № 6, м. Cуми, Україна.
1988 -1991 Училище культури, м. Суми, Україна. Бібліотекар, диплом з відзнакою.
1992 - 1996 Харківський державний інститут культури, м. Харків, бібліотекар-бібліограф.
2009 - 2011 Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, м. Київ, здобувач, кафедра видавничої справи та редагування.

Науковий ступінь

Кандидат наук із соціальних комунікацій.
18 жовтня 2011 р. захистила дисертацію на тему «Становлення та розвиток видавничої справи Сумського краю (1861–1917): осередки, репертуар, розповсюдження» за спеціальністю 27.00.05 – теорія та історія видавничої справи та редагування.

Досвід роботи

1991 - 2004 Працювала у Сумській міській централізованій бібліотечній системі (промоція видань, організація презентацій).
2004 - 2014 На посаді наукового редактора робочої групи з підготовки Тому «Звід пам’яток історії та культури України. Сумська область» при управлінні культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації (дослідження та пропаганда історико-культурної спадщини, написання наукових статей до енциклопедичного видання, наукове редагування, коректура, укладання, участь у всеукраїнських та міжнародних конференціях, наукові публікації).
2005 - 2016 Викладач машинобудівного коледжу СумДУ (за сумісництвом). Дисципліни «Історія видавничої справи», «Редагування громадсько-політичних видань», «Рекламознавство та підготовка рекламних видань», «Основи книгознавства», «Державні видавничі стандарти», інші.
2014 - 2019 Старший викладач кафедри журналістики та філології СумДУ.
2019-2020 Доцент кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка

Організація та проведення соціокультурних заходів у 2015-2019 рр:

• Організатор регіонального конкурсу буктрейлерів на базі кафедри журналістики та філології СумДУ (2015 – 2019).
• Модератор секції «видавнича справа» Першого сумського книжкового форуму (31 серпня 2018 р.).
• Адміністратор сторінки «Сумщина видавнича» в соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм. https://www.facebook.com/nadechdapodolyaka/?modal=admin_todo_tour

Видання та відзнаки:

Авторка 24 книг, 51 публікації в газетах та збірниках, 77 наукових публікацій.
Основні публікації:
• Загальне книгознавство: [курс лекцій для студентів машинобудівного коледжу Сум ДУ: (спеціальність «Видавнича справа та редагування»)] / Укладач Н. С. Подоляка. – Суми: Вінок, 2006. – 76 с.
• Історія видавничої справи Сумщини: збірник документів та матеріалів. 1861 – 1920 / Упорядник Н. С. Подоляка. – Суми: Мрія-1, 2007. – 128 с.
• Каталог неперіодичних та продовжуваних видань 1861 – 1917 рр., створених у межах території сучасної Сумщини: (Матеріали до бібліографічного репертуару) / Укладач Н. С. Подоляка. – Суми: Слобожанщина, 2009. – 32 с.
• Подоляка Н. Писанням утверджені. З історії книги та книгодрукування на Сумщині: навч. посібник для студентів, які навчаються за спеціальністю «видавнича справа та редагування» / Н. Подоляка. – Суми: СВС Панасенко І. М., 2013. – 208 с.
• Подоляка Н. Редагування громадсько-політичних видань: навч. посіб. для студентів, які навчаються за спеціальністю «видавнича справа та редагування» / Н. Подоляка. – Суми : Панасенко І. М., 2015. – 136 с.
• Каталог друкованої продукції 1861–1917 рр., створеної друкарнями Сумського краю : (Матеріали до бібліографічного репертуару). – Вид. 2-е, змін. і доп. / Укладач Н. С. Подоляка. – Суми: СВС Панасенко І. М., 2016. – 136 с.
• Історія видавничої справи Сумщини. Збірник документів та матеріалів. 1920 – 1990 / Упорядник Н. С. Подоляка. – Суми: ВД «Білий птах», 2017. – 210 с.
• Подоляка Н. Соціальні практики краудфандингових платформ у рамках видавничої справи та журналістики: монографія / Н.  Подоляка. – Суми: Видавництво Сумського державного університету, 2018. – 103 с.
• Подоляка Н. З історії розвитку книжкової торгівлі на Сумщині: монографія / Н.  Подоляка. – Суми: видавничо-виробниче підприємство «Мрія», 2018. – 112 с.
• Подоляка Н. С. Видавнича політика просування книжки на село у 20-х рр. ХХ ст. (На матеріалах Сумського округу) / Н. С. Подоляка // Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку: матеріали міжнародної наукової конференції (22-23 листопада 2012 року). – Харків, 2012. – С. 32-33.
• Подоляка Н. С. Реклама книжки, друкарень та книжкових магазинів у повітовому місті Суми (друга половина XIX – початок ХХ ст.) / Н. С. Подоляка // Наукові записки Інституту журналістики. – 2016. – Т. 4. – С. 54-61.

Дзюба Тетяна Анатоліївна

tadzuba@gmail.com 

Науковий ступінь:
Дзюба Тетяна Анатоліївна – доктор наук із соціальних комунікацій.

Посада:
Професор кафедри українського літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Освіта:
Закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, аспірантуру Інституту літератури Національної Академії Наук України та докторантуру Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Доктор наук із соціальних комунікацій, професор, академік Національної Академії наук вищої школи Казахстану.

Трудова діяльність:
Працює в університеті з 2016 року.

Специфічний досвід:

Працювала завідувачем відділу Чернігівської обласної газети «Гарт», власкором газети «Молодь України» у Чернігівській області, викладачем Київського інституту «Слов'янський університет» та Чернігівського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України. Член зарубіжних академій і творчих спілок: Міжнародної літературної (науково-мистецької) Академії «Македонія Презент» (м. Скоп'є, Македонія), Міжнародної Медитеранської Академії імені братів Міладінових (м. Струга, Македонія), Міжнародної Академії літератури і мистецтв Удмуртії (м. Іжевськ), Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії (м. Бухарест), Міжнародної спілки письменників імені П'єтро Богдано (м. Брюгге, Бельгія, керівник – Єтон Келменді), Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан), Слов'янської міжкультурної, міжнародної науково-дослідницької групи (м. Будапешт, Угорщина), Міжнародної Академії «ЛІК» діячів літератури, мистецтв і комунікацій (м. Берлін – м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина), академік Міжнародної громадської Академії Поезії (м. Бішкек, Киргизстан; диплом і почесна медаль академіка).

Викладання:
Її основні курси – «Основи журналістики», «Вступ до фаху», «Історія видавничої справи», «Жанри журналістики», «Журналістська етика», «Редакторський фах».

Літературна і наукова творчість:
Авторка:

• збірки поезій «Акомодація до часу» (2000),
• літературознавчої книги «Талант як міра ваги» (2008),
• монографії «Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини XIX — першої третини XX ст.: модель національної ідентичності» (2012),
• численних літературно-критичних і літературознавчих публікацій у газетно-журнальній періодиці та наукових виданнях.
• У 2013 році в Польщі, у Любліні, вийшла книга віршів Тетяни Дзюби (у співавторстві з Сергієм Дзюбою) «Розмова чоловіка і жінки» польською та українською мовами (перекладачі Роксана Кжемінська, Маріанна Хлопек-Лабо і Анна Тилютка; художниця Ядвіґа Квятковська).
• В 2014-му в США, у Нью-Йорку, побачила світ книга Тетяни і Сергія Дзюби «Вибрані вірші» англійською й українською мовами (перекладачі Люба Ґавур і Богдан Бойчук);
• В 2014-му в Казахстані, в Алмати, вийшла поетична збірка Тетяни і Сергія Дзюби «Остання кочівля любові» казахською та російською мовами (казахською переклав Ауезхан Кодар, а російською — Володимир Ільїн).

У 2015 році побачили світ книжки Тетяни і Сергія Дзюби

• «Яблука з небесного саду» (туркменською та українською мовами, перекладач Ак Вельсапар; Швеція, Стокгольм),
• «На сріблястій долоні вічності» (болгарською та українською мовами, перекладач Димитр Христов, редактор і консультант Анна Багряна, рецензент Боян Ангелов; Болгарія, Софія)
• «Вірші Тетяни і Сергія Дзюби 60-ма мовами світу» у чотирьох томах (Канада, Торонто).
• У 2016-му вийшла збірка віршів Тетяни та Сергія Дзюби «На острові, далекому, мов сльози Єви» сербською та українською мовами (перекладач Рісто Василевскі; передмова Мічо Цв'єтіча; Сербія, м. Смедерево: «Арка»).
• У 2017 році в Канаді побачила світ збірка вибраних віршів Тетяни Дзюби «Танок Саломеї» (Торонто, «Новий Світ», серія «Лауреати премії імені Ернеста Хемінгуея»).

У 2018 році вийшли поетичні книги Тетяни та Сергія Дзюби:

• «Місто Зима» (Білорусь, м. Мінськ; білоруською мовою, перекладач Михась Пазняков; передмова Анатолія Аврутіна);
• «Дощ із твоїми очима» (Чехія, м. Градець-Кралове; чеською та українською мовами; перекладачі Мілан Грабал і Петр Каліна; післямова Мілана Грабала).
• «Колись ви вигадаєте нас» (у перекладі в'єтнамською мовою, перекладачі — професор Нгуєн Хиу Хоанг і поетеса До Тхі Хоа Лі; автор передмови — літературознавець Нгуєн Суан Хоа; В'єтнам: Спілка ханойських письменників і Ханойський університет).

У 2019 році вийшли поетичні книги Тетяни і Сергія Дзюби:

• «Голоси двох поетів» (іспанською та українською мовами, перекладач — Галина Шитікова де Ескобар, Болівія). Книжка надрукована в Іспанії (м. Мадрид) та Болівії (м. Кочабамба).
• «Береги» (вірші румунською та українською мовами, перекладач — відомий румунський поет, композитор, автор пісень, перекладач, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії Пауль Полідор). Книга надрукована в Румунії, у м. Бухарест, у видавництві Фундації Пауля Полідора.

У 2020 році в Киргизстані вийшла книжка Тетяни і Сергія Дзюби «Веселка на віях» (киргизською та українською мовами).

• У Канаді побачив світ п'ятий том Тетяни та Сергія Дзюби «Вірші 75-ма мовами світу» (913 сторінок, м. Торонто, 2020).

Упорядник і автор антологій сучасної української поезії «Пастухи квітів» (1999) та «Станція Чернігів» (2002).

Твори Тетяни Дзюби перекладені 80-ма мовами світу і надруковані в 50-ти країнах.

Відзнаки:
Лауреат всеукраїнських, державних, міжнародних і зарубіжних літературних премій:

1. Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя (1999).
2. Літературно-мистецька премія імені Михайла Коцюбинського (2001).
3. Всеукраїнська літературна премія імені Бориса Нечерди (2001).
4. Міжнародна літературна премія імені Дмитра Нитченка (Україна – Австралія, 2002).
5. Міжнародна літературна премія імені Івана Кошелівця (м. Мюнхен, Німеччина, 2003).
6. Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди (2005).
7. Літературно-мистецька премія імені Леоніда Глібова (2011).
8. Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша (2012).
9. Премія Державного комітету телебачення і радіомовлення України імені Івана Франка за найкращу наукову роботу року (2014).
10. Премія Української православної церкви Київського патріархату імені преподобного Паїсія Величковського (2014).
11. Міжнародна літературна премія «Золотий перстень» (м. Скоп'є, Македонія, 2014).
12. Міжнародна літературна премія «Золотий асик» (м. Алмати, Казахстан, 2014).
13. Міжнародна літературна премія імені Ернеста Хемінгуея (м. Торонто, Канада) – за зміцнення творчих зв'язків між народами (2015).
14. Міжнародна літературна премія імені Веніаміна Блаженного (м. Мінська, Білорусь –Австралія, 2016).
15. Міжнародна літературна премія імені Юзефа Лободовського (м. Люблін, Польща, 2016).
16. Міжнародна літературна премія видавництва «Арка» («Краща книга року», м. Белград, Сербія, 2017).
17. Міжнародна літературна премія «Світ Пограниччя» (нагороджена за визначну перекладацьку діяльність, Україна, 2017).
18. Міжнародна літературна премія імені Олексія Жданова (м. Мінськ, Білорусь – Австралія, 2017).
19. Міжнародна літературна премія імені Гомера (м. Афіни, Греція, 2017).
20. Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (м. Париж, Франція, 2018).
21. Всеукраїнська премія «За подвижництво у державотворенні» імені Якова Гальчевського (м. Київ, 2018).
22. Міжнародна літературна премія імені Джека Лондона (м. Сан-Франциско, США, 2018).
23. Літературна премія імені Максима Танка (м. Мінськ, Білорусь, нагорода Спілки письменників Білорусі, 2018).
24. Міжнародна премія авторської пісні імені Василя Симоненка (м. Київ – м. Луцьк, 2018),
25. Міжнародна літературна премія імені Михайла Булгакова (м. Одеса, Україна – Німеччина, 2018).
26. Міжнародна літературна премія імені Владислава Ходасевича (Білорусь, м. Мінськ, 2019).
27. Міжнародна літературно-мистецька премія імені Миколи Лисенка (м. Одеса, Україна – Німеччина, 2019).
28. Міжнародна літературна премія імені Марка Твена (США, 2020).
29. Міжнародна літературна премія миру – Посол миру (Німеччина – США, 2020).
30. Міжнародна мистецька премія імені Сергія Васильківського (м. Київ, 2020).
31. Премія імені Галшки Гулевичівни (м. Луцьк – м. Київ, 2020).
32. Міжнародна мистецька премія імені Іллі Рєпіна (Україна, США, Німеччина, 2020).
33. Міжнародна літературна премія імені Еміля Золя (Франція, 2020).
34. Міжнародна літературно-мистецька премія імені Івана Айвазовського (Україна, Німеччина, США, 2020).
35. Міжнародна літературна премія імені Мацуо Басьо (Японія, США, Німеччина, 2021).
36. Міжнародна мистецька премія імені Архипа Куїнджі (м. Київ, 2021).
37. Міжнародна літературна премія імені Лесі Українки (м. Київ, 2021).

Переможець, лауреат всеукраїнських, міжнародних, зарубіжних літературних конкурсів і фестивалів:

1. Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (м. Київ, Україна).
2. Лауреат літературного конкурсу «Краща книга року» (м. Чернігів, неодноразово).
3. Лауреат конкурсу «Жінка року» (м. Чернігів, двічі).
4. Лауреат XXXVI, XXXVII і XXXVIII Міжнародних фестивалів поезії та верхньолужицької культури (Німеччина, м. Баутцен – м. Дрезден – м. Берлін, 2014, 2015, 2016).
5. Лауреат Міжнародної літературної премії Синдикату болгарських учителів «Перемога» IX Міжнародного фестивалю поезії «Славянска прегръдка», м. Варна, (Болгарія, Слов'янська літературно-мистецька Академія, 2015).
6. Відзначена дипломом Міжнародного фестивалю «Литаври» (Україна, м. Чернігів, 2016).
7. Переможець Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє (Німеччина – Україна, м. Одеса; понад 200 учасників із 20-ти країн, найвища нагорода – «Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія» (2016)).
8. Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Румунії (м. Бухарест, 2016).
9. Переможець Міжнародного літературного конкурсу в Бельгії (м. Брюгге, 2017).
10. Переможець Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Італії (м. Рим, 2017).
11. Переможець Міжнародного літературного конкурсу «Пушкін і Гоголь в Італії» (найвищі нагороди в номінаціях «Поезія» та «Проза» – «Діамантовий Дюк у Римі», Італія, м. Рим, 2017).
12. Переможець Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (1 місце, м. Одеса, 2017).
13. Переможець Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє за 2017 р. (м. Одеса, Україна – Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – «Діамантовий Дюк» – найвища відзнака українсько-німецького конкурсу: стала переможцем Міжнародних літературних Олімпійських ігор (змагалися понад 300 письменників із 25 країн), а також перемогла в номінації «Поезія» (2017).
14. Переможець XX-го ювілейного Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо-2018» (м. Бердянськ).
15. Переможець Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (Національна спілка журналістів України, м. Одеса, 2018).
16. Переможець Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє за 2018 р. (м. Одеса, Україна – Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – «Діамантовий Дюк» (у номінації «Поезія»).
17. Переможець міжнародного конкурсу імені Олеся Гончара журналу «Бористен» (2018),
18. Переможець XXI-го Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо-2019» (м. Бердянськ).
19. Переможець XX-го Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (м. Одеса, 2019).
20. Нагороджена премією Ордену Карпатських Лицарів на літературно-мистецькому фестивалі «Лицар Карпат» (м. Ужгород, 2019).
21. Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє за 2019 р. (м. Одеса, Україна – Франкфурт-на-Майні, Німеччина) — «Діамантовий Дюк» (у номінації «Поезія»).
22. Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє («Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія», 2020).

Всеукраїнські, державні, міжнародні, зарубіжні ордени, медалі та почесні грамоти:

1. Почесна грамота Спілки письменників Білорусі (2010).
2. Почесна грамота Чернігівської обласної ради (2013).
3. Почесна грамота Спілки болгарських письменників і Нагрудний знак «Золотий Пегас» за визначну літературну та наукову діяльність (2014).
4. Ювілейна медаль Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря» (до 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка, за підписом видатного українського поета Бориса Олійника, м. Київ, 2014).
5. Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи (Україна, 2016).
6. Орден «За розбудову України» (м. Київ, 2016).
7. Медаль «За відродження України» (м. Київ, 2016).
8. Медаль Богдана Хмельницького (м. Київ, Україна, 2016).
9. Почесна грамота Національної спілки журналістів України (м. Київ, 2016).
10. Почесна грамота Департаменту культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації (м. Чернігів, Україна, 2016).
11. Медаль Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан, 2016).
12. Міжнародна медаль Олександра Довженка (Україна, 2017).
13. Міжнародна медаль Франческо Петрарки (м. Рим, Італія, 2017).
14. Міжнародна медаль Лесі Українки (Україна, 2017).
15. Міжнародна медаль Генріха Бьолля – німецького прозаїка і Нобелівського лауреата (м. Берлін, Німеччина, 2017).
16. Нагрудний знак (медаль) Спілки письменників Білорусі «За великий внесок у літературу» (м. Мінськ, Білорусь, 2018).
17. Срібна медаль аль-Фарабі — висока державна нагорода Казахстану, урочисто вручена під час наукової та творчої поїздки Тетяни Дзюби до Алмати (Казахстан, 2018).
18. Почесна міжнародна медаль Мігеля де Сервантеса (Іспанія-США-Канада-Німеччина, 2019).
19. Медаль Максима Богдановича (Білорусь, м. Мінськ, 2019).
20. Почесна міжнародна медаль Франца Кафки (Німеччина-Австрія-Чехія, 2019).
21. Почесна грамота Національної спілки письменників України (2019).
22. Нагороджена Почесним дипломом Шостої Міжнародної літературно-мистецької виставки в Одесі, в якій взяли участь художники та письменники з 40 держав (2020).

Міжнародні, всеукраїнські рейтинги та відзнаки:

1. Лауреат Всеукраїнського рейтингу популярності «Золота Фортуна», який визначає Міжнародна Академія рейтингових технологій і соціології (нагороджена медаллю «Трудова Слава», як «Письменниця року», м. Київ, Україна, 2017).
2. Лауреат Відзнаки імені Івана Багряного – нагороди Фундації Івана Багряного (США) та всеукраїнського журналу «Бористен» (Україна – США, 2017).
3. Лауреат Відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2018).
4. Лауреат Відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2019).
5. Лауреат Відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2020).
6. Лауреат Почесної відзнаки «Народний поет України» (м. Київ, 2020).

Член зарубіжних академій та спілок:

• Академік Національної Академії наук вищої школи Казахстану (з 2017).
• з 2014 року – Міжнародної літературної (науково-мистецької) Академії «Македонія Презент» (м. Скоп'є, Македонія).
• Міжнародної Академії літератури та мистецтв Удмуртії (м. Іжевськ, Удмуртія, Російська Федерація).
• з 2015-го – Міжнародної Медитеранської Академії імені братів Міладінових (м. Струга, Македонія).
• з 2016-го – Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії (м. Бухарест).
• з 2017-го – Міжнародної спілки письменників імені П'єтро Богдано (керівник – Єтон Келменді, м. Брюгге, Бельгія).
• Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан).
• Міжнародної Академії літератури, мистецтв і комунікацій (м. Берлін – м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина).
• з 2018-го – Слов'янської міжкультурної, міжнародної науково-дослідницької групи (м. Будапешт, Угорщина).
• з 2020-го – академік Міжнародної громадської Академії Поезії (м. Бішкек, Киргизстан; диплом і почесна медаль академіка).

Історія видавничої і друкарської справи

1

Вступ до мовознавства

1

Вступ до слов'янської філології

1

Практикум з української мови

1

Сучасна українська літературна мова (фонетика)

1

Сучасна українська літературна мова (морфологія)

2,3

Сучасна українська літературна мова (лексикологія)

1

Сучасна українська літературна мова (синтаксис)

3,4

Ділова українська мова

2,3

Старослов'янська мова

2

Стилістика української мови

2,5

Текстознавство

2

Типологія помилок

3

Українська діалектологія

3

Стилістика і культура української мови

4

Історія української літературної мови

4

Загальне мовознавство

5

Лінгвоаналіз

5

Проблемні питання теоретичного синтаксису

Муб, Мус

С/к  та с/с з мови та методики викл.мови і діалектології

5

С/к  та с/с з мови, методики мови

5

Сучасні інформаційні технології при викладанні фахових дисциплін

5

Основи наукових досліджень

Мус

Історична граматика української мови

1

Бібліотекознавча практика

1

Логіка і методи логічного аналізу тексту

1

Шрифтознавство

1

Технічне редагування

1

Літературне редагування

1

Редакційний аналіз і правка

1

Виражально-зображальні засоби українського художнього мовлення

Муб, Мус

Лінгвістичний аналіз художнього тексту

5

Актуальні проблеми лексичної семантики

Мус

Проблеми сучасної етнолінгвістики

Мус

Бойко Надія Іванівна

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови та методики її навчання

Закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. М. Горького (1975), аспірантуру при Київському державному педагогічному інституті ім. М. Горького (1983) і докторантуру при Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова (2001).

Тема докторської дисертації – “Українська експресивна лексика: проблеми семантики і функціонування” (2006).

На кафедрі працює з 1 вересня 1979 року.

Дисципліни: сучасна українська літературна мова (лексикологія, фонетика, фонологія, морфонологія, орфоепія, графіка, орфографія), спецкурси та спецсемінари з лінгвостилістики та фонології української мови, керує аспірантами.

Підготувала п'ятьох кандидатів наук.

Нагороджена нагрудним знаком МОН України “Відмінник освіти України” (1995), нагрудним знаком МОН України “Петро Могила” (2009), грамотою Верховної Ради України (2010), медаллю "Ушинський К.Д." (2016).

Бойко Вікторія Миколаївна

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича (1980), аспірантуру при Національному педагогічному інституті ім. М. Драгоманова (1989).

Тема кандидатської дисертації – “Фразеологічні одиниці з анімалістичним компонентом у сучасній українській літературній мові” (1989).

На кафедрі працює з 1 вересня 1980 року.

Дисципліни: сучасна українська літературна мова (морфологія), спецкурси з фразеології та морфології.

Нагороджена нагрудним знаком МОН України “Відмінник освіти України” (2000).

Вакуленко Галина Михайлівна

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1986), аспірантуру при Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова (1995).

Тема кандидатської дисертації – “Семантико-синтаксичні функції обставин місця у структурі простого речення” (1996).

На кафедрі працює з 1 вересня 1988 року.

Дисципліни: сучасна українська літературна мова (синтаксис), ділова українська мова, спецкурс із синтаксису.

Зінченко Станіслав Віталійович

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчив Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1991), аспірантуру при Ніжинському державному педагогічному університеті ім. Миколи Гоголя (1998).

Тема кандидатської дисертації – “Історія ступенів порівняння в українській мові” (2000).

На кафедрі працює з 15 серпня 1991 року.

Дисципліни: історична граматика, історія української літературної мови, старослов’янська мова, логіка і методи логічного аналізу тексту.

Нагороджений Почесною грамотою МОН України (1998), нагрудним знаком “Відмінник освіти України” (2003).

Кайдаш Алла Миколаївна

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (2000), аспірантуру при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (2003).

Тема кандидатської дисертації – “Українська міфологічна лексика в художній літературі XIX ст.” (2004).

На кафедрі працює з 1 вересня 2002 року.

Дисципліни: стилістика сучасної української мови, сучасна українська мова з практикумом, історія видавничої та друкарської справи, редакторський практикум.

Пасік Надія Михайлівна

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1988), аспірантуру при Ніжинському державному педагогічному університеті ім. Миколи Гоголя (1999).

Тема кандидатської дисертації – “Власні назви в українській фразеології та пареміології” (2000).

На кафедрі працює з 1 вересня 1991 року.

Дисципліни: лінгвістичний аналіз тексту, вступ до мовознавства, шрифтознавство і технічне редагування, текстознавство, типологія помилок, редакторський аналіз і правка, коректура, актуальні проблеми лексичної семантики.

Нагороджена Почесною грамотою МОН України (2007).

Пугач Валентина Миколаївна

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1981), аспірантуру при Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова (1996).

Тема кандидатської дисертації – “Історія формування та функціонування предикативних форм на -но, -то в українській мові” (1997).

На кафедрі працює з 25 серпня 1989 року.

Дисципліни: сучасна українська літературна мова (лексикологія, синтаксис), типологія видань, етнолінгвістика, лінгвокультурологія.

Бондаренко Алла Іванівна

доктор філологічних наук, професор кафедри методики навчання укр. мови й літератури.

Алла Іванівна Бондаренко народилася 1965 року в м.Кролевці Сумської області. У 1986 році закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В.Гоголя, у 1996 році – аспірантуру при Інституті української мови НАН України.  Цього ж року захистила кандидатську дисертацію «Поетична мова Василя Стуса (експресеми емотивного змісту)». Після закінчення докторантури в 2018 році захистила докторську дисертацію "Образна семантика темпоральності поетичних текстів ХХ століття в інтегративному вимірі"(Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Нині – професор кафедри української мови та методики її навчання.

Автор близько дев'яноста праць із лінгвостилістики, лінгвокультурології та лінгвосинергетики, зокрема посібників «Культура ділового мовлення вчителя» (Ніжин, 2000) й «Художній текст в інтерпретаційному вимірі» (Ніжин, 2008) та монографій «Текстово-світоглядні моделі художнього мовомислення ХХ ст.» (Ніжин, 2009), "Образна семантика темпоральності поетичних текстів ХХ століття" (Ніжин, 2017) та низки публікацій у наукометричних виданнях України, Австрії, Німеччини, Білорусі.

Голуб Наталія Миколаївна

доцент кафедри методики викладання української мови та літератури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, кандидат педагогічних наук, педагогічну діяльність розпочала з 1995 року.

1995 року закінчила філологічний факультет Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 2000 року – аспірантуру  Інституту педагогіки АПН України (м.Київ).

Від 1995 до 2001 року поєднувала наукову діяльність із педагогічною працею в ліцеї при НДУ як учитель української мови та літератури, фахівець вищої категорії.

В університеті - із 2001 року. Від 2004 до 2006 року працювала на посаді заступника декана з виховної роботи філологічного факультету.

У 2006 році захистила кандидатську дисертацію на тему: “Розвиток зв’язного мовлення учнів 5 – 7 класів засобами музики і живопису”.

У колі її наукових інтересів – методика навчання української мови в школах різних типів, формування національно мовної особистості в умовах реформування освіти, виховання морально-етичних цінностей школярів засобами мистецтва, використання сучасних інформаційних технологій у викладанні мови. Є автором 28 наукових та навчально-методичних публікацій.

Рудюк Тетяна Вікторівна

кандидат філологічних наук, доцент 

2006 року закінчила магістратуру Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя й одержала диплом з відзнакою зі спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова і література»  та здобула кваліфікацію магістра педагогічної освіти, викладача української мови та літератури.

2006 року вступила до аспірантури при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (спеціальність – 10.02.01 – українська мова), яку закінчила 2009 року. 21 грудня 2010 року захистила дисертацію «Вербалізація концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА в українській фразеології».

2011 року одержала диплом кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.02 – українська мова.

Читає навчальні курси: «Українська мова (за професійним спрямуванням)», практичні та лабораторні заняття з «МНУМ» та «МНУЛ», керує практикою студентів, виконує обов’язки секретаря Вченої ради філологічного факультету. Є автором 23 наукових та навчально-методичних публікацій.

Коло наукових інтересів: фразеологія, граматика, поетика.

Директор інституту:

Клипа Наталія Іванівна 

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології, компаративістики та перекладу 

Народилася 04 листопада 1964 року в с. Гайворон Бахмацького району Чернігівської області. Після закінчення Дмитрівської середньої школи в 1982 році вступила на філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту імені М.В. Гоголя, який закінчила з відзнакою у 1986 році.

У Ніжинській вищій школі працює з 1986 року на посадах асистента кафедр російської мови; історії культури та народознавства, доцента кафедр української мови; російської мови та перекладу; слов’янської філології, компаративістики та перекладу, заступника декана філологічного факультету із заочної та післядипломної освіти, із навчально-методичної роботи. Із  жовтня 2018 року – декан філологічного факультету, із листопада 2019 року – директор навчально-наукового інституту філології, перекладу та журналістики.

Закінчила аспірантуру Київського національного університету імені Михайла Драгоманова, у 1998 році захистила кандидатську дисертацію  на тему «Лексика сельскохозяйственной промышленности в русском языке ХVII века». Викладає навчальні дисципліни –  сучасна російська літературна мова, вступ до мовознавства, стилістика, історія лінгвістичних учень, когнітивна лінгвістика, загальне мовознавство.

Напрямами наукових досліджень є лексична та фразеологічна семантика, стилістичний і функціональний синтаксис, мова та стиль художніх творів. Автор понад 50 друкованих праць, серед яких наукові статті, методичні рекомендації та навчально-методичні посібники.

Диспетчер ННІ філології, перекладу та журналістики

Сімович Жанна Олександрівна

Студентка 4 курсу групи УМЛ ННІ філології, перекладу та журналістики.

Завідувач кафедрою

Суховєєв Володимир Володимирович

Заслужений діяч науки і техніки Ураїни, доктор хімічних наук, професор

Народився у 1953 році, а в 1980 – закінчив природничий факультет Ніжинського державного ордена Трудового Червоного Прапора педагогічний інститут імені М.В.Гоголя та аспірантуру Відділення нафтохімії Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії АН України (1984).

Кандидат хімічних наук (1987), доцент (1989), доктор хімічних наук (2009).

Працює у Ніжинський вищій школі з 1980 року на посадах асистента (1980-1988), старшого викладача (1988-1989), доцента (1989-1991), заступника декана природничо-географічного факультету (1991-1996), завідувача підготовчого відділення (1996-1998), директора навчально-методичного центру університету в м.Новгород-Сіверському (1999-2002), проректора з навчальної роботи (2002-2004), проректора з науково-педагогічної та методичної роботи (2004-2006), професора кафедри хімії (2006–2009) а з грудня 2009 року – завідувача кафедри хімії, професора.

Основний напрямок наукових досліджень – нафтохімія.

Плідно займається науковою та навчально-методичною роботою. Зокрема, у 1994 році ініціює створення спільної з Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України проблемної науково-дослідної лабораторії. На її базі було виконано 4 кандидатські і 1 докторське дослідження, чотири теми за державним замовленням, розроблено і запатентовано синтетичну оливу і три нових регулятори росту рослин.

Є співкерівником дисертаційної роботи Г.Г.Сенченко (1993 р.) і науковим керівником дисертаційних робіт О.В.Москаленка (2000 р.) і С.О.Приплавко (2008 р.).

За результатами досліджень розроблено чотири нові поліфункціональні присадки до мастил, що виявляють високі протизношувальні, антифрикційні та антиокиснювальні властивості. Експлуатаційні дослідження мастил з використанням одержаних присадок на автомобілях КАМАЗ та тракторах Т‑150, К-750 свідчать про їх високі хімотологічні властивості, що дозволило рекомендувати їх для застосування у гідросистемах автотракторної техніки як в Україні, так і за її межами.

Дослідження на бiологiчну активність металокомплексів, що синтезовані Суховєєвим В.В. зі співавторами, показали їх ефективність як фунгіцидів, бактерицидів, антивірусних та рiстрегулюючих речовин. Так, за даними науково-дослідних станцій України, запатентовані препарати Кристалін, Славутич і Оксамит підвищують польову схожість насіння рослин озимої пшениці та цукрових буряків, їх урожайність і якість продукції. Тому зазначені препарати рекомендовані для використання як елементи технології при вирощуванні сільськогосподарських культур в умовах  південного Полісся України.

Науковий доробок В.В.Суховєєва налічує 475 друкованих праць, у тому числі у тому числі 2 монографій, 25 навчальних і навчально-методичних посібників, 30 патентів та 2 авторських свідоцтва, 10 оглядів і понад 150 статей. Навчальному посібнику „Органічна хімія” надано гриф МОН України. Лише за останні 5 років ним видано 6 посібників, одержано 26 патентів на нові речовини, що виявляють фармакологічні властивості, організовано та проведено 6 міжнародних науково-практичних конференцій.

Викладає дисципліни: «Хімія органічна», «Органічна хімія», «Нафтохімія», «Біонеорганічна хімія», «Хімія комплексних сполук», «Основи наукових досліджень», «Методологія та організація наукових досліджень».

Суховєєв В.В. користується визнанням і авторитетом у широких колах наукової та педагогічної громадськості України. Він – Відмінник освіти України (1995). Неодноразовий переможець конкурсу університету «Кращий науковець року». За особистий вагомий внесок у винахідницьку та раціоналізаторську роботу нагороджений Грамотою Державного департаменту інтелектуальної власності України (2001 р.), за сумлінну і плідну навчально-методичну та наукову роботу – Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України (2005). За вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку вітчизняної науки нагороджений Подякою Прем’єр-міністра України (2010 р.).

За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм Указом Президента України №217/2016 ” від 18 травня 2016 року Суховєєву Володимиру Володимировичу присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки Ураїни», а Вченою радою НДУ і Миколи Гоголя – почесне звання «Заслужений працівник Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя» (2018).

За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки та сумлінну працю в галузі вищої освіти Чернігівщини в ім’я незалежної України Суховєєв В.В. нагороджений дипломом Лауреата щорічної обласної Премії імені Георгія Вороного (2018).

 Демченко Анатолій Михайлович

Заслужений винахідник України,доктор фармацевтичних наук, професор

Народився у 1958 році, а в 1980 – закінчив Київський державний університет імені Т.Г.Шевченка за спеціальністю «Хімія – органічна хімія» та здобув кваліфікацію хіміка, викладача хімії. Розпочав свою трудову діяльність на кафедрі органічної хімії зазначеного ЗВО. В 1982 році вступив до заочної аспірантури. З 1995 по 1998 роки Демченко А.М. навчався в цільовій докторантурі Інституту органічної хімії НАН України (науковий консультант – академік НАН України М.О. Лозинський).

Кандидат хімічних наук (з 1986), доцент (з 1991), доктор фармацевтичних наук (2001), професор (2004).

Нагороджений медаллю з премією Президією Академії Наук УРСР за кращу наукову роботу з хімії конкурсу молодих вчених (1990).

Викладає лекційні курси навчальних дисциплін: «Фармацевтична хімія», «Хімія гетероциклічних сполук», «Сучасні напрямки пошуку лікарських засобів», «Медична хімія».

Професор Демченко Анатолій Михайлович є автором понад 170 патентів України та авторських свідоцтв і понад 350 інших наукових публікацій, в яких запропоновані розробки, що впроваджені у вітчизняне виробництво лікарських засобів та інших практично значущих речовин, які знайшли застосування у народному господарстві України. Так, на фармацевтичному заводі АСТРАФАРМ вироблено першу партію блістерів для клінічних випробувань інноваційного анальгетика ПІРОДАЗОЛ, що синтезований проф. А.М.Демченком. Окрім цього, були знайдені сполуки, що проявили високу активність in vitro щодо вірусів Н1N1, SARS, MERS-CoV тощо.

Запатентовані також групи речовин, що мають кардіопротекторну та вазодилататорну дії. Знайдені перспективні сполуки, які мають протизапальні, протисудомні, спазмолітичні, протипухлинні, антибактеріальні та антиоксидантні властивості, що перевищують відомі міжнародні стандарти.

За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм Демченку А.М. присвоєно почесне звання «Заслужений винахідник України» (2018 р.).

Лукашова Ніна Іванівна

Доктор педагогічних наук, професор

Народилася у 1944 році, а в 1966 – закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя за спеціальністю «Біологія і основи сільськогосподарського виробництва» та здобула кваліфікацію вчителя біології, хімії і основ сільського господарства середньої школи. З 1966 року по 1967 рік працювала вчителем хімії Кам’янець-Подільської сш № 15. З 1967 року і дотепер працює в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, пройшовши шлях викладача кафедри хімії на умовах погодинної оплати праці (1967–1969 рр.), асистента (1969–1983 рр.), старшого викладача (1983–1985 рр.), доцента (1985–1991 рр.), зав. кафедрою хімії (1991–2003 рр.), доцента (2003–2011 рр.), професора кафедри хімії з 2011 року і до теперішнього часу.

У 1982 році після закінчення заочної аспірантури в Московському педагогічному інституті імені В.І. Леніна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – методика викладання хімії на тему «Розвиток професійних інтересів студентів педагогічного інституту при підготовці вчителя хімії». У 1987 р. їй було присвоєно вчене звання доцента кафедри хімії.

У 2011 році захистила дисертацію «Становлення і розвиток методики навчання хімії в загальноосвітніх школах України» на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (хімія). У 2013 році отримала вчене звання професора кафедри хімії.

Викладає лекційні курси та проводить практичні й лабораторні заняття з таких навчальних дисциплін: «Методика навчання хімії у старшій профільній школі», «Методика рішення олімпіадних задач з хімії», «Методика викладання хімії у закладах вищої освіти». Керує курсовими та магістерськими роботами, має спільні публікації зі студентами.

Лукашова Н.І. є членом методичної комісії природничо-географічного факультету та Методичної Ради університету.

Входить до складу редакційної колегії Наукових записок (Серія «Психолого-педагогічні науки») Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

З 2011 року і дотепер є членом спеціалізованої вченої ради К 26.452.05 в Інституті педагогіки НАПН України.

Виступала офіційним опонентом однієї докторської та 10-ти кандидатських дисертацій зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (хімія).

Багаторічна науково-педагогічна діяльність Лукашової Н.І. у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відзначена: знаками «Відмінник народної освіти УРСР» (1990 р.), «Василь Сухомлинський» (2007 р.), Почесними грамотами МОН України. За вагомий внесок у розвиток університету нагороджена нагрудним знаком «Заслужений працівник Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя».

Лукашова Н.І. має біля 160 публікацій наукового та навчально-методичного характеру. Серед них монографія, шкільні підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, статті та тези доповідей.

Потебня Григорій Платонович

заслужений діяч науки і техніки України,доктор медичних наук, професор

 Народився у 1953 році, а в 1979 – закінчив Київський медичний інститут за спеціальністю гігієна, санітарія, епідеміологія та здобув кваліфікацію лікаря-гігієніста, епідеміолога. Розпочав свою трудову діяльність у Київському науково-дослідному інституті інфекційних хвороб. У 1981 році вступив до аспірантури з відривом від виробництва за спеціальністю «онкологія». У 1984 році Потебні Г.П. присуджена вчена ступінь кандидата медичних наук. З 1992 року працював на посаді зав. лабораторією Інституту експеримнтальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України. Вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності онкологія присвоєно у 1995 році. З 1997 року працює на посаді заступника директора з наукової роботи Інституту експеримнтальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України. На підставі прилюдного захисту дисертації у 2003 р. Потебні Г.П. присуджено науковий ступінь доктора медичних наук зі спеціальності онкологія. У 2010 році рішенням Атестаційної колегії присвоєно вчене звання професора зі спеціальності 14.01.07 – Онкологія.

Указом Президента України у 2012 році Потебні Г.П. присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

За роботу «Фундаментальні основи реалізації механізмів протипухлинного захисту організму» присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки 2016 року.

З 2018 року працює на посаді професора кафедри хімії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Викладає лекційні курси навчальних дисциплін: Фармакогнозія, ДНК технології.

Федченкова Юлія Анатоліївна

доктор фармацевтичних наук, професор кафедри хімії та фармації

Народилася у 1978 році, у 2001 році закінчила Українську фармацевтичну академію (УкрФА) зі спеціальності «Фармація» і здобула кваліфікацію провізора загального профілю. Пройшла інтернатуру, працювала у деканаті Національного фармацевтичного університету (НФаУ) та за сумісництвом у культурному центрі університету.

У 2006 році закінчила аспірантуру з відривом від виробництва при кафедрі ботаніки НФаУ. Викладала курс фармацевтичної та медичної ботаніки. У квітні 2009 року захистила кандидатську дисертацію на тему: «Фармакогностичне вивчення деяких представників роду Клен та перспективи використання їх у медицині».

У 2012 році отримала звання доцента кафедри ботаніки. На кафедрі фармакогнозії НФаУ викладала дисципліни: «Фармакогнозія» та «Ресурсознавство лікарських рослин». З 2013 по 2016 р.р. – докторант кафедри хімії природних сполук НФаУ.

У 2018 році захистила докторську дисертацію за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія на тему: «Фармакогностичне дослідження рослин родин березові, гарбузові, глухокропивові та створення субстанцій на їх основі».

На посаді професора кафедри хімії та фармації Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя – з жовтня 2018 року.

Основний напрямок наукових досліджень – фармакогностичне вивчення поширених вітчизняних рослин з метою створення нових лікарських засобів.

Має понад 90 наукових і науково-методичних праць.

Нагороджена грамотою НФаУ за сумлінну працю та внесок у підготовку висококваліфікаційних фармацевтичних кадрів.

Москаленко Олег Вадимович

кандидат хімічних наук, доцент

Народився у 1972 році, а в 1994 – закінчив Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя, за спеціальністю «Біологія і хімія» та здобув кваліфікацію: вчитель біології і хімії. Впродовж 1994–1998 рр. навчався в аспірантурі Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України за спеціальністю 02.00.13 «Нафтохімія та вуглехімія». У 2000 р. захистив кандидатську дисертацію «Органодитіофосфати металів: протизношувальні та біологічні властивості» й одержав учений ступінь кандидата хімічних наук. У 2004 р. одержав вчене звання доцента кафедри хімії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Москаленко О.В. працює у Ніжинському виші з 1994 року – у Спільній проблемній науково-дослідній лабораторії Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя та Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України по вивченню гетероциклічних металокомплексних сполук на посадах: наукового співробітника (1994 р.) та старшого наукового співробітника (2000 р.). У 2000 р. прийнятий на посаду викладача кафедри хімії, переведений на посаду доцента кафедри (2001 р.). З 2003 по 2007 р. очолював кафедру хімії, а з 2007 року по теперішній час є доцентом кафедри.

Викладає лекційні курси навчальних дисциплін «Харчова хімія», «Фармацевтичне виробництво», «Біоорганічна хімія», «Хімічна технологія», «Сучасні методи встановлення структури хімічних сполук та матеріалів».

Москаленко О.В. був членом журі Всеукраїнської олімпіади з хімії, Всеукраїнського турніру юних хіміків, здійснював підготовку команд учнів шкіл міста до участі у Всеукраїнських турнірах юних хіміків. Він є вчителем-методистом з хімії Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при НДУ імені Миколи Гоголя. За підготовку переможця ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України у 2006 р. нагороджений Грамотою МОН України, а за багаторічну сумлінну працю та значний особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність був нагороджений у 2007 р. Почесною грамотою МОН України.

У 2016 р. нагороджений відзнакою Міністерства освіти і науки України«Відмінник освіти».

Москаленко О.В. має близько 80 друкованих праць, серед яких 8 навчальних і навчально-методичних посібників, 6 патентів, 36 статей та оглядів. За результатами досліджень розроблені три нові поліфункціональні присадки, що впроваджені в практику. Одна з них захищена патентом України.

Циганков Сергій Андрійович

кандидат хімічних наук, доцент

Народився у 1977 році, а в 1999 – закінчив Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя за спеціальністю «Біологія і хімія» та здобув кваліфікацію: вчитель біології і хімії та основ валеології. Впродовж 1999–2002 рр. навчався в аспірантурі Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України. У 2005 р. захистив кандидатську дисертацію «Кластери кобальту Co₃(m₃–C–X)(CO)₉ – стабілізатори окиснення органічних сполук» за спеціальністю 02.00.13 «нафтохімія та вуглехімія» та одержав вчений ступінь кандидата хімічних наук. У 2008 р. одержав вчене звання доцента кафедри хімії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Циганков С.А. працює у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя з 2001 року на посадах: асистента (2001 р.), доцента кафедри хімії з 2005 року по теперішній час.

Викладає дисципліни: «Загальна хімія», «Неорганічна хімія», «Будова речовини», «Аналітична хімія», «Нанохімія і нанотехнології», «Фізична та колоїдна хімія».

Циганков С.А. має понад 70 друкованих праць, серед яких 5 навчальних і навчально-методичних посібників, 1 патент, 18 статей та оглядів. За результатами досліджень розроблено нову поліфункціональну присадку, яка захищена патентом України.

Швидко Олена Володимирівна

старший викладач

Народилася у 1967 році, а в 1991 – закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя за спеціальністю: «біологія і хімія» та здобула кваліфікацію – вчитель біології і хімії. Впродовж 1996–2000 рр. навчалась в аспірантурі при Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України за спеціальністю 02.00.13 нафтохімія та вуглехімія (102 Хімія).

Працює в Ніжинській вищій школі з 1992 року на посадах: методиста заочної форми навчання (1992–2001), асистента кафедри хімії (2001–2004), викладача кафедри хімії (2004–2015), старшого викладача кафедри хімії – з 2015 року і по теперішній час. Виконувала також обов’язки заступника декана природничо-географічного факультету з заочної та післядипломної освіти (з 2003 по 2009 рр.).

Основний напрямок наукових досліджень – нафтохімія.

Науковий та методичний доробок складає понад 30 друкованих праць. Викладає курси: «Фізична і колоїдна хімія», «Аналітична хімія».

За сумісництвом працює у Ніжинському ліцеї Ніжинської міської ради при НДУ ім. М. Гоголя. Викладає хімію у профільних класах. Є вчителем-методистом. Систематично готує переможців ІІ та ІІІ етапів учнівських олімпіад з хімії. Входить до складу журі ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з хімії.

За багаторічну сумлінну працю та значний особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність була нагороджена грамотами Міністерства освіти України.