Завідувач кафедри
Бондаренко Юрій Іванович
yuriy_bondaren@ukr.net
bondarenko_yuriy63@ukr.net
Науковий ступінь та вчене звання: Бондаренко Юрій Іванович – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри українського літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Освіта: Закінчив аспірантуру та докторантуру Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, у якому захистив кандидатську («Формування в учнів активної настанови на національне відродження України в процесі вивчення творчості поетів-шістдесятників» (1997 р.)) та докторську («Теорія і практика навчання української літератури на філософсько-історичних засадах у старших класах загальноосвітньої школи» (2010 р.)) дисертації.
Трудова діяльність: Працює в університеті з 1990 року.
Специфічний досвід: Паралельно викладає українську літературу в Ніжинському обласному педагогічному ліцеї.
Викладання: Його основні курси – «Методика навчання української літератури» (бакалаврат), «Методика навчання української літератури в середній і вищій школі» (магістратура). Керує аспірантурою за спеціальністю 014 Середня освіта (українська література).
Коло наукових інтересів: Коло наукових інтересів науковця здебільшого стосується проблем використання мистецтва слова як засобу розвитку школярів та художньо-історичного моделювання в літературних творах. Ю. І. Бондаренко намагається розширювати діяльнісне поле уроку літератури, постійно пропонує педагогам України нові види роботи. У центрі уваги науковця перебувають шляхи шкільного аналізу літературного твору та вивчення історико-літературних матеріалів. Юрій Іванович – автор ідеаційно-концептуального аналізу, основною метою якого є формування світогляду школярів. Він розширив уявлення і про ряд інших, уже традиційних в методиці навчання літератури, шляхів вивчення мистецтва слова, зокрема пообразний, проблемно-тематичний, словесно-образний, жанровий, структурно-стильовий. Ю.І.Бондаренко цікавиться проблемою уроку літератури як дидактичної структури. На засадах усталених типологічних моделей шкільного заняття ним вироблено оригінальну видову класифікаційну систему уроків літератури, що представлено в монографії «Загальна модель шкільного навчання української літератури» (2017). Юрій Іванович працює і в галузі літературознавства. Враховуючи особливості художньо-історичного моделювання, він здійснив авторське прочитання творів багатьох українських письменників: повісті «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, казки «Фарбований Лис» та поеми «Мойсей» І.Франка, повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків», роману «Сонячна машина» В.Винниченка, повісті-поеми «Поза межами болю» О.Турянського, творчості Миколи Хвильового, роману «Марія» У.Самчука, роману «Диво» П.Загребельного, поезії В.Стуса, роману у віршах «Берестечко» Л.Костенко, роману «Вечірній мед» К. Москальця. В останні роки Ю.І.Бондаренко виявив себе як письменник-прозаїк. З-під його пера вийшли дві книги оповідань («Фарца» (2017) та «Шахтар 1:1 Бешикташ» (2019)), написані в стилі «химерної прози». Одивнений світ художніх творів допомагає розкрити багато проблем сьогодення, які постають в оригінальній художній формі, у несподіваному авторському висвітленні.
Відзнаки: 1. Подяка Міністерства освіти і науки України. 2. Грамота Міністерства світи і науки України. 3. Грамота Інституту педагогіки НАПН України. 4. Подяка Голови Чернігівської обласної адміністрації. 5. Диплом І ступеня премії Вченої ради Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя «Науковець року університету – 2017». 6. Почесна грамота Упавління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації. 7. Почесна грамота Чернігівської обласної ради.
Публікації: Юрій Іванович постійно презентує свої інтелектуальні здобутки в провідних фахових виданнях. Він є автором ряду монографій та посібників: «Теорія і практика навчання української літератури на філософсько-історичних засадах у старших класах загальноосвітньої школи» (2009 р.), «Методика шкільного вивчення української літератури на засадах ідеаційно-концептуального підходу: теорія і практикум» (2012), «Вивчення образів-персонажів літературного твору в школі: теорія і практикум» (2015), «Загальна модель шкільного навчання української літератури» (2017 р.) та ін.
|

Хархун Валентина Петрівна
vkharkhun@gmail.com
Науковий ступінь та вчене звання:
Докторка філологічних наук, професорка. У 2000 р. захистила кандидатську дисертацію з теми «Поетика роману Володимира Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля» в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У 2001 р. отримала атестат доцента. У 2010 р. захистила докторську дисертацію на тему «Соцреалізм в українській літературі: ґенеза, розвиток, модифікації» в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У 2013 р. отримала атестат професора.
Освіта:
Хархун Валентина Петрівна закінчила з відзнакою Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя за спеціальністю «Вчитель української мови та літератури» у 1995 р.
Трудова діяльність та специфічний досвід: 2016-по теперішній час – професор кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. 2012-2016 – завідувач кафедри української літератури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Проф. Хархун – відповідальна редакторка чотирьох випусків «Винниченкознавчих зошитів» і трьох випусків «Studia Sovietica». Проф. Хархун – членкиня двох фахових асоціацій: ASEEES (асоціація славістичних, східно-європейських та євразійських студій) MSA (асоціація дослідників пам’яті). Вона членкиня Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка в Нью-Йорку, Українського Фулбрайтівського кола (2013-2016 – Голова Наглядової ради Українського Фулбрайтівського кола), товариства випускників Східньоєвропейської літньої школи Варшавського університету, асоціації випускників Інституту Кеннана.
Викладання: здійснює наукове керівництво аспірантами зі спеціальності 035 Філологія (Українська література), викладає «Літературознавчий і лінгвістичний аналіз художнього твору», «Українська література ХХ ст. в ідеологічному полі».
Гранти: Валентина Петрівна була переможницею багатьох Міжнародних грантів: 2020 грант Канадського Інституту Українських Студій 2019 Grant of the Holodomor Research and Education Consortium 2016 the George F. Kennan fellowship (Woodrow Wilson Center, Washington) Отримувала грантову підтримку для своїх досліджень від Канадського Інституту Українських студій (2012-2013, 2020), Дослідно-освітнього консорціуму із вивчення Голодомору (2019), фонду ім. Фрідріха Наумана (2013) та Фулбрайтівського кола (2009, 2013).
Стажування: У 2003 р. вона була на науковому стажуванні в університеті штату Айова (США). Як переможниця Фулбрайтівського гранту, вона двічі стажувалася в США: протягом 2004-2005 років – у Пенсильванському університеті, 2010-2011 років – у Колумбійському університеті. Як переможниця конкурсу Інституту Кеннана, проф. Хархун стажувалася в центрі ім. Вудро Вілсона у Вашингтоні у 2016 р. Проф. Хархун стажувалася у Варшавському університеті (2007), у Ягеллонському університеті як переможниця програми Ю. Мяновського (2008) та королеви Ядвіги (2009). Як лауреатка Нагороди імені Івана Виговського стажувалася у Варшавському, Жешувському університетах та університеті Марії Кюрі-Склодовської у Любліні (2014-2015).
Гостьові лекції: Прочитала авторський курс лекцій на тему «Музеї комунізму в Центрально-Східній Європі» у Варшавському університеті. Виступала з персональними лекціями в провідних університетах світу: Гарвардському, Колумбійському, Прінстонському, Торонтському, Ягеллонському, Варшавському та ін.
Проекти: Авторка двох наукових проектів: Винниченкознавчої наукової лабораторії, яка 19 років успішно працює при кафедрі української літератури, та Studia Sovietica, започаткованої у 2007 р.
Відзнаки: 2016 the George F. Kennanfellowship (Woodrow Wilson Center, Washington) 2015 «Жінка року 2015» в номінації «Жінка року – науковець» (м. Ніжин) 2015 Почесна грамота обласної ради 2000 – 2002 – Стипендія Кабінету Міністрів України 1995 – Премія імені В. Рєзанова, Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя 1993 – 1995 – Гоголівська стипендія, Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя Вона лауреат другої премії в університетській номінації «Науковець року 2012», «Науковець року 2013». Лауреат першої премії в університетській номінації «Науковець року 2014».
Конференції та публікації: Учасниця більше ста Міжнародних конференцій в Україні, США, Польщі, Росії, Чехії, Литві, Хорватії, Іспанії та ін. Валентина Петрівна має 120 публікацій, з них дві монографії («Соцреалізм в українській літературі: ґенеза, розвиток, модифікації» (лауреат Премії Книжка року-2010) «Роман Володимира Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля: генерика, семіосфера, імагологія»), 6 навчально-методичних праць та 112 статей, опублікованих в провідних наукових виданнях України та зарубіжжя.
|
Забарний Олександр Вадимович
zabarniy007@gmail.com
Кандидат педагогічних наук, доцент, Відмінник освіти України.
Науковий ступінь та вчене звання: Кандидат педагогічних наук (1996). Наукова спеціальність: 13.00.02 – Методика навчання української літератури. Тема дослідження: «Формування у старшокласників поняття про образ-персонаж на уроках української літератури» (1996). Доцент кафедри з 1998 року. Член Національної спілки журналістів України (1995), Національної спілки письменників України (2012).
Освіта: Ніжинський державний ордена Трудового Червоного Прапора педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя (1973-1977). Спеціальність: українська мова і література. Кваліфікація: учитель української мови і літератури. Інститут педагогіки АПН України (1993- 1995). Пошукач лабораторії навчання української літератури.
Трудова діяльність: 2018 – теперішній час – доцент кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. 2004-2018 – декан філологічного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. 2001-2004 – проректор з навчальної та методичної роботи Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. 1998-2001 – проректор з гуманітарних питань та виховної роботи Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. 1996-1998 – начальник навчально-методичного відділу Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя. 1992-1996 – старший викладач кафедри методики викладання мови і літератури Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя.
1987-1992 – заступник директора з навчально-виховної роботи Прилуцького педагогічного училища імені Івана Франка. 1986-1987 – викладач української мови та літератури Прилуцького педагогічного училища імені Івана Франка. 1983-1986 – інспектор шкіл Прилуцького районного відділу народної освіти. 1977-1983 – учитель української мови та літератури Товкачівської середньої школи Прилуцького району, Чернігівської області.
Специфічний досвід: З 2005 - і по теперішній час – член редколегії всеукраїнського часопису «Літературний Чернігів». З 2000 року – голова редакційної ради університетської газети «Альма матер».
Викладання: Викладав курс «Методика навчання української літератури» для студентів бакалаврату та магістратури спеціальності 14.01. Середня освіта. Українська мова та література. На спеціальності 061. «Журналістика» викладаю курс «Літературний стиль».
Коло наукових інтересів: Досліджую наукові проблеми: «Вивчення літератури рідного краю» та «Вивчення авторського стилю письменників Чернігівщини».
Відзнаки: • Грамота Верховної Ради України (серпень, 2015).
• Нагрудний знак АПН України "Костянтин Ушинський" (серпень 2020). • Нагрудний знак МОН України «Петро Могила» (квітень, 2006). • Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (вересень, 2000). • Почесна грамота Чернігівської державної обладміністрації (листопад, 1998). • Подяка Голови Чернігівської державної обласної адміністрації (вересень, 2017). • Почесна грамота Чернігівської обласної ради (березень, 2009; грудень 2016). • Неодноразово нагороджувався Почесними грамотами університету.
Публікації: Автор 10 наукових посібників з методики навчання української літератури, а весь науковий доробок складає понад 150 наукових та науково-методичних публікацій: • Забарний О.В. До таїни образу: Посібник для вчителів. – Ніжин, 1997. – 70 с. • Забарний О.В. Вивчення у школі літератури рідного краю. Навчально-методичний посібник. – Ніжин, 2003. -174 с. • Забарний О.В. Психологічна характеристика образу-персонажа. Навчально-методичний посібник. – Ніжин, «Меланік», 2015. – 78 с. • Забарний О.В. За лаштунками літа. Зб. науково-методичних статей. – Ніжин, «Меланік», 2006. – 148с. • Поетичні голоси Чернігівщини: Зб. статей. – Чернігів: КП «Чернігівські обереги», 2003. – 336 с. Редакція, упорядкування. • Забарний О.В. Нові теми у курсі літератури загальноосвітньої школи та методика їх викладання: Тематичне планування та методичні рекомендації зі спецсемінару для студентів. – Ніжин, НДПІ, 1993. - 45 с. • Забарний О.В. Літературне краєзнавство: Методичні рекомендації з спецкурсу та спецсемінару з методики викладання української літератури для студентів. - Ніжин, 2010. – 75 с. • Голуб Н., Проценко Л., Бондаренко Ю., Забарний О. Методика навчання української мови та літератури, Атестація здобувачів вищої освіти. Навчально-методичний посібник для студентів філологічного факультету. – Ніжин, Видавництво НДУ, 2017. -120 с. • Історія української літератури: ХХ- поч.. ХХІ ст.: Навч. посіб.: у 3-х т. /В.І. Кузьменко, О.О. Гарачковська, О.В. Забарний та ін./ за ред.. Кузьменка В. – К.: ВЦ 2 Академія», 2017. – Т. 3. - 544с. (С. 70 – 81). • Забарний О.В. Проблема героя та її осмислення старшокласниками в творі (на прикладі повісті Б. Антоненка-Давидовича «Смерть»)// Дивослово. - 1995.- №4 – С.47 – 52. • Забарний О.В. Василь Барка «Жовтий князь» (до проблеми вивчення старшокласниками образу-персонажа)// Дивослово. – 1996. – №10. – С. 30-37. • Забарний О.В. Шляхом спокути, Рецензія на повість Ольги Мак «Каміння під косою»// Дивослово. – 1996. - №11. – С. 57-60.
Художні твори: • Забарний О. Пастелі Полісся: Поезії. - Прилуки, 1992. -55с. • Забарний О. Лелеки не зраджують: Новели. - Прилуки, 1995. - 35с. • Забарний О. Акорди серця: Лірика. – Ніжин, 2003. – 50 с. • Забарний О. Стежина пам’яті моєї: Поезії. – Ніжин, 2010. – 68 с. • Забарний О. Калинова сповідь: Проза. – К., 2010 – 94 с. • Забарний О. Калинова сповідь: Новели. Видання друге. – Ніжин, 2011. – 116 с. • Забарний О. Під знаком «білої плями»: Художньо-публіцистична повість. – К., Видавництво «Рада», 2012. – 344 с. • Забарний О. Грішниця: Драма та оповідання. – Ніжин, 2014. – 120 с. • Забарний О. Обриси на серці: Драматичні твори і оповідання. – Ніжин, 2017. – 320 с. • Забарний О. Зорепад над Калюжинцями. Сільські оповідки. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2018. – 200 с. • Забарний О. Ніжин. Кам’яна квітка українського бароко. Нариси. - Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2020. – 128 с.
|
Подоляка Надія Степанівна
nadechdasum@gmail.com
Освіта: термін навчання, здобута кваліфікація
1980 - 1988 Середня школа № 6, м. Cуми, Україна. 1988 -1991 Училище культури, м. Суми, Україна. Бібліотекар, диплом з відзнакою. 1992 - 1996 Харківський державний інститут культури, м. Харків, бібліотекар-бібліограф. 2009 - 2011 Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, м. Київ, здобувач, кафедра видавничої справи та редагування.
Науковий ступінь
Кандидат наук із соціальних комунікацій. 18 жовтня 2011 р. захистила дисертацію на тему «Становлення та розвиток видавничої справи Сумського краю (1861–1917): осередки, репертуар, розповсюдження» за спеціальністю 27.00.05 – теорія та історія видавничої справи та редагування.
Досвід роботи
1991 - 2004 Працювала у Сумській міській централізованій бібліотечній системі (промоція видань, організація презентацій). 2004 - 2014 На посаді наукового редактора робочої групи з підготовки Тому «Звід пам’яток історії та культури України. Сумська область» при управлінні культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації (дослідження та пропаганда історико-культурної спадщини, написання наукових статей до енциклопедичного видання, наукове редагування, коректура, укладання, участь у всеукраїнських та міжнародних конференціях, наукові публікації). 2005 - 2016 Викладач машинобудівного коледжу СумДУ (за сумісництвом). Дисципліни «Історія видавничої справи», «Редагування громадсько-політичних видань», «Рекламознавство та підготовка рекламних видань», «Основи книгознавства», «Державні видавничі стандарти», інші. 2014 - 2019 Старший викладач кафедри журналістики та філології СумДУ. 2019-2020 Доцент кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка
Організація та проведення соціокультурних заходів у 2015-2019 рр:
• Організатор регіонального конкурсу буктрейлерів на базі кафедри журналістики та філології СумДУ (2015 – 2019). • Модератор секції «видавнича справа» Першого сумського книжкового форуму (31 серпня 2018 р.). • Адміністратор сторінки «Сумщина видавнича» в соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм. https://www.facebook.com/nadechdapodolyaka/?modal=admin_todo_tour
Видання та відзнаки:
Авторка 24 книг, 51 публікації в газетах та збірниках, 77 наукових публікацій. Основні публікації: • Загальне книгознавство: [курс лекцій для студентів машинобудівного коледжу Сум ДУ: (спеціальність «Видавнича справа та редагування»)] / Укладач Н. С. Подоляка. – Суми: Вінок, 2006. – 76 с. • Історія видавничої справи Сумщини: збірник документів та матеріалів. 1861 – 1920 / Упорядник Н. С. Подоляка. – Суми: Мрія-1, 2007. – 128 с. • Каталог неперіодичних та продовжуваних видань 1861 – 1917 рр., створених у межах території сучасної Сумщини: (Матеріали до бібліографічного репертуару) / Укладач Н. С. Подоляка. – Суми: Слобожанщина, 2009. – 32 с. • Подоляка Н. Писанням утверджені. З історії книги та книгодрукування на Сумщині: навч. посібник для студентів, які навчаються за спеціальністю «видавнича справа та редагування» / Н. Подоляка. – Суми: СВС Панасенко І. М., 2013. – 208 с. • Подоляка Н. Редагування громадсько-політичних видань: навч. посіб. для студентів, які навчаються за спеціальністю «видавнича справа та редагування» / Н. Подоляка. – Суми : Панасенко І. М., 2015. – 136 с. • Каталог друкованої продукції 1861–1917 рр., створеної друкарнями Сумського краю : (Матеріали до бібліографічного репертуару). – Вид. 2-е, змін. і доп. / Укладач Н. С. Подоляка. – Суми: СВС Панасенко І. М., 2016. – 136 с. • Історія видавничої справи Сумщини. Збірник документів та матеріалів. 1920 – 1990 / Упорядник Н. С. Подоляка. – Суми: ВД «Білий птах», 2017. – 210 с. • Подоляка Н. Соціальні практики краудфандингових платформ у рамках видавничої справи та журналістики: монографія / Н. Подоляка. – Суми: Видавництво Сумського державного університету, 2018. – 103 с. • Подоляка Н. З історії розвитку книжкової торгівлі на Сумщині: монографія / Н. Подоляка. – Суми: видавничо-виробниче підприємство «Мрія», 2018. – 112 с. • Подоляка Н. С. Видавнича політика просування книжки на село у 20-х рр. ХХ ст. (На матеріалах Сумського округу) / Н. С. Подоляка // Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку: матеріали міжнародної наукової конференції (22-23 листопада 2012 року). – Харків, 2012. – С. 32-33. • Подоляка Н. С. Реклама книжки, друкарень та книжкових магазинів у повітовому місті Суми (друга половина XIX – початок ХХ ст.) / Н. С. Подоляка // Наукові записки Інституту журналістики. – 2016. – Т. 4. – С. 54-61.
|
Дзюба Тетяна Анатоліївна
tadzuba@gmail.com
Науковий ступінь: Дзюба Тетяна Анатоліївна – доктор наук із соціальних комунікацій.
Посада: Професор кафедри українського літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Освіта: Закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, аспірантуру Інституту літератури Національної Академії Наук України та докторантуру Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Доктор наук із соціальних комунікацій, професор, академік Національної Академії наук вищої школи Казахстану.
Трудова діяльність: Працює в університеті з 2016 року.
Специфічний досвід:
Працювала завідувачем відділу Чернігівської обласної газети «Гарт», власкором газети «Молодь України» у Чернігівській області, викладачем Київського інституту «Слов'янський університет» та Чернігівського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.
Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України. Член зарубіжних академій і творчих спілок: Міжнародної літературної (науково-мистецької) Академії «Македонія Презент» (м. Скоп'є, Македонія), Міжнародної Медитеранської Академії імені братів Міладінових (м. Струга, Македонія), Міжнародної Академії літератури і мистецтв Удмуртії (м. Іжевськ), Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії (м. Бухарест), Міжнародної спілки письменників імені П'єтро Богдано (м. Брюгге, Бельгія, керівник – Єтон Келменді), Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан), Слов'янської міжкультурної, міжнародної науково-дослідницької групи (м. Будапешт, Угорщина), Міжнародної Академії «ЛІК» діячів літератури, мистецтв і комунікацій (м. Берлін – м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина), академік Міжнародної громадської Академії Поезії (м. Бішкек, Киргизстан; диплом і почесна медаль академіка).
Викладання: Її основні курси – «Основи журналістики», «Вступ до фаху», «Історія видавничої справи», «Жанри журналістики», «Журналістська етика», «Редакторський фах».
Літературна і наукова творчість: Авторка:
- збірки поезій «Акомодація до часу» (2000),
- літературознавчої книги «Талант як міра ваги» (2008),
- монографії «Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини XIX — першої третини XX ст.: модель національної ідентичності» (2012),
- численних літературно-критичних і літературознавчих публікацій у газетно-журнальній періодиці та наукових виданнях.
- У 2013 році в Польщі, у Любліні, вийшла книга віршів Тетяни Дзюби (у співавторстві з Сергієм Дзюбою) «Розмова чоловіка і жінки» польською та українською мовами (перекладачі Роксана Кжемінська, Маріанна Хлопек-Лабо і Анна Тилютка; художниця Ядвіґа Квятковська).
- В 2014-му в США, у Нью-Йорку, побачила світ книга Тетяни і Сергія Дзюби «Вибрані вірші» англійською й українською мовами (перекладачі Люба Ґавур і Богдан Бойчук);
- В 2014-му в Казахстані, в Алмати, вийшла поетична збірка Тетяни і Сергія Дзюби «Остання кочівля любові» казахською та російською мовами (казахською переклав Ауезхан Кодар, а російською — Володимир Ільїн).
У 2015 році побачили світ книжки Тетяни і Сергія Дзюби
- «Яблука з небесного саду» (туркменською та українською мовами, перекладач Ак Вельсапар; Швеція, Стокгольм),
- «На сріблястій долоні вічності» (болгарською та українською мовами, перекладач Димитр Христов, редактор і консультант Анна Багряна, рецензент Боян Ангелов; Болгарія, Софія)
- «Вірші Тетяни і Сергія Дзюби 60-ма мовами світу» у чотирьох томах (Канада, Торонто).
- У 2016-му вийшла збірка віршів Тетяни та Сергія Дзюби «На острові, далекому, мов сльози Єви» сербською та українською мовами (перекладач Рісто Василевскі; передмова Мічо Цв'єтіча; Сербія, м. Смедерево: «Арка»).
- У 2017 році в Канаді побачила світ збірка вибраних віршів Тетяни Дзюби «Танок Саломеї» (Торонто, «Новий Світ», серія «Лауреати премії імені Ернеста Хемінгуея»).
У 2018 році вийшли поетичні книги Тетяни та Сергія Дзюби:
- «Місто Зима» (Білорусь, м. Мінськ; білоруською мовою, перекладач Михась Пазняков; передмова Анатолія Аврутіна);
- «Дощ із твоїми очима» (Чехія, м. Градець-Кралове; чеською та українською мовами; перекладачі Мілан Грабал і Петр Каліна; післямова Мілана Грабала).
- «Колись ви вигадаєте нас» (у перекладі в'єтнамською мовою, перекладачі — професор Нгуєн Хиу Хоанг і поетеса До Тхі Хоа Лі; автор передмови — літературознавець Нгуєн Суан Хоа; В'єтнам: Спілка ханойських письменників і Ханойський університет).
У 2019 році вийшли поетичні книги Тетяни і Сергія Дзюби:
- «Голоси двох поетів» (іспанською та українською мовами, перекладач — Галина Шитікова де Ескобар, Болівія). Книжка надрукована в Іспанії (м. Мадрид) та Болівії (м. Кочабамба).
- «Береги» (вірші румунською та українською мовами, перекладач — відомий румунський поет, композитор, автор пісень, перекладач, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії Пауль Полідор). Книга надрукована в Румунії, у м. Бухарест, у видавництві Фундації Пауля Полідора.
У 2020 році в Киргизстані вийшла книжка Тетяни і Сергія Дзюби «Веселка на віях» (киргизською та українською мовами).
- У Канаді побачив світ п'ятий том Тетяни та Сергія Дзюби «Вірші 75-ма мовами світу» (913 сторінок, м. Торонто, 2020).
Упорядник і автор антологій сучасної української поезії «Пастухи квітів» (1999) та «Станція Чернігів» (2002).
Твори Тетяни Дзюби перекладені 80-ма мовами світу і надруковані в 50-ти країнах.
Відзнаки: Лауреат всеукраїнських, державних, міжнародних і зарубіжних літературних премій:
- Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя (1999).
- Літературно-мистецька премія імені Михайла Коцюбинського (2001).
- Всеукраїнська літературна премія імені Бориса Нечерди (2001).
- Міжнародна літературна премія імені Дмитра Нитченка (Україна – Австралія, 2002).
- Міжнародна літературна премія імені Івана Кошелівця (м. Мюнхен, Німеччина, 2003).
- Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди (2005).
- Літературно-мистецька премія імені Леоніда Глібова (2011).
- Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша (2012).
- Премія Державного комітету телебачення і радіомовлення України імені Івана Франка за найкращу наукову роботу року (2014).
- Премія Української православної церкви Київського патріархату імені преподобного Паїсія Величковського (2014).
- Міжнародна літературна премія «Золотий перстень» (м. Скоп'є, Македонія, 2014).
- Міжнародна літературна премія «Золотий асик» (м. Алмати, Казахстан, 2014).
- Міжнародна літературна премія імені Ернеста Хемінгуея (м. Торонто, Канада) – за зміцнення творчих зв'язків між народами (2015).
- Міжнародна літературна премія імені Веніаміна Блаженного (м. Мінська, Білорусь –Австралія, 2016).
- Міжнародна літературна премія імені Юзефа Лободовського (м. Люблін, Польща, 2016).
- Міжнародна літературна премія видавництва «Арка» («Краща книга року», м. Белград, Сербія, 2017).
- Міжнародна літературна премія «Світ Пограниччя» (нагороджена за визначну перекладацьку діяльність, Україна, 2017).
- Міжнародна літературна премія імені Олексія Жданова (м. Мінськ, Білорусь – Австралія, 2017).
- Міжнародна літературна премія імені Гомера (м. Афіни, Греція, 2017).
- Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (м. Париж, Франція, 2018).
- Всеукраїнська премія «За подвижництво у державотворенні» імені Якова Гальчевського (м. Київ, 2018).
- Міжнародна літературна премія імені Джека Лондона (м. Сан-Франциско, США, 2018).
- Літературна премія імені Максима Танка (м. Мінськ, Білорусь, нагорода Спілки письменників Білорусі, 2018).
- Міжнародна премія авторської пісні імені Василя Симоненка (м. Київ – м. Луцьк, 2018),
- Міжнародна літературна премія імені Михайла Булгакова (м. Одеса, Україна – Німеччина, 2018).
- Міжнародна літературна премія імені Владислава Ходасевича (Білорусь, м. Мінськ, 2019).
- Міжнародна літературно-мистецька премія імені Миколи Лисенка (м. Одеса, Україна – Німеччина, 2019).
- Міжнародна літературна премія імені Марка Твена (США, 2020).
- Міжнародна літературна премія миру – Посол миру (Німеччина – США, 2020).
- Міжнародна мистецька премія імені Сергія Васильківського (м. Київ, 2020).
- Премія імені Галшки Гулевичівни (м. Луцьк – м. Київ, 2020).
- Міжнародна мистецька премія імені Іллі Рєпіна (Україна, США, Німеччина, 2020).
- Міжнародна літературна премія імені Еміля Золя (Франція, 2020).
- Міжнародна літературно-мистецька премія імені Івана Айвазовського (Україна, Німеччина, США, 2020).
- Міжнародна літературна премія імені Мацуо Басьо (Японія, США, Німеччина, 2021).
- Міжнародна мистецька премія імені Архипа Куїнджі (м. Київ, 2021).
- Міжнародна літературна премія імені Лесі Українки (м. Київ, 2021).
Переможець, лауреат всеукраїнських, міжнародних, зарубіжних літературних конкурсів і фестивалів:
- Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (м. Київ, Україна).
- Лауреат літературного конкурсу «Краща книга року» (м. Чернігів, неодноразово).
- Лауреат конкурсу «Жінка року» (м. Чернігів, двічі).
- Лауреат XXXVI, XXXVII і XXXVIII Міжнародних фестивалів поезії та верхньолужицької культури (Німеччина, м. Баутцен – м. Дрезден – м. Берлін, 2014, 2015, 2016).
- Лауреат Міжнародної літературної премії Синдикату болгарських учителів «Перемога» IX Міжнародного фестивалю поезії «Славянска прегръдка», м. Варна, (Болгарія, Слов'янська літературно-мистецька Академія, 2015).
- Відзначена дипломом Міжнародного фестивалю «Литаври» (Україна, м. Чернігів, 2016).
- Переможець Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє (Німеччина – Україна, м. Одеса; понад 200 учасників із 20-ти країн, найвища нагорода – «Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія» (2016)).
- Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Румунії (м. Бухарест, 2016).
- Переможець Міжнародного літературного конкурсу в Бельгії (м. Брюгге, 2017).
- Переможець Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Італії (м. Рим, 2017).
- Переможець Міжнародного літературного конкурсу «Пушкін і Гоголь в Італії» (найвищі нагороди в номінаціях «Поезія» та «Проза» – «Діамантовий Дюк у Римі», Італія, м. Рим, 2017).
- Переможець Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (1 місце, м. Одеса, 2017).
- Переможець Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє за 2017 р. (м. Одеса, Україна – Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – «Діамантовий Дюк» – найвища відзнака українсько-німецького конкурсу: стала переможцем Міжнародних літературних Олімпійських ігор (змагалися понад 300 письменників із 25 країн), а також перемогла в номінації «Поезія» (2017).
- Переможець XX-го ювілейного Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо-2018» (м. Бердянськ).
- Переможець Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (Національна спілка журналістів України, м. Одеса, 2018).
- Переможець Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє за 2018 р. (м. Одеса, Україна – Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – «Діамантовий Дюк» (у номінації «Поезія»).
- Переможець міжнародного конкурсу імені Олеся Гончара журналу «Бористен» (2018),
- Переможець XXI-го Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо-2019» (м. Бердянськ).
- Переможець XX-го Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (м. Одеса, 2019).
- Нагороджена премією Ордену Карпатських Лицарів на літературно-мистецькому фестивалі «Лицар Карпат» (м. Ужгород, 2019).
- Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє за 2019 р. (м. Одеса, Україна – Франкфурт-на-Майні, Німеччина) — «Діамантовий Дюк» (у номінації «Поезія»).
- Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє («Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія», 2020).
Всеукраїнські, державні, міжнародні, зарубіжні ордени, медалі та почесні грамоти:
- Почесна грамота Спілки письменників Білорусі (2010).
- Почесна грамота Чернігівської обласної ради (2013).
- Почесна грамота Спілки болгарських письменників і Нагрудний знак «Золотий Пегас» за визначну літературну та наукову діяльність (2014).
- Ювілейна медаль Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря» (до 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка, за підписом видатного українського поета Бориса Олійника, м. Київ, 2014).
- Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи (Україна, 2016).
- Орден «За розбудову України» (м. Київ, 2016).
- Медаль «За відродження України» (м. Київ, 2016).
- Медаль Богдана Хмельницького (м. Київ, Україна, 2016).
- Почесна грамота Національної спілки журналістів України (м. Київ, 2016).
- Почесна грамота Департаменту культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації (м. Чернігів, Україна, 2016).
- Медаль Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан, 2016).
- Міжнародна медаль Олександра Довженка (Україна, 2017).
- Міжнародна медаль Франческо Петрарки (м. Рим, Італія, 2017).
- Міжнародна медаль Лесі Українки (Україна, 2017).
- Міжнародна медаль Генріха Бьолля – німецького прозаїка і Нобелівського лауреата (м. Берлін, Німеччина, 2017).
- Нагрудний знак (медаль) Спілки письменників Білорусі «За великий внесок у літературу» (м. Мінськ, Білорусь, 2018).
- Срібна медаль аль-Фарабі — висока державна нагорода Казахстану, урочисто вручена під час наукової та творчої поїздки Тетяни Дзюби до Алмати (Казахстан, 2018).
- Почесна міжнародна медаль Мігеля де Сервантеса (Іспанія-США-Канада-Німеччина, 2019).
- Медаль Максима Богдановича (Білорусь, м. Мінськ, 2019).
- Почесна міжнародна медаль Франца Кафки (Німеччина-Австрія-Чехія, 2019).
- Почесна грамота Національної спілки письменників України (2019).
- Нагороджена Почесним дипломом Шостої Міжнародної літературно-мистецької виставки в Одесі, в якій взяли участь художники та письменники з 40 держав (2020).
Міжнародні, всеукраїнські рейтинги та відзнаки:
- Лауреат Всеукраїнського рейтингу популярності «Золота Фортуна», який визначає Міжнародна Академія рейтингових технологій і соціології (нагороджена медаллю «Трудова Слава», як «Письменниця року», м. Київ, Україна, 2017).
- Лауреат Відзнаки імені Івана Багряного – нагороди Фундації Івана Багряного (США) та всеукраїнського журналу «Бористен» (Україна – США, 2017).
- Лауреат Відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2018).
- Лауреат Відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2019).
- Лауреат Відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2020).
- Лауреат Почесної відзнаки «Народний поет України» (м. Київ, 2020).
Член зарубіжних академій та спілок:
- Академік Національної Академії наук вищої школи Казахстану (з 2017).
- з 2014 року – Міжнародної літературної (науково-мистецької) Академії «Македонія Презент» (м. Скоп'є, Македонія).
- Міжнародної Академії літератури та мистецтв Удмуртії (м. Іжевськ, Удмуртія, Російська Федерація).
- з 2015-го – Міжнародної Медитеранської Академії імені братів Міладінових (м. Струга, Македонія).
- з 2016-го – Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії (м. Бухарест).
- з 2017-го – Міжнародної спілки письменників імені П'єтро Богдано (керівник – Єтон Келменді, м. Брюгге, Бельгія).
- Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан).
- Міжнародної Академії літератури, мистецтв і комунікацій (м. Берлін – м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина).
- з 2018-го – Слов'янської міжкультурної, міжнародної науково-дослідницької групи (м. Будапешт, Угорщина).
- з 2020-го – академік Міжнародної громадської Академії Поезії (м. Бішкек, Киргизстан; диплом і почесна медаль академіка).
|
|