Факультет природничо-географічних і точних наук

Деканат

Кафедра біології

Кафедра географії, туризму та спорту

Кафедра хімії та фармації

Кафедра фізичного виховання

Кафедра математики, фізики та економіки

Кафедра інформаційних технологій та аналізу даних

Спеціальності для вступу

Навчальне середовище УНІКОМ

Новини факультету

Матеріали конференцій

Найцікавіше знаходиться тут

Акредитація та ліцензування

Навчально-дослідна агробіостанція

Історія створення та існування навчально-дослідної агробіостанції Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя відповідає загальному гаслу Ніжинської вищої школи «Labore et zеlo», що означає «Працею та натхненням». Адже для того, щоб цей куточок природи утворився та існував протягом тривалого часу, потрібно було прикласти багато зусиль. В усі періоди становлення до цього долучались люди, які були не байдужі, які любили свою справу, іноді проявляли творчі здібності і майже в усі часи працювали на ентузіазмі.

Реорганізація Ніжинського історико-філологічного інституту в Інститут народної освіти у 1920 році призвела до заснування у НІНО біологічного відділу і сприяла створенню біологічного саду для можливості забезпечення студентів матеріально-технічною базою. До навчальних програм у той період були введені додаткові години з вирощування сільськогосподарських культур на невеликих ділянках при інституті. Проте датою заснування агробіостанції вважають 1928 рік. Саме цього року на роботу в Ніжинський інститут народної освіти запросили його випускника, вчителя біології Галицької семирічної школи Валентина Андрійовича Святогора. Він став організатором і творцем ботанічного саду інституту, який на початку 30-х років був одним з кращих в Україні. Крім пришкільних ділянок тоді були організовані відділи акліматизації та захисту рослин. Було зібрано понад 160 видів трав’янистих, 90 видів деревних порід і кущів. Кількість колективних та дослідних ділянок зросла до 650.

З метою розгортання суттєвої науково дослідної роботи, на Раді інституту 3 травня 1931 року вперше було поставлене питання про організацію Біологічного саду Ніжинського педінституту соціального виховання. Саме цей період можна вважати офіційною датою заснування агробіостанції, хоча вже до цього було проведено велику роботу під керівництвом Святогора В.А. Вже наступного, 1932 року, почалися роботи з організації саду і створенню нових відділів: технічних, лікарських, ефірно-олійних, плодово-ягідних та овочевих культур. За розпорядженням Народного комісаріату освіти України 17 жовтня 1932 року був відкритий Ніжинський педагогічний інститут професійної освіти для підготовки вчителів-предметників.

У перші роки свого становлення біосад розвивався за напрямком колекціонування рослин. У цей період в саду були зібрані рослини, які об’єднали у такі групи: місцеві культури; культурні рослини СРСР; культурні рослини зарубіжних країн (Китаю, Японії, Північної Америки, Афганістану, Індії, Маньчжурії, Болгарії, островів Середземного моря, Італії, Англії, Німеччини, Голландії). У 1932 році ця колекція поповнилася рослинами Африки, Середньої й Південної Америки, Антильських островів тощо. В основному це були технічні та садово-городні культури.

У 1933 році площа Біологічного саду становила 2,35 га. На ній було зібрано колекцію зі 180 видів трав’янистих, 90 видів деревних та чагарникових порід. Саме у цей період на території саду з’явився реліктовий вид Гінкго дволопатевий. У біологічному саду було сформовано 8 відділів:  ботанічної систематики; фізіології рослин; селекції рослин; акліматизації рослин; фітопатології (вивчення хвороб рослин); руху рослин – «квітковий годинник», а також помологічний розплідник та різні типи пришкільних ділянок.

У 1934 році інститути соцвиховання були реорганізовані у педагогічні інститути. Із навчальних планів хіміко-біологічних факультетів при цьому вилучили курс «Основи сільського господарства». Тому відпала потреба в агробіологічних та селекційних ділянках. Це могло призвести до ліквідації біосаду. Але за збереження структурного підрозділу взялась кафедра біології, яка об’єднаними зусиллями викладачів та студентів зберегла цінні надбання. Так біосад став навчально-дослідницьким підрозділом природничого факультету. З цього моменту студенти під керівництвом викладачів почали займатись науково-дослідною роботою. Цього ж року завідувачем біосаду став Каленик Трохимович Клименко. Він вніс деякі зміни у структурну організацію біосаду, що призвело до перейменування агробіосаду в Ботанічний сад. При цьому збільшується кількість видів та форм рослин, організовується і функціонує ботанічний гурток.

Працівники біосаду під керівництвом В.А. Святогора, а з 1934 р. К.Т. Клименка вели роботу з селекції рослин, акліматизації, фізіології тощо. Проводили досліди на вистигання в умовах Ніжинщини технічних культур. Також були зібрані для сортовипробування різні сорти садово-ягідних та городніх рослин.

На той час біосад підтримував зв’язок із 106 науково-дослідними установами СРСР. А з Всеукраїнським Інститутом рослинництва та Клімат садом ВУАН були підписані угоди на виконання низки науково-дослідних робіт. Також були налагоджені зв’язки з багатьма колгоспами та школами, було отримано і вивчено сотні зразків насіння різних культур. Ці рослини були з найрізноманітніших кліматичних умов: Полісся та Лісостепу України, з берегів і островів Середземного моря, суворих гірських умов Алтаю та Паміру, не менш суворих умов пекучого клімату Середньої Азії.

У свою чергу біосад міг надати для випробування рослини України у горах Кавказу, Алтаю і в спекотних долинах Казахстану, щоб всебічно вивчити рідну флору та зробити на основі цього загальні селекційні висновки. Велику допомогу сортовим насінням, розсадою, саджанцями ботанічний сад надавав школам і колгоспам.

Починаючи з 1935 року, на природничому факультеті була введена дисципліна «Організація пришкільних навчально-дослідних ділянок». Вона була факультативною, але кількість відвідувачів-студентів стала досить значною. При цьому вдалося досягти значних успіхів у роботі та організації ділянок Ботанічного саду.

У квітні 1936 року представником Ніжинського педінституту була висунута пропозиція визнати за необхідне створення ботанічних садів подібного типу при всіх педагогічних вузах. Ця пропозиція була прийнята делегатами і схвалена Народним комісаріатом освіти УРСР. Прийняте рішення спонукало подальший розвиток Ботанічного саду. Він був справжньою науковою лабораторією природничих наук з окремими відділами, великою кількістю дослідних ділянок та оранжереєю, побудованою у 1937 році. Але хоч цей період і можна назвати періодом розквіту біосаду, досить складні часи були для багатьох працівників педінституту, у тому числі і для завідувача біосадом. У 1938 році Клименко К.Т. був заарештований. Вже у 1929 його справу було припинено. А от реабілітований він був тільки у 1997 році.

На кінець 1940 року площа Ботанічного саду зросла до 5 га. При цьому змінювалась і його структура. Він мав такі відділи: систематики, квітникарства, інтродукції та акліматизації, колекційного, експериментального, плодово-ягідного, дендрологічного, деревного розплідника, оранжереї, парникового розплідника, пришкільної ділянки. Спеціальним наказом від 6 грудня 1940 року Ботанічний сад Ніжинського педагогічного інституту був рекомендований Народним комісаріатом освіти УРСР педвузам, як позитивний зразок для наслідування. За суттєві досягнення в науковій роботі, яка активно велася з використанням нових культур, тема «Нові культури ботансаду НДПІ» була затверджена для участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці у 1940-1941 роках, а ботанічний сад був занесений до Книги пошани учасників цієї виставки.

У цей час активно велась селекційна робота. Отримані перспективні форми цих рослин поширювались у господарствах. Для прикладу можна привести значну роботу, яку провів Ботанічний сад над огірком сорту Ніжинський. Саме тут були розроблені агрономічні правила вирощування цієї культури, які вперше були видані Ніжинським райземвідділом. Цінним надбанням була колекція тропічних і субтропічних рослин. Вона була представлена 168 видами та формами. Суттєвою також була робота по акліматизації декоративних дерев та кущів.

Науково-дослідна робота була припинена під час окупації м. Ніжин німецькими військами. При цьому Ботанічний сад зазнав серйозних збитків – були знищені та пограбовані колекції рослин.

Після Великої Вітчизняної війни інститут повертався до нормального життя, хоч значні втрати, завдані війною, уже не можна було відновити. У ботанічному саду і столітньому парку інституту були знищені багаторічні дорогоцінні насадження. Із 910 видів рідкісних порід рослин різних географічних зон світу залишилося лише 400 і ті, в переважній більшості, були пошкоджені.

Планомірна робота з відновлення біосаду розпочалась з 1948 року, поновилась навчальна та наукова робота.

У ботанічному саду під керівництвом К.Т. Клименка було відновлено, в основному, складний за своїм плануванням відділ інтродукції (акліматизації), заповнено відповідним змістом відділ квітникарства, упорядковано відділ південного садівництва, де в жахливому стані частково збереглися персики, абрикоси, комбінації на спільних коренях слив та абрикосів, виноград, підготовлено до закладання відділи систематики та репродукції, закладено розплідник на 10 тис. штук дерев та кущів, заокуліровано 300 рослин, придбано частину найнеобхіднішого інвентарю, приладів і матеріалів, посаджено у парку 1500 дерев.

Під керівництвом Каленика Трохимовича Клименка в цей час були виведені нові сорти морозостійких абрикосів. Якщо в 1949 році їх було лише декілька, то вже 1951 року кількість таких сортів збільшилася до 14.

У 1955 році, згідно з рішенням наради завідувачів кафедр ботаніки та зоології педінститутів УРСР, ботанічний сад Ніжинського педінституту був реорганізований в агробіостанцію при Природничому факультеті, основною метою якої стало забезпечення проведення основних польових практик.

В усі часи існування біосаду та агробіостанції до роботи активно долучались викладачі природничих кафедр. При цьому вони мали змогу вивчати не тільки рослинний світ, а і тварин. Так з 1964 року завідувач кафедри зоології І.В. Марисова почала займатися дослідженням птахів Чернігівщини. Орнітолога особливо цікавили питання, які фактори призводять до скорочення або навіть повного зникнення окремих видів. Сучасного вигляду агробіостанція набула після спорудження нового навчального корпусу педінституту на початку 70-х років.

З 1975 по 1986 рік завідуючий кафедрою ботаніки Ніжинського педінституту професор І.І. Гордієнко створив при агробіостанції дві лабораторії: фізіології рослин та основ сільського господарства, організував ботанічний музей. Під його керівництвом розчистили чагарники, викорчували старі та хворі дерева, посадили нові види: бархат амурський, горіхи грецький, сірий та маньчжурський, дуб червоний, клен цукровий та ін.

Велику увагу професор І.І. Гордієнко приділяв дендрарію, поповнив колекцію деревних та чагарникових рослин 50 новими інтродуцентами. Створив чудовий куточок декоративних насаджень між старим і новим корпусами інституту, який завжди чарує своєю красою у будь-яку пору року. Почав засаджувати Графський парк новими породами дерев, робити його реконструкцію.

Звісно, залишили свій слід і наступні ректори, завідувачі кафедр та агробіостанції, викладачі. І зараз важко уявити роботу Природничо-географічного факультету без сучасної наукової бази, якою є агробіостанція. Не дивлячись на те, що розвиток агробіостанції дещо призупинився, вона залишається важливим підрозділом нашого факультету, поповнює матеріально-технічну  базу.

На сьогодні агробіостанція складається з таких відділів: систематичного, дендрологічного, плодово-ягідного, пришкільних навчально-дослідних ділянок, квітникарства, захищеного ґрунту. Вони розміщені на площі 4,8 га. Відділ систематики рослин та дендрарій налічує понад 100 видів рослин. На навчально-дослідній земельній ділянці розміщуються відділи польових і овочевих культур, колекційний та селекційно-генетичний.

На території агробіостанції зараз проводяться навчальні заняття, польові практики, крім того, вона є біологічною лабораторією під відкритим небом, для проведення практичних робіт, спостережень, наукових досліджень, екскурсій. Організація роботи на агробіостанції проводиться протягом усього навчального року. Проводяться групові заняття під керівництвом викладача, індивідуальні практичні роботи, екскурсії з метою вивчення біорізнамоніття організмів, робота на навчально-дослідних ділянках. Основними напрямками роботи на земельних ділянках є: вирощування рослин, спостереження за їх ростом і розвитком, проведення генетичних, фізіологічних та сільськогосподарських дослідів, дослідницька робота в теплицях.

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-67 

Приймальна комісія: (04631) 2-35-88

Приймальна комісія: +380977973948

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонний довідник

Партнери

     

   

сайт Національного Еразмус-офісу uarenet

Google Analytics Alternative