Університет
Кафедра біології (152)
Історія виникнення біологічних кафедр у Ніжинській вищій школі сягає аж 1922 року. Тоді на факультеті соціального виховання було утворено відділ для підготовки вчителів природознавства. Викладачами цього відділу були доценти В.В.Абрамович, С.І.Михайловський, О.А.Камєнєв, П.А.Буштедт.
В.В.Абрамович був випускником Одеського університету. У 1929-1930 роках він перебував у Ніжині на посаді професора біології і займався вивченням впливу хімічної обробки насіння пшениці на подальший урожай. Дослідженнями біологічних явищ займався також і професор П.О.Бєльський. Він вивчав основні біологічні фактори, інстинкти гніздування птахів, флору Ніжинщини. Орнітофауну досліджував професор І.А.Богдан.
Наприкінці 20-х – на початку 30-х років на природничому відділі працювали викладачі та професори: Ф.Д.Великохатько, С.М.Марич, З.І.Строкатін, І.Ф.Худобець. Переважна більшість з них зазнали політичних репресій у різних навчальних закладах, в основному міста Києва. При цьому і у Ніжині вони не могли довго затриматися. Вже тоді у процесі викладання біології проводилась велика дослідницька робота на ділянках. У 1928 році на роботу в інститут Народної освіти запросили його випускника, вчителя біології Галицької семирічної школи Валентина Андрійовича Святогора. Він став організатором і творцем ботанічного саду інституту, який на початок 30-х років був одним із кращих в Україні. У ботанічному саду були організовані відділи акліматизації та захисту рослин, де вирощували виноград, абрикоси, персики, індійську коноплю, лаванду тощо. Було зібрано понад 160 видів трав’янистих і 90 видів деревних порід і кущів. Кількість колективних та дослідних ділянок на той час досягла 650.
Багато зробив для організації біосаду В.А.Святогор. За його керівництва активно велась робота по вирощуванню нових сортів фруктових дерев, які культивуються у м. Ніжин і до цього часу. Після від’їзду В.А.Святогора керівником ботанічного саду був призначений К.Т.Клименко, який успішно продовжив роботу свого попередника.
17 жовтня 1932 року в Ніжині був відкритий педагогічний інститут професійної освіти для підготовки вчителів-предметників. У цей час у ньому функціонувало агробіологічне відділення.
Кафедра ботаніки була заснована в 1933 році. Першим її завідуючим був професор С.М.Михайлівський, який разом з доцентами В.А.Святогором та С.Т.Новиковим створили матеріальну базу кафедри, заснували науковий гербарій. Пізніше у різні роки кафедру очолювали Ф.Я.Лесик, С.О.Мулярчук, О.Я.Гречаненко, І.І.Гордієнко, І.М.Солдатова, Г.Г.Сенченко, Л.І.Рековець. На кафедрі викладались курси ботаніки, фізіології рослин, основ сільського господарства, методики викладання біології, дарвінізму, генетики, охорони природи, екології, геоботаніки, працював ряд висококваліфікованих викладачів: С.Н.Назаров, О.Г.Сидоренко, С.О.Мулярчук, Ф.Я.Лесик, Л.С.Балашов, Г.Ф.Герасименко, П.І.Нагорна, М.Г.Гафізов, О.Я.Гречаненко, І.С.Остапенко, Б.А.Однодворець, З.М.Сидоренко, Л.Г.Боженко, Д.Л.Ващишина.
Факультет природознавства утворився в 1934 р. в результаті об’єднання хіміко-біологічного і географічного відділень. На 1 вересня 1934 року на факультеті функціонували дві кафедри:хіміко-біологічна та кафедра ботаніки і зоології. Деканами факультету були: С.Т.Новіков, к.б.н., доцент П.І. Нагорна, к.х.н., доц. І.І. Кочерга, а з 2003 р. – к.х.н., доцент Г.Г. Сенченко. Колектив викладачів разом з лаборантами кафедри багато зробили для зміцнення матеріальної бази кафедри, створення її кабінетів та збагачення роздатковим навчальним матеріалом і таблицями. Всі роки існування кафедри продовжується поповнення її наукового гербарію, в якому зберігаються гербарні зразки ще 1909–1913 р.р. (Д.Веліканов), 30-х р.р. (С.М.Михайлівський). Пізніше гербарій поповнювався зборами С.О.Мулярчука, К.А.Семеніхіної, І.М.Солдатової, В.В.Курсон, В.С.Бєлокопитової, І.В.Папучі, Л.О.Лобань, Г.М.Лисенка. С.О. Мулярчук поповнив науковий гербарій представниками флори Кавказу і, головним чином, Чернігівської області (понад 1000 гербарних аркушів).
Поступово на кафедрі розгорнулися фундаментальні наукові дослідження: здійснювались наукові експедиції, експериментальні дослідження у лабораторіях кафедри. Результатом багаторічної праці стали монографії С.О.Мулярчука “Рослинність Чернігівщини”, І.І.Гордієнка “Дефляция, демутация и рекультивация песчаных массивов Степной зоны”, І.М.Солдатової “Высшие базидиомицеты степной зоны Украины”. До наукових досліджень викладачів завжди залучались студенти, які брали участь у наукових експедиціях та експериментальній роботі. Результатом студентських наукових досліджень були публікації у наукових журналах та збірках, виступи на конференціях, участь у конкурсах різного рівня, захист дипломних та магістерських робіт, а окремі студенти вступали до аспірантури та успішно захищали кандидатські та докторські дисертації (Л.С.Балашов, Л.О.Богомолова, І.М.Солдатова, В.М.Стригун, А.О.Падун, Г.Г.Сенченко, Г.М.Лисенко, Л.П.Кузьменко, С.В.Пасічник, В.М.Гавій, С.О.Приплавко, Л.О.Лобань, Н.М.Шиян тощо).
З 1975 по 1986 рр. кафедрою ботаніки завідував д.б.н., професор І.І.Гордієнко, який крім наукових мав ще і неабиякі організаторські здібності. Він створив при кафедрі 2 лабораторії – фізіології рослин та основ сільського господарства, під його керівництвом було переобладнано шкільний біологічний кабінет. І.І. Гордієнко поповнив колекцію деревних та чагарникових рослин агробіостанції 50 новими інтродуцентами, був ініціатором створення ботанічного музею, який оформлено на зразок ботанічного музею НАН України. У створенні музею брали участь усі викладачі та лаборанти кафедри, а також співробітник ботанічного музею НАН України Л.Д.Мороз, яка в той час заочно навчалася на природничому факультеті Ніжинського педінституту. Ботанічний музей має 12 відділів, які демонструють природну систему рослинного світу, побудовану на основі еволюційного розвитку.
Також на кафедрі успішно функціонує зоологічний музей. Він був створений у 1933 році за ініціативи викладача І.О. Богдана та за сприяння Кам’янець-Подільського педінституту. Під час наукових експедицій в різні куточки колишнього Радянського Союзу та інші країни (1964–1978 р.р.), видовий склад музею значно поповнився. Великий вклад у його створення зробила І.В.Марисова, подарувавши власну колекцію пташиних гнізд та яєць, екзотичних тварин. У 2002 році, після наукової експедиції старшого викладача кафедри зоології О.С.Вобленка, фонд музею поповнився матеріалами з Антарктиди. Питанням інформаційного обладнання займалася старший викладач кафедри зоології В.Ф.Лащенко. На даний час експозиція зоологічного музею нараховує близько 400 видів. Зоологічний музей дає можливість проводити численні екскурсії для студентів та школярів міста і гостей університету.
Протягом 1986-1998 років кафедру ботаніки очолювала кандидат біологічних наук, доцент І.М.Солдатова. За цей час розширились творчі зв’язки зі спорідненими кафедрами інших вищих навчальних закладів, науково-дослідними установами Академії педагогічних наук та Національної академії наук України: Інститутом ботаніки НАНУ, Київським державним педагогічним університетом ім. Т.Г.Шевченка, Українським інститутом лікарських рослин, Інститутом профосвіти, Національним педагогічним університетом ім. Драгоманова, Харківським педагогічним інститутом ім. Г.Сковороди, Чернігівським педагогічним університетом та іншими установами. Викладачами кафедр активно ведеться навчально-методична робота. При викладанні дисциплін застосовуються новітні технології навчання, щорічно виходять у світ ряд навчально-методичних вказівок та посібників. Активну участь у роботі Обласного педагогічного ліцею при НДУ ім. Миколи Гоголя беруть такі викладачі кафедри як С.О.Коваленко, В.М.Гавій, Л.О.Лобань. Завдяки цьому ліцеїсти займають призові місця як на обласних, так і на всеукраїнських олімпіадах з біології та конкурсах Малої Академії наук, неодноразово виборюючи призові місця на обласних та Всеукраїнських турах.
З 2017 року кафедру очолює доктор біологічних наук, професор Олена Борисівна Кучменко. Одночасно вона є професором Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, активно співпрацює з науковими установами НАН і НАМН України. О.Б.Кучменко досліджує цілеспрямовану регуляцію біосинтезу, функціонування убіхінону, убіхінонзалежних ензимних систем ланцюга транспорту електронів мітохондрій та систем антиоксидантного захисту. Вивчає роль вітаміну Е, убіхінону та біосинтетично споріднених сполук у регуляції процесу апоптозу клітин; роль оксидативного статусу та запальної реакції у розвитку патологічних станів організму, зокрема серцево-судинної системи.
З 2018 року на кафедрі біології функціонує аспірантура за спеціальністю 091 Біологія та докторантура за спеціальністю 091 Біологія.
З 2020 року кафедра біології проводить набір на ліцензовані курси підвищення кваліфікації вчителів біології.
В 2020 році кафедра біології отримала ліцензію на розширення провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти з метою підготовки іноземців та осіб без громадянства зі спеціальності 091 Біологія (перший бакалаврський та другий магістерський рівні).
В 2018-2019 рр. при кафедрі біології були створені навчально-наукові лабораторії з біохімічних та медико-валеологічних досліджень під керівництвом доктора медичних наук, професора кафедри біології Мхітарян Л.С. та біотехнології та селекції рослин під керівництвом доктора сільськогосподарських, професора кафедри біології Стригуна В.М.
В 2019 році за підтримки гранту МОН України відбулось оновлення матеріально-технічної бази кафедри біології, зокрема закупка нового сучасного обладнання для проведення навчальних занять та наукових досліджень в галузі біології та медицини.
При кафедрі функціонують проблемні групи з різних напрямів біологічної науки та студентський науковий біологічний гурток, в рамках роботи якого систематично відбуваються зустрічі з науковцями НАН і НАМН України, викладачами інших університетів, співробітниками медичних установ тощо.
Співробітники кафедри активно приймають участь у реалізації Всеукраїнських та міжнародних наукових проектів.
З 2020 року кафедра біології здійснює підготовку слухачів за сертифікатною навчально-тренувальною програмою «Теорія і практика домедичної допомоги» (кандидат медичних наук, доцент кафедри біології Петрюк С.Є.).
![]() Кучменко Олена БорисівнаЗавідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська Академія». Викладає навчальні дисципліни: «Біохімія», «Молекулярна біологія клітини», «Біоенергетика», «Біохімія рослин». Має більше 200 наукових та навчально-методичних праць, з них монографії, підручник, навчальні посібники, патенти, статті, тези, методичні рекомендації, рецензії. Наукові інтереси – біохімія, медична біохімія, мембранологія, біоенергетика, вітамінологія, біохімія природних біологічно активних сполук. Керує аспірантами та магістерськими роботами. Член Українського біохімічного товариства та Федерації Європейських Біохімічних товариств (FEBS). Має грант Президента для молодих вчених, стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих вчених. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сова Ірина ВалентинівнаСтарший лаборант кафедри біології Закінчила Ніжинський педагогічний університет імені Миколи Гоголя за спеціальністю Біологія, кваліфікація вчитель біології. |
Вобленко Ніна ІванівнаСтарший лаборант кафедри біології Закінчила Ніжинський педагогічний університет імені Миколи Гоголя за спеціальністю Біологія, кваліфікація вчитель біології. |
Киричок Ольга ЯківнаЛаборант кафедри біології |
Донець Наталія ВасилівнаЗавідувач навчально-дослідної агробіостанції Закінчила Ніжинський педагогічний університет імені Миколи Гоголя. Вчитель біології та хімії. |
Прасол Юлія ВікторівнаАгроном навчально-дослідної агробіостанції Закінчила Ніжинський педагогічний університет імені Миколи Гоголя. Вчитель географії. |
Сімагіна Алла ВасилівнаСадівник навчально-дослідної агробіостанції Закінчила Донецький індустріально-педагогічний технікум.
|
Безпрозванний Сергій ВолодимировичСадівник навчально-дослідної агробіостанції Закінчив Державний заклад професійного училища Одеської державної академії холоду. |
|
- Біорізноманіття в зоні Полісся і Лісостепу Чернігівської області та суміжних територій.
- Рослинність лісостепової частини Чернігівської області та її созологічне значення.
- Моніторинг стану рослинного покриву та популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, на території Ічнянського національного природного парку.
- Адвентивна фракція урбанофлор малих міст зони екотону Полісся та Лісостепу (на прикладі міст Прилук, Ічні, смт. Срібного).
- Історико-фауністичний та еколого-морфологічний аналіз тваринного світу в зоні екотону Полісся та Лісостепу.
- Вивчення стану здоров’я населення Чернігівської області.
- Інтеграція природничих наук у світлі освітніх змін.
- Дослідження біохімічних механізмів біологічної активності фізіологічно-активних речовин. Біохімічні механізми розвитку патологічних станів та дії біологічно активних речовин за цих умов.
- Регуляція процесів росту і розвитку рослин.
- Еволюційні та адаптивні морфо-фізіологічні особливості систем органів хребетних тварин.
- Методи біологічних досліджень в суміжних дисциплінах.
Співробітники кафедри беруть участь у всеукраїнських і міжнародних конференціях, семінарах, з’їздах. Студенти кафедри залучені до виконання наукових тематик та приймають участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях, конкурсах студентських наукових робіт.
Кафедра біології підтримує творчі зв’язки з спорідненими кафедрами інших вузів, науково-дослідними установами НАН, НАПН і НАМН України, закордонними вузами і науковими організаціями:
- Телавський державний університет ім. Якова Гогебашвілі (Грузія);
- Поморська академія у Слупську (Польща);
- Університет імені Сулеймана Деміреля в Іспарті (Туреччина);
- Мозирський державний педагогічний університет (Біолрусь);
- Інститут зоології НАН Республіки Білорусь (Білорусь);
- Барановичський державний університет (Білорусь);
- Мінський національний університет (Білорусь);
- Вітебський держуніверситет імені П.М. Машерова (Білорусь);
- Гомельский державний університет ім. Франциска Скорини (Білорусь);
- Березінський біосферний заповідник;
- Ніжинська міжрайонна організація Товариства охорони природи України;
- Міжвідомча комплексна лабораторія наукових основ заповідної справи НАНУ та Мінекоресурсів України (м. Київ);
- Ічнянський Національний парк;
- КЗ «РЛП «Міжрічинський»;
- Національний природний парк "Прип’ятський";
- Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України;
- Національний університет «Києво-Могилянська академія»;
- Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка;
- Інститут ботаніки НАН України;
- Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України;
- Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка» НАМН України;
- Державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України;
- Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» Ніжинської міської ради Чернігівської області;
- Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України;
- Інститут екології Карпат НАН України;
- Український природний степовий заповідник НАН України;
- Луганський природний заповідник НАН України;
- Інститут професійної освіти НАПН України.
- Інститут педагогіки НАПН України.
Викладачі кафедри біології беруть участь у семінарах, круглих столах, що присвячені реформуванню профільної освіти в школі, формуванню природничо-наукового світогляду у майбутніх фахівців. Зокрема, старший викладач кафедри біології Коваленко Світлана Олександрівна прийняла участь в науково-практичному методичному семінарі «Світогляд людини у світлі освітніх змін: інтеграція природничих наук» (2019 р.), науково-методичному он-лайн семінарі «Трансформація світогляду людини ХХІ століття: універсальна наукова картина світу» (2021 р.). На зазначених семінарах була розкрита суть моделі універсальної наукової картини світу для цілісної природовідповідної освіти та формування причинно-системного світогляду особистості, з метою впровадження її в освітній процес на основі міждисциплінарної інтеграції.
Галерея зображень
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
http://www.ndu.edu.ua/index.php/ua/studentska-naukova-robota/visnik-naukovogo-tovaristva/itemlist/category/31-kafedra-biolohii?limitstart=0#sigProId65d1f4fa49
Навчально-польова практика з ботаніки
Цікавою і пізнавальною формою навчання на факультеті є навчально-польові практики з ботаніки, які проводяться на базі табору “Лісове озеро” (Борзнянський район).
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
![]() МАТЕРІАЛИ Х Всеукраїнської студентської наукової конференції „СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНИЧИХ НАУК”Ніжин 15-16 квітня 2015 р.
|
|
МАТЕРІАЛИ I Міжнародної заочної науково-практичної конференції „АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ БІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ”Ніжин 25 березня 2015 р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
МАТЕРІАЛИ III Всеукраїнської конференції молодих науковців „СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНИЧИХ НАУК”Ніжин, 25–26 квітня 2018 р. |
|
МАТЕРІАЛИ IV Всеукраїнської конференції молодих науковців „СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНИЧИХ НАУК”Ніжин, 17–18 квітня 2019 р. |
|
МАТЕРІАЛИ V Всеукраїнської конференції молодих науковців „СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНИЧИХ НАУК”Ніжин, 2020 р. |
|
МАТЕРІАЛИ VI Всеукраїнської конференції молодих науковців „СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПРИРОДНИЧИХ НАУК”Ніжин, 2021 р. |
|
|
|
![]() МАТЕРІАЛИ ІІ Всеукраїнської науково-практичнгої конференції "УКРАЇНСЬКЕ ПОЛІССЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ТРЕНДИ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ"Ніжин, 2022 р. |
|
|
|
|
|
Всеукраїнська науково-практична конференція СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (9-10 лютого 2023 року) |
|
IX Міжнародна заочна науково-практична конференція АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ БІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ 12 квітня 2023 року |
|
|
|
|
15 червня 2019 року природничо-географічний святкував 90-річчя з дня народження, без перебільшення, легенди факультету Марисової Інесси Віталіївни. Привітати шановану та любиму усіма Інессу Віталіївну, приїхали з різних куточків України і не тільки випускники 1970-х, 1980-х, 1990-х та 2000-х років, а також рідні, друзі, колеги. Щирі слова вдячності, любові та шани лунали з їхніх вуст. І звичайно ж, побажання здоров'я, щастя та насолоди від життя, зустрічі на наступному ювілеї!
Детальніше ...
Історія створення та існування навчально-дослідної агробіостанції Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя відповідає загальному гаслу Ніжинської вищої школи «Labore et zеlo», що означає «Працею та натхненням». Адже для того, щоб цей куточок природи утворився та існував протягом тривалого часу, потрібно було прикласти багато зусиль. В усі періоди становлення до цього долучались люди, які були не байдужі, які любили свою справу, іноді проявляли творчі здібності і майже в усі часи працювали на ентузіазмі.
Реорганізація Ніжинського історико-філологічного інституту в Інститут народної освіти у 1920 році призвела до заснування у НІНО біологічного відділу і сприяла створенню біологічного саду для можливості забезпечення студентів матеріально-технічною базою. До навчальних програм у той період були введені додаткові години з вирощування сільськогосподарських культур на невеликих ділянках при інституті. Проте датою заснування агробіостанції вважають 1928 рік. Саме цього року на роботу в Ніжинський інститут народної освіти запросили його випускника, вчителя біології Галицької семирічної школи Валентина Андрійовича Святогора. Він став організатором і творцем ботанічного саду інституту, який на початку 30-х років був одним з кращих в Україні. Крім пришкільних ділянок тоді були організовані відділи акліматизації та захисту рослин. Було зібрано понад 160 видів трав’янистих, 90 видів деревних порід і кущів. Кількість колективних та дослідних ділянок зросла до 650.
З метою розгортання суттєвої науково дослідної роботи, на Раді інституту 3 травня 1931 року вперше було поставлене питання про організацію Біологічного саду Ніжинського педінституту соціального виховання. Саме цей період можна вважати офіційною датою заснування агробіостанції, хоча вже до цього було проведено велику роботу під керівництвом Святогора В.А. Вже наступного, 1932 року, почалися роботи з організації саду і створенню нових відділів: технічних, лікарських, ефірно-олійних, плодово-ягідних та овочевих культур. За розпорядженням Народного комісаріату освіти України 17 жовтня 1932 року був відкритий Ніжинський педагогічний інститут професійної освіти для підготовки вчителів-предметників.
У перші роки свого становлення біосад розвивався за напрямком колекціонування рослин. У цей період в саду були зібрані рослини, які об’єднали у такі групи: місцеві культури; культурні рослини СРСР; культурні рослини зарубіжних країн (Китаю, Японії, Північної Америки, Афганістану, Індії, Маньчжурії, Болгарії, островів Середземного моря, Італії, Англії, Німеччини, Голландії). У 1932 році ця колекція поповнилася рослинами Африки, Середньої й Південної Америки, Антильських островів тощо. В основному це були технічні та садово-городні культури.
У 1933 році площа Біологічного саду становила 2,35 га. На ній було зібрано колекцію зі 180 видів трав’янистих, 90 видів деревних та чагарникових порід. Саме у цей період на території саду з’явився реліктовий вид Гінкго дволопатевий. У біологічному саду було сформовано 8 відділів: ботанічної систематики; фізіології рослин; селекції рослин; акліматизації рослин; фітопатології (вивчення хвороб рослин); руху рослин – «квітковий годинник», а також помологічний розплідник та різні типи пришкільних ділянок.
У 1934 році інститути соцвиховання були реорганізовані у педагогічні інститути. Із навчальних планів хіміко-біологічних факультетів при цьому вилучили курс «Основи сільського господарства». Тому відпала потреба в агробіологічних та селекційних ділянках. Це могло призвести до ліквідації біосаду. Але за збереження структурного підрозділу взялась кафедра біології, яка об’єднаними зусиллями викладачів та студентів зберегла цінні надбання. Так біосад став навчально-дослідницьким підрозділом природничого факультету. З цього моменту студенти під керівництвом викладачів почали займатись науково-дослідною роботою. Цього ж року завідувачем біосаду став Каленик Трохимович Клименко. Він вніс деякі зміни у структурну організацію біосаду, що призвело до перейменування агробіосаду в Ботанічний сад. При цьому збільшується кількість видів та форм рослин, організовується і функціонує ботанічний гурток.
Працівники біосаду під керівництвом В.А. Святогора, а з 1934 р. К.Т. Клименка вели роботу з селекції рослин, акліматизації, фізіології тощо. Проводили досліди на вистигання в умовах Ніжинщини технічних культур. Також були зібрані для сортовипробування різні сорти садово-ягідних та городніх рослин.
На той час біосад підтримував зв’язок із 106 науково-дослідними установами СРСР. А з Всеукраїнським Інститутом рослинництва та Клімат садом ВУАН були підписані угоди на виконання низки науково-дослідних робіт. Також були налагоджені зв’язки з багатьма колгоспами та школами, було отримано і вивчено сотні зразків насіння різних культур. Ці рослини були з найрізноманітніших кліматичних умов: Полісся та Лісостепу України, з берегів і островів Середземного моря, суворих гірських умов Алтаю та Паміру, не менш суворих умов пекучого клімату Середньої Азії.
У свою чергу біосад міг надати для випробування рослини України у горах Кавказу, Алтаю і в спекотних долинах Казахстану, щоб всебічно вивчити рідну флору та зробити на основі цього загальні селекційні висновки. Велику допомогу сортовим насінням, розсадою, саджанцями ботанічний сад надавав школам і колгоспам.
Починаючи з 1935 року, на природничому факультеті була введена дисципліна «Організація пришкільних навчально-дослідних ділянок». Вона була факультативною, але кількість відвідувачів-студентів стала досить значною. При цьому вдалося досягти значних успіхів у роботі та організації ділянок Ботанічного саду.
У квітні 1936 року представником Ніжинського педінституту була висунута пропозиція визнати за необхідне створення ботанічних садів подібного типу при всіх педагогічних вузах. Ця пропозиція була прийнята делегатами і схвалена Народним комісаріатом освіти УРСР. Прийняте рішення спонукало подальший розвиток Ботанічного саду. Він був справжньою науковою лабораторією природничих наук з окремими відділами, великою кількістю дослідних ділянок та оранжереєю, побудованою у 1937 році. Але хоч цей період і можна назвати періодом розквіту біосаду, досить складні часи були для багатьох працівників педінституту, у тому числі і для завідувача біосадом. У 1938 році Клименко К.Т. був заарештований. Вже у 1929 його справу було припинено. А от реабілітований він був тільки у 1997 році.
На кінець 1940 року площа Ботанічного саду зросла до 5 га. При цьому змінювалась і його структура. Він мав такі відділи: систематики, квітникарства, інтродукції та акліматизації, колекційного, експериментального, плодово-ягідного, дендрологічного, деревного розплідника, оранжереї, парникового розплідника, пришкільної ділянки. Спеціальним наказом від 6 грудня 1940 року Ботанічний сад Ніжинського педагогічного інституту був рекомендований Народним комісаріатом освіти УРСР педвузам, як позитивний зразок для наслідування. За суттєві досягнення в науковій роботі, яка активно велася з використанням нових культур, тема «Нові культури ботансаду НДПІ» була затверджена для участі у Всесоюзній сільськогосподарській виставці у 1940-1941 роках, а ботанічний сад був занесений до Книги пошани учасників цієї виставки.
У цей час активно велась селекційна робота. Отримані перспективні форми цих рослин поширювались у господарствах. Для прикладу можна привести значну роботу, яку провів Ботанічний сад над огірком сорту Ніжинський. Саме тут були розроблені агрономічні правила вирощування цієї культури, які вперше були видані Ніжинським райземвідділом. Цінним надбанням була колекція тропічних і субтропічних рослин. Вона була представлена 168 видами та формами. Суттєвою також була робота по акліматизації декоративних дерев та кущів.
Науково-дослідна робота була припинена під час окупації м. Ніжин німецькими військами. При цьому Ботанічний сад зазнав серйозних збитків – були знищені та пограбовані колекції рослин.
Після Великої Вітчизняної війни інститут повертався до нормального життя, хоч значні втрати, завдані війною, уже не можна було відновити. У ботанічному саду і столітньому парку інституту були знищені багаторічні дорогоцінні насадження. Із 910 видів рідкісних порід рослин різних географічних зон світу залишилося лише 400 і ті, в переважній більшості, були пошкоджені.
Планомірна робота з відновлення біосаду розпочалась з 1948 року, поновилась навчальна та наукова робота.
У ботанічному саду під керівництвом К.Т. Клименка було відновлено, в основному, складний за своїм плануванням відділ інтродукції (акліматизації), заповнено відповідним змістом відділ квітникарства, упорядковано відділ південного садівництва, де в жахливому стані частково збереглися персики, абрикоси, комбінації на спільних коренях слив та абрикосів, виноград, підготовлено до закладання відділи систематики та репродукції, закладено розплідник на 10 тис. штук дерев та кущів, заокуліровано 300 рослин, придбано частину найнеобхіднішого інвентарю, приладів і матеріалів, посаджено у парку 1500 дерев.
Під керівництвом Каленика Трохимовича Клименка в цей час були виведені нові сорти морозостійких абрикосів. Якщо в 1949 році їх було лише декілька, то вже 1951 року кількість таких сортів збільшилася до 14.
У 1955 році, згідно з рішенням наради завідувачів кафедр ботаніки та зоології педінститутів УРСР, ботанічний сад Ніжинського педінституту був реорганізований в агробіостанцію при Природничому факультеті, основною метою якої стало забезпечення проведення основних польових практик.
В усі часи існування біосаду та агробіостанції до роботи активно долучались викладачі природничих кафедр. При цьому вони мали змогу вивчати не тільки рослинний світ, а і тварин. Так з 1964 року завідувач кафедри зоології І.В. Марисова почала займатися дослідженням птахів Чернігівщини. Орнітолога особливо цікавили питання, які фактори призводять до скорочення або навіть повного зникнення окремих видів. Сучасного вигляду агробіостанція набула після спорудження нового навчального корпусу педінституту на початку 70-х років.
З 1975 по 1986 рік завідуючий кафедрою ботаніки Ніжинського педінституту професор І.І. Гордієнко створив при агробіостанції дві лабораторії: фізіології рослин та основ сільського господарства, організував ботанічний музей. Під його керівництвом розчистили чагарники, викорчували старі та хворі дерева, посадили нові види: бархат амурський, горіхи грецький, сірий та маньчжурський, дуб червоний, клен цукровий та ін.
Велику увагу професор І.І. Гордієнко приділяв дендрарію, поповнив колекцію деревних та чагарникових рослин 50 новими інтродуцентами. Створив чудовий куточок декоративних насаджень між старим і новим корпусами інституту, який завжди чарує своєю красою у будь-яку пору року. Почав засаджувати Графський парк новими породами дерев, робити його реконструкцію.
Звісно, залишили свій слід і наступні ректори, завідувачі кафедр та агробіостанції, викладачі. І зараз важко уявити роботу Природничо-географічного факультету без сучасної наукової бази, якою є агробіостанція. Не дивлячись на те, що розвиток агробіостанції дещо призупинився, вона залишається важливим підрозділом нашого факультету, поповнює матеріально-технічну базу.
На сьогодні агробіостанція складається з таких відділів: систематичного, дендрологічного, плодово-ягідного, пришкільних навчально-дослідних ділянок, квітникарства, захищеного ґрунту. Вони розміщені на площі 4,8 га. Відділ систематики рослин та дендрарій налічує понад 100 видів рослин. На навчально-дослідній земельній ділянці розміщуються відділи польових і овочевих культур, колекційний та селекційно-генетичний.
На території агробіостанції зараз проводяться навчальні заняття, польові практики, крім того, вона є біологічною лабораторією під відкритим небом, для проведення практичних робіт, спостережень, наукових досліджень, екскурсій. Організація роботи на агробіостанції проводиться протягом усього навчального року. Проводяться групові заняття під керівництвом викладача, індивідуальні практичні роботи, екскурсії з метою вивчення біорізнамоніття організмів, робота на навчально-дослідних ділянках. Основними напрямками роботи на земельних ділянках є: вирощування рослин, спостереження за їх ростом і розвитком, проведення генетичних, фізіологічних та сільськогосподарських дослідів, дослідницька робота в теплицях.
Галерея зображень
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
http://www.ndu.edu.ua/index.php/ua/studentska-naukova-robota/visnik-naukovogo-tovaristva/itemlist/category/31-kafedra-biolohii?limitstart=0#sigProId3da6470582