Навчально-польова практика з ботаніки

Цікавою і пізнавальною формою навчання на факультеті є навчально-польові практики з ботаніки, які проводяться на базі табору “Лісове озеро” (Борзнянський район).

1. Біорізноманіття в зоні Полісся і Лісостепу Чернігівської області та суміжних територій.
2. Рослинність лісостепової частини Чернігівської області та її созологічне значення.
3. Моніторинг стану рослинного покриву та популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, на території Ічнянського національного природного парку.
4. Адвентивна фракція урбанофлор малих міст зони екотону Полісся та Лісостепу (на прикладі міст Прилук, Ічні, смт. Срібного).
5. Історико-фауністичний та еколого-морфологічний аналіз тваринного світу в зоні екотону Полісся та Лісостепу.
6. Вивчення стану здоров’я населення Чернігівської області.
7. Інтеграція природничих наук  у світлі освітніх змін.
8. Дослідження біохімічних механізмів біологічної активності  фізіологічно-активних речовин. Біохімічні механізми розвитку патологічних станів та дії біологічно активних речовин за цих умов.
9. Регуляція процесів росту і розвитку рослин.
10. Еволюційні та адаптивні морфо-фізіологічні особливості систем органів хребетних тварин.
11. Методи біологічних досліджень в суміжних дисциплінах.

Співробітники кафедри беруть участь у всеукраїнських і міжнародних конференціях, семінарах, з’їздах. Студенти кафедри залучені до виконання наукових тематик та приймають участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях, конкурсах студентських наукових робіт. 

Кафедра біології підтримує творчі зв’язки з спорідненими кафедрами інших вузів, науково-дослідними установами НАН, НАПН і НАМН України, закордонними вузами і науковими організаціями:

• Телавський державний університет ім. Якова Гогебашвілі (Грузія);
• Поморська академія у Слупську (Польща);
• Університет імені Сулеймана Деміреля в Іспарті (Туреччина);
• Мозирський державний педагогічний університет (Біолрусь);
• Інститут зоології НАН Республіки Білорусь (Білорусь);
• Барановичський державний університет (Білорусь);
• Мінський національний університет (Білорусь);
• Вітебський держуніверситет імені П.М. Машерова (Білорусь);
• Гомельский державний університет ім. Франциска Скорини (Білорусь);
• Березінський біосферний заповідник;
• Ніжинська міжрайонна організація Товариства охорони природи України;
• Міжвідомча комплексна лабораторія наукових основ заповідної справи НАНУ та Мінекоресурсів України (м. Київ);
• Ічнянський Національний парк;
• КЗ «РЛП «Міжрічинський»;
• Національний природний парк "Прип’ятський";
• Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України;
• Національний університет «Києво-Могилянська академія»;
• Національний університет  «Чернігівський колегіум»  імені Т.Г. Шевченка;
• Інститут ботаніки НАН України;
• Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України;
• Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка» НАМН України;
• Державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України;
• Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» Ніжинської міської ради Чернігівської області;
• Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України;
• Інститут екології Карпат НАН України;
• Український природний степовий заповідник НАН України;
• Луганський природний заповідник НАН України;
• Інститут професійної освіти НАПН України.
• Інститут педагогіки НАПН України. 

Викладачі кафедри біології беруть участь у семінарах, круглих столах, що присвячені реформуванню профільної освіти в школі, формуванню природничо-наукового світогляду у майбутніх фахівців.   Зокрема, старший викладач кафедри біології Коваленко Світлана Олександрівна прийняла участь в науково-практичному методичному семінарі «Світогляд людини у світлі освітніх змін: інтеграція природничих наук» (2019 р.), науково-методичному он-лайн семінарі «Трансформація світогляду людини ХХІ століття: універсальна наукова картина світу» (2021 р.). На зазначених семінарах була розкрита  суть моделі універсальної наукової картини світу для цілісної природовідповідної освіти та формування причинно-системного світогляду особистості, з метою впровадження її в освітній процес на основі міждисциплінарної інтеграції.

Історія виникнення біологічних кафедр у Ніжинській вищій школі сягає аж 1922 року. Тоді на факультеті соціального виховання було утворено відділ для підготовки вчителів природознавства. Викладачами цього відділу були доценти В.В.Абрамович, С.І.Михайловський, О.А.Камєнєв, П.А.Буштедт.

В.В.Абрамович був випускником Одеського університету. У 1929-1930 роках він перебував у Ніжині на посаді професора біології і займався вивченням впливу хімічної обробки насіння пшениці на подальший урожай. Дослідженнями біологічних явищ займався також і професор П.О.Бєльський. Він вивчав основні біологічні фактори, інстинкти гніздування птахів, флору Ніжинщини. Орнітофауну досліджував професор І.А.Богдан.

Наприкінці 20-х – на початку 30-х років на природничому відділі працювали викладачі та професори: Ф.Д.Великохатько, С.М.Марич, З.І.Строкатін, І.Ф.Худобець. Переважна більшість з них зазнали політичних репресій у різних навчальних закладах, в основному міста Києва. При цьому і у Ніжині вони не могли довго затриматися. Вже тоді у процесі викладання біології проводилась велика дослідницька робота на ділянках. У 1928 році на роботу в інститут Народної освіти запросили його випускника, вчителя біології Галицької семирічної школи Валентина Андрійовича Святогора. Він став організатором і творцем ботанічного саду інституту, який на початок 30-х років був одним із кращих в Україні. У ботанічному саду були організовані відділи акліматизації та захисту рослин, де вирощували виноград, абрикоси, персики, індійську коноплю, лаванду тощо. Було зібрано понад 160 видів трав’янистих і 90 видів деревних порід і кущів. Кількість колективних та дослідних ділянок на той час досягла 650.

Багато зробив для організації біосаду В.А.Святогор. За його керівництва активно велась робота по вирощуванню нових сортів фруктових дерев, які культивуються у м. Ніжин і до цього часу. Після від’їзду В.А.Святогора керівником ботанічного саду був призначений К.Т.Клименко, який успішно продовжив роботу свого попередника.

17 жовтня 1932 року в Ніжині був відкритий педагогічний інститут професійної освіти для підготовки вчителів-предметників. У цей час у ньому функціонувало агробіологічне відділення.

Кафедра ботаніки була заснована в 1933 році. Першим її завідуючим був професор С.М.Михайлівський, який разом з доцентами В.А.Святогором та С.Т.Новиковим створили матеріальну базу кафедри, заснували науковий гербарій. Пізніше у різні роки кафедру очолювали Ф.Я.Лесик, С.О.Мулярчук, О.Я.Гречаненко, І.І.Гордієнко, І.М.Солдатова, Г.Г.Сенченко, Л.І.Рековець. На кафедрі викладались курси ботаніки, фізіології рослин, основ сільського господарства, методики викладання біології, дарвінізму, генетики, охорони природи, екології, геоботаніки, працював ряд висококваліфікованих викладачів: С.Н.Назаров, О.Г.Сидоренко, С.О.Мулярчук, Ф.Я.Лесик, Л.С.Балашов, Г.Ф.Герасименко, П.І.Нагорна, М.Г.Гафізов, О.Я.Гречаненко, І.С.Остапенко, Б.А.Однодворець, З.М.Сидоренко, Л.Г.Боженко, Д.Л.Ващишина.

Факультет природознавства утворився в 1934 р. в результаті об’єднання хіміко-біологічного і географічного відділень. На 1 вересня 1934 року на факультеті функціонували дві кафедри:хіміко-біологічна та кафедра ботаніки і зоології. Деканами факультету були: С.Т.Новіков, к.б.н., доцент П.І. Нагорна, к.х.н., доц. І.І. Кочерга, а з 2003 р. – к.х.н., доцент Г.Г. Сенченко. Колектив викладачів разом з лаборантами кафедри багато зробили для зміцнення матеріальної бази кафедри, створення її кабінетів та збагачення роздатковим навчальним матеріалом і таблицями. Всі роки існування кафедри продовжується поповнення її наукового гербарію, в якому зберігаються гербарні зразки ще 1909–1913 р.р. (Д.Веліканов), 30-х р.р. (С.М.Михайлівський). Пізніше гербарій поповнювався зборами С.О.Мулярчука, К.А.Семеніхіної, І.М.Солдатової, В.В.Курсон, В.С.Бєлокопитової, І.В.Папучі, Л.О.Лобань, Г.М.Лисенка. С.О. Мулярчук поповнив науковий гербарій представниками флори Кавказу і, головним чином, Чернігівської області (понад 1000 гербарних аркушів).

Поступово на кафедрі розгорнулися фундаментальні наукові дослідження: здійснювались наукові експедиції, експериментальні дослідження у лабораторіях кафедри. Результатом багаторічної праці стали монографії С.О.Мулярчука “Рослинність Чернігівщини”, І.І.Гордієнка “Дефляция, демутация и рекультивация песчаных массивов Степной зоны”, І.М.Солдатової “Высшие базидиомицеты степной зоны Украины”. До наукових досліджень викладачів завжди залучались студенти, які брали участь у наукових експедиціях та експериментальній роботі. Результатом студентських наукових досліджень були публікації у наукових журналах та збірках, виступи на конференціях, участь у конкурсах різного рівня, захист дипломних та магістерських робіт, а окремі студенти вступали до аспірантури та успішно захищали кандидатські та докторські дисертації (Л.С.Балашов, Л.О.Богомолова, І.М.Солдатова, В.М.Стригун, А.О.Падун, Г.Г.Сенченко, Г.М.Лисенко, Л.П.Кузьменко, С.В.Пасічник, В.М.Гавій, С.О.Приплавко,  Л.О.Лобань, Н.М.Шиян тощо).

З 1975 по 1986 рр. кафедрою ботаніки завідував д.б.н., професор І.І.Гордієнко, який крім наукових мав ще і неабиякі організаторські здібності. Він створив при кафедрі 2 лабораторії – фізіології рослин та основ сільського господарства, під його керівництвом було переобладнано шкільний біологічний кабінет. І.І. Гордієнко поповнив колекцію деревних та чагарникових рослин агробіостанції 50 новими інтродуцентами, був ініціатором створення ботанічного музею, який оформлено на зразок ботанічного музею НАН України. У створенні музею брали участь усі викладачі та лаборанти кафедри, а також співробітник ботанічного музею НАН України Л.Д.Мороз, яка в той час заочно навчалася на природничому факультеті Ніжинського педінституту. Ботанічний музей має 12 відділів, які демонструють природну систему рослинного світу, побудовану на основі еволюційного розвитку.

Також на кафедрі успішно функціонує зоологічний музей. Він був створений у 1933 році за ініціативи викладача І.О. Богдана та за сприяння Кам’янець-Подільського педінституту. Під час наукових експедицій в різні куточки колишнього Радянського Союзу та інші країни (1964–1978 р.р.), видовий склад музею значно поповнився. Великий вклад у його створення зробила І.В.Марисова, подарувавши власну колекцію пташиних гнізд та яєць, екзотичних тварин. У 2002 році, після наукової експедиції старшого викладача кафедри зоології О.С.Вобленка, фонд музею поповнився матеріалами з Антарктиди. Питанням інформаційного обладнання займалася старший викладач кафедри зоології В.Ф.Лащенко. На даний час експозиція зоологічного музею нараховує близько 400 видів. Зоологічний музей дає можливість проводити численні екскурсії для студентів та школярів міста і гостей університету.

Протягом 1986-1998 років кафедру ботаніки очолювала кандидат біологічних наук, доцент І.М.Солдатова. За цей час розширились творчі зв’язки зі спорідненими кафедрами інших вищих навчальних закладів, науково-дослідними установами Академії педагогічних наук та Національної академії наук України: Інститутом ботаніки НАНУ, Київським державним педагогічним університетом ім. Т.Г.Шевченка, Українським інститутом лікарських рослин, Інститутом профосвіти, Національним педагогічним університетом ім. Драгоманова, Харківським педагогічним інститутом ім. Г.Сковороди, Чернігівським педагогічним університетом та іншими установами. Викладачами кафедр активно ведеться навчально-методична робота. При викладанні дисциплін застосовуються новітні технології навчання, щорічно виходять у світ ряд навчально-методичних вказівок та посібників. Активну участь у роботі Обласного педагогічного ліцею при НДУ ім. Миколи Гоголя беруть такі викладачі кафедри як С.О.Коваленко, В.М.Гавій, Л.О.Лобань. Завдяки цьому ліцеїсти займають призові місця як на обласних, так і на всеукраїнських олімпіадах з біології та конкурсах Малої Академії наук, неодноразово виборюючи призові місця на обласних та Всеукраїнських турах. 

З 2017 року кафедру очолює доктор біологічних наук, професор Олена Борисівна Кучменко. Одночасно вона є професором Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, активно співпрацює з науковими установами НАН і НАМН України. О.Б.Кучменко досліджує цілеспрямовану регуляцію біосинтезу, функціонування убіхінону, убіхінонзалежних ензимних систем ланцюга транспорту електронів мітохондрій та систем антиоксидантного захисту. Вивчає роль вітаміну Е, убіхінону та біосинтетично споріднених сполук у регуляції процесу апоптозу клітин; роль оксидативного статусу та запальної реакції у розвитку патологічних станів організму, зокрема серцево-судинної системи.

З 2018 року на кафедрі біології функціонує аспірантура за спеціальністю 091 Біологія та докторантура за спеціальністю 091 Біологія.

З 2020 року кафедра біології проводить набір на ліцензовані курси підвищення кваліфікації вчителів біології.

В 2020 році кафедра біології отримала ліцензію на розширення провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти з метою підготовки іноземців та осіб без громадянства зі спеціальності 091 Біологія (перший бакалаврський та другий магістерський рівні).

В 2018-2019 рр. при кафедрі біології були створені навчально-наукові лабораторії з біохімічних та медико-валеологічних досліджень під керівництвом доктора медичних наук, професора кафедри біології Мхітарян Л.С. та біотехнології та селекції рослин під керівництвом доктора сільськогосподарських, професора кафедри біології Стригуна В.М.

В 2019 році за підтримки гранту МОН України відбулось оновлення матеріально-технічної бази кафедри біології, зокрема закупка нового сучасного обладнання для проведення навчальних занять та наукових досліджень в галузі біології та медицини.

При кафедрі функціонують проблемні групи з різних напрямів біологічної науки та студентський науковий біологічний гурток, в рамках роботи якого систематично відбуваються зустрічі з науковцями НАН і НАМН України, викладачами інших університетів, співробітниками медичних установ тощо.

Співробітники кафедри активно приймають участь у реалізації Всеукраїнських та міжнародних наукових проектів.

З 2020 року кафедра біології здійснює підготовку слухачів за сертифікатною навчально-тренувальною програмою «Теорія і практика домедичної допомоги» (кандидат медичних наук, доцент кафедри біології Петрюк С.Є.).

Навчально-науковий інститут природничо-математичних, медико-біологічних наук та інформаційних технологій був створений у вересні 2022 року на базі факультету природничо-географічних і точних наук, який б’єднав два найстаріші факультети Ніжинської вищої школи фізико-математичний і природничо-географічний, засновані ще у 30-х роках XIX століття.

Сьогодні навчальний процес в інституті забезпечують чотири кафедри: біології; географії, туризму та спорту; хімії та фармації; інформаційних технологій, фізико-математичних та економічних наук. На кафедрах працюють високопрофесійні викладачі та науковці, серед яких професори д.г.н. Барановський М.О., д.х.н. Суховєєв В.В., д.фарм.н. Федченкова Ю.А., д.фарм.н. Демченко А.М., д.м.н. Потебня Г.П., д.т.н. Казачков І.В., д.ф.-м.н. Пузирьов В.Є., д.б.н. Кучменко О.Б., д.м.н. Мхітарян Л.С.

Кафедра біології має давню історію та свої традиції. З 2017 року кафедру очолює професорка, доктор біологічних наук Олена Кучменко. У 2018 році була створена навчально-наукова лабораторія з біохімічних та медико-валеологічних досліджень під керівництвом доктора медичних наук, професорки Лаури Мхітарян. Цього ж року був перший набір за освітньо-науковою програмою 091 Біологія третього (освітньо-наукового) рівня. На сьогодні пройшли успішний захист дисертаційних досліджень 9 здобувачів і вибороли науковий ступінь докторів філософії. З 2023 року кафедра біології опікується виданням «Наукових записок. Біологічні науки», що входить до переліку фахових журналів України.

У витоків створення і становлення кафедри географії, а сьогодні географії, туризму та спорту, в Ніжинській вищій школі (1984 р.) були тоді молоді викладачі, а сьогодні – поважні професори Борис Чернов та Микола Криловець. Викладачі кафедри – переважно вихованці географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наукові дослідження на кафедрі проводяться за такими напрямками: географічне вивчення особливостей розвитку регіонів Українського Полісся; дослідження аграрного сектора та сільських територій України; рекреаційно-туристичні дослідження. Результати досліджень презентовані у численних наукових працях, у т. ч. у монографіях. З 2020 року при кафедрі плідно працює навчально-наукова лабораторія прикладних регіональних досліджень під керівництвом доктора географічних наук, професора Миколи Барановського.

Візитівкою географів і туристів завжди були та лишаються, не зважаючи на обставини, навчальні практики. Студенти-географи зі своїми наставниками побували в усіх куточках України, піднялися на найвищі вершини, відвідали наймальовничіші річки та озера, бачили найглибші кар’єри, де йде видобуток корисних копалин, усього й не перелічити. Саме такі події залишаються в пам’яті на все життя.

Говерла підкорена

Навчальна практика з географії

Кафедра хімії та фармації має славетну історію, написану її викладачами та випускниками, знаними в області хімії не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Під керівництвом завідувача кафедрою, професора, доктора хімічних наук  Володимира Суховєєва була створена спільно з Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України ще в кінці 90-х років XX ст. науково-дослідна лабораторія. У 2010 році лабораторію реорганізовано у спільний науково-дослідний підрозділ НДУ імені Миколи Гоголя та ІБОНХ НАНУ – лабораторію синтезу і вивчення властивостей біологічно активних сполук. Плідно працює цей підрозділ і сьогодні по розробці нових фармакологічно активних субстанцій.

З 2019 року на кафедрі проводиться підготовка магістрів за новою спеціальністю 226 Фармація, промислова фармація.

В лабораторії фізичної та колоїдної хімії

На кафедрі інформаційних технологій, фізико-математичних та економічних наук працює висококваліфікований колектив викладачів та співробітників – фахівців в галузі математики, фізики, економіки, комп’ютерних наук.

Заняття в одному з комп’ютерних класів

В ННІ працює з 2017 року науково-навчальна лабораторія інфрачервоної спектроскопії, якау очолює професор, доктор фізико-математичних наук Володимир Мельничук. На сьогодні це науковий центр зі світовим імнем, що дозволяє проводити комплексні дослідження фізико-хімічних властивостей речовин неруйнівними методами ІЧ-спектроскопії, фотолюмінесценції, комбінаційного розсіювання світла та дифузного відбивання. Під керівництвом завідувача виконується низка наукових проєктів. Сьогодні триває робота над проєктом «Структурні перетворення та нерівноважні електронні процеси в широкозонних оксидах та їх твердих розчинах». Результати наукового доробку висвітлені у наукових монографіях, статтях, підручниках та навчальних посібниках.

Активною є міжнародна співпраця. Так, професор Іван Казачков є головним редактором міжнародних журналів «WSEAS Transactions on Applied and Theoretical Mechanics» (SCOPUS, Google Scholar та ін.)opment (SCOPUS, Google Scholar та ін.); «Journal of Elektromagnetics» (Google Scholar та ін.).

Професор Володимир Пузирьов брав участь у міжнародному науковому проєкті «OPUS» (Політехнічний університет Лодзь, Польща, 2020), а також є членом редколегій низки міжнародних наукових журналів: International Journal of Nonlinear Sciences and Numerical Simulation; Journal of the American Mathematical Society; Folia Mathematica; Journal of Computational and Nonlinear Dynamics (SCOPUS).

Викладачі кафедри брали участь у таких міжнародних проєктах: «Гендерні дослідження: крок до миру та порозуміння в країнах із різними культурними традиціями» (проєкт за програмою ЄС Еразмус+, 2015-2019); «Європейські індикатори якості освітніх досліджень для розширення можливостей освітян в Україні» (проєкт за програмою Еразмус+, напрям Жана Моне, 2017-2020; «Коли наука – жінка» (проєкт за підтримки Університету Дофіна (Париж), 2020-2021).

Найбільшою гордістю інституту є наші випускники, які працюють в Україні і за кордоном, у різних закладах освіти та охорони здоров’я, лабораторіях, аптеках, на підприємствах і підприємцями. Я добре знаю, що вони завжди з любов’ю і гордістю говорять, що вони – випускники Ніжинської вищої школи.

Сьогодні, у цей непростий для України час, хочу подякувати усім співробітникам та студентам ННІ, які продовжують наполегливо працювати і навчатися. А також нашим випускникам та студентам які боронять Україну від російського агресора, усім воїнам ЗСУ щира подяка та низький уклін!

Директорка інституту: Людмила Кузьменко

Контакти директорату:

• 16600 м. Ніжин, вул. Графська, 2. ауд. 327
• тел. (04631) 7-19-79
• e-mail: dek.nature@gmail.com

Історія кафедри

Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин має славетну історію, адже бере свій відлік з середини 70-х років ХІХ ст., коли в Історико-філологічному інституті князя Безбородька була відкрита кафедра загальної історії. Наприкінці ХІХ - у першій чверті ХХ ст. професорами кафедри були такі знані вчені як Петро Іванович Люперсольський, Костянтин Володимирович Піскорський, Євген Миколайович Щепкін, Григорій Едуардович Зенгер, Олексій Іванович Покровський, Іван Григорович Турцевич, Франц В’ячеславович Режабек, Вітольд Владиславович Новодворський та ін.

За радянських часів кафедри всесвітньої історії як окремого структурного підрозділу в Ніжинському педагогічному інституті не існувало. Викладання курсів забезпечували викладачі, які перебували в штаті кафедр античної культури, суспільствознавства або історії. Лише на короткий час, після Другої світової війни, була створена кафедра загальної історії, яка проіснувала до 1956 року, коли історичне відділення було переведено до Полтавського педагогічного інституту.

Новітня історія кафедри розпочинається з 1 червня 1999 року, коли на підставі наказу ректора університету на базі кафедри історії було створено кафедру всесвітньої історії і кафедру історії України та правознавства. Завідувачем новоствореної кафедри було призначено доцента Петра Петровича Моціяку. У 2004 році завідувачем кафедри було обрано доцента Олександра Григоровича Самойленка, а в 2008 році новим завідувачем кафедри став професор, доктор історичних наук Владислав Миколайович Гладилін. У грудні 2014 року кафедру було перейменовано на кафедру всесвітньої історії та міжнародних відносин. З вересня 2015 року обов’язки завідувача кафедри виконував кандидат історичних наук, доцент Володимир Васильович Мартиненко, з вересня 2016 кафедру очолював доктор історичних наук, професор Степан Михайлович Свистович. З вересня 2022 р. в. о. завідувача кафедри є кандидат історичних наук, доцент Юрій Миколайович Давиденко.

У 2023-2024 навчальному році в штаті кафедри 9 науково-педагогічних працівників, у тому числі 1 професор, 7 доцентів, 1 старший викладач. 3 професори і 1 доцент працюють на кафедрі на умовах сумісництва.
 
Науково-педагогічні працівники кафедри
Штатні співробітники:

• Кучменко Елеонора Миколаївна – доктор історичних наук, професор
• Мартиненко Володимир Васильович – кандидат історичних наук, доцент; з 2016 р. – декан історико-юридичного факультету (з 2022 р. факультету філології, історії та політико-юридичних наук).
• Мицик Лариса Миколаївна – кандидат історичних наук, доцент
• Давиденко Юрій Миколайович – кандидат історичних наук, доцент
• Бровко Альона Григорівна – кандидат історичних наук, доцент
• Дудка Раїса Анатоліївна – кандидат історичних наук, доцент
• Желіба Олександр Володимирович – кандидат педагогічних наук, доцент
• Прудько В’ячеслав Олександрович – кандидат історичних наук, доцент
• Кедун Іван Станіславович – кандидат історичних наук, доцент
• Лейберов  Олексій Олегович – старший викладач

Сумісники:

• Дзьобань Олександр Петрович – доктор філософських наук, професор
• Шевчук Олександр Володимирович – доктор політичних наук, професор
• Барановський Фелікс Володимирович – доктор політичних наук, професор

Освітня діяльність кафедри

Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин забезпечує викладання на кількох освітніх програмах:
014 Б Середня освіта (Історія)
014 М Середня освіта (Історія)
032 Б Історія та археологія
032 М Історія та археологія
291 Б Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії 
291 М Міжнародні відносини і культурна дипломатія

Наукова діяльність кафедри

Науково-педагогічні працівники кафедри мають солідний науковий доробок з актуальних проблем всесвітньої історії та міжнародних відносин. Кафедра веде науково-дослідну роботу з таких напрямків:
1. Міжнародні студії: науково-теоретичні та методичні аспекти (науковий керівник – к.і.н., доцент Л.М. Мицик);
2. Розвиток демократичної традиції у світовій історії (науковий керівник – к.і.н., доцент А.Г Бровко);
3. Інноваційні методики викладання курсів зі всесвітньої історії та міжнародних відносин (науковий керівник – к.пед.н., доцент Желіба О.В.);
4. Етнічна, міжконфесійна, соціально-економічна та політична історія Чернігівщини  (науковий керівник – к.і.н., доцент Ю.М.Давиденко)

Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин підтримує творчі зв’язки зі спорідненими кафедрами Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, Педагогічного університету ім. Комісії Національної Освіти у Кракові (Польща) та інших ЗВО України та зарубіжжя. Науково-педагогічні працівники кафедри беруть активну участь у міжнародних проєктах та грантових програмах. Зокрема, доц. Л.М. Мицик була стипендіаткою Канадської Агенції Міжнародного Розвитку (CIDA), фонду Дж. Сороса, програми держдепартаменту США імені Фулбрайта, програми підтримки адміністрування університетів (UASP) IREX. Доцент Ю.М. Давиденко – учасник польсько-українських програм. Під його керівництвом кращі студенти факультету неодноразово були призерами конкурсу робіт молодих науковців імені Єжи Ґєдройця.

З 2017 року кафедра виступала співорганізатором Міжнародної літньої школи «Виклики для сучасної демократії: українське та польське бачення». Кафедра здійснює дослідження проблем регіональної історії та історіографії спільно з Інститутом історії України НАН України. Інститут Археології НАН України надав відкритий лист доценту І.С. Кедуну для проведення археологічних досліджень в межах Чернігівської області. Спільно з цією науковою установою проводились розвідки та розкопки в містах Ніжині та Новгороді – Сіверському.

Члени кафедри беруть активну участь в організації та роботі наукових конференцій в Україні та за її межами, Зокрема, за останні роки на базі Ніжинського державного університету нею були проведені:
• Міжнародна наукова конференція «Версальська геополітична епоха: становлення, еволюція, наслідки», Ніжин, 18-19 квітня 2019 р.
• Міжнародна наукова online-конференція «Регіональні конфлікти як соціально-політична тенденція ХХ - початку ХХІ століть», Ніжин, 19 червня 2020 р.
• ІV Міжнародна літня школа «Децентралізація в Польщі та Україні очима молоді: екологічні виклики для малих батьківщин», Ніжин, 29 липня – 5 серпня 2020 р.
• V Міжнародна наукова конференція для студентів та молодих науковців «Європейська інтеграція: історичний досвід та політичні перспективи», Ніжин, 8-9 жовтня 2020 р.
• VІ Міжнародна конференція для студентів та молодих науковців «Європейська інтеграція: історичний досвід та політичні перспективи», Ніжин, 26-27 травня 2021 р.
• Міжнародна наукова онлайн-конференція «Крах соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи та проблеми посткомуністичної трансформації», Ніжин, 25-26 квітня 2023 р.
• Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Публічна дипломатія в умовах сучасних глобальних викликів і загроз», Ніжин, 24-25 травня 2023 р.

Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин неодноразово ставала призером університетського конкурсу “Краща кафедра року”, зокрема у 2016 р. посіла друге місце, у 2017, 2019 та 2020 рр. - третє місце. Доцент Л.М. Мицик була переможницею конкурсу  “Кращий науковець університету”. Доценти Л.М. Мицик та О.В. Желіба є експертами з акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Що таке Європейська система трансферу  кредитів (залікових балів), ECTS? ECTS є орієнтованою на студента системою опису освітніх програм (або навчальних планів) шляхом кількісної оцінки їх компонен­тів у залікових балах (кредитах). Система кількісної оцінки компонентів освітніх програм (предметів, модулів, блоків) у кредитах базується на повному навчальному навантаженні сту­дента, необхідному для  осягнення декларованих цілей (знань, умінь, навичок) відповідного компоненту програми.

Шановні колеги, друзі!

Перед нашою державою постала реальна загроза воєнної інтервенції з боку Російської Федерації, у зв’язку з чим Верховна Рада і Уряд України прийняли рішення про часткову мобілізацію до Збройних Сил та приведення їх до стану повної бойової готовності.