Факультети

Університет

Факультети (2499)

Дисципліни, що викладає кафедра

Історія видавничої і друкарської справи	1
Вступ до мовознавства	1
Вступ до слов'янської філології	1
Практикум з української мови	1
Сучасна українська літературна мова (фонетика)	1
Сучасна українська літературна мова (морфологія)	2,3
Сучасна українська літературна мова (лексикологія)	1
Сучасна українська літературна мова (синтаксис)	3,4
Ділова українська мова	2,3
Старослов'янська мова	2
Стилістика української мови	2,5
Текстознавство	2
Типологія помилок	3
Українська діалектологія	3
Стилістика і культура української мови	4
Історія української літературної мови	4
Загальне мовознавство	5
Лінгвоаналіз	5
Проблемні питання теоретичного синтаксису	Муб, Мус
С/к та с/с з мови та методики викл.мови і діалектології	5
С/к та с/с з мови, методики мови	5
Сучасні інформаційні технології при викладанні фахових дисциплін	5
Основи наукових досліджень	Мус
Історична граматика української мови	1
Бібліотекознавча практика	1
Логіка і методи логічного аналізу тексту	1
Шрифтознавство	1
Технічне редагування	1
Літературне редагування	1
Редакційний аналіз і правка	1
Виражально-зображальні засоби українського художнього мовлення	Муб, Мус
Лінгвістичний аналіз художнього тексту	5
Актуальні проблеми лексичної семантики	Мус
Проблеми сучасної етнолінгвістики	Мус

Про кафедру

Свій відлік історія кафедри української літератури розпочинає від початку ХХ століття. З архівних джерел відомо, що в 1917‒1918 навчальному році в Ніжинському історико-філологічному інституті було засновано кафедри української мови, української літератури та історії України. У 1919‒1920 навчальному році курс історії української літератури з кафедри російської мови і словесності та історії української мови і літератури читав професор О. Грузинський. 10 березня 1919 року в інституті відбулося засідання конференції, присвячене пам’яті Т. Шевченка. З доповідями «Тарас Шевченко і народна освіта» виступив професор О. Грузинський, «Шевченко в історії української громадянської думки» – викладач Г. Іваниця.

Виш пережив часи реформування. Саме в Інституті соціального виховання в 1929 році була утворена секція української мови і письменства, а в жовтні 1930 року – окрема кафедра української літератури. У 1930 році кафедра мала у своєму складі трьох викладачів, завідував кафедрою відомий літературознавець професор Є. Ненадкевич.

Із 1933 року розпорядженням Народного комісаріату освіти України виш був реорганізований у Ніжинський педагогічний інститут. У цьому ж році, після закриття Лубенського учительського інституту, до Ніжина був переведений український поет і літературознавець М. Сайко. З 1934 року він очолив літературну студію інституту, а з 1935 року – кафедру української літератури. У 1939 році на кафедру прийшов працювати український письменник О. Королевич (Лесь Гомін), автор роману «Голгофа», повісті «Люди» та збірки оповідань.

Роки сталінських репресій 1932–1938 років завдали відчутних втрат Ніжинській вищій школі. Було заарештовано і засуджено до різних термінів ув’язнення більше 30 працівників вишу. А далі розпочалася ІІ світова війна…

15 вересня 1943 року Ніжин був звільнений від німецьких окупантів, а 15 листопада відновилося навчання у педагогічному інституті. Перший повоєнний склад кафедри української літератури (1944‒1945 рр.) налічував чотири особи: завідувач кафедри, старший викладач О. Білан, доцент М. Сайко, старші викладачі О. Оніпко та О. Королевич; в учительському інституті українську літературу викладав В. Хоменко.

У 50‒70 роки ХХ століття кафедра української літератури Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя поповнилася новими талановитими викладачами: доцентами Г. Авраховим, Л. Коцюбою, В. Крутиусом, старшим викладачем Ю. Савченком, а трохи згодом доцентами П. Сердюком та П. Дроботом.

Двадцять років (із 1944 до 1964 року) очолював кафедру доцент О. Білан. У цей період на кафедрі працювали доценти А. Косінов, Г. Неділько, старший викладач Г. Перведисов і вище згадані викладачі. Три роки (до обрання його на посаду декана) кафедру очолював доцент Г. Аврахов (1965‒1968). Із 1968 до 1978 року кафедру української літератури очолював доцент Г. Неділько.

Кафедра української літератури організувала й провела низку наукових зібрань, зокрема, Всеукраїнську наукову конференцію присвячену Тарасу Шевченку (1961), Республіканську наукову конференцію присвячену 150-річчю з дня народження Євгена Гребінки (1962), на якій були заслухані доповіді професорів П. Волинського, І. Пільгука, А. Недзвідського.

Тож у 70‒80-х роках на кафедрі української літератури працювали доценти Г. Неділько, П. Сердюк, В. Крутиус, І. Заєць, С. Пінчук, О. Ковальчук, старші викладачі В. Олійник, П. Кобернюк.

Із 1979 року до 2012 року кафедру української літератури у Ніжинській вищій школі очолював доцент, а з 1992 року – професор, доктор філологічних наук Олександр Герасимович Ковальчук. Усього ж за час керівництва кафедрою професором О. Ковальчуком було захищено 3 докторські і 7 кандидатських дисертацій, опубліковано більше 20 наукових монографій та навчальних посібників; 3 підручники з грифом МОН України для загальноосвітньої школи; проведено майже два десятки наукових зібрань та конференцій.

У середині 80-х років на кафедру приходять працювати викладачі О. Моціяка та О. Астаф’єв, згодом кандидати наук, доценти, а з початку 90-х доцент Н. Михальчук та старші викладачі О. Гадзинський і Т. Сидоренко. У 1999 році доцент О. Астаф’єв успішно захищає докторську дисертацію й отримує звання професора.

Із 2012 до 2016 року кафедру української літератури в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя очолювала докторка філологічних наук, професорка Валентина Петрівна Хархун. Вона багато доклала зусиль для того, щоб утвердити престиж кафедри серед міжнародної спільноти. За час керівництва кафедрою професора В. Хархун було успішно реалізовано два наукових проекти: діяльність Винниченкознавчої наукової лабораторії (2001) та Studia Sovietica (2007). Професорка В. Хархун успішно керувала аспірантськими науковими дослідженнями. За її керівництва захищено 3 кандидатські дисертації.

Із 2016 до 2019 року виконувала обов’язки завідувача кафедри української літератури доцентка Оксана Миколаївна Капленко. Нею було багато докладено зусиль, щоб ліцензувати на факультеті спеціальність «Журналістика».

У зв’язку з реформуванням філологічного факультету в Навчально-науковий інститут філології, перекладу та журналістики відбулися процеси об’єднання кафедр вишу. У 2019 році було утворено кафедру української літератури, методики її навчання та журналістики, а на початку 2022 року ‒ кафедру літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики. Очолив її доктор педагогічних наук, професор Юрій Іванович Бондаренко.

Літературознавчий спектр дисциплін на кафедрі забезпечують доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко, докторка філологічних наук, професорка Валентина Хархун та доцентки, кандидатки філологічних наук Ніна Михальчук, Оксана Капленко та Людмила Остапенко.

Спектр дисциплін із методики навчання літератури (української та зарубіжної) забезпечують доктор педагогічних наук, професор Юрій Бондаренко та доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко.

Культурологічний спектр дисциплін забезпечують доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко та кандидатка філософських наук, доцентка Людмила Корнєєва.

Спектр дисциплін із журналістики забезпечують: докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, членкиня Національних спілок письменників та журналістів України Тетяна Дзюба; кандидатка наук із соціальних комунікацій, членкиня Національної спілки краєзнавців України, доцентка Надія Подоляка.

Тож славна історія кафедри Гоголівського вишу продовжується...

Персоналії

Завідувач кафедри

Бондаренко Юрій Іванович

yuriy_bondaren@ukr.net

bondarenko_yuriy63@ukr.net

Науковий ступінь та вчене звання:
Бондаренко Юрій Іванович – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри українського літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Освіта:
Закінчив аспірантуру та докторантуру Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, у якому захистив кандидатську («Формування в учнів активної настанови на національне відродження України в процесі вивчення творчості поетів-шістдесятників» (1997 р.)) та докторську («Теорія і практика навчання української літератури на філософсько-історичних засадах у старших класах загальноосвітньої школи» (2010 р.)) дисертації.

Трудова діяльність:
Працює в університеті з 1990 року.

Специфічний досвід:
Паралельно викладає українську літературу в Ніжинському обласному педагогічному ліцеї.

Викладання:
Його основні курси – «Методика навчання української літератури» (бакалаврат), «Методика навчання української літератури в середній і вищій школі» (магістратура). Керує аспірантурою за спеціальністю 014 Середня освіта (українська література).

Коло наукових інтересів:
Коло наукових інтересів науковця здебільшого стосується проблем використання мистецтва слова як засобу розвитку школярів та художньо-історичного моделювання в літературних творах. Ю. І. Бондаренко намагається розширювати діяльнісне поле уроку літератури, постійно пропонує педагогам України нові види роботи. У центрі уваги науковця перебувають шляхи шкільного аналізу літературного твору та вивчення історико-літературних матеріалів. Юрій Іванович – автор ідеаційно-концептуального аналізу, основною метою якого є формування світогляду школярів. Він розширив уявлення і про ряд інших, уже традиційних в методиці навчання літератури, шляхів вивчення мистецтва слова, зокрема пообразний, проблемно-тематичний, словесно-образний, жанровий, структурно-стильовий.
Ю.І.Бондаренко цікавиться проблемою уроку літератури як дидактичної структури. На засадах усталених типологічних моделей шкільного заняття ним вироблено оригінальну видову класифікаційну систему уроків літератури, що представлено в монографії «Загальна модель шкільного навчання української літератури» (2017).
Юрій Іванович працює і в галузі літературознавства. Враховуючи особливості художньо-історичного моделювання, він здійснив авторське прочитання творів багатьох українських письменників: повісті «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, казки «Фарбований Лис» та поеми «Мойсей» І.Франка, повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків», роману «Сонячна машина» В.Винниченка, повісті-поеми «Поза межами болю» О.Турянського, творчості Миколи Хвильового, роману «Марія» У.Самчука, роману «Диво» П.Загребельного, поезії В.Стуса, роману у віршах «Берестечко» Л.Костенко, роману «Вечірній мед» К. Москальця.
В останні роки Ю.І.Бондаренко виявив себе як письменник-прозаїк. З-під його пера вийшли дві книги оповідань («Фарца» (2017) та «Шахтар 1:1 Бешикташ» (2019)), написані в стилі «химерної прози». Одивнений світ художніх творів допомагає розкрити багато проблем сьогодення, які постають в оригінальній художній формі, у несподіваному авторському висвітленні.

Відзнаки:
1. Подяка Міністерства освіти і науки України.
2. Грамота Міністерства світи і науки України.
3. Грамота Інституту педагогіки НАПН України.
4. Подяка Голови Чернігівської обласної адміністрації.
5. Диплом І ступеня премії Вченої ради Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя «Науковець року університету – 2017».
6. Почесна грамота Упавління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації.
7. Почесна грамота Чернігівської обласної ради.

Публікації:
Юрій Іванович постійно презентує свої інтелектуальні здобутки в провідних фахових виданнях. Він є автором ряду монографій та посібників: «Теорія і практика навчання української літератури на філософсько-історичних засадах у старших класах загальноосвітньої школи» (2009 р.), «Методика шкільного вивчення української літератури на засадах ідеаційно-концептуального підходу: теорія і практикум» (2012), «Вивчення образів-персонажів літературного твору в школі: теорія і практикум» (2015), «Загальна модель шкільного навчання української літератури» (2017 р.) та ін.

Хархун Валентина Петрівна

vkharkhun@gmail.com

Науковий ступінь та вчене звання:

Докторка філологічних наук, професорка. У 2000 р. захистила кандидатську дисертацію з теми «Поетика роману Володимира Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля» в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У 2001 р. отримала атестат доцента. У 2010 р. захистила докторську дисертацію на тему «Соцреалізм в українській літературі: ґенеза, розвиток, модифікації» в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У 2013 р. отримала атестат професора.

Освіта:

Хархун Валентина Петрівна закінчила з відзнакою Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя за спеціальністю «Вчитель української мови та літератури» у 1995 р.

Трудова діяльність та специфічний досвід:
2016-по теперішній час – професор кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
2012-2016 – завідувач кафедри української літератури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Проф. Хархун – відповідальна редакторка чотирьох випусків «Винниченкознавчих зошитів» і трьох випусків «Studia Sovietica».
Проф. Хархун – членкиня двох фахових асоціацій: ASEEES (асоціація славістичних, східно-європейських та євразійських студій) MSA (асоціація дослідників пам’яті). Вона членкиня Наукового Товариства ім. Т. Г. Шевченка в Нью-Йорку, Українського Фулбрайтівського кола (2013-2016 – Голова Наглядової ради Українського Фулбрайтівського кола), товариства випускників Східньоєвропейської літньої школи Варшавського університету, асоціації випускників Інституту Кеннана.

Викладання: здійснює наукове керівництво аспірантами зі спеціальності 035 Філологія (Українська література), викладає «Літературознавчий і лінгвістичний аналіз художнього твору», «Українська література ХХ ст. в ідеологічному полі».

Гранти: Валентина Петрівна була переможницею багатьох Міжнародних грантів:
2020 грант Канадського Інституту Українських Студій
2019 Grant of the Holodomor Research and Education Consortium
2016 the George F. Kennan fellowship (Woodrow Wilson Center, Washington)
Отримувала грантову підтримку для своїх досліджень від Канадського Інституту Українських студій (2012-2013, 2020), Дослідно-освітнього консорціуму із вивчення Голодомору (2019), фонду ім. Фрідріха Наумана (2013) та Фулбрайтівського кола (2009, 2013).

Стажування:
У 2003 р. вона була на науковому стажуванні в університеті штату Айова (США). Як переможниця Фулбрайтівського гранту, вона двічі стажувалася в США: протягом 2004-2005 років – у Пенсильванському університеті, 2010-2011 років – у Колумбійському університеті. Як переможниця конкурсу Інституту Кеннана, проф. Хархун стажувалася в центрі ім. Вудро Вілсона у Вашингтоні у 2016 р. Проф. Хархун стажувалася у Варшавському університеті (2007), у Ягеллонському університеті як переможниця програми Ю. Мяновського (2008) та королеви Ядвіги (2009). Як лауреатка Нагороди імені Івана Виговського стажувалася у Варшавському, Жешувському університетах та університеті Марії Кюрі-Склодовської у Любліні (2014-2015).

Гостьові лекції:
Прочитала авторський курс лекцій на тему «Музеї комунізму в Центрально-Східній Європі» у Варшавському університеті. Виступала з персональними лекціями в провідних університетах світу: Гарвардському, Колумбійському, Прінстонському, Торонтському, Ягеллонському, Варшавському та ін.

Проекти:
Авторка двох наукових проектів: Винниченкознавчої наукової лабораторії, яка 19 років успішно працює при кафедрі української літератури, та Studia Sovietica, започаткованої у 2007 р.

Відзнаки:
2016 the George F. Kennanfellowship (Woodrow Wilson Center, Washington)
2015 «Жінка року 2015» в номінації «Жінка року – науковець» (м. Ніжин)
2015 Почесна грамота обласної ради
2000 – 2002 – Стипендія Кабінету Міністрів України
1995 – Премія імені В. Рєзанова, Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя
1993 – 1995 – Гоголівська стипендія, Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя
Вона лауреат другої премії в університетській номінації «Науковець року 2012», «Науковець року 2013». Лауреат першої премії в університетській номінації «Науковець року 2014».

Конференції та публікації:
Учасниця більше ста Міжнародних конференцій в Україні, США, Польщі, Росії, Чехії, Литві, Хорватії, Іспанії та ін.
Валентина Петрівна має 120 публікацій, з них дві монографії («Соцреалізм в українській літературі: ґенеза, розвиток, модифікації» (лауреат Премії Книжка року-2010) «Роман Володимира Винниченка «Записки Кирпатого Мефістофеля: генерика, семіосфера, імагологія»), 6 навчально-методичних праць та 112 статей, опублікованих в провідних наукових виданнях України та зарубіжжя.

Забарний Олександр Вадимович

zabarniy007@gmail.com

Кандидат педагогічних наук, доцент, Відмінник освіти України.

Науковий ступінь та вчене звання:
Кандидат педагогічних наук (1996). Наукова спеціальність: 13.00.02 – Методика навчання української літератури. Тема дослідження: «Формування у старшокласників поняття про образ-персонаж на уроках української літератури» (1996).
Доцент кафедри з 1998 року.
Член Національної спілки журналістів України (1995), Національної спілки письменників України (2012).

Освіта:
Ніжинський державний ордена Трудового Червоного Прапора педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя (1973-1977). Спеціальність: українська мова і література. Кваліфікація: учитель української мови і літератури.
Інститут педагогіки АПН України (1993- 1995). Пошукач лабораторії навчання української літератури.

Трудова діяльність:
2018 – теперішній час – доцент кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
2004-2018 – декан філологічного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
2001-2004 – проректор з навчальної та методичної роботи Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя.
1998-2001 – проректор з гуманітарних питань та виховної роботи Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя.
1996-1998 – начальник навчально-методичного відділу Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя.
1992-1996 – старший викладач кафедри методики викладання мови і літератури Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя.

1987-1992 – заступник директора з навчально-виховної роботи Прилуцького педагогічного училища імені Івана Франка.
1986-1987 – викладач української мови та літератури Прилуцького педагогічного училища імені Івана Франка.
1983-1986 – інспектор шкіл Прилуцького районного відділу народної освіти.
1977-1983 – учитель української мови та літератури Товкачівської середньої школи Прилуцького району, Чернігівської області.

Специфічний досвід:
З 2005 - і по теперішній час – член редколегії всеукраїнського часопису «Літературний Чернігів». З 2000 року – голова редакційної ради університетської газети «Альма матер».

Викладання:
Викладав курс «Методика навчання української літератури» для студентів бакалаврату та магістратури спеціальності 14.01. Середня освіта. Українська мова та література. На спеціальності 061. «Журналістика» викладаю курс «Літературний стиль».

Коло наукових інтересів:
Досліджую наукові проблеми: «Вивчення літератури рідного краю» та «Вивчення авторського стилю письменників Чернігівщини».

Відзнаки:
• Грамота Верховної Ради України (серпень, 2015).

• Нагрудний знак АПН України "Костянтин Ушинський" (серпень 2020).
• Нагрудний знак МОН України «Петро Могила» (квітень, 2006).
• Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (вересень, 2000).
• Почесна грамота Чернігівської державної обладміністрації (листопад, 1998).
• Подяка Голови Чернігівської державної обласної адміністрації (вересень, 2017).
• Почесна грамота Чернігівської обласної ради (березень, 2009; грудень 2016).
• Неодноразово нагороджувався Почесними грамотами університету.

Публікації:
Автор 10 наукових посібників з методики навчання української літератури, а весь науковий доробок складає понад 150 наукових та науково-методичних публікацій:
• Забарний О.В. До таїни образу: Посібник для вчителів. – Ніжин, 1997. – 70 с.
• Забарний О.В. Вивчення у школі літератури рідного краю. Навчально-методичний посібник. – Ніжин, 2003. -174 с.
• Забарний О.В. Психологічна характеристика образу-персонажа. Навчально-методичний посібник. – Ніжин, «Меланік», 2015. – 78 с.
• Забарний О.В. За лаштунками літа. Зб. науково-методичних статей. – Ніжин, «Меланік», 2006. – 148с.
• Поетичні голоси Чернігівщини: Зб. статей. – Чернігів: КП «Чернігівські обереги», 2003. – 336 с. Редакція, упорядкування.
• Забарний О.В. Нові теми у курсі літератури загальноосвітньої школи та методика їх викладання: Тематичне планування та методичні рекомендації зі спецсемінару для студентів. – Ніжин, НДПІ, 1993. - 45 с.
• Забарний О.В. Літературне краєзнавство: Методичні рекомендації з спецкурсу та спецсемінару з методики викладання української літератури для студентів. - Ніжин, 2010. – 75 с.
• Голуб Н., Проценко Л., Бондаренко Ю., Забарний О. Методика навчання української мови та літератури, Атестація здобувачів вищої освіти. Навчально-методичний посібник для студентів філологічного факультету. – Ніжин, Видавництво НДУ, 2017. -120 с.
• Історія української літератури: ХХ- поч.. ХХІ ст.: Навч. посіб.: у 3-х т. /В.І. Кузьменко, О.О. Гарачковська, О.В. Забарний та ін./ за ред.. Кузьменка В. – К.: ВЦ 2 Академія», 2017. – Т. 3. - 544с. (С. 70 – 81).
• Забарний О.В. Проблема героя та її осмислення старшокласниками в творі (на прикладі повісті Б. Антоненка-Давидовича «Смерть»)// Дивослово. - 1995.- №4 – С.47 – 52.
• Забарний О.В. Василь Барка «Жовтий князь» (до проблеми вивчення старшокласниками образу-персонажа)// Дивослово. – 1996. – №10. – С. 30-37.
• Забарний О.В. Шляхом спокути, Рецензія на повість Ольги Мак «Каміння під косою»// Дивослово. – 1996. - №11. – С. 57-60.

Художні твори:
• Забарний О. Пастелі Полісся: Поезії. - Прилуки, 1992. -55с.
• Забарний О. Лелеки не зраджують: Новели. - Прилуки, 1995. - 35с.
• Забарний О. Акорди серця: Лірика. – Ніжин, 2003. – 50 с.
• Забарний О. Стежина пам’яті моєї: Поезії. – Ніжин, 2010. – 68 с.
• Забарний О. Калинова сповідь: Проза. – К., 2010 – 94 с.
• Забарний О. Калинова сповідь: Новели. Видання друге. – Ніжин, 2011. – 116 с.
• Забарний О. Під знаком «білої плями»: Художньо-публіцистична повість. – К., Видавництво «Рада», 2012. – 344 с.
• Забарний О. Грішниця: Драма та оповідання. – Ніжин, 2014. – 120 с.
• Забарний О. Обриси на серці: Драматичні твори і оповідання. – Ніжин, 2017. – 320 с.
• Забарний О. Зорепад над Калюжинцями. Сільські оповідки. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2018. – 200 с.
• Забарний О. Ніжин. Кам’яна квітка українського бароко. Нариси. - Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2020. – 128 с.

Михальчук Ніна Іванівна

arturmihalcuk@gmail.com

Науковий ступінь: кандидат філологічних наук (30 серпня 2005р.)

Тема дисертації: «Мала проза Володимира Винниченка: від метафізичного до естетичного»

Вчене звання: доцент (31 жовтня 2014р.)

Освіта:
1. 1986-1991 – Ніжинський Державний інститут імені Миколи Гоголя
2. 2000-2003 – аспірантура при кафедрі української літератури Ніжинського Державного університету імені Миколи Гоголя

Трудова діяльність:
1991-до сьогодні – асистент, старший викладач, доцент кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського Державного університету імені Миколи Гоголя.

Викладання курсів: вступ до літературознавства, теорія літератури, методології дослідження літературного твору, основи наукових досліджень, теорія сприймання та розуміння літературного твору, основи поетики, аналіз епічного твору, аналіз ліричного твору, аналіз драматичного твору, літературний стиль, фольклор, історія української літератури перших десятиліть ХІХ ст., історія української літератури к. ХІХ – поч. ХХ ст.; історія української літератури ІІ половини ХХ ст., літературні течії та напрями ХХ ст.

Коло наукових інтересів: теорія літератури, ранній український модернізм.

Автор більше 20 наукових публікацій, у тому числі:
1. Криза християнської традиції в малій прозі В. Винниченка // Слово і час. – 2000. – №7. – С. 37-45.
2. Тілоцентричність у моделі художнього світу (оповідання В. Винниченка «Момент») // Слово і час. – 2002. - №2 – С. 39-43.
3. Мистецтво як ідеосфера: теорія живого мистецтва як заперечення гегелівської естетики змісту (на матеріалі оповідання В. Винниченка "Олаф Стефензон") // Наукові записки НДУ. – 2006. - С .18-24
4. Естетизоване життя як провокація: музичний проект буття проти принципу реальності (Раб краси В. Винниченка) // Література та культура Полісся. – 2008. -№46. – С. 98-106
5. Експресіонізм і міф: постановка проблеми // Література та культура Полісся. – 2011. - №62. – С. - 83-86.
6. Ідеосвіт Володимира Винниченка в контексті метафізичного пошуку // Література та культура Полісся. -2012. – №71. – С.69-89.
7. Цинічний розум як чинник трансформації буттєвої сфери в малій прозі В. Винниченка // Література та культура Полісся. – 2013. – №74. – С. 95-106.

Монографія: «Мала проза Володимира Винниченка: метафізичні та естетичні інтенції». – Ніжин. – 2007.

Навчальні посібники:
1. Вступ до літературознавства. Навчально-методичний комплекс для студентів філологічного факультету (за вимогами кредитно-модульної системи). – Ніжин – 2013.
2. Літературознавчі методи та методології. Навчально-методичний посібник. – Ніжин – 2016.

Капленко Оксана Миколаївна

kaplenko.om@gmail.com

Науковий ступінь та вчене звання (рік отримання атестата)
Кандитат філологічних наук (2006 р.), доцент (2008 р.)
Тема дисертації: «Наративні структури в українській авангардній прозі 20‑х рр. ХХ століття»

Освіта:
1. Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя (1996–2001 рр.).
2. Аспірантура при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (2001–2004 рр.).

Трудова діяльність:
1. Асистент кафедри української літератури (з 2001 р.).
2. Доцент кафедри української літератури (з 2006 р.), нині – кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики.

Специфічний досвід:
Керівництво науково-дослідницькими роботами МАН України

Викладання:
Дисципліни «Історія української літератури та літературної критики (давня література; 40-60‑ті рр. ХІХ ст.; 70-90‑ті рр. ХІХ ст.; перша половина ХХ ст.). Дитяча література. Українська література ХХІ ст. Історія літератури української діаспори.

Коло наукових інтересів:
Українська авангардна проза, літературна урбаністика, сучасна українська література.

Відзнаки:
1. Диплом лауреата щорічної обласної Премії імені Софії Русової (2009).
2. Почесна грамота Чернігівської обласної ради (2017).
3. Почесна грамота Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації (2018).
4. Почесна грамота Національної Академії наук України, Національного центру «Мала Академія наук України» (2018).

Публікації:
Автор більше 40 наукових та науково-методичних публікацій, у тому числі:

1. Урбаністичні уявлення В. Підмогильного у світі шпенглерівської концепції. Слово і час. 2002. № 8. С. 79–83.
2. Наратив як модель світу: структурна побудова і проекція на художній текст // Слово і час. – 2003. – №11. – С. 10-16.
3. Специфіка реалізації наративної категорії «голос» в авангардній прозі 20‑х рр. ХХ ст. (Майк Йогансен, Леонід Скрипник). Studia methoologica. Вип. 16: Наративні виміри літератури. Матеріали міжнародної конференції з наратології. Тернопіль, 23–24 жовтня 2003 р. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2005. С. 65–70.
4. Наративні структури в українській авангардній прозі 20-х років ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.01.01. Київ, 2005. 20 с.
5. Творчий неспокій Євгена Плужника. Плужник Євген. «О тишина моїх маленьких рим!» / упоряд. Оксана Капленко. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2007. С. 5–34.
6. Історія української літератури 70 – 90-х рр. ХІХ століття : Заліковий кредит І. Навчально-методичний посібник. Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2007. 108 с.
7. Феномен «сценарного» стилю оповіді аванґардиста Леоніда Скрипника. Наукові записки. Серія «Філологічна». Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія». Вип. 10. 2008. С. 321–333.
8. Роман «Хронос» Тараса Антиповича : особливості рецепції. Література та культура Полісся. Серія «Філологічні науки». № 7. / відп. ред. і упорядник Г. В. Самойленко. Ніжин : Видавництво НДУ ім. Миколи Гоголя, 2016. Вип. 84. С. 307–317.
9. Художня модель урбаністичного простору у романі Євгена Плужника «Недуга». Молодий вчений. 2017. № 4.3 (44.3) квітень. С. 93–97.
10. До питання типології жіночих образів у прозі Марії Матіос. Література та культура Полісся. Серія «Філологічні науки». №. 14 / відп. ред. і упорядник Г. В. Самойленко. – Ніжин : Видавництво НДУ ім. Миколи Гоголя, 2020. Вип. 98. С. 112–120.

Подоляка Надія Степанівна

nadechdasum@gmail.com

Освіта: термін навчання, здобута кваліфікація

1980 - 1988 Середня школа № 6, м. Cуми, Україна.
1988 -1991 Училище культури, м. Суми, Україна. Бібліотекар, диплом з відзнакою.
1992 - 1996 Харківський державний інститут культури, м. Харків, бібліотекар-бібліограф.
2009 - 2011 Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, м. Київ, здобувач, кафедра видавничої справи та редагування.

Науковий ступінь

Кандидат наук із соціальних комунікацій.
18 жовтня 2011 р. захистила дисертацію на тему «Становлення та розвиток видавничої справи Сумського краю (1861–1917): осередки, репертуар, розповсюдження» за спеціальністю 27.00.05 – теорія та історія видавничої справи та редагування.

Досвід роботи

1991 - 2004 Працювала у Сумській міській централізованій бібліотечній системі (промоція видань, організація презентацій).
2004 - 2014 На посаді наукового редактора робочої групи з підготовки Тому «Звід пам’яток історії та культури України. Сумська область» при управлінні культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації (дослідження та пропаганда історико-культурної спадщини, написання наукових статей до енциклопедичного видання, наукове редагування, коректура, укладання, участь у всеукраїнських та міжнародних конференціях, наукові публікації).
2005 - 2016 Викладач машинобудівного коледжу СумДУ (за сумісництвом). Дисципліни «Історія видавничої справи», «Редагування громадсько-політичних видань», «Рекламознавство та підготовка рекламних видань», «Основи книгознавства», «Державні видавничі стандарти», інші.
2014 - 2019 Старший викладач кафедри журналістики та філології СумДУ.
2019-2020 Доцент кафедри видавничої справи Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка

Організація та проведення соціокультурних заходів у 2015-2019 рр:

• Організатор регіонального конкурсу буктрейлерів на базі кафедри журналістики та філології СумДУ (2015 – 2019).
• Модератор секції «видавнича справа» Першого сумського книжкового форуму (31 серпня 2018 р.).
• Адміністратор сторінки «Сумщина видавнича» в соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм. https://www.facebook.com/nadechdapodolyaka/?modal=admin_todo_tour

Видання та відзнаки:

Авторка 24 книг, 51 публікації в газетах та збірниках, 77 наукових публікацій.
Основні публікації:
• Загальне книгознавство: [курс лекцій для студентів машинобудівного коледжу Сум ДУ: (спеціальність «Видавнича справа та редагування»)] / Укладач Н. С. Подоляка. – Суми: Вінок, 2006. – 76 с.
• Історія видавничої справи Сумщини: збірник документів та матеріалів. 1861 – 1920 / Упорядник Н. С. Подоляка. – Суми: Мрія-1, 2007. – 128 с.
• Каталог неперіодичних та продовжуваних видань 1861 – 1917 рр., створених у межах території сучасної Сумщини: (Матеріали до бібліографічного репертуару) / Укладач Н. С. Подоляка. – Суми: Слобожанщина, 2009. – 32 с.
• Подоляка Н. Писанням утверджені. З історії книги та книгодрукування на Сумщині: навч. посібник для студентів, які навчаються за спеціальністю «видавнича справа та редагування» / Н. Подоляка. – Суми: СВС Панасенко І. М., 2013. – 208 с.
• Подоляка Н. Редагування громадсько-політичних видань: навч. посіб. для студентів, які навчаються за спеціальністю «видавнича справа та редагування» / Н. Подоляка. – Суми : Панасенко І. М., 2015. – 136 с.
• Каталог друкованої продукції 1861–1917 рр., створеної друкарнями Сумського краю : (Матеріали до бібліографічного репертуару). – Вид. 2-е, змін. і доп. / Укладач Н. С. Подоляка. – Суми: СВС Панасенко І. М., 2016. – 136 с.
• Історія видавничої справи Сумщини. Збірник документів та матеріалів. 1920 – 1990 / Упорядник Н. С. Подоляка. – Суми: ВД «Білий птах», 2017. – 210 с.
• Подоляка Н. Соціальні практики краудфандингових платформ у рамках видавничої справи та журналістики: монографія / Н. Подоляка. – Суми: Видавництво Сумського державного університету, 2018. – 103 с.
• Подоляка Н. З історії розвитку книжкової торгівлі на Сумщині: монографія / Н. Подоляка. – Суми: видавничо-виробниче підприємство «Мрія», 2018. – 112 с.
• Подоляка Н. С. Видавнича політика просування книжки на село у 20-х рр. ХХ ст. (На матеріалах Сумського округу) / Н. С. Подоляка // Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку: матеріали міжнародної наукової конференції (22-23 листопада 2012 року). – Харків, 2012. – С. 32-33.
• Подоляка Н. С. Реклама книжки, друкарень та книжкових магазинів у повітовому місті Суми (друга половина XIX – початок ХХ ст.) / Н. С. Подоляка // Наукові записки Інституту журналістики. – 2016. – Т. 4. – С. 54-61.

Дзюба Тетяна Анатоліївна

tadzuba@gmail.com

Науковий ступінь:
Дзюба Тетяна Анатоліївна – доктор наук із соціальних комунікацій.

Посада:
Професор кафедри українського літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Освіта:
Закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка, аспірантуру Інституту літератури Національної Академії Наук України та докторантуру Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Доктор наук із соціальних комунікацій, професор, академік Національної Академії наук вищої школи Казахстану.

Трудова діяльність:
Працює в університеті з 2016 року.

Специфічний досвід:

Працювала завідувачем відділу Чернігівської обласної газети «Гарт», власкором газети «Молодь України» у Чернігівській області, викладачем Київського інституту «Слов'янський університет» та Чернігівського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України. Член зарубіжних академій і творчих спілок: Міжнародної літературної (науково-мистецької) Академії «Македонія Презент» (м. Скоп'є, Македонія), Міжнародної Медитеранської Академії імені братів Міладінових (м. Струга, Македонія), Міжнародної Академії літератури і мистецтв Удмуртії (м. Іжевськ), Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії (м. Бухарест), Міжнародної спілки письменників імені П'єтро Богдано (м. Брюгге, Бельгія, керівник – Єтон Келменді), Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан), Слов'янської міжкультурної, міжнародної науково-дослідницької групи (м. Будапешт, Угорщина), Міжнародної Академії «ЛІК» діячів літератури, мистецтв і комунікацій (м. Берлін – м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина), академік Міжнародної громадської Академії Поезії (м. Бішкек, Киргизстан; диплом і почесна медаль академіка).

Викладання:
Її основні курси – «Основи журналістики», «Вступ до фаху», «Історія видавничої справи», «Жанри журналістики», «Журналістська етика», «Редакторський фах».

Літературна і наукова творчість:
Авторка:

збірки поезій «Акомодація до часу» (2000),
літературознавчої книги «Талант як міра ваги» (2008),
монографії «Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини XIX — першої третини XX ст.: модель національної ідентичності» (2012),
численних літературно-критичних і літературознавчих публікацій у газетно-журнальній періодиці та наукових виданнях.
У 2013 році в Польщі, у Любліні, вийшла книга віршів Тетяни Дзюби (у співавторстві з Сергієм Дзюбою) «Розмова чоловіка і жінки» польською та українською мовами (перекладачі Роксана Кжемінська, Маріанна Хлопек-Лабо і Анна Тилютка; художниця Ядвіґа Квятковська).
В 2014-му в США, у Нью-Йорку, побачила світ книга Тетяни і Сергія Дзюби «Вибрані вірші» англійською й українською мовами (перекладачі Люба Ґавур і Богдан Бойчук);
В 2014-му в Казахстані, в Алмати, вийшла поетична збірка Тетяни і Сергія Дзюби «Остання кочівля любові» казахською та російською мовами (казахською переклав Ауезхан Кодар, а російською — Володимир Ільїн).

У 2015 році побачили світ книжки Тетяни і Сергія Дзюби

«Яблука з небесного саду» (туркменською та українською мовами, перекладач Ак Вельсапар; Швеція, Стокгольм),
«На сріблястій долоні вічності» (болгарською та українською мовами, перекладач Димитр Христов, редактор і консультант Анна Багряна, рецензент Боян Ангелов; Болгарія, Софія)
«Вірші Тетяни і Сергія Дзюби 60-ма мовами світу» у чотирьох томах (Канада, Торонто).
У 2016-му вийшла збірка віршів Тетяни та Сергія Дзюби «На острові, далекому, мов сльози Єви» сербською та українською мовами (перекладач Рісто Василевскі; передмова Мічо Цв'єтіча; Сербія, м. Смедерево: «Арка»).
У 2017 році в Канаді побачила світ збірка вибраних віршів Тетяни Дзюби «Танок Саломеї» (Торонто, «Новий Світ», серія «Лауреати премії імені Ернеста Хемінгуея»).

У 2018 році вийшли поетичні книги Тетяни та Сергія Дзюби:

«Місто Зима» (Білорусь, м. Мінськ; білоруською мовою, перекладач Михась Пазняков; передмова Анатолія Аврутіна);
«Дощ із твоїми очима» (Чехія, м. Градець-Кралове; чеською та українською мовами; перекладачі Мілан Грабал і Петр Каліна; післямова Мілана Грабала).
«Колись ви вигадаєте нас» (у перекладі в'єтнамською мовою, перекладачі — професор Нгуєн Хиу Хоанг і поетеса До Тхі Хоа Лі; автор передмови — літературознавець Нгуєн Суан Хоа; В'єтнам: Спілка ханойських письменників і Ханойський університет).

У 2019 році вийшли поетичні книги Тетяни і Сергія Дзюби:

«Голоси двох поетів» (іспанською та українською мовами, перекладач — Галина Шитікова де Ескобар, Болівія). Книжка надрукована в Іспанії (м. Мадрид) та Болівії (м. Кочабамба).
«Береги» (вірші румунською та українською мовами, перекладач — відомий румунський поет, композитор, автор пісень, перекладач, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії Пауль Полідор). Книга надрукована в Румунії, у м. Бухарест, у видавництві Фундації Пауля Полідора.

У 2020 році в Киргизстані вийшла книжка Тетяни і Сергія Дзюби «Веселка на віях» (киргизською та українською мовами).

У Канаді побачив світ п'ятий том Тетяни та Сергія Дзюби «Вірші 75-ма мовами світу» (913 сторінок, м. Торонто, 2020).

Упорядник і автор антологій сучасної української поезії «Пастухи квітів» (1999) та «Станція Чернігів» (2002).

Твори Тетяни Дзюби перекладені 80-ма мовами світу і надруковані в 50-ти країнах.

Відзнаки:
Лауреат всеукраїнських, державних, міжнародних і зарубіжних літературних премій:

Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя (1999).
Літературно-мистецька премія імені Михайла Коцюбинського (2001).
Всеукраїнська літературна премія імені Бориса Нечерди (2001).
Міжнародна літературна премія імені Дмитра Нитченка (Україна – Австралія, 2002).
Міжнародна літературна премія імені Івана Кошелівця (м. Мюнхен, Німеччина, 2003).
Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди (2005).
Літературно-мистецька премія імені Леоніда Глібова (2011).
Міжнародна літературно-мистецька премія імені Пантелеймона Куліша (2012).
Премія Державного комітету телебачення і радіомовлення України імені Івана Франка за найкращу наукову роботу року (2014).
Премія Української православної церкви Київського патріархату імені преподобного Паїсія Величковського (2014).
Міжнародна літературна премія «Золотий перстень» (м. Скоп'є, Македонія, 2014).
Міжнародна літературна премія «Золотий асик» (м. Алмати, Казахстан, 2014).
Міжнародна літературна премія імені Ернеста Хемінгуея (м. Торонто, Канада) – за зміцнення творчих зв'язків між народами (2015).
Міжнародна літературна премія імені Веніаміна Блаженного (м. Мінська, Білорусь –Австралія, 2016).
Міжнародна літературна премія імені Юзефа Лободовського (м. Люблін, Польща, 2016).
Міжнародна літературна премія видавництва «Арка» («Краща книга року», м. Белград, Сербія, 2017).
Міжнародна літературна премія «Світ Пограниччя» (нагороджена за визначну перекладацьку діяльність, Україна, 2017).
Міжнародна літературна премія імені Олексія Жданова (м. Мінськ, Білорусь – Австралія, 2017).
Міжнародна літературна премія імені Гомера (м. Афіни, Греція, 2017).
Міжнародної літературної премії імені Антуана де Сент-Екзюпері (м. Париж, Франція, 2018).
Всеукраїнська премія «За подвижництво у державотворенні» імені Якова Гальчевського (м. Київ, 2018).
Міжнародна літературна премія імені Джека Лондона (м. Сан-Франциско, США, 2018).
Літературна премія імені Максима Танка (м. Мінськ, Білорусь, нагорода Спілки письменників Білорусі, 2018).
Міжнародна премія авторської пісні імені Василя Симоненка (м. Київ – м. Луцьк, 2018),
Міжнародна літературна премія імені Михайла Булгакова (м. Одеса, Україна – Німеччина, 2018).
Міжнародна літературна премія імені Владислава Ходасевича (Білорусь, м. Мінськ, 2019).
Міжнародна літературно-мистецька премія імені Миколи Лисенка (м. Одеса, Україна – Німеччина, 2019).
Міжнародна літературна премія імені Марка Твена (США, 2020).
Міжнародна літературна премія миру – Посол миру (Німеччина – США, 2020).
Міжнародна мистецька премія імені Сергія Васильківського (м. Київ, 2020).
Премія імені Галшки Гулевичівни (м. Луцьк – м. Київ, 2020).
Міжнародна мистецька премія імені Іллі Рєпіна (Україна, США, Німеччина, 2020).
Міжнародна літературна премія імені Еміля Золя (Франція, 2020).
Міжнародна літературно-мистецька премія імені Івана Айвазовського (Україна, Німеччина, США, 2020).
Міжнародна літературна премія імені Мацуо Басьо (Японія, США, Німеччина, 2021).
Міжнародна мистецька премія імені Архипа Куїнджі (м. Київ, 2021).
Міжнародна літературна премія імені Лесі Українки (м. Київ, 2021).

Переможець, лауреат всеукраїнських, міжнародних, зарубіжних літературних конкурсів і фестивалів:

Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (м. Київ, Україна).
Лауреат літературного конкурсу «Краща книга року» (м. Чернігів, неодноразово).
Лауреат конкурсу «Жінка року» (м. Чернігів, двічі).
Лауреат XXXVI, XXXVII і XXXVIII Міжнародних фестивалів поезії та верхньолужицької культури (Німеччина, м. Баутцен – м. Дрезден – м. Берлін, 2014, 2015, 2016).
Лауреат Міжнародної літературної премії Синдикату болгарських учителів «Перемога» IX Міжнародного фестивалю поезії «Славянска прегръдка», м. Варна, (Болгарія, Слов'янська літературно-мистецька Академія, 2015).
Відзначена дипломом Міжнародного фестивалю «Литаври» (Україна, м. Чернігів, 2016).
Переможець Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє (Німеччина – Україна, м. Одеса; понад 200 учасників із 20-ти країн, найвища нагорода – «Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія» (2016)).
Лауреат Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Румунії (м. Бухарест, 2016).
Переможець Міжнародного літературного конкурсу в Бельгії (м. Брюгге, 2017).
Переможець Міжнародного літературно-мистецького фестивалю в Італії (м. Рим, 2017).
Переможець Міжнародного літературного конкурсу «Пушкін і Гоголь в Італії» (найвищі нагороди в номінаціях «Поезія» та «Проза» – «Діамантовий Дюк у Римі», Італія, м. Рим, 2017).
Переможець Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (1 місце, м. Одеса, 2017).
Переможець Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє за 2017 р. (м. Одеса, Україна – Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – «Діамантовий Дюк» – найвища відзнака українсько-німецького конкурсу: стала переможцем Міжнародних літературних Олімпійських ігор (змагалися понад 300 письменників із 25 країн), а також перемогла в номінації «Поезія» (2017).
Переможець XX-го ювілейного Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо-2018» (м. Бердянськ).
Переможець Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (Національна спілка журналістів України, м. Одеса, 2018).
Переможець Міжнародного літературного конкурсу імені де Рішельє за 2018 р. (м. Одеса, Україна – Франкфурт-на-Майні, Німеччина) – «Діамантовий Дюк» (у номінації «Поезія»).
Переможець міжнародного конкурсу імені Олеся Гончара журналу «Бористен» (2018),
Переможець XXI-го Всеукраїнського фестивалю журналістів «Азовське літо-2019» (м. Бердянськ).
Переможець XX-го Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (м. Одеса, 2019).
Нагороджена премією Ордену Карпатських Лицарів на літературно-мистецькому фестивалі «Лицар Карпат» (м. Ужгород, 2019).
Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє за 2019 р. (м. Одеса, Україна – Франкфурт-на-Майні, Німеччина) — «Діамантовий Дюк» (у номінації «Поезія»).
Переможець Міжнародного літературно-мистецького конкурсу імені де Рішельє («Діамантовий Дюк» у номінації «Поезія», 2020).

Всеукраїнські, державні, міжнародні, зарубіжні ордени, медалі та почесні грамоти:

Почесна грамота Спілки письменників Білорусі (2010).
Почесна грамота Чернігівської обласної ради (2013).
Почесна грамота Спілки болгарських письменників і Нагрудний знак «Золотий Пегас» за визначну літературну та наукову діяльність (2014).
Ювілейна медаль Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря» (до 200-ліття з дня народження Тараса Шевченка, за підписом видатного українського поета Бориса Олійника, м. Київ, 2014).
Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи (Україна, 2016).
Орден «За розбудову України» (м. Київ, 2016).
Медаль «За відродження України» (м. Київ, 2016).
Медаль Богдана Хмельницького (м. Київ, Україна, 2016).
Почесна грамота Національної спілки журналістів України (м. Київ, 2016).
Почесна грамота Департаменту культури і туризму Чернігівської облдержадміністрації (м. Чернігів, Україна, 2016).
Медаль Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан, 2016).
Міжнародна медаль Олександра Довженка (Україна, 2017).
Міжнародна медаль Франческо Петрарки (м. Рим, Італія, 2017).
Міжнародна медаль Лесі Українки (Україна, 2017).
Міжнародна медаль Генріха Бьолля – німецького прозаїка і Нобелівського лауреата (м. Берлін, Німеччина, 2017).
Нагрудний знак (медаль) Спілки письменників Білорусі «За великий внесок у літературу» (м. Мінськ, Білорусь, 2018).
Срібна медаль аль-Фарабі — висока державна нагорода Казахстану, урочисто вручена під час наукової та творчої поїздки Тетяни Дзюби до Алмати (Казахстан, 2018).
Почесна міжнародна медаль Мігеля де Сервантеса (Іспанія-США-Канада-Німеччина, 2019).
Медаль Максима Богдановича (Білорусь, м. Мінськ, 2019).
Почесна міжнародна медаль Франца Кафки (Німеччина-Австрія-Чехія, 2019).
Почесна грамота Національної спілки письменників України (2019).
Нагороджена Почесним дипломом Шостої Міжнародної літературно-мистецької виставки в Одесі, в якій взяли участь художники та письменники з 40 держав (2020).

Міжнародні, всеукраїнські рейтинги та відзнаки:

Лауреат Всеукраїнського рейтингу популярності «Золота Фортуна», який визначає Міжнародна Академія рейтингових технологій і соціології (нагороджена медаллю «Трудова Слава», як «Письменниця року», м. Київ, Україна, 2017).
Лауреат Відзнаки імені Івана Багряного – нагороди Фундації Івана Багряного (США) та всеукраїнського журналу «Бористен» (Україна – США, 2017).
Лауреат Відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2018).
Лауреат Відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2019).
Лауреат Відзнаки «Особистість слова і справи» (Міжнародна Академія діячів літератури, мистецтв та комунікацій, Німеччина, Франкфурт-на-Майні, 2020).
Лауреат Почесної відзнаки «Народний поет України» (м. Київ, 2020).

Член зарубіжних академій та спілок:

Академік Національної Академії наук вищої школи Казахстану (з 2017).
з 2014 року – Міжнародної літературної (науково-мистецької) Академії «Македонія Презент» (м. Скоп'є, Македонія).
Міжнародної Академії літератури та мистецтв Удмуртії (м. Іжевськ, Удмуртія, Російська Федерація).
з 2015-го – Міжнародної Медитеранської Академії імені братів Міладінових (м. Струга, Македонія).
з 2016-го – Міжнародної літературно-мистецької Академії Румунії (м. Бухарест).
з 2017-го – Міжнародної спілки письменників імені П'єтро Богдано (керівник – Єтон Келменді, м. Брюгге, Бельгія).
Міжнародного клубу Абая (м. Алмати, Казахстан).
Міжнародної Академії літератури, мистецтв і комунікацій (м. Берлін – м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина).
з 2018-го – Слов'янської міжкультурної, міжнародної науково-дослідницької групи (м. Будапешт, Угорщина).
з 2020-го – академік Міжнародної громадської Академії Поезії (м. Бішкек, Киргизстан; диплом і почесна медаль академіка).

Назва дисципліни	Викладач	Спеціальність	Курс, семестр
Літературознавчі дисципліни
Історія української літератури: давня	доц. Капленко О. М.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	І курс, І семестр
перших десятиріч ХІХ ст.	доц. Михальчук Н. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	І курс, ІІ семестр
40-60-ті рр. ХІХ ст.	доц. Капленко О. М.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	ІІ курс, І семестр
70-90-ті рр. ХІХ ст.	доц. Капленко О. М.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	ІІІ курс, І семестр; ІІ курс, ІІ семестр
кін. ХІХ –поч. ХХ ст.	доц. Михальчук Н. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	ІІІ курс, ІІ семестр
ХХ ст.	доц. Капленко О. М., доц. Михальчук Н. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	ІV курс, І семестр; ІV курс, ІІ семестр;
Українська література ХХІ ст.	доц. Капленко О. М.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	V курс, І семестр
Літературні течії та напрями ХХ століття	доц. Михальчук Н. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	V курс, І-ІІ семестри
Сучасна українська література	доц. Капленко О. М.	035 Філологія	ІІІ курс, ІІ семестр
Фольклор	доц. Михальчук Н. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	І курс, ІІ семестр
Вступ до літературознавства	доц. Михальчук Н. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	І курс, І семестр
Історія літератури української діаспори	доц. Капленко О. М.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	V курс, ІІ семестр
Аналіз ліричного твору	доц. Михальчук Н. І.	035 Філологія	ІV курс, ІІ семестр
Аналіз епічного твору	доц. Михальчук Н. І.	035 Філологія	ІІІ курс, ІІ семестр
Аналіз драматичного твору	доц. Михальчук Н. І.	035 Філологія	ІV курс, І семестр
Основи поетики	доц. Михальчук Н. І.	035 Філологія	ІІІ курс, ІІ семестр
Дитяча література	доц. Капленко О. М.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	ІІ курс, ІІ семестр
Українська література ХХ ст. в ідеологічному плані	проф. Хархун В. П.	035 Філологія	ІІ курс (ас), ІІ семестр
Літературознавчий і лінгвістичний аналіз художнього твору	проф. Хархун В. П.	035 Філологія	ІІ курс (ас), І семестр
Журналістські дисципліни
Літературний стиль	доц. Забарний О. В.	061 Журналістика	І-ІV курси, І семестр; І-ІV курси, ІІ семестр
Вступ до фаху	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	І курс, І семестр
Основи журналістики	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	І курс, І семестр
Історія української та зарубіжної журналістики	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	І-ІІ курси, І семестр
Жанри журналістики	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	І курс, ІІ семестр
Редакторський фах	проф. Дзюба Т. А., доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	ІІІ-IV курси, І семестр; ІІ-ІV курси, ІІ семестр
Журналістська етика	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	І курс, ІІ семестр
Журналістська етика/Право видавця та редактора	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	ІІ курс, ІІ семестр
Масова комунікація та інформація	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	ІІ курс, І семестр; ІІ курс ІІ семестр
Основи видавничої справи та редагування	доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	І курс, І-ІІ семестри
Поліграфія	доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	ІІ курс, І семестр
Верстка	доц. Подоляка Н. С.	014 Середня освіта (Українська мова і література)	ІV курс, ІІ семестр
Макетування і верстка	доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	ІV курс, І семестр
Теорія та практика журналістської творчості	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	ІІІ курс, І семестр
Історія видавничої справи	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	ІІІ курс, І семестр; І, ІІІ курси, ІІ семестр
Сучасна літературна критика	доц. Забарний О. В.	061 Журналістика	ІV курс, ІІ семестр
Проблематика видань	доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	ІV курс, І семестр
Практична стилістика	доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	ІV курс, І семестр
Художньо-технічне редагування	доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	ІV курс, І семестр
Текстознавство	доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	ІV курс, І семестр
Видавничий бізнес	доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	ІV курс, ІІ семестр
Літературне редагування	доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	ІV курс, ІІ семестр
Планування й розробка інформаційно-аналітичного видання	доц. Подоляка Н. С.	061 Журналістика	ІV курс, ІІ семестр
Методико-літературні дисципліни
Методика навчання української літератури	проф. Бондаренко Ю. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	ІV курс, І семестр
Методика навчання української мови та літератури в середній і вищій школі	проф. Бондаренко Ю. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	V курс, ІІ семестри
Наукові дослідження з методики навчання української літератури	проф. Бондаренко Ю. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література)	ІІ курс (ас), І семестр
Психологічні основи наукових досліджень з методики навчання літератури	проф. Бондаренко Ю. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література)	ІІ курс (ас), ІІ семестр
Практики
Ознайомча практика (без відриву від виробництва)	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	І курс, І семестр
Ознайомча практика (без відриву від виробництва)	проф. Бондаренко Ю. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література)	І курс, І семестр
Журналістська практика	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	ІІІ курс, І семестр
Видавничо-редакторська (виробнича) практика	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	ІV курс, ІІ семестр
Видавнича практика	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	І курс (с), ІІ курс, ІІ семестр
Педагогічна практика (виробнича)	проф. Бондаренко Ю. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література)	ІV курс, ІІ семестр
Редакційна практика (без відриву)	проф. Дзюба Т. А.	061 Журналістика	ІІІ курс, ІІ семестр
Стажувальна практика	наукові керівники	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	VІ курс, І семестр
Науково-педагогічна практика	наукові керівники	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	VІ курс, І семестр
Науково-дослідницька практика	наукові керівники	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	V курс, ІІ семестр
Фольклорна практика	доц. Михальчук Н. І.	014 Середня освіта (Українська мова і література), 035 Філологія	І курс, ІІ семестр

Про кафедру

була створена у 1989 році за ініціативи ректора вузу академіка Федора Степановича Арвата та декана філологічного факультету професора Григорія Васильовича Самойленка.

Очолила кафедру кандидат педагогічних наук, доцент Світлана Панасівна Лукач. Молодий енергійний науковець, вона багато зусиль доклала для створення матеріальної та наукової бази кафедри. Особливістю новоствореної кафедри було те, що її викладачі обов’язково повинні мати стаж практичної роботи в школі. А тому поряд з досвідченим науковцем, кандидатом педагогічних наук, доцентом П.М. Дроботом на кафедру прийшли кращі учителі-методисти ніжинських шкіл Л.С. Лушник, Л.С. Пасічник, Г.І. Лисенко, Л.І. Проценко, В.І.Клепак – нині “Заслужений учитель України”; молоді науковці Л.М. Мисник, Л.І. Драчук, В.Г. Шульженко.

Кафедра методики викладання мови та літератури Гоголівського вузу стала другою на Україні кафедрою такого спрямування (перша була створена у Київському національному університеті ім. М.Драгоманова).

За роки свого існування кафедрою підготовлено і видано друком 2 монографії, 14 навчально-методичних посібників для вчителів та студентів, 7 методичних рекомендацій, 4 навчальні програми. Захищено 8 кандидатських дисертацій з актуальних проблем методики викладання мови та літератури. Опубліковано у вітчизняних та зарубіжних фахових виданнях понад 500 статей науково-методичного змісту.
Час вносить свої корективи. Змінився склад кафедри. На сьогодні на кафедрі працює 7 викладачів: з них 5 доцентів, кандидатів наук, 1 старший викладач, 1 асистент.

Кафедра плідно співпрацює із лабораторією методики викладання української мови та літератури Інституту педагогіки АПН України, Інститутом української мови та Інститутом літератури АН України( готуються до захисту дві докторські дисертації); Київським національним педагогічним університетом імені М. Драгоманова, Уфімською філією Московського гуманітарного університету ім. М. Шолохова (Росія), Гомельським державним університетом (Білорусь).

Персоналії

Завідувач кафедри

Бондаренко Юрій Іванович -

доктор педагогічних наук, професор.

Народився в Ніжині 1963 року. У Ніжинському державному університеті працює з 1990. За цей час пройшов шлях від асистента до професора, завідувача кафедри методики викладання української мови і літератури. Закінчив аспірантуру та докторантуру при Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова.

Юрій Іванович викладає курс методики навчання української літератури на філологічному факультеті, розробив програму цього курсу, є автором декількох посібників, має близько сімдесяти методичних та літературознавчих розвідок, опублікованих у фаховій періодиці. У 2009 році побачила світ його монографія “Теорія і практика навчання української літератури на філософсько-історичних засадах у старших класах загальноосвітньої школи”, а в 2010 Юрій Іванович захистив докторську дисертацію за цією ж темою. Коло наукових зацікавлень – поглиблення процесів сприймання та осмислення учнями літературних творів, філософсько-історичні засади інтерпретації спадщини українських письменників.

Як член журі Юрій Іванович брав участь в організації ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури, виступав головою журі ІІІ етапу (обласний тур) цієї ж олімпіади, обласних етапів Малої академії наук.

Голуб Наталія Миколаївна

- доцент кафедри методики викладання української мови та літератури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, кандидат педагогічних наук, педагогічну діяльність розпочала з 1995 року.

1995 року закінчила філологічний факультет Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 2000 року – аспірантуру Інституту педагогіки АПН України (м.Київ).

Від 1995 до 2001 року поєднувала наукову діяльність із педагогічною працею в ліцеї при НДУ як учитель української мови та літератури, фахівець вищої категорії.

В університеті - із 2001 року. Від 2004 до 2006 року працювала на посаді заступника декана з виховної роботи філологічного факультету.

У 2006 році захистила кандидатську дисертацію на тему: “Розвиток зв’язного мовлення учнів 5 – 7 класів засобами музики і живопису”.

У колі її наукових інтересів – методика навчання української мови в школах різних типів, формування національно мовної особистості в умовах реформування освіти, виховання морально-етичних цінностей школярів засобами мистецтва, використання сучасних інформаційних технологій у викладанні мови. Є автором 28 наукових та навчально-методичних публікацій.

Проценко Лариса Іванівна

– старший викладач кафедри методики викладання української мови та літератури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, педагогічну діяльність розпочала з 1969 року.

1969 року закінчила філологічний факультет Ніжинського державного інституту імені Миколи Гоголя.

Від 1969 до 1972 працювала вчителем російської мови та літератури в с.Тинному Рівненської області.

Протягом 5 років - учитель російської мови та літератури в СШ №146 ПГВ.

В університеті із 1979 року. Протягом 5 років займала посаду завідувача курсами підвищення кваліфікації вчителів. Довгий час виконувала обов'язки секретаря Вченої ради філологічного факультету.

Почала працювати на кафедрі методики викладання української мови та літератури з часу її створення як фахівець із методики навчання української мови. Підготувала не одну плеяду спеціалістів із української словесності.

Близько 15 років працює в приймальній комісії навчального закладу.

У колі її наукових інтересів – методика навчання української мови в середній школі, розвиток комунікативних якостей особистості, актуальні питання викладання мови, особистісно орієнтоване навчання. Є автором 20 публікацій.

Бондаренко Алла Іванівна

кандидат філологічних наук, доцент кафедри методики викладання укр. мови й літератури.

Алла Іванівна Бондаренко народилася 1965 року в м.Кролевці Сумської області. У 1986 році закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В.Гоголя, у 1996 році – аспірантуру при Інституті української мови НАН України. Цього ж року захистила кандидатську дисертацію «Поетична мова Василя Стуса (експресеми емотивного змісту)». Нині – доцент кафедри методики викладання української мови й літератури.

Автор близько шістдесяти праць із лінгвостилістики й культури укр. мови, в тому числі – посібників «Культура ділового мовлення вчителя» (Ніжин, 2000) й «Художній текст в інтерпретаційному вимірі» (Ніжин, 2008) та монографії «Текстово-світоглядні моделі художнього мовомислення ХХ ст.» (Ніжин, 2009). Понад тридцять праць опубліковано в джерелах, затверджених ВАК України. У колі зацікавлень – мова художніх творів філософського змісту (Володимира Винниченка, Віктора Домонтовича, Миколи Хвильового, Івана Багряного, Василя Стуса, Емми Андієвської, Юрія Тарнавського, Володимира Дрозда, Оксани Забужко та ін.).

Забарний Олександр Вадимович

Кандидат педагогічних наук, доцент, Відмінник освіти України.

Народився 29 квітня 1956 р. в м.Прилуках Чернігівської області в учительській родині. Закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім.М.В.Гоголя (1977). Працював учителем сільської школи, заступником директора школи, інспектором шкіл Прилуцького районного відділу освіти, викладачем, заступником директора з навчальної роботи Прилуцького педагогічного училища ім.І.Франка.

З 1992 р. працює в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя на посадах старшого викладача, доцента кафедри методики викладання української мови та літератури, проректора з гуманітарних питань та виховної роботи, проректора з навчальної та методичної роботи.

Нагороджений відзнакою Міністерства освіти і науки України «Петро Могила» (2006).

З 2003 р. очолював філологічний факультет цього університету.

Автор 5 навчальних посібників з літературознавства та методики викладання української літератури, а також 70 наукових праць, опублікованих у фахових виданнях України та зарубіжжя.

Член національної спілки журналістів України. Автор трьох поетичних збірок та двох книг прози.

Рудюк Тетяна Вікторівна

кандидат філологічних наук, доцент

2006 року закінчила магістратуру Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя й одержала диплом з відзнакою зі спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова і література» та здобула кваліфікацію магістра педагогічної освіти, викладача української мови та літератури.

2006 року вступила до аспірантури при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (спеціальність – 10.02.01 – українська мова), яку закінчила 2009 року. 21 грудня 2010 року захистила дисертацію «Вербалізація концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА в українській фразеології».

2011 року одержала диплом кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.02 – українська мова.

Читає навчальні курси: «Українська мова (за професійним спрямуванням)», практичні та лабораторні заняття з «МНУМ» та «МНУЛ», керує практикою студентів, виконує обов’язки секретаря Вченої ради філологічного факультету. Є автором 23 наукових та навчально-методичних публікацій.

Коло наукових інтересів: фразеологія, граматика, поетика.

Про кафедру

Російська філологія викладалася у Ніжинській вищий школі з дня її заснування. Одним із перших викладачів російської словесності бувпрофесор П.І.Нікольський, який мав неабиякий вплив на вихованців Гімназії вищих наук. Він викладав риторику, основи віршування та слов’янську граматику. Зі спогадів багатьох гімназистів П.І.Нікольський постає як людина ерудована, доброзичлива та принципова.

Після відкриття Ніжинського історико-філологічного інституту (1875 р.), який очолив доктор російської філології М.О.Лавровський, було створено два відділення: класичне і російської словесності. На останньому читалися такі лінгвістичні дисципліни: історія російської мови, старослов’янська мова, спецкурси з російської та інших слов’янських мов. Саме в цей період формується відома Ніжинська славістична школа під керівництвом проф. М.О.Лавровського. Важливу роль у її розвитку відіграла наукова діяльність А.С.Будиловича, Р.Ф.Брандта, видатних учених-славістів. Традиції, які були започатковані в історико-філологічному інституті, продовжувалися новими поколіннями вчених-викладачів протягом ХХ століття. Серед них відомий мовознавець проф. Г.А.Ільїнський, проф. І.М.Гетман, доценти Є.Г.Кулініч, Волинчикова, В.І.Макаров, Н.М.Дзюбанова, Л.Г.Керенцева, Л.Ф.Моісеєва, Н.С.Черноусова, Є.С.Бєлякіна, С.Г.Солтан. Понад 30 років кафедру очолює проф. Н.М.Арват, знаний мовознавець як в Україні, так і за її межами. Під її керівництвом кафедра неодноразово займала призові місця в конкурсі «Кафедра року».

З 2005 року кафедра стала випусковою з двох спеціальностей: «Мова і література (російська, англійська)», «Переклад (з російської)».

Персоналії

Бондар Надія Олександрівна

кандидат філологічних наук, доцент

19.12.1955 року народження. Вищу освіту отримала в Ніжинському державному педагогічному інституті імені М.В. Гоголя, навчаючись на російському віддленні з 1973 по 1977 роки. За результатами державних екзаменів була рекомендована до аспірантури, але поїхала працювати у Червоноіванівську середню школу-інтернат Криничинського району Дніпропетровської області вчителем російської мови і літератури, де і працювала до 1980 р. З 1980 і до цього часу працює у Ніжинському ДПУ, потім — університеті. 1984-1987 роки навчання в аспірантурі при кафедрі російської мови Київського державного педагогічного інституту імені М. Горького. У 1990 захистила кандидатську дисертацію (науковий керівник — доктор філологічних наук, професор Кононенко В.І.). З 1992 року — доцент кафедри російської мови. Має більше 50 публікацій, серед яких 6 методичних посібників. Коло наукових інтересів: сучасний словотвір; мова та стиль художніх творів; особливості перекладу творів різних жанрів.

Гетьман Людмила Іванівна,

кандидат філологічних наук, доцент.

Народилася 5 травня 1949 року в р. Дорогобуж Смоленської області (Росія). У 1966 році вступила на історико-філологічний факультет Смоленського державного педагогічного інституту, який закінчила в 1970 році, отримавши спеціальність "учитель російської мови і літератури". Після закінчення інституту працювала асистентом кафедри російської мови Смоленської педагогічного інституту. У 1973 р. вступила до аспірантури при кафедрі загального мовознавства Московського державного педагогічного інституту. У 1977 року захистила кандидатську дисертацію "Семантико-синтаксичні зв'язки слова робота (досвід системного опису лексики)".

З 1977 по 1980 рік працювала старшим викладачем кафедри російської мови Смоленського педінституту. З 1980 року - викладач Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя . Сьогодні вона доцент кафедри російської мови і перекладу, веде такі курси, як: лексикологія і фонетика сучасної російської мови, методика викладання російської мови, риторика, стилістика, аналітичне і виразне читання, латинська мова. Керує дипломами і магістерськими роботами. Серед студентів-випускників, науковою роботою яких вона керувала, уже є кандидати філологічних наук. Круг наукових інтересів Гетьман Л.І. пов'язаний із проблемами інтерпретації художнього тексту, причому 20 статей присвячені творчості Н.В.Гоголя. Усього список наукових праць включає більш 80 найменувань. Гетьман Л.І. викладає російську мову і основи риторики в обласному ліцеї при Ніжинському державному університеті, проводить майстер-класи для вчителів міста і області, є членом експертної комісії при Міністерстві освіти України, бере участь у рецензуванні нових підручників російської мови для середніх навчальних закладів.

Сидоренко Валентина Олександрівна,

кандидат філологічних наук, доцент.

Народилася 03.02.1957року в м.Єнакієве Донецької обл. З 1976р. по 1980р. навчалася на філологічному факультеті Ніжинського державного ордена Трудового Червоного Прапора педагогічного інституту ім. М.В.Го-голя, після закінчення якого 5 років працювала вчителем російської мови і літератури та організатором позакласної роботи в школах Тельманівського району Донецької області.
З 1985р. по 1987р. – асистент кафедри російської мови НДПІ ім. М.В.Гоголя. З 1987р. по 1990р. навчалася в аспірантурі при кафедрі російської мови Київського державного педагогічного інституту імені М. Горького. У 1995 р. захистила кандидатську дисертацію, тема якої «Художній час як текстоутворююча категорія (на матеріалі «Петербурзьких повістей» М.В.Гоголя)» (науковий керівник — доктор філологічних наук, професор Арват Н.М.).
З 1995 року — старший викладач, а з 1999 року – доцент кафедри російської мови. Викладає такі дисципліни: старослов’янська мова, історична граматика, історія російської літературної мови, загальне мовознавство, основи перекладацького аналізу тексту, керує дипломними та магістерськими роботами. Коло наукових інтересів – інтерпретація художнього тексту, проблеми викладання російської мови в сучасній школі. Має понад 50 публі-кацій, 20 з яких присвячені творчості М.В.Гоголя.
Сидоренко В.О. викладає зарубіжну літературу та веде факультатив «Антична культура та новогрецька мова» в обласному педагогічному ліцеї, є координатором Міжнародної студентської наукової конференції «Ніжинська історико-філологічна школа: минуле, сьогодення, майбутнє», яка в 2010 році буде проводитися вп’яте.

Петрик Олена Михайлівна.

1999 року закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя й здобула кваліфікацію магістра педагогічної освіти, викладача української мови і літератури, зарубіжної літератури. 2004 року вступила до аспірантури при Ніжинському державному університеті на спеціальність "українська мова". На кафедрі російської мови і перекладу працює з 2008 року. Коло наукових інтересів: морфеміка української мови, зіставні дослідження граматичної та лексичної будови української та російської мов. Опубліковано 8 наукових статей. Викладає такі курси: практичний курс українсько-російського перекладу, основи наукових досліджень, порівняльна лексика української і російської мов.

Клипа Наталія Іванівна,

к.ф.н., доцент кафедри української мови

(04.11.1964 с.Гайворон Бахмацького району Чернігівської обл.)

Закінчила Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (1986)

Аспірантуру закінчила в 1996 році.

На кафедрі працює з 1 вересня 1997 році.

Дисципліни: сучасна українська літературна мова, культура мови, практикум з української мови.

За час роботи в університеті видано близько 30 праць.

Наукова робота

Коло наукових інтересів викладачів кафедри широке й різноманітне. Проте є питання, проблеми, які об'єднують усіх. Протягом багатьох років наш колектив працює над темою «Мова і стиль творів Миколи Гоголя», що репрезентована в науковому семінарі.

За результатами роботи над темою опубліковано понад 100 статей наукового та методичного характеру, захищаються кандидатські дисертаціїх. До 200-ліття започаткована серія видань лінгвостилістичних досліджень окремих творів М.Гоголя. Перше - «Вій» Н.В.гоголя: лінгвостилістичний аспект» - нещодавно вийшло з друку. Наступні випуски присвячені повісті «Тарас Бульба» та «Повісті о том, как поссорился Иван Иванович с Иваном Никифоровичем».

Міжнародні та міжвузівські контакти

Кафедра є членом УАПРЯЛ. Вона здійснює постійні зв'язки з кафедрами русистики інших вузів України та зарубіжжя: Київ, Чернігів, Севастополь, Луцьк, Черкаси, Суми, Харків, Горлівка; Мінськ, Гомель, Мозирь, Гродно (Білорусь); Брянськ, Москва, Санкт-Петербург, Новозибків, Воронеж, Бєлгород (Росія); Баку (Азербайджан); Вільнюс (Литва).

Співпраця здійснюється у декількох напрямках: спільна організація та проведення конференцій «Карські читання» - (Ніжин-Гродно), «Греція та слов'янський світ: взаємодія культур» - (Ніжин-Київ); участь у наукових конференціях та зібраннях, державних екзаменах; підготовка відзивів на автореферати, навчальні програми, посібники, підручники; опонування дисертацій; обмін навчальною та методичною літературою.

Зустріч у посольстві України в Білорусі

Гості з Білорусі в музеї Миколи Гоголя


Фото на згадку з Т.М. Лебединською	Семінар в Санкт-Петербурзі

Детальніше ...

Перелік дисциплін

1.   Вступ до мовознавства — 1
2.   Загальне мовознавство - 5
3.   Вступ до перекладознавства - 1
4.   Орфографічний, орфоєпічний практикум з російської мови — 1,2,3
5.   Практикум з аналітичного і виразного читання - 1
6.   Сучасна російська літературна мова - 1-5
- лексикологія
- фонетика
- словотвір
- морфологія
- синтаксис
7.   Історична граматика - 2
8.   Історія російської літературної мови - 4
9.   Основи риторики - 2
10.   Основи риторики та терія і практика мовленнєвого спілкування - 3
11.   Практичний курс українсько-російського перекладу - 2
12.   Старослов*янська мова - 2
13.   Основи лінгвістичних досліджень - 3
14.   Основи наукових досліджень - 3
15.   Порівняння лінгвістичних східнослов»янських мов - 3
16.   Практичний курс українсько-російського перекладу - 3
17.   Теорія і практика мовленнєвого спілкування - 3
18.   Критика та редагування перекладу - 4
19.   Методика викладання російської мови - 4
20.   Основи художнього перекладу - 4
21.   Порівняльна українсько-російська граматика - 4
22.   Стилістика і культура російської мови - 4
23.   Основи лінгвістики тексту - 5
24.   Сучасні інформаційні технології при викладанні фахових дисциплін- 5
25.   Вступ до мовознавства та слов. Філології - 1
26.   Практикум та культура російської мови - 1
27.   Старослов»янська мова та історична граматика - 2
28.   Основи лінгвістичних досліджень та лінгвістичний аналіз художнього тексту -4
29.   Стилістика російської мови - 5
30.   Лінгвокультурологія - 3
31.   Основи теорії мовлення діяльності (Проблеми соціокультурного варіювання мови) - 3
32.   Порівняльна українсько-російська лексика та фразеологія - 3
33.   Психолінгвістика /Грецька мова - 3
34.   Комп'ютерна лексикологія - 4
35.   Лінгвістичний аналіз тексту - 4
36.   Основи синхронного та усного перекладу - 4
37.   Порівняльна українсько-російська стилістика - 4
38.   Практикум з ділового спілкування та перекладу - 4

Про кафедру

Функціонує кафедра з 1820 року під назвою «російської словесності, піїтики та риторики» в Гімназії вищих наук кн. Безбродька та Фізико-математичному ліцеї. Першим її професором був П.І. Нікольський. У Юридичному ліцеї кн. Безбородька кафедру російської словесності займали професори М.А. Тулов, А.І. Лінніченко та О.М. Білобров, які читали курси російської словесності, історії зарубіжної літератури, теорію поезії, піїтику та риторику. В Історико-філологічному інституті кн. Безбородька на кафедрі російської словесності працювали академіки М.О. Лавровський, П.В. Нікітін, М.Н. Сперанський, члени-кор. АН Р.Ф. Брандт, А.С. Будилович, Г.А. Ільїнський, В.І. Рєзанов, професори Н.І. Соколов, І.І. Іванов, В.В. Качановський, К.Ф. Радченко, Є.В. Петухов та інші, які займалися вивченням фольклору, української та російської драми, творчості М. Гоголя, І. Тургенєва, Л. Толстого, українсько-російських зв'язків, західнослов’янської культури та літератур тощо. Вони заснували тут нові наукові напрямки: лінгвістична палеонтологія слов’ян (А.С. Будилович), слов’янська акцентологія (Р.Ф. Брандт), праслов’янська мова та її граматика (Г.А. Ільїнський), міжслов’янські взаємини (М.Н. Сперанський), джерельні основи української драми (В.І. Рєзанов). Члени кафедри входили до Історико-філологічного товариства інституту, яке було засноване у 1894 р. Свої праці вони друкували в наукових збірниках «Известия Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине» (1876-1919), «Вестник славянства» (1888-1890) та «Сборник Историко-филологического общества при институте кн. Безбородко в Нежине». Вчені підтримували зв'язки з багатьма європейськими університетами. Професори кафедри вели підготовку викладачів російської мови та словесності, а також класичних мов для гімназій. Серед випускників академіки Ю.Ф. Карський, М.С. Державін, члени-кор. В.І. Рєзанов, І.М. Кириченко, професори В.В. Данилов, Р.М. Волков, П.К. Волинський, А.П. Рябов, М.М. Піотухович та інші.

В Науково-педагогічному інституті (1920-1921), Народної освіти (1921-1930), Інституті соціального виховання (1930-1933), а потім у Педагогічному інституті (1933-1998, з 1939 р. - ім. М. Гоголя) на кафедрі російської літератури працювали професори В.І. Рєзанов, О.С. Грузинський, М.К. Волинський та інші.

У 1922-23 рр. під керівництво проф. В.І. Рєзанова був організований науковий семінар з російської літератури, метою якого була підготовка кадрів для вишів. На початку 1924-25 навчального року семінар було перетворено в науково-дослідну кафедру історії культури і мови, яка складалася з 5 основних секцій. Серед них: української мови та літератури — керівник — проф. Є.А. Рихлик, загальної і російської літератури — керівник член-кор. АН, проф. В.І. Рєзанов та античної культури — керівник — проф. І.Г. Турцевич, а згодом — О.І. Покровський. Ця ж кафедра здійснювала також підготовку студентів з фаху «російська та зарубіжна література». Серед випускників-філологів доктори філологічних наук, професори О.Л. Германович, У.Р. Фохт, В.С. Ващенко, О.С. Пулинець, Т.Ф. Бугайко та інші.

Після Другої світової війни функціонувала кафедра російської та зарубіжної літератури, яку очолювали доцент Г.П. Васильковський та професори О.Т. Бузинний, Й.М. Куриленко. На кафедрі працювали проф. П.П. Плисецький, доценти В.І. Тищенко, М.С. Чубач, О.І. Панфьоров, Л.В. Полонський, М.В. Красильник, Д.С. Наливайко, В.М. Архангельський, Є.М. Михальський, В.Ю. Нечай-Гумен, Ю.А. Савченко та інші.

В 70-90-х роках кафедру очолювали доцент А.Б. Живоглядов (1970-1974), професори Г.В. Самойленко (1974-1988), П.В. Михед (1988-2003). На кафедрі працювали професори Т.П. Маєвська, З.В. Кирилюк, доценти О.М. Євстаф'єва, О.В. Плаушевська, А.М. Гулак, Ф.Т. Євсєєв, Л.І. Малахатько, Т.В. Михед, А.Л. Молчанов, Н.М. Жаркевич, М.О. Христенко, Ю.М. Хоменко, ст.викл. Л.С. Лушник, викладачі В.І. Тесля, Ю.В. Якубіна та інші.

Члени кафедри займались крім викладацької роботи, також вивченням наукових проблем, пов’язаних з російською та зарубіжною літературою, методикою їх викладання. У 1979 р. після проведення Всесоюзної наукової конференції, присвяченої 170-літтю від дня народження М. Гоголя, організованої проф. Г.В. Самойленком, подальша наукова робота багатьох членів колективу була направлена на вивчення творчості видатного письменника. Були видані наукові збірники, монографії та навчальні посібники, проведені нові конференції, запрошені вчені із Києва, Ленінграда, Москви для читання спецкурсів, пов’язаних з життєвою та творчою долею М. Гоголя.

У 1990 р. у зв’язку зі створенням проф. Г.В. Самойленком, на той час деканом нового історико-філологічного факультету нової кафедри – історії культури, літератури та народознавства і переходом на неї проф. Г.В. Самойленка (зав. кафедри), доцентів Євстаф’євої О.М. Плаушевської О.В., Гулак А.М., Євсєєва Ф.Т., Малахатько Л.І., Никоненка П.М., Хоменка Ю.І., ст. викл. Кобернюка П.М., їх наукова робота була зосереджена на вивченні регіональної культури Полісся та радянській літературі. При кафедрі була відкрита аспірантура з теорії та історії культури, заснований 1990 р. «Центр регіонального вивчення культури Полісся», науковий збірник «Література та культура Полісся» (у 2020 р. вийшов 100-й випуск), функціонували три театри: український (кер. ст. викл. Кобернюк П.М. та актриса Ніжинського драматичного театру ім. М. Коцюбинського Т.В. Коршикова), російський (кер. доц. Євстаф’єва О.М.), зарубіжний (кер. ст. викл. Матюхова-Савченко Г.А.). Для читання культурологічних та народознавчих предметів запрошувалися відомі дослідники кіно та театру, на той час молодий, а згодом секретар Спілки кінематографістів України Тримбач С.В., ст.н. співробітник, нині професор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського Веселовська Г.І., проф. Даниленко В.М. з Інституту історії НАН України. Проводилися з фольклору виїзні експедиції в райони Північного Полісся. Опубліковані були праці Ф.Т. Євсєєва, А.М. Гулак, С.Б. Пономаревського, налагоджений зв'язок з проф. Іллею Володимировичем Толстим (МГУ), який зі своїми студентами досліджував Поліський регіональний регіон. Видані монографії проф. Самойленка Г.В. «Марія Заньковецька і театральне життя Ніжина» (1994),»Нариси культури Ніжина: у 5 частинах» (1995-1998), «Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського» (1996), «Краєзнавство культурно мистецьке» (2001), «Літературне життя Чернігівщини ХІІ-ХХ ст.» (2003), «Михайло Глінка і Україна» (2000) та інші.

Аспіранти кафедри Дорохіна Л.О., Самойленко С.Г., Пономаревська О.І., Будзар М.М., Лисенко О.В. захистили кандидатські дисертації.

На кафедрі російської і зарубіжної літератури залишилися працювати доценти П.В. Михед (зав. кафедри), професори Кирилюк З.В., Маєвська Т.П.), доценти Жаркевич Н.М., Михальський Є.М., Михед Т.В., ст. викл. Лушник Л.С., викладачі Матюхова-Савченко Г.А., Тесля В.І., Якубіна Ю.В. Протягом 1990-2003 р. члени кафедри російської і зарубіжної літератури перейменованої на кафедру світової літератури, продовжували займатися різними літературними проблемами, зокрема і гоголівськими. Зав. кафедри П.В. Михед захистив докторську дисертацію «Творчість Миколи Гоголя в контексті літературної культури бароко» (2003), була складена «Летопись жизни и творчества Н.В. Гоголя нежинского периода (1820-1828) доц. Жаркевич Н.М., проф. З.В. Кирилюк, ст. викл. Ю.В. Якубіною (2002) та здійснені інші видання.

У 2003 р. обидві кафедри були об’єднані. На ній залишився проф. Самойленко Г.В. (зав. кафедри), доценти Драчук Л.І., Ісаєнко К.П., Жаркевич Н.М., Корнєєва Л.Л., Киричок Г.А., Михед Т.В., Остапенко Л.М., Пономаревський С.Б., Чоботько О.В., ст. викл. Лушник Л.С., Тесля В.І., Якубіна Ю.В., асистент Пономаревська О.І.

Члени кафедри забезпечували читання курсів з російської та зарубіжної літератури, вступу до літературознавства, теорії літератури, а також історії української культури, культурології, історії кіно, театру, образотворчого мистецтва, музики, літературно-мистецького краєзнавства тощо. Були підготовлені відповідні методичні посібники: хрестоматія з античної літератури (Михед Т.В., Якубіна Ю.В.), «Українська та зарубіжна культура» (Хоменко Ю.М., 2005), «Український театр від джерел і до сьогодення» (Хоменко Ю.М., 2002), «Сучасний російський літературний процес та його актуальні проблеми» (Самойленко Г.В., 2018), «Зарубіжна література ХІХ ст.» (Якубіна Ю.В., 2015), «Зарубіжна література ХІХ ст. Романтизм та Реалізм. Курс лекцій» (Жаркевич Н.М., 2014, 2015), «Російська література ХІХ ст. Курс лекцій» (Жаркевич Н.М., 2004, 2010). Доц. Остапенко Л.М. підготувала посібники: «Історія зарубіжної літератури. Біблія. Середні віки. Відродження» (2016), «Зарубіжна література ХХ ст.» (2017), «Сучасна зарубіжна література» (2017), «Актуальні проблеми сучасної зарубіжної літератури» (2019).

Досліджувалися на кафедрі два основні наукові напрямки: перший «Російська та зарубіжна література: контексти та інтерпретація творчості письменників та історико-літературного процесу». Були захищені докторська дисертація доц. Михед Т.В. «Пуританський дискурс в літературі американського романтизму» (2007) та кандидатські дисертації: Ісаєнко К.П. «Микола Гоголь і Пантелеймон Куліш: проблема типології художньої свідомості» (2004), ст. викл. Якубіна Ю.В. «Проблема формування творчої особистості Миколи Гоголя і дискурс Гімназії вищих наук у художній спадщині» (2011).

Продовжувала функціонувати аспірантура з 10.01.02 – російської літератури. Її аспіранти захистили дисертації: Бараненкова Н.А. «Форми і функції театральності в системі прози Миколи Гоголя (на матеріалі «Вечорів на хуторі біля Диканьки», Прохоренко Є.Є. «Творчість Миколи Гоголя в українській літературно-критичній і художній свідомості 20-30-х років ХХ ст.», Стребкова І.О. «Проблеми порівняльного аналізу стилю Тодося Осьмачки і Миколи Гоголя: типологічний і індивідуальний вимір».

Члени кафедри останніми роками зосередили увагу на вивченні життя і творчості М. В. Гоголя. У зв'язку з підготовкою до 200-літття від дня народження письменника проф. Г. В. Самойленко підготував і видав наукові праці: «Николай Гоголь и Нежин» (2008), «Музей Н. Гоголя в Нежине» (2008), «Творча спадщина М. Гоголя на перетині епох» (2009), «Гоголь в ХХ веке. Европа. Средняя Азия. Закавказье. Тематико-библиографический указатель» (2009), «Святкування 200-літнього ювілею М. Гоголя в Ніжині» (2009), «Хроника написания второго тома «Мертвых душ» (2012), «Нежинский список второго тома «Мертвых душ» (2012) (праця відзначена державною літературно-мистецькою премією ім. М. Гоголя (2013)), «Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах» (2018) (міжнародна літературна премія ім. М. Гоголя «Тріумф» (2019)), «Микола Гоголь і Україна. Енциклопедія» (2020).

Доцент Н.М. Жаркевич видала збірник праць під назвою «О Гоголе (Н.В. Гоголь глазами ХХ века)», доц. Н.М. Жаркевич, доц. Ю.В. Якубіна перевидали «Летопись жизни и творчества Н.В. Гоголя: нежинский период (1820-1828)». Крім цього було підготовлено в 2009 році 4 тематичні гоголівські збірники «Літератури та культури Полісся».

Члени секції російської мови досліджували мову та стиль творів М. Гоголя, зокрема, повістей із «Вечорів на хуторі біля Диканьки», про які були опубліковані цикл статей та монографій «Повість Гоголя «Страшна помста»: лінгвостилістичний аспект» (2018). Узагальнюючою роботою по цій проблематиці стала колективна монографія «Вечера на хуторе близ Диканьки Н.В. Гоголя: лингвистический аспект», упорядники Н.О. Бондар, О.М. Петрик, В.О. Сидоренко (2020).

Друга наукова проблема, яку досліджували члени кафедри, 26.00.01 «Регіональні особливості розвитку культури Полісся». До основних напрацювань цієї тематики слід віднести монографії проф. Самойленка Г.В.: «Культура Чернігівщини ХІ - перш. пол. ХVІІ ст.» (2004, співавтор О.Г. Самойленко), «Марія Заньковецька і Поліський край» (2004), «Ніжинська вища школа: сторінки історії» (2005, співавтор О.Г. Самойленко), «Розвиток культури на Північному Лівобережжі України у др. пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2007, співавтор С.Г. Самойленко), «Леонід Глібов у колі сучасників» (2011), «Культурне життя в Ніжині у ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2012, співавтор С.Г. Самойленко), «Тарас Шевченко і Ніжинська вища школа» (2013), «Ніжинська вища школа у спогадах студентів та викладачів» у 2-х т. (2015, співавтор О.Г. Самойленко), «Розвиток художньої культури на Чернігівщині в ХІХ - поч. ХХ ст.» (2015, праця відзначена літературно-мистецькою премією ім. Л. Глібова в 2016 р.), «Пилип Морачевський і Ніжин» (2017), «Поляки в Ніжині та їх роль у розвитку культури міста (ХУІІ-ХХІ ст.)» (2019, співавтор О.Г. Самойленко), «Ніжинська вища школа в життєвих та творчих долях її випускників у 2-х томах: т. 1 (1820-1920), т. 2 (1920-2020) (2020, співавтор О.Г. Самойленко) та інші, а також підручник «Краєзнавство культурно-мистецьке та літературне» (2001, 2016).

Окремі проблеми розвитку культури висвітлюють в своїх працях доцент Л. Л. Корнєєва, яка підготувала підручник «Культурологія» (2005) для студентів вищої школи та цикл статей доц. Л.І. Драчук про розвиток театру на Чернігівщині.

Вивченням регіональної культури займалися також аспіранти кафедри зі спеціальності 26.00.01 «теорія та історія культури»: Дорохіна Л.О. «Богослужебний спів в музичній культурі Чернігівщини на початку ХХ століття» (2002), Самойленко С.Г. Культурне життя в Ніжині в добу Гетьманщини» (2010); Будзар М.М. «Дворянська садиба ХІХ ст.: типологія та еволюція форм культурного життя (на матеріалі Чернігівщини і Полтавщини)», Пономаревська О.І. «Народний живопис Полісся ХІХ ст.»; Лисенко О.В. «Творчість художника Миколи Ге в контексті української духовної культури» (2016), а також інші, які не вийшли ще на захист.

У листопаді 2016 р. відбулося об’єднання кафедр світової літератури та історії культури і російської мови та перекладу, в результаті чого кафедра отримала назву «Слов’янської філології, компаративістики та перекладу», яку очолив проф. Самойленко Г.В.

Кафедра забезпечує викладання російської літератури, зарубіжної літератури, актуальних проблем їх розвитку на сучасному етапі, теоретичних літературознавчих дисциплін та спецкурсів, а також мовознавчих та перекладацьких дисциплін у студентів бакалаврату та магістратури спеціальностей 014 Середня освіта (Мова і література (російська)), (Англійська, німецька мова) та , 035 Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно).

На кафедрі продовжує функціонувати аспірантура з філології (порівняльне літературознавство) та культурології, а також Центр регіонального вивчення культури Полісся, виходити збірник «Література та культура Полісся», який входить до міжнародної системи Index Copernicus (з 2018 р.), проходити щорічний Всеукраїнський конкурс учнівських та студентських творчих робіт імені Миколи Гоголя, наукові Гоголівські конференції (через кожні 2 роки) та присвячені проблемам регіонального вивчення культури. З 2020 р. на кафедрі діють курси підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури (постанова Кваліфікаційної комісії МОН України).

На сучасному етапі члени кафедри продовжують працювати над науковою проблемою «Спадщина Миколи Гоголя: сучасне прочитання та сприйняття». Науковий керівник – к.філол.н. доц. Остапенко Л.М. Виконавці: к.філол.н., доценти Корнєєва Л.Л., Якубіна Ю.В, Бондар Н.О., Сидоренко В.О.; в.о. доц. Петрик О.М.

та «Центр регіонального вивчення культури Полісся» Науковий керівник - д.філол.н., проф. Самойленко Г.В. Виконавці: к.філол.н., доценти Бондар Н.О., Якубіна Ю.В., Клипа Н.І.

Кафедра слов’янської філології, компаративістики та перекладу підтримує творчі зв’язки з науковими колективами Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України проф. Михедом П.В., який очолює в інституті відділ слов'янських літератур, а в університеті – Гоголезнавчий центр; Інститутом історії НАН України проф. Даниленком В.М., який є членом редакційної колегії збірника «Література та культура Полісся», серія «Історичні науки»; Інститутом філології Національного університету ім. Т. Шевченка, зокрема з кафедрою історії російської літератури (зав. кафедрою проф. Мережинська А.І.), а також професорами Михед Т.В., які є членами редакційної колегії збірника «Література та культура Полісся», серія «Філологічні науки»; Національним педуніверситетом ім. М. Драгоманова - з кафедрою методики викладання російської мови та зарубіжної літератури (зав. кафедри проф. Ісаєва О.О.); з Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського, в якому працюють керівники аспірантів і де проходять захисти їх дисертацій зі спеціальності 26.00.01 – „теорія та історія культури”, з кафедрою світової літератури Івано-Франківського університету (доц. Козлик І.В.) та Черкаського університету (проф. Киченко О.С.) та ін.

Кафедра підтримує зв’язки зі спорідненими кафедрами Харківського, Полтавського педуніверситетів, Таврійського національного університету, Херсонського університету та ін. через участь у конференціях, рецензуванні авторефератів і дисертацій, участі у засіданнях спеціалізованих рад по захисту кандидатських дисертацій та особистому спілкуванні.

Кафедра співпрацює з Інститутом енциклопедичних досліджень, наслідком цієї співпраці є понад 80 публікації проф. Самойленка Г.В. статей в «Енциклопедії сучасної України», а доц. Корнєєва Л.Л. з «Великою українською енциклопедією», з Управлінням у справах преси та інформації Чернігівської держадміністрації, наслідком якої є презентація книжок на обласному та республіканському рівнях. Бібліотекою ім. В. Вернадського НАН України та Чернігівськими бібліотеками ім. В. Короленка та М. Коцюбинського, бібліографічним відділом у зв’язку з виданням наукового збірника «Література та культура Полісся» та презентацією нових наукових видань кафедри.

Кафедра продовжує підтримувати міжнародні зв’язки з науково-дослідними та навчальними установами Білорусі, Польщі, Німеччини, Грузії, Греції шляхом спільного проведення наукових конференцій, вивчення творчості М. Гоголя та культури Полісся.

Міжнародні зв’язки підтримують проф. Самойленко Г.В., доценти Якубіна Ю.В., Корнєєва Л.Л., Остапенко Л.М., Бондар Н.О., Клипа Н.І., Петрик О.М., Сидоренко В.О.

Кафедра підтримує творчі зв’язки з Білорусією шляхом участі в конференціях, які проходять у Ніжинському, Гомельському і Мозирському університетах (доц. Клипа Н.І., Л.Л. Корнєєва) і публікують свої статті у збірниках цих вишів. Проф. Г.В. Самойленко опублікував статті про зв’язки основоположника білоруської реалістичної літератури Ф. Богушевича з Чернігівщиною (журнал «Полымя», 2016, № 8) та архівні документи про письменника.

Г.В. Самойленко підтримує також зв’язки з Польщею через Ніжинське товариство «Астер». Було опубліковано понад 15 статей у зб. «Поляки в Ніжині» про діячів культури польського походження та монографію «Поляки в Ніжині та їх роль у розвитку культури міста (ХУІІ-ХХІ ст.)» (2019) (у співавторстві з О.Г. Самойленком), а доц. Л.Л. Корнєєва виступила співавтором монографії, яка була видана у Польщі 2019 р.

Члени кафедри проф. Г.В. Самойленко, доц. Якубіна Ю.В., доц. Л.Л. Корнєєва підтримують зв’язки з Німецько-українським науковим об’єднанням ім. проф. Ю. Бойка-Блохіна шляхом проведення спільних конференцій у Ніжині, Переяславі-Хмельницькому та Мюнхені, публікацій статей та матеріалів як представників німецького об’єднання у ніжинському збірнику «Література та культура Полісся», так і ніжинців у німецьких виданнях.

Проф. Г.В. Самойленко, доц. В.О. Сидоренко підтримують зв’язки зі спільнотою Греції через Ніжинське міське товариство греків імені братів Зосимів та інші організації, беруть участь у проведенні конференцій, публікації статей. Так проф. Г.В. Самойленко опублікував статтю у щорічному українсько-грецькому альманасі «Вісник-АГГЕЛІАФОРОƩ – 2018» Асоціації української діаспори в Греції «Українсько-Грецька Думка», а також у збірниках «Греки в Ніжині» та «Грецька громада Ніжина: історія та сучасність» (2017) в газеті. В останніх виданнях були опубліковані статті доц. В.О. Сидоренко.

Дисципліни, що викладає кафедра

Відкрити документ для ознайомлення "Список навчальних дисциплін, викладання яких забезпечує кафедра словʼянської філології, компаративістики та перекладу"

Про нас

З 01.09.2022 р. інститут функціонує у складі новоствореного факультету педагогіки, психології, соціальної роботи та мистецтв.

Викладач мистецьких дисциплін сьогодні – це людина, яка закохана в мистецтво, а тому здатна захопити нею інших. Саме такого фахівця прагне підготувати колектив викладачів навчально-наукового інституту мистецтв імені Олександра Ростовського, одного з найвідоміших мистецьких навчальних закладів України, який має давні і гарні освітні та творчі традиції, які гідно продовжуються і збагачуються нинішнім поколінням викладачів та студентів.

Навчально-науковий інститут мистецтв імені Олександра Ростовського (з жовтня 2019 р., раніше – факультет культури і мистецтв) засновано у 1964 році за ініціативи тогочасного директора педінституту кандидата філософських наук, доцента Марка Івановича Повода та за активного сприяння голови художньої ради інституту кандидата педагогічних наук, доцента Олександра Ісааковича Близнюка.

У різні часи тут навчались та працювали видатні особистості, що заклали підвалини виконавських, наукових, просвітницьких традицій та уславили Ніжинську вищу школу: народний артист України В. М. Іконник, доктори мистецтвознавства, професори А. П. Лащенко та С. І. Уланова; народний артист України М. О. Буравський; заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор М. С. Юрченко; кандидат мистецтвознавства, професор В. В. Дубравін; доктор мистецтвознавства, професор Ю. І. Чекан, кандидат мистецтвознавства, доцент О. Е. Чекан; кандидат педагогічних наук В. В. Рева; заслужений артист України, доцент О. Д. Незовибатько; лауреат Міжнародного конкурсу В. А. Розен, заслужена артистка України М.Ф. Бровченко; заслужені працівники культури України М. М. Борщ, О. С. Варьоха, С. О. Голуб, Н. Д. Даньшина.

Піднесення музично-педагогічної майстерності та інтенсифікація музично-просвітницького руху на факультеті культури і мистецтв різних часів пов'язана з іменами В. І. Барабанова, Р. М. Борщ, Л. П. Вишневої, Л. А. Гарбера, О. Г. Гроздовської, Т. Г. Даллади, М. М. Коваленко, С. В. Козлової, В. В. Кокодія, А. І. Мельника, М. К. Мельника, Н. М. Палаєвої, В. М. Панаріна, Л. І. Пащенко, В.Г. Поторочі, А. Г. Сіренка, В. І. Смаля, Л. М. Тевзадзе, В. П. Устименка, М. І. Фатюка, К. А. Федотова, О. М. Худотеплого.

Сьогодні ННІ інститут мистецтв імені Олександра Ростовського – це справжнє сузір’я музикантів та науковців, що створюють високий професійний імідж нашого навчального закладу, своїми високими здобутками сприяють зростанню усталеного авторитету інституту як науково-методичного та культурно-мистецького осередку Сіверщини.

Наукову школу теорії та методики мистецької освіти в ННІ мистецтв довгі роки очолював доктор педагогічних наук, професор О. Я. Ростовський (1946-2016 р.р.).

О. Я. Ростовський є відомим в Україні вченим-педагогом, автором багатьох науково-методичних посібників і статей з проблем музичної освіти школярів і професійної підготовки майбутніх учителів музики. Автором біля 200 публікацій. У наукових працях вченого дістали розкриття головні напрямки розвитку європейської музичної педагогіки від античності до сьогодення; закономірності, принципи і методи формування музичного сприймання школярів, теоретико-методологічні основи керування цим процесом; науково-методичні засади музичного виховання учнів на основі української національної культури; методика музичної освіти дітей. Особливий інтерес викликають праці, присвячені теоретико-методологічним аспектам професійної підготовки майбутніх учителів музики, розвитку їхніх творчих якостей.

Наукова школа доктора педагогічних наук, професора О. Я. Ростовського – видатного вченого сучасності і далі розвивається, але вже через його учнів.

Дослідження в галузі музичного мистецтва та музичної педагогіки в ННІ мистецтв успішно здійснюють кандидат педагогічних наук, професор Л. В. Костенко; кандидати мистецтвознавства, доценти Л. О. Дорохіна, Т. В. Ляшенко, О. А. Кавунник; кандидати педагогічних наук, доценти Н. Л. Біла, Л. В. Гусейнова, Ю. Ф. Дворник, О. В. Коваль, О. М. Пархоменко, О. М. Павленко, Т. В. Раструба, В. В. Ревенчук, І. О. Ростовська, Ю. О. Ростовська, О. В. Спіліоті, О. М. Щербініна.

У вересні 2016 року рішенням Вченої ради Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя ім’я Олександра Ростовського присвоєно факультету культури і мистецтв, а з 1 жовтня 2019 р. – навчально-науковому інституту мистецтв.

Навчально-наукові підрозділи ННІ мистецтв очолюють знані в Україні митці та науковці: директор інституту – кандидат педагогічних наук, доцент Л. В. Гусейнова; виконує обов’язки заступника директора з навчальної роботи - кандидат педагогічних наук, доцент О. В. Коваль; виконує обов’язки заступника директора з виховної роботи – кандидат мистецтвознавства, доцент Т. В. Ляшенко.

У складі ННІ мистецтв 3 фахові кафедри та 5 лабораторій:

кафедра музичної педагогіки та хореографії – в.о. завідувача кафедри, кандидат педагогічних наук, доцент О.В. Коваль;
кафедра вокально-хорової майстерності – завідувач кафедри, заслужений діяч мистецтв України, професор Л. Ю. Шумська;
кафедра інструментально-виконавської підготовки – завідувач кафедри, Народний артист України, професор М. О. Шумський;
навчально-наукова лабораторія мистецької освіти – керівник, кандидат педагогічних наук, доцент Ю. Ф. Дворник;
творчо-експериментальна лабораторія хорового мистецтва – керівник, кандидат педагогічних наук, доцент Т. В. Раструба;
творчо-експериментальна лабораторія оркестрового мистецтва – керівник, Народний артист України, професор М. О. Шумський;
творчо-експериментальна лабораторія хореографічного мистецтва – кандидат педагогічних наук, доцент О. М. Пархоменко;
творчо-експериментальна лабораторія вокального мистецтва – старший викладач А. Б. Хоменко.

Протягом певного періоду високий професійний рівень музичного виконавства в ННІ мистецтв репрезентував «Ніжинський дует баяністів» у складі заслуженого артиста України, доцента Володимира Дорохіна та Народного артиста України, професора Миколи Шумського. Цей творчий колектив став унікальним явищем не тільки культурно-мистецького осередку Чернігівського регіону, а й виконавським феноменом загальнонаціонального масштабу. У творчому доробку дуету перемоги на престижних Всеукраїнський та Міжнародних конкурсах та фестивалях баянного мистецтва.

Школа академічного вокального виконавства, заснована заслуженою артисткою України М. Бровченко, нині блискуче представлена її вихованцями. На теренах вокального мистецтва плідно працюють старші викладачі кафедри вокально-хорової майстерності Алла Хоменко та Валентина Коробка, Валерій Курсон. Сьогодні в ННІ мистецтв працюють і молоді викладачі-вокалісти лауреати Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів та фестивалів Ярослав Йотка та Любов Пархоменко. Ці викладачі є великими ентузіастами у галузі музично-освітнього просвітництва, системно представляють змістовні тематичні концертні програми, до участі у яких долучають найкращих представників зі студентської молоді ННІ мистецтв.

Фортепіанне виконавство ННІ мистецтв представлене творчою діяльністю солістів та концертмейстерів – це доценти кафедри інструментально-виконавської підготовки Лариса Гусейнова, Ольга Щербініна, Тетяна Ляшенко, Лауреат Всеукраїнського конкурсу викладач Олексій Павленко, а також концертмейстери: Галина Брюзгіна, Тетяна Борисенко, Ірина Ваніна, Алла Кульбака, Лілія Мироненко, Олена Міщенко, Ольга Синельникова, Ліна Чмелик.

В ННІ мистецтв імені Олександра Ростовського працюють різножанрові студентські творчі колективи:

Візитною карткою університету вважається колектив «Молодіжного хору «Світич» під керівництвом заслужених діячів мистецтв України, професорів Людмили Шумської та Людмили Костенко. З 1993 року хор «Світич» є презентантом колективної студентської творчості Ніжинської вищої школи, авангардом молодіжного хорового руху Сіверського регіону.

Цей творчий колектив веде активну концертно-творчу діяльність, є переможцем численних Міжнародних конкурсів та фестивалів, щорічно на високому професійному рівні забезпечує підсумкові та державні екзамени з хорового диригування для бакалаврів та магістрантів.

- оркестр українських народних інструментів. Художній керівник та диригент Народний артист України, професор Микола Шумський.
Оркестр народних інструментів, який завжди демонструє високий професійний рівень забезпечує державні екзамени з оркестрового диригування для магістрантів ННІ мистецтв. Цей колектив є бажаним учасником всіх загальноуніверситетських та міських заходів завдяки різнобарвній палітрі концертних форм та цікавому репертуару. Слухачами завжди з захопленням вітаються цікаві інтерпретації, автором яких є художній керівник оркестру, народний артист України, професор М. Шумський.

- ансамбль танцю «Забава». Художній керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Олександр Пархоменко.

Цей танцювальний колектив є переможцем багатьох Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів та фестивалів. Ці блискучі результати стали можливими тому, що ансамбль народного танцю «Забава» завжди перебуває в творчому пошуку, постійно поповнює свій репертуар, активно пропагує, як українське хореографічне мистецтво так і танцювальне мистецтво різних народів світу і є активним учасником мистецьких заходів університету і міста.

- хореографічний ансамбль «Дивертисмент». Художній керівник –старший викладач Анна Сірякова. Цей хореографічний колектив сучасного танцю завжди вирізняється оригінальними, цікавими постановками і є окрасою всіх університетських заходів.

База ННІ мистецтв включає: концертний зал, хореографічні класи, хорові класи, комп’ютерний клас з виходом в мережу Internet, кабінети музичної педагогіки, диригентсько-хорових дисциплін, інструментально-виконавських дисциплін, оркестрових інструментів, постановки голосу, теоретичних дисциплін, комплекти концертних костюмів для виконавських колективів, мультимедійні аудиторії.

Випускники нашого інституту нині працюють в усіх куточках України, з вдячністю згадуючи роки навчання в університеті, викладачів, які допомогли їм оволодіти такою захоплюючою, складною і водночас благородною професією.

Серед випускників факультету (нині ННІ мистецтв) є й заслужені вчителі України В. Микитенко, В. Бурнос, народна артистка України А. Кудлай, заслужена артистка Росії Л. Волох, заслужена артистка Киргизії Л. Циндрик, заслужена артистка О. Нестеренко, заслужені працівники культури України Г. Величко, С. Голуб, Н. Даньшина, В. Дмитренко, В. Ломако, В. Малиневська, З. Ястремська, заслужений діяч мистецтв України Л. Костенко.

Багато випускників навчального закладу працюють в університетах і педагогічних коледжах України, займаються науковою роботою тощо. Серед них доктор мистецтвознавства, професор К. Станіславська, доктор педагогічних наук, професор Т. Дорошенко, кандидат педагогічних наук, професор Л. Костенко, кандидат історичних наук, професор В. Малиневська, кандидати педагогічних наук, доценти І. Баладинська, Н. Баранова, Ж. Володченко, О. Грисюк, Ю. Дворник, Т. Качалова, О. Коваль, К. Кушнір, С. Матвієнко, В. Мішедченко, І. Наконечна, Р. Новгородський, Ю. Новгородська, О. Павленко, Т. Раструба, В. Рева, О. Русова, Т. Скорик, С. Сливко, С. Хлєбік, М. Шевченко, М. Шевчук та багато інших.

Усталені традиції ННІ мистецтв дістали визнання науково-педагогічної громадськості України. Тривалий час на факультеті (нині інституті) працювали відомі нині діячі культури й освіти М. Бровченко, М. Буравський, В. Дубравін, В. Іконник, А. Лащенко, О. Незовибатько, Л. Тевзадзе, С. Уланова, Ю. Чекан, М. Юрченко.

Сьогодні ННІ мистецтв має потужний кадровий склад: 76 % науково-педагогічних працівників мають творчі та наукові звання.

Підтвердженням високого рівня викладання в ННІ мистецтв є численні перемоги наших студентів в різних номінаціях на різноманітних творчих конкурсних змаганнях міжнародного та всеукраїнського рівнів.

Щорічно в ННІ мистецтв проводиться Всеукраїнський юніорський конкурс музично-виконавської майстерності імені академіка Олега Тимошенка – автор проекту заслужений діяч мистецтв України, професор Л. Ю. Шумська (з 2002 р.); Міжнародний дитячий та молодіжний фестиваль-конкурс хореографічного мистецтва «Квітневі викрутаси» – співорганізатор та координатор проекту доцент О. М. Пархоменко (з 2016 р.); Масштабна мистецька акція «НІЖИН-МУЗ-ФЕСТ» авторський проект заслужений діяч мистецтв України, професор Л. Ю. Шумська; Мистецько-педагогічні читання пам’яті О. Я. Ростовського (з 2017 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Мистецька освіта України в сучасних вимірах» (з 2018 р.); Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Мистецька освіта очима молодого науковця» ( з 2018 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція "Сучасні виміри української регіоналістики" (з 2019 р.).

ННІ мистецтв імені Олександра Ростовського готує фахівців за трьома спеціальностями денної та заочної форми навчання ОР Бакалавр та ОР Магістр: