Факультети

Підрозділи

Факультети (2520)

Про кафедру

Свій відлік історія кафедри української літератури розпочинає від початку ХХ століття. З архівних джерел відомо, що в 1917‒1918 навчальному році в Ніжинському історико-філологічному інституті було засновано кафедри української мови, української літератури та історії України. У 1919‒1920 навчальному році курс історії української літератури з кафедри російської мови і словесності та історії української мови і літератури читав професор О. Грузинський. 10 березня 1919 року в інституті відбулося засідання конференції, присвячене пам’яті Т. Шевченка. З доповідями «Тарас Шевченко і народна освіта» виступив професор О. Грузинський, «Шевченко в історії української громадянської думки» – викладач Г. Іваниця.

Виш пережив часи реформування. Саме в Інституті соціального виховання в 1929 році була утворена секція української мови і письменства, а в жовтні 1930 року – окрема кафедра української літератури. У 1930 році кафедра мала у своєму складі трьох викладачів, завідував кафедрою відомий літературознавець професор Є. Ненадкевич.

Із 1933 року розпорядженням Народного комісаріату освіти України виш був реорганізований у Ніжинський педагогічний інститут. У цьому ж році, після закриття Лубенського учительського інституту, до Ніжина був переведений український поет і літературознавець М. Сайко. З 1934 року він очолив літературну студію інституту, а з 1935 року – кафедру української літератури. У 1939 році на кафедру прийшов працювати український письменник О. Королевич (Лесь Гомін), автор роману «Голгофа», повісті «Люди» та збірки оповідань.

Роки сталінських репресій 1932–1938 років завдали відчутних втрат Ніжинській вищій школі. Було заарештовано і засуджено до різних термінів ув’язнення більше 30 працівників вишу. А далі розпочалася ІІ світова війна…

15 вересня 1943 року Ніжин був звільнений від німецьких окупантів, а 15 листопада відновилося навчання у педагогічному інституті. Перший повоєнний склад кафедри української літератури (1944‒1945 рр.) налічував чотири особи: завідувач кафедри, старший викладач О. Білан, доцент М. Сайко, старші викладачі О. Оніпко та О. Королевич; в учительському інституті українську літературу викладав В. Хоменко.

У 50‒70 роки ХХ століття кафедра української літератури Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя поповнилася новими талановитими викладачами: доцентами Г. Авраховим, Л. Коцюбою, В. Крутиусом, старшим викладачем Ю. Савченком, а трохи згодом доцентами П. Сердюком та П. Дроботом.

Двадцять років (із 1944 до 1964 року) очолював кафедру доцент О. Білан. У цей період на кафедрі працювали доценти А. Косінов, Г. Неділько, старший викладач Г. Перведисов і вище згадані викладачі. Три роки (до обрання його на посаду декана) кафедру очолював доцент Г. Аврахов (1965‒1968). Із 1968 до 1978 року кафедру української літератури очолював доцент Г. Неділько.

Кафедра української літератури організувала й провела низку наукових зібрань, зокрема, Всеукраїнську наукову конференцію присвячену Тарасу Шевченку (1961), Республіканську наукову конференцію присвячену 150-річчю з дня народження Євгена Гребінки (1962), на якій були заслухані доповіді професорів П. Волинського, І. Пільгука, А. Недзвідського.

Тож у 70‒80-х роках на кафедрі української літератури працювали доценти Г. Неділько, П. Сердюк, В. Крутиус, І. Заєць, С. Пінчук, О. Ковальчук, старші викладачі В. Олійник, П. Кобернюк.

Із 1979 року до 2012 року кафедру української літератури у Ніжинській вищій школі очолював доцент, а з 1992 року – професор, доктор філологічних наук Олександр Герасимович Ковальчук. Усього ж за час керівництва кафедрою професором О. Ковальчуком було захищено 3 докторські і 7 кандидатських дисертацій, опубліковано більше 20 наукових монографій та навчальних посібників; 3 підручники з грифом МОН України для загальноосвітньої школи; проведено майже два десятки наукових зібрань та конференцій.

У середині 80-х років на кафедру приходять працювати викладачі О. Моціяка та О. Астаф’єв, згодом кандидати наук, доценти, а з початку 90-х доцент Н. Михальчук та старші викладачі О. Гадзинський і Т. Сидоренко. У 1999 році доцент О. Астаф’єв успішно захищає докторську дисертацію й отримує звання професора.

Із 2012 до 2016 року кафедру української літератури в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя очолювала докторка філологічних наук, професорка Валентина Петрівна Хархун. Вона багато доклала зусиль для того, щоб утвердити престиж кафедри серед міжнародної спільноти. За час керівництва кафедрою професора В. Хархун було успішно реалізовано два наукових проекти: діяльність Винниченкознавчої наукової лабораторії (2001) та Studia Sovietica (2007). Професорка В. Хархун успішно керувала аспірантськими науковими дослідженнями. За її керівництва захищено 3 кандидатські дисертації.

Із 2016 до 2019 року виконувала обов’язки завідувача кафедри української літератури доцентка Оксана Миколаївна Капленко. Нею було багато докладено зусиль, щоб ліцензувати на факультеті спеціальність «Журналістика».

У зв’язку з реформуванням філологічного факультету в Навчально-науковий інститут філології, перекладу та журналістики відбулися процеси об’єднання кафедр вишу. У 2019 році було утворено кафедру української літератури, методики її навчання та журналістики, а на початку 2022 року ‒ кафедру літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики. Очолив її доктор педагогічних наук, професор Юрій Іванович Бондаренко.

Літературознавчий спектр дисциплін на кафедрі забезпечують доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко, докторка філологічних наук, професорка Валентина Хархун та доцентки, кандидатки філологічних наук Ніна Михальчук, Оксана Капленко та Людмила Остапенко.

Спектр дисциплін із методики навчання літератури (української та зарубіжної) забезпечують доктор педагогічних наук, професор Юрій Бондаренко та доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко.

Культурологічний спектр дисциплін забезпечують доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко та кандидатка філософських наук, доцентка Людмила Корнєєва.

Спектр дисциплін із журналістики забезпечують: докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, членкиня Національних спілок письменників та журналістів України Тетяна Дзюба; кандидатка наук із соціальних комунікацій, членкиня Національної спілки краєзнавців України, доцентка Надія Подоляка.

Тож славна історія кафедри Гоголівського вишу продовжується...

Дисципліни, що викладає кафедра

Історія видавничої і друкарської справи	1
Вступ до мовознавства	1
Вступ до слов'янської філології	1
Практикум з української мови	1
Сучасна українська літературна мова (фонетика)	1
Сучасна українська літературна мова (морфологія)	2,3
Сучасна українська літературна мова (лексикологія)	1
Сучасна українська літературна мова (синтаксис)	3,4
Ділова українська мова	2,3
Старослов'янська мова	2
Стилістика української мови	2,5
Текстознавство	2
Типологія помилок	3
Українська діалектологія	3
Стилістика і культура української мови	4
Історія української літературної мови	4
Загальне мовознавство	5
Лінгвоаналіз	5
Проблемні питання теоретичного синтаксису	Муб, Мус
С/к та с/с з мови та методики викл.мови і діалектології	5
С/к та с/с з мови, методики мови	5
Сучасні інформаційні технології при викладанні фахових дисциплін	5
Основи наукових досліджень	Мус
Історична граматика української мови	1
Бібліотекознавча практика	1
Логіка і методи логічного аналізу тексту	1
Шрифтознавство	1
Технічне редагування	1
Літературне редагування	1
Редакційний аналіз і правка	1
Виражально-зображальні засоби українського художнього мовлення	Муб, Мус
Лінгвістичний аналіз художнього тексту	5
Актуальні проблеми лексичної семантики	Мус
Проблеми сучасної етнолінгвістики	Мус

Персоналії

Бойко Надія Іванівна

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови та методики її навчання

Закінчила Київський державний педагогічний інститут ім. М. Горького (1975), аспірантуру при Київському державному педагогічному інституті ім. М. Горького (1983) і докторантуру при Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова (2001).

Тема докторської дисертації – “Українська експресивна лексика: проблеми семантики і функціонування” (2006).

На кафедрі працює з 1 вересня 1979 року.

Дисципліни: сучасна українська літературна мова (лексикологія, фонетика, фонологія, морфонологія, орфоепія, графіка, орфографія), спецкурси та спецсемінари з лінгвостилістики та фонології української мови, керує аспірантами.

Підготувала п'ятьох кандидатів наук.

Нагороджена нагрудним знаком МОН України “Відмінник освіти України” (1995), нагрудним знаком МОН України “Петро Могила” (2009), грамотою Верховної Ради України (2010), медаллю "Ушинський К.Д." (2016).

Бойко Вікторія Миколаївна

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича (1980), аспірантуру при Національному педагогічному інституті ім. М. Драгоманова (1989).

Тема кандидатської дисертації – “Фразеологічні одиниці з анімалістичним компонентом у сучасній українській літературній мові” (1989).

На кафедрі працює з 1 вересня 1980 року.

Дисципліни: сучасна українська літературна мова (морфологія), спецкурси з фразеології та морфології.

Нагороджена нагрудним знаком МОН України “Відмінник освіти України” (2000).

Вакуленко Галина Михайлівна

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1986), аспірантуру при Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова (1995).

Тема кандидатської дисертації – “Семантико-синтаксичні функції обставин місця у структурі простого речення” (1996).

На кафедрі працює з 1 вересня 1988 року.

Дисципліни: сучасна українська літературна мова (синтаксис), ділова українська мова, спецкурс із синтаксису.

Зінченко Станіслав Віталійович

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчив Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1991), аспірантуру при Ніжинському державному педагогічному університеті ім. Миколи Гоголя (1998).

Тема кандидатської дисертації – “Історія ступенів порівняння в українській мові” (2000).

На кафедрі працює з 15 серпня 1991 року.

Дисципліни: історична граматика, історія української літературної мови, старослов’янська мова, логіка і методи логічного аналізу тексту.

Нагороджений Почесною грамотою МОН України (1998), нагрудним знаком “Відмінник освіти України” (2003).

Кайдаш Алла Миколаївна

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (2000), аспірантуру при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (2003).

Тема кандидатської дисертації – “Українська міфологічна лексика в художній літературі XIX ст.” (2004).

На кафедрі працює з 1 вересня 2002 року.

Дисципліни: стилістика сучасної української мови, сучасна українська мова з практикумом, історія видавничої та друкарської справи, редакторський практикум.

Пасік Надія Михайлівна

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1988), аспірантуру при Ніжинському державному педагогічному університеті ім. Миколи Гоголя (1999).

Тема кандидатської дисертації – “Власні назви в українській фразеології та пареміології” (2000).

На кафедрі працює з 1 вересня 1991 року.

Дисципліни: лінгвістичний аналіз тексту, вступ до мовознавства, шрифтознавство і технічне редагування, текстознавство, типологія помилок, редакторський аналіз і правка, коректура, актуальні проблеми лексичної семантики.

Нагороджена Почесною грамотою МОН України (2007).

Пугач Валентина Миколаївна

кандидат філологічних наук, доцент

Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1981), аспірантуру при Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова (1996).

Тема кандидатської дисертації – “Історія формування та функціонування предикативних форм на -но, -то в українській мові” (1997).

На кафедрі працює з 25 серпня 1989 року.

Дисципліни: сучасна українська літературна мова (лексикологія, синтаксис), типологія видань, етнолінгвістика, лінгвокультурологія.

Бондаренко Алла Іванівна

доктор філологічних наук, професор кафедри методики навчання укр. мови й літератури.

Алла Іванівна Бондаренко народилася 1965 року в м.Кролевці Сумської області. У 1986 році закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В.Гоголя, у 1996 році – аспірантуру при Інституті української мови НАН України. Цього ж року захистила кандидатську дисертацію «Поетична мова Василя Стуса (експресеми емотивного змісту)». Після закінчення докторантури в 2018 році захистила докторську дисертацію "Образна семантика темпоральності поетичних текстів ХХ століття в інтегративному вимірі"(Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Нині – професор кафедри української мови та методики її навчання.

Автор близько дев'яноста праць із лінгвостилістики, лінгвокультурології та лінгвосинергетики, зокрема посібників «Культура ділового мовлення вчителя» (Ніжин, 2000) й «Художній текст в інтерпретаційному вимірі» (Ніжин, 2008) та монографій «Текстово-світоглядні моделі художнього мовомислення ХХ ст.» (Ніжин, 2009), "Образна семантика темпоральності поетичних текстів ХХ століття" (Ніжин, 2017) та низки публікацій у наукометричних виданнях України, Австрії, Німеччини, Білорусі.

Голуб Наталія Миколаївна

доцент кафедри методики викладання української мови та літератури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, кандидат педагогічних наук, педагогічну діяльність розпочала з 1995 року.

1995 року закінчила філологічний факультет Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 2000 року – аспірантуру Інституту педагогіки АПН України (м.Київ).

Від 1995 до 2001 року поєднувала наукову діяльність із педагогічною працею в ліцеї при НДУ як учитель української мови та літератури, фахівець вищої категорії.

В університеті - із 2001 року. Від 2004 до 2006 року працювала на посаді заступника декана з виховної роботи філологічного факультету.

У 2006 році захистила кандидатську дисертацію на тему: “Розвиток зв’язного мовлення учнів 5 – 7 класів засобами музики і живопису”.

У колі її наукових інтересів – методика навчання української мови в школах різних типів, формування національно мовної особистості в умовах реформування освіти, виховання морально-етичних цінностей школярів засобами мистецтва, використання сучасних інформаційних технологій у викладанні мови. Є автором 28 наукових та навчально-методичних публікацій.

Рудюк Тетяна Вікторівна

кандидат філологічних наук, доцент

2006 року закінчила магістратуру Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя й одержала диплом з відзнакою зі спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова і література» та здобула кваліфікацію магістра педагогічної освіти, викладача української мови та літератури.

2006 року вступила до аспірантури при Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя (спеціальність – 10.02.01 – українська мова), яку закінчила 2009 року. 21 грудня 2010 року захистила дисертацію «Вербалізація концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА в українській фразеології».

2011 року одержала диплом кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.02 – українська мова.

Читає навчальні курси: «Українська мова (за професійним спрямуванням)», практичні та лабораторні заняття з «МНУМ» та «МНУЛ», керує практикою студентів, виконує обов’язки секретаря Вченої ради філологічного факультету. Є автором 23 наукових та навчально-методичних публікацій.

Коло наукових інтересів: фразеологія, граматика, поетика.

Науковий та навчально-методичний доробок кафедри

Про кафедру

Історія кафедри української мови розпочала свій відлік з пореволюційного квітня 1918 року. На засіданні конференції 10 (23) квітня розглядалися пропозиції Міністерства народної освіти, серед яких першими і найголовнішими були такі: 1) про утворення кафедр української мови, історії української літератури, історії України; 2) про перехід на викладання предметів українською мовою. У довоєнний час статус і назва кафедри зазнавали модифікацій.

Так, спочатку кафедра функціонувала у складі відділу української мови та літератури. 16 червня 1920 року була створена спеціальна комісія для проведення реформи в структурі Історико-філологічного інституту. Комісія дійшла висновку, що на базі одного вишу можна створити чотири інститути, проте їх було створено лише два: гуманітарний та фізико-математичний. У складі гуманітарного було чотири відділи, серед яких і української мови та літератури. Протягом червня 1920 року - вересня 1921 року вища школа в Ніжині мала назву Науково-педагогічний інститут.

Фактично до вересня 1922 року кафедр, у сучасному їх розумінні і статусі, не було. Лише 28 вересня 1922 року в Інституті народної освіти на об'єднаному засіданні предметних комісій було утворено вісім кафедр, серед яких була і мовознавча. Її очолив професор І.І.Семенов. Пізніше була створена Ніжинська науково-дослідна кафедра історії, культури і мови. Сама назва свідчить про те, що в ній було поєднано три царини, три ключові першооснови національного відродження та становлення. Хронологічно функціонування згадуваної кафедри збігається з процесами українізації. Ця кафедра була створена за зразком 54 інших, які вже функціонували в Україні, і складалася з чотирьох секцій, серед яких – української мови та літератури (завідувач – професор Є.А.Рихлик).

Згідно з декретами ВУЦВК УРСР від 27 липня і 1 серпня 1923 р. було проголошено рівність мов. В інституті була створена студентська комісія щодо українізації у складі Борисенка (голова), Одарченка (секретар), Крементуло, Кулініч, Кононенко та ін., яка розробила конкретні заходи популяризації української мови, пов'язані зі створенням українського драматичного гуртка, українського хору, студії української мови, кабінету української мови. Комісія запропонувала дирекції інституту 50% коштів, виділених на поповнення фондів бібліотеки, використати для придбання українськомовних книг.

У 1930 році Науково-дослідну кафедру закрили. Є.А.Рихлик намагався на основі секції української мови та письменства створити самостійну кафедру українознавства та славістики. Учений мріяв, щоб Ніжин став одним із центрів славістики в Україні, він запропонував досліджувати цікаві наукові проблеми: “Українсько-польські літературні взаємовідносини”, “Слов'янські меншості УРСР”, “Слов'янська енциклопедія” та інші. Усі ці плани не здійснилися, про що свідчить постанова сектора науки Народного комісаріату освіти від 6 вересня 1930 р.

Із січня 1931 року посаду завідувача кафедри мовознавства обіймав професор І.Я.Павловський. Його наукові інтереси були досить широкими та цікавими. Учений опублікував низку праць, серед яких і “Питання про початок української мови і про становище її в слов'янській родині”. Кафедра мовознавства під керівництвом І.Я.Павловського функціонувала до 26 грудня 1933 року. Саме цього дня комісія, що перевіряла роботу кафедри мовознавства, кваліфікувала її керівника як “буржуазного націоналіста”. Швидко ученого звільнили з роботи і вислали на поселення в Узбекистан. У 1934 році кафедру мовознавства об'єднали з кафедрою літератури, створивши кафедру мови й літератури (завідувачем кафедри у 1934-1935 рр. був О.Є. Яненко).

У 1935 році здійснено розподіл кафедри мови та літератури. Завідувачем кафедри мови було призначено Г.О. Костенецького, а літератури – М.П. Сайка. З 1936 року до початку війни кафедру української мови очолював доц. І.К.Чапля.

Повоєнна історія кафедри української мови починається з 1943 року. Ніжин звільнено 15 вересня, а 16 жовтня 1943 року відновлено роботу кафедри української мови. 15 листопада розпочалися заняття в студентських аудиторіях. На кафедрі в 1943-1944 н.р. працювали сім викладачів. Завідувачем кафедри з 16.10.1943 р. до 1947 р. була старший викладач Н.В.Сладківська. У наступні навчальні роки кафедру української мови очолювали: доц. Герасименко Д.Д. (1948-1949), доц. Чередниченко І.Г. (1950-1951), доц. Батурський А.Д. (1952-1953), доц. Середа Ф.Я. (1954-1964), доц. Майборода А.В. (1964-1970, 1973-1975), проф. Чапля І.К. (1971-1972), доц. Неділько О.Д. (1972-1973, 1976-1978), проф. Коломієць Л.І. (1979-1982), доц. Веркалець М.М. (1983-1984), доц. Чирва Г.М. (1984-1987), доц. Бойко Н.І. (1987-1997), доц. Бойко В.М. (1997-2001). У 2002 році завідувачем кафедри обрано доц. Бойко Н.І.

Навчально-науковий інститут філології, перекладу та журналістики

З 01.09.2022 р. інститут функціонує у складі новоствореного факультету філології, історії та політико-юридичних наук.

Навчально-науковий інститут філології, перекладу та журналістики є спадкоємцем філологічного факультету – одного з найстаріших серед факультетів університету. Витоки філологічної освіти сягають 1875 року – часу відкриття Історико-філологічного інституту князя Безбородька. Філологічний факультет, а з 2019 року – ННІ філології, перекладу та журналістики, відомий у нашій країні та за її межами як визначний навчальний та науковий центр. Саме тут були сформовані знані в науковому світі філологічні школи та напрямки: лінгвістична палеонтологія слов'ян, слов'янська акцентологія, праслов'янська мова та її граматика, міжслов'янські літературні взаємини, класичні мови тощо, з якими пов'язані імена видатних вчених академіків М.О. Лавровського, П.В.   Нікітіна, М.Н. Сперанського, членів-кореспондентів Академії наук Р.Ф. Брандта, А.С. Будиловича, Г.А. Ільїнського, В.І. Рєзанова, професорів М.І. Соколова, І.І. Іванова, В.В. Качановського, К.Ф. Радченка та ін. Тут написав основні свої праці видатний психолог та філософ, засновник Психологічного товариства М.Я. Грот.
У 70-90-х роках XX століття формується й утверджується ще один напрямок, пов'язаний із вивченням творчості випускника Ніжинської Гімназії вищих наук, видатного письменника Миколи Гоголя. На факультеті був заснований єдиний у світі Гоголезнавчий центр, який організовує міжнародні наукові конференції, випускає збірники наукових праць із проблем гоголезнавства.
Багато уваги в інституті приділяється вивченню культури рідного краю. Цим проблемам присвячене періодичне наукове видання “Література та культура Полісся”, що виходить із 1990 року за редакцією професора Г.В. Самойленка і налічує нині понад 100 випусків. Опубліковано багато монографічних праць із краєзнавства, зокрема “Нариси культури Ніжина” у 5 випусках, єдине в Україні видання на такий кшталт.
У центрі уваги викладачів кафедр інституту також питання історії та культури української та російської мови, української та зарубіжної літератури, методики їх викладання в школі тощо. На допомогу вчителю тривалий час видавався збірник методичних праць викладачів факультету «Методика. Досвід. Пошук»
Науковий авторитет ННІ філології, перекладу та журналістики в Україні високий. Тож не випадково, що на трьох його кафедрах існує стаціонарна та заочна аспірантура (зі спеціальностей українська мова; українська література; порівняльне літературознавство; теорія та історія культури (культурологія)), яка продовжує далі розвивати традиції науково-дослідної кафедри історії культури і мови (керівник член-кор. АН В.І. Рєзанов), що готувала кадри для вищої школи України у 20-30-х роках XX   ст.
Давно відомий ННІ філології, перекладу та журналістики і як визначний осередок, у стінах якого пройшли школу підготовки майбутні відомі письменники. Від 20-х років XX століття тут працює літературна студія, яку в різний час очолювали відомі в Україні письменники та вчені: поет М. Сайко, прозаїк О. Королевич (Лесь Гомін);   літературознавці: академік Д. Наливайко, доцент П. Сердюк; поет, професор О. Астаф'єв; поет О. Гадзінський. Нині студією керує досвідчений викладач, письменник, член спілки журналістів доцент О. Забарний. Робота літстудії проводиться з урахуванням літературних традицій випускників Ніжинської вищої школи: письменників М. Гоголя, Є. Гребінки, Н. Кукольника, О. Афанасьєва-Чужбинського, Л. Глібова, Ф. Богушевича, М. Гербеля та інших. Саме тут уже в ХХ ст. збагачували свій творчий доробок письменники Анатолій Калиновський, Юрій Збанацький, Йосип Позичанюк, Ольга Мак, Олекса Ющенко, Анатолій Галан, Петро Артеменко, Леонід Полтава, Андрій Бурлака, Борис Левін, Євген Гуцало, Володимир Мордань, Леонід Горлач, Анатолій Мойсієнко та десятки інших знаних нині в Україні та за її межами літераторів. Тільки за останні десятиліття близько 20 випускників ННІ філології, перекладу та журналістики стали членами Національних спілок письменників та журналістів України. Авторами однієї або кількох книжок є ще десятки наших випускників.
ННІ філології, перекладу та журналістики – відомий центр підготовки вчителів мови та літератури. За весь період існування філологічної освіти в Ніжині підготовлено більше десяти тисяч учителів-філологів. Серед них Герой Соціалістичної Праці Є.К. Касьяненко, заслужені вчителі України, Росії, Узбекистану, Казахстану; академіки Ю.Ф. Карський, М.С. Державін, Н.З. Шамота, А.П. Грищенко та інші.
У 60-80-х роках XX століття на факультеті здійснювалась підготовка вчителів для братніх республік Узбекистану та Казахстану. Філологічний факультет підтримував зв'язки з Самаркандським університетом, Семипалатинським та Карагандинським педагогічними інститутами.
Нині ННІ філології, перекладу та журналістики має гарну навчальну базу: бібліотека з фондом понад 1 мільйон книжок, читальні зали, кабінети, відома в Україні картинна галерея, музей рідкісної книги, іменні аудиторії, музей історії філологічної освіти в Ніжині.
За весь період існування до складу факультету входило декілька відділень: слов'яно-російське, класичне, історичне, української мови та літератури, російської мови та літератури, філології та історії, російської мови та літератури в національних школах тощо.
Сьогодні підготовка фахівців у ННІ філології, перекладу та журналістики здійснюється з таких спеціальностей – на денній формі навчання: 014.01 Середня освіта (українська мова і література) , 035.01 Філологія ( українська мова та література), 014.02 Середня освіта (російська мова і зарубіжна література), 035.03 Філологія (слов’янські мови та літератури (переклад із російської), 061 «Журналістика»; на заочній формі навчання: “українська мова та література”, “російська мова та література”. З другого курсу студенти мають можливість планувати індивідуальну освітню траєкторію за рахунок вибіркових дисциплін. Це дасть змогу розширити діапазон здобутих компетентностей і підвищити конкурентноспроможність на ринку праці.
В ННІ філології, перекладу та журналістики також успішно діє магістратура та аспірантура.
Здійснюють фахову підготовку студентів викладачі трьох кафедр: української мови та методики її навчання (зав. каф. проф. Н.І. Бойко), української літератури, методики її навчання та журналістики (зав. каф. проф. Ю.І. Бондаренко), слов’янської філології, компаративістики та перекладу (зав. каф. проф. Г.В. Самойленко). Серед професорсько-викладацького складу ННІ – 6 докторів наук, 18 кандидатів наук. Науково-дослідну роботу здійснюють навчально-наукові лабораторії «Світова література та культура: контексти та інтерпретації», «Лабораторія лінгвокультурології», науково-навчальний Центр регіонального вивчення культури Полісся.
Окрім навчання, студенти-філологи беруть активну участь у позааудиторній роботі та різноманітних виховних заходах. У ННІ діють наукові гуртки та проблемні групи, літературна студія, відео-клуб тощо. Члени літературної студії беруть активну участь у Всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Вони багаторазові переможці літературних конкурсів “Гранослов” та “Смолоскип”.
Шанують в інституті й спорт. Серед випускників колишнього філологічного факультету – учасник Олімпійських ігор, неодноразовий чемпіон Європи з бігу на 800 та 1500 метрів, майстер спорту міжнародного класу Віталій Тищенко, учасник Універсіади СРСР, кандидат у майстри спорту з кульової стрільби Тетяна Борзих, кандидат у майстри спорту з художньої гімнастики Тамара Ульянова та інші.
Студенти інституту у складі збірних команд вузу з баскетболу та волейболу неодноразово ставали чемпіонами області та призерами першості товариства “Буревісник” із даних видів спорту. І сьогодні спорт займає чільне місце в житті студентів.
В інституті розвинене студентське самоврядувапння, тут працює студентська рада та студентський профком, які здійснюють управління студентським колективом, допомагають дирекції в організації виховної роботи й забезпечують цікаве й гармонійне життя студентів.
Колектив ННІ філології, перекладу та журналістики живе повнокровним життям, здійснюючи в нових умовах існування незалежної України важливу місію підготовки висококваліфікованих кадрів для різного типу навчальних закладів. Наших випускників із задоволенням беруть на роботу не тільки в сільські й міські школи, а й в столичні освітні заклади різного типу, бо вони мають глибокі й різнобічні фахові знання, уміють організувати й зацікавити учнівський колектив різними видами роботи. Крім традиційних для філолога варіантів «кар’єри», таких як учитель, викладач, науковець, перекладач, випускники нашого інституту працюють журналістами, редакторами, коректорами, контент-менеджерами, копірайтерами, рерайтерами, PR-менеджерами, маркетологами, репетиторами. Насправді можливостей працевлаштуватись є ще більше, і вони у ХХІ столітті лише розширюються. Тому філолог завжди знайде себе!

Дирекція навчально-наукового інституту філології, перекладу та журналістики

Директор інституту:

Клипа Наталія Іванівна

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології, компаративістики та перекладу

Народилася 04 листопада 1964 року в с. Гайворон Бахмацького району Чернігівської області. Після закінчення Дмитрівської середньої школи в 1982 році вступила на філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту імені М.В. Гоголя, який закінчила з відзнакою у 1986 році.

У Ніжинській вищій школі працює з 1986 року на посадах асистента кафедр російської мови; історії культури та народознавства, доцента кафедр української мови; російської мови та перекладу; слов’янської філології, компаративістики та перекладу, заступника декана філологічного факультету із заочної та післядипломної освіти, із навчально-методичної роботи. Із жовтня 2018 року – декан філологічного факультету, із листопада 2019 року – директор навчально-наукового інституту філології, перекладу та журналістики.

Закінчила аспірантуру Київського національного університету імені Михайла Драгоманова, у 1998 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Лексика сельскохозяйственной промышленности в русском языке ХVII века». Викладає навчальні дисципліни – сучасна російська літературна мова, вступ до мовознавства, стилістика, історія лінгвістичних учень, когнітивна лінгвістика, загальне мовознавство.

Напрямами наукових досліджень є лексична та фразеологічна семантика, стилістичний і функціональний синтаксис, мова та стиль художніх творів. Автор понад 50 друкованих праць, серед яких наукові статті, методичні рекомендації та навчально-методичні посібники.

Диспетчер ННІ філології, перекладу та журналістики

Сімович Жанна Олександрівна

Студентка 4 курсу групи УМЛ ННІ філології, перекладу та журналістики.

Персоналії

Професорсько-викладацький склад кафедри

Завідувач кафедрою

Суховєєв Володимир Володимирович

Заслужений діяч науки і техніки Ураїни, доктор хімічних наук, професор

Народився у 1953 році, а в 1980 – закінчив природничий факультет Ніжинського державного ордена Трудового Червоного Прапора педагогічний інститут імені М.В.Гоголя та аспірантуру Відділення нафтохімії Інституту фізико-органічної хімії та вуглехімії АН України (1984).

Кандидат хімічних наук (1987), доцент (1989), доктор хімічних наук (2009).

Працює у Ніжинський вищій школі з 1980 року на посадах асистента (1980-1988), старшого викладача (1988-1989), доцента (1989-1991), заступника декана природничо-географічного факультету (1991-1996), завідувача підготовчого відділення (1996-1998), директора навчально-методичного центру університету в м.Новгород-Сіверському (1999-2002), проректора з навчальної роботи (2002-2004), проректора з науково-педагогічної та методичної роботи (2004-2006), професора кафедри хімії (2006–2009) а з грудня 2009 року – завідувача кафедри хімії, професора.

Основний напрямок наукових досліджень – нафтохімія.

Плідно займається науковою та навчально-методичною роботою. Зокрема, у 1994 році ініціює створення спільної з Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України проблемної науково-дослідної лабораторії. На її базі було виконано 4 кандидатські і 1 докторське дослідження, чотири теми за державним замовленням, розроблено і запатентовано синтетичну оливу і три нових регулятори росту рослин.

Є співкерівником дисертаційної роботи Г.Г.Сенченко (1993 р.) і науковим керівником дисертаційних робіт О.В.Москаленка (2000 р.) і С.О.Приплавко (2008 р.).

За результатами досліджень розроблено чотири нові поліфункціональні присадки до мастил, що виявляють високі протизношувальні, антифрикційні та антиокиснювальні властивості. Експлуатаційні дослідження мастил з використанням одержаних присадок на автомобілях КАМАЗ та тракторах Т‑150, К-750 свідчать про їх високі хімотологічні властивості, що дозволило рекомендувати їх для застосування у гідросистемах автотракторної техніки як в Україні, так і за її межами.

Дослідження на бiологiчну активність металокомплексів, що синтезовані Суховєєвим В.В. зі співавторами, показали їх ефективність як фунгіцидів, бактерицидів, антивірусних та рiстрегулюючих речовин. Так, за даними науково-дослідних станцій України, запатентовані препарати Кристалін, Славутич і Оксамит підвищують польову схожість насіння рослин озимої пшениці та цукрових буряків, їх урожайність і якість продукції. Тому зазначені препарати рекомендовані для використання як елементи технології при вирощуванні сільськогосподарських культур в умовах південного Полісся України.

Науковий доробок В.В.Суховєєва налічує 475 друкованих праць, у тому числі у тому числі 2 монографій, 25 навчальних і навчально-методичних посібників, 30 патентів та 2 авторських свідоцтва, 10 оглядів і понад 150 статей. Навчальному посібнику „Органічна хімія” надано гриф МОН України. Лише за останні 5 років ним видано 6 посібників, одержано 26 патентів на нові речовини, що виявляють фармакологічні властивості, організовано та проведено 6 міжнародних науково-практичних конференцій.

Викладає дисципліни: «Хімія органічна», «Органічна хімія», «Нафтохімія», «Біонеорганічна хімія», «Хімія комплексних сполук», «Основи наукових досліджень», «Методологія та організація наукових досліджень».

Суховєєв В.В. користується визнанням і авторитетом у широких колах наукової та педагогічної громадськості України. Він – Відмінник освіти України (1995). Неодноразовий переможець конкурсу університету «Кращий науковець року». За особистий вагомий внесок у винахідницьку та раціоналізаторську роботу нагороджений Грамотою Державного департаменту інтелектуальної власності України (2001 р.), за сумлінну і плідну навчально-методичну та наукову роботу – Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України (2005). За вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку вітчизняної науки нагороджений Подякою Прем’єр-міністра України (2010 р.).

За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм Указом Президента України №217/2016 ” від 18 травня 2016 року Суховєєву Володимиру Володимировичу присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки Ураїни», а Вченою радою НДУ і Миколи Гоголя – почесне звання «Заслужений працівник Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя» (2018).

За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки та сумлінну працю в галузі вищої освіти Чернігівщини в ім’я незалежної України Суховєєв В.В. нагороджений дипломом Лауреата щорічної обласної Премії імені Георгія Вороного (2018).

Демченко Анатолій Михайлович

Заслужений винахідник України,доктор фармацевтичних наук, професор

Народився у 1958 році, а в 1980 – закінчив Київський державний університет імені Т.Г.Шевченка за спеціальністю «Хімія – органічна хімія» та здобув кваліфікацію хіміка, викладача хімії. Розпочав свою трудову діяльність на кафедрі органічної хімії зазначеного ЗВО. В 1982 році вступив до заочної аспірантури. З 1995 по 1998 роки Демченко А.М. навчався в цільовій докторантурі Інституту органічної хімії НАН України (науковий консультант – академік НАН України М.О. Лозинський).

Кандидат хімічних наук (з 1986), доцент (з 1991), доктор фармацевтичних наук (2001), професор (2004).

Нагороджений медаллю з премією Президією Академії Наук УРСР за кращу наукову роботу з хімії конкурсу молодих вчених (1990).

Викладає лекційні курси навчальних дисциплін: «Фармацевтична хімія», «Хімія гетероциклічних сполук», «Сучасні напрямки пошуку лікарських засобів», «Медична хімія».

Професор Демченко Анатолій Михайлович є автором понад 170 патентів України та авторських свідоцтв і понад 350 інших наукових публікацій, в яких запропоновані розробки, що впроваджені у вітчизняне виробництво лікарських засобів та інших практично значущих речовин, які знайшли застосування у народному господарстві України. Так, на фармацевтичному заводі АСТРАФАРМ вироблено першу партію блістерів для клінічних випробувань інноваційного анальгетика ПІРОДАЗОЛ, що синтезований проф. А.М.Демченком. Окрім цього, були знайдені сполуки, що проявили високу активність in vitro щодо вірусів Н1N1, SARS, MERS-CoV тощо.

Запатентовані також групи речовин, що мають кардіопротекторну та вазодилататорну дії. Знайдені перспективні сполуки, які мають протизапальні, протисудомні, спазмолітичні, протипухлинні, антибактеріальні та антиоксидантні властивості, що перевищують відомі міжнародні стандарти.

За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм Демченку А.М. присвоєно почесне звання «Заслужений винахідник України» (2018 р.).

Лукашова Ніна Іванівна

Доктор педагогічних наук, професор

Народилася у 1944 році, а в 1966 – закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя за спеціальністю «Біологія і основи сільськогосподарського виробництва» та здобула кваліфікацію вчителя біології, хімії і основ сільського господарства середньої школи. З 1966 року по 1967 рік працювала вчителем хімії Кам’янець-Подільської сш № 15. З 1967 року і дотепер працює в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, пройшовши шлях викладача кафедри хімії на умовах погодинної оплати праці (1967–1969 рр.), асистента (1969–1983 рр.), старшого викладача (1983–1985 рр.), доцента (1985–1991 рр.), зав. кафедрою хімії (1991–2003 рр.), доцента (2003–2011 рр.), професора кафедри хімії з 2011 року і до теперішнього часу.

У 1982 році після закінчення заочної аспірантури в Московському педагогічному інституті імені В.І. Леніна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – методика викладання хімії на тему «Розвиток професійних інтересів студентів педагогічного інституту при підготовці вчителя хімії». У 1987 р. їй було присвоєно вчене звання доцента кафедри хімії.

У 2011 році захистила дисертацію «Становлення і розвиток методики навчання хімії в загальноосвітніх школах України» на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (хімія). У 2013 році отримала вчене звання професора кафедри хімії.

Викладає лекційні курси та проводить практичні й лабораторні заняття з таких навчальних дисциплін: «Методика навчання хімії у старшій профільній школі», «Методика рішення олімпіадних задач з хімії», «Методика викладання хімії у закладах вищої освіти». Керує курсовими та магістерськими роботами, має спільні публікації зі студентами.

Лукашова Н.І. є членом методичної комісії природничо-географічного факультету та Методичної Ради університету.

Входить до складу редакційної колегії Наукових записок (Серія «Психолого-педагогічні науки») Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

З 2011 року і дотепер є членом спеціалізованої вченої ради К 26.452.05 в Інституті педагогіки НАПН України.

Виступала офіційним опонентом однієї докторської та 10-ти кандидатських дисертацій зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (хімія).

Багаторічна науково-педагогічна діяльність Лукашової Н.І. у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відзначена: знаками «Відмінник народної освіти УРСР» (1990 р.), «Василь Сухомлинський» (2007 р.), Почесними грамотами МОН України. За вагомий внесок у розвиток університету нагороджена нагрудним знаком «Заслужений працівник Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя».

Лукашова Н.І. має біля 160 публікацій наукового та навчально-методичного характеру. Серед них монографія, шкільні підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, статті та тези доповідей.

Потебня Григорій Платонович

заслужений діяч науки і техніки України,доктор медичних наук, професор

Народився у 1953 році, а в 1979 – закінчив Київський медичний інститут за спеціальністю гігієна, санітарія, епідеміологія та здобув кваліфікацію лікаря-гігієніста, епідеміолога. Розпочав свою трудову діяльність у Київському науково-дослідному інституті інфекційних хвороб. У 1981 році вступив до аспірантури з відривом від виробництва за спеціальністю «онкологія». У 1984 році Потебні Г.П. присуджена вчена ступінь кандидата медичних наук. З 1992 року працював на посаді зав. лабораторією Інституту експеримнтальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України. Вчене звання старшого наукового співробітника зі спеціальності онкологія присвоєно у 1995 році. З 1997 року працює на посаді заступника директора з наукової роботи Інституту експеримнтальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України. На підставі прилюдного захисту дисертації у 2003 р. Потебні Г.П. присуджено науковий ступінь доктора медичних наук зі спеціальності онкологія. У 2010 році рішенням Атестаційної колегії присвоєно вчене звання професора зі спеціальності 14.01.07 – Онкологія.

Указом Президента України у 2012 році Потебні Г.П. присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

За роботу «Фундаментальні основи реалізації механізмів протипухлинного захисту організму» присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки 2016 року.

З 2018 року працює на посаді професора кафедри хімії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Викладає лекційні курси навчальних дисциплін: Фармакогнозія, ДНК технології.

Федченкова Юлія Анатоліївна

доктор фармацевтичних наук, професор кафедри хімії та фармації

Народилася у 1978 році, у 2001 році закінчила Українську фармацевтичну академію (УкрФА) зі спеціальності «Фармація» і здобула кваліфікацію провізора загального профілю. Пройшла інтернатуру, працювала у деканаті Національного фармацевтичного університету (НФаУ) та за сумісництвом у культурному центрі університету.

У 2006 році закінчила аспірантуру з відривом від виробництва при кафедрі ботаніки НФаУ. Викладала курс фармацевтичної та медичної ботаніки. У квітні 2009 року захистила кандидатську дисертацію на тему: «Фармакогностичне вивчення деяких представників роду Клен та перспективи використання їх у медицині».

У 2012 році отримала звання доцента кафедри ботаніки. На кафедрі фармакогнозії НФаУ викладала дисципліни: «Фармакогнозія» та «Ресурсознавство лікарських рослин». З 2013 по 2016 р.р. – докторант кафедри хімії природних сполук НФаУ.

У 2018 році захистила докторську дисертацію за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія на тему: «Фармакогностичне дослідження рослин родин березові, гарбузові, глухокропивові та створення субстанцій на їх основі».

На посаді професора кафедри хімії та фармації Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя – з жовтня 2018 року.

Основний напрямок наукових досліджень – фармакогностичне вивчення поширених вітчизняних рослин з метою створення нових лікарських засобів.

Має понад 90 наукових і науково-методичних праць.

Нагороджена грамотою НФаУ за сумлінну працю та внесок у підготовку висококваліфікаційних фармацевтичних кадрів.

Москаленко Олег Вадимович

кандидат хімічних наук, доцент

Народився у 1972 році, а в 1994 – закінчив Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя, за спеціальністю «Біологія і хімія» та здобув кваліфікацію: вчитель біології і хімії. Впродовж 1994–1998 рр. навчався в аспірантурі Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України за спеціальністю 02.00.13 «Нафтохімія та вуглехімія». У 2000 р. захистив кандидатську дисертацію «Органодитіофосфати металів: протизношувальні та біологічні властивості» й одержав учений ступінь кандидата хімічних наук. У 2004 р. одержав вчене звання доцента кафедри хімії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Москаленко О.В. працює у Ніжинському виші з 1994 року – у Спільній проблемній науково-дослідній лабораторії Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя та Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України по вивченню гетероциклічних металокомплексних сполук на посадах: наукового співробітника (1994 р.) та старшого наукового співробітника (2000 р.). У 2000 р. прийнятий на посаду викладача кафедри хімії, переведений на посаду доцента кафедри (2001 р.). З 2003 по 2007 р. очолював кафедру хімії, а з 2007 року по теперішній час є доцентом кафедри.

Викладає лекційні курси навчальних дисциплін «Харчова хімія», «Фармацевтичне виробництво», «Біоорганічна хімія», «Хімічна технологія», «Сучасні методи встановлення структури хімічних сполук та матеріалів».

Москаленко О.В. був членом журі Всеукраїнської олімпіади з хімії, Всеукраїнського турніру юних хіміків, здійснював підготовку команд учнів шкіл міста до участі у Всеукраїнських турнірах юних хіміків. Він є вчителем-методистом з хімії Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради при НДУ імені Миколи Гоголя. За підготовку переможця ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України у 2006 р. нагороджений Грамотою МОН України, а за багаторічну сумлінну працю та значний особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність був нагороджений у 2007 р. Почесною грамотою МОН України.

У 2016 р. нагороджений відзнакою Міністерства освіти і науки України«Відмінник освіти».

Москаленко О.В. має близько 80 друкованих праць, серед яких 8 навчальних і навчально-методичних посібників, 6 патентів, 36 статей та оглядів. За результатами досліджень розроблені три нові поліфункціональні присадки, що впроваджені в практику. Одна з них захищена патентом України.

Циганков Сергій Андрійович

кандидат хімічних наук, доцент

Народився у 1977 році, а в 1999 – закінчив Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя за спеціальністю «Біологія і хімія» та здобув кваліфікацію: вчитель біології і хімії та основ валеології. Впродовж 1999–2002 рр. навчався в аспірантурі Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України. У 2005 р. захистив кандидатську дисертацію «Кластери кобальту Co₃(m₃–C–X)(CO)₉ – стабілізатори окиснення органічних сполук» за спеціальністю 02.00.13 «нафтохімія та вуглехімія» та одержав вчений ступінь кандидата хімічних наук. У 2008 р. одержав вчене звання доцента кафедри хімії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Циганков С.А. працює у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя з 2001 року на посадах: асистента (2001 р.), доцента кафедри хімії з 2005 року по теперішній час.

Викладає дисципліни: «Загальна хімія», «Неорганічна хімія», «Будова речовини», «Аналітична хімія», «Нанохімія і нанотехнології», «Фізична та колоїдна хімія».

Циганков С.А. має понад 70 друкованих праць, серед яких 5 навчальних і навчально-методичних посібників, 1 патент, 18 статей та оглядів. За результатами досліджень розроблено нову поліфункціональну присадку, яка захищена патентом України.

Швидко Олена Володимирівна

старший викладач

Народилася у 1967 році, а в 1991 – закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя за спеціальністю: «біологія і хімія» та здобула кваліфікацію – вчитель біології і хімії. Впродовж 1996–2000 рр. навчалась в аспірантурі при Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України за спеціальністю 02.00.13 нафтохімія та вуглехімія (102 Хімія).

Працює в Ніжинській вищій школі з 1992 року на посадах: методиста заочної форми навчання (1992–2001), асистента кафедри хімії (2001–2004), викладача кафедри хімії (2004–2015), старшого викладача кафедри хімії – з 2015 року і по теперішній час. Виконувала також обов’язки заступника декана природничо-географічного факультету з заочної та післядипломної освіти (з 2003 по 2009 рр.).

Основний напрямок наукових досліджень – нафтохімія.

Науковий та методичний доробок складає понад 30 друкованих праць. Викладає курси: «Фізична і колоїдна хімія», «Аналітична хімія».

За сумісництвом працює у Ніжинському ліцеї Ніжинської міської ради при НДУ ім. М. Гоголя. Викладає хімію у профільних класах. Є вчителем-методистом. Систематично готує переможців ІІ та ІІІ етапів учнівських олімпіад з хімії. Входить до складу журі ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з хімії.

За багаторічну сумлінну працю та значний особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність була нагороджена грамотами Міністерства освіти України.

Лаборанти кафедри

Про кафедру

Хімія як навчальна дисципліна у Ніжинській вищій школі має глибокі історичні корені. Ще Статутом фізико-математичного ліцею (1832-1840) передбачалося функціонування хімічної лабораторії, а ліцеїсти поряд з прикладною математикою, фізикою, вивчали хімію і технологію.

Але кафедра хімії, як структурна наукова одиниця Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, розпочинає своє становлення з 1933 року, коли у Ніжинському педагогічному інституті почала створюватися матеріально-технічна база для відкриття природничого факультету. На посаду завідувача кафедри було призначено О.П.Іванова.

У 1934 році було відкрито факультет природознавства Ніжинського педагогічного інституту. Кафедра хімії, як складова цього факультету, здійснювала свій розвиток в умовах значної плинності кадрового складу, його неукомплектованості, частої зміни завідувачів.

Велика Вітчизняна війна на декілька років перервала навчальний процес в інституті і його відновлення розпочалось відразу після звільнення Ніжина від німецьких окупантів (1943 р.). У повоєнний час кафедру хімії очолює доцент М.М.Копнін та викладачі А.Я.Легун та В.І.Горбенко.

В середині п’ятидесятих років склад кафедри хімії докорінно змінюється завдяки поповненню новими викладачами (М.П.Солдатовим, О.М.Барамом, Г.Є.Кислинською).

З 1955 року по 1956 рік кафедру хімії очолює ст. викладач М.П.Солдатов, випускник Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту (працював на кафедрі у 1950–1976 роки) користувався щирою повагою серед своїх колег, студентів, учителів хімії.

У 1952 році на посаду старшого викладача призначається О.М.Барам, який через чотири роки стає доцентом кафедри, а незабаром і її завідувачем, перебуваючи на цій посаді до 1976 року. За його керівництва змінилось ставлення до навчального процесу, значно зросла теоретична наповнюваність хімічних дисциплін і матеріальна база кафедри.

Піклуючись про підготовку кадрів вищої кваліфікації, О.М.Барам залучає до роботи на кафедрі старшого наукового співробітника О.С.Косихіна і кращих випускників факультету Ніжинського педагогічного інституту та інших вузів України (В.І.Семеніхіна, І.І.Кочергу, П.В.Ногу, С.М.Лукашова, Н.І.Лукашову та А.Є.Бородіна), які згодом стали ядром кафедри наступних десятиліть, забезпечуючи якісну підготовку майбутніх вчителів хімії та можливість атестації кафедри за четвертим рівнем акредитації.


О.М.Барам з викладачами		Г.Є. Кислинська з М.П. Солдатовим

З вересня 1976 по серпень 1992 року кафедру очолює відомий фахівець в галузі органічної хімії, талановитий педагог і наставник, доктор хімічних наук, професор А.В.Домбровський. Андрій Володимирович розпочав свою науково-педагогічну діяльність у Ніжинському педагогічному інституті після багаторічної роботи у Чернівецькому університеті (1949-1976 рр.), де займав посади декана хімічного факультету, зав. лабораторії, яка стала справжньою науковою школою Домбровського. Його подвижницька праця була відзначена високою державною нагородою – орденом Трудового Червоного Прапора. Ним було підготовлено 15 кандидатів наук, виховано 3 доктори наук, надруковано 275 наукових праць серед яких монографія “1,4-Диоксан” (1984 рік), навчальний підручник “Органічна хімія” (1992 рік), у співавторстві з доцентами кафедри хімії Н.І.Лукашовою та С.М.Лукашовим розробив рукопис підручника “Органічна хімія для 10 класу загальноосвітньої школи”, виданого у 1995 році.

Домбровський проводить нараду з олімпіади юних хіміків

А.В.Домбровський був палким прихильником активної співпраці вузівської науки з наукою академічною, яка знайшла своє втілення у подальшому розвитку кафедри, її науковій діяльності. Так, успішно захищають кандидатські дисертації С.М.Лукашов та І.І.Кочерга (1977), Н.І.Лукашова (1982), А.Є.Бородін (1983), В.В.Суховєєв (1987), а пізніше здобувають і наукові звання доцентів. Встановлюється тісне наукове співробітництво з Інститутами біоорганічної хімії а також органічної хімії НАН України, де в 1980 році А.В.Домбровський обирається членом Спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій


А.Є.Бородін	А.П.Греков	І.І.Кочерга	П.В.Нога	М.П.Солдатов

З 1986 по 1990 рік кафедра хімії стає осередком проведення Республіканської хімічної олімпіади “Студент і науково-технічний прогрес”, журі якої очолив професор А.В.Домбровський.

Нарада кафедри


Кафедра - переможці соцзмагань

У цей час на кафедрі склався кваліфікований, з високим науковим і професійним рівнем колектив. Викладачі кафедри займають керівні посади в інституті. Так, доц. В.І.Семеніхін – посаду проректора із заочної освіти, а згодом з наукової роботи, доц. І.І.Кочерга – посаду декана природничо-географічного факультету, на якій успішно працює до 2003 року. Протягом п’яти років (1986-1991) працює проректором із заочної форми навчання доц. С.М.Лукашов, а з 2002 по 2006 року на посаді проректора з науково-методичної та навчальної роботи працював доц. В.В.Суховєєв.

На демонстрації

З 1992 по 2003 рік кафедру хімії очолювала доц. Н.І.Лукашова. Багато років вона була членом методичної комісії з хімії при Міністерстві освіти і науки України, співавтор посібника для вчителів “Методика викладання шкільного курсу хімії” (К., 1991) і підручника “Органічна хімія” для загальноосвітньої школи тощо. Загалом, Лукашкова Н.І. має біля 110 наукових і науково-методичних праць.

З 2003 по 2007 роки посаду завідувача кафедри хімії обіймає доц. О.В.Москаленко, а з 2007 по 2009 роки на посаду завідувача кафедри, професора обрано

Державний екзамен

академіка Української технологічної академії, доктора хімічних наук, професора А.П.Грекова. Анатолій Петрович – відомий вчений не лише в Україні, але і в країнах близького і далекого зарубіжжя. Його перу належать понад п’ятсот наукових праць, серед яких чотири монографії та десять патентів. Він є лауреатом Державної премії (1981), премії Л.В.Писаржевського (1987). За вагомий внесок в розвиток української хімічної науки у 1990 році йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки України. За роки його керівництва факультет відкриває нову спеціальність (“хімія і основи інформатики”), захищається докторська дисертація, кафедра успішно проходить акредитацію ДАК за четвертим рівнем.

Окрему, яскраву сторінку в життя кафедри вписав Г.О.Ковтун. Він – учень А.В.Домбровського, випускник Чернівецького університету (1971) в 1974 р. захистив кандидатську, а в 1984 р. – докторську дисертацію. З 1988 р. працював в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії на посадах завідувача відділу (1988–2003) та заступника директора (2003–2008) і за сумісництвом займав посаду професора кафедри хімії НДУ.

Наукові праці Григорія Олександровича стосуються кінетики і механізмів металокомплексного та металокластерного каталізу радикальних реакцій, технології нафтохімічних процесів, альтернативних моторних палив та історії хімії. Він – автор понад п’ятсот наукових праць, серед яких 15 монографій і 54 винаходи. Автор понад 20 впроваджень на різних підприємствах України, країн СНД і далекого зарубіжжя. За наукові досягнення нагороджений Державною премією України (2003), премією Л.В.Писаржевського (1996) та О.І.Бродського НАН України. Член-кореспондент НАН України (1992). Плідну творчу працю Григорій Олександрович поєднував з напруженою педагогічною діяльністю. Він підготував 15 кандидатів і одного доктора наук (В.В.Суховєєва). Створена їм наукова школа плідно працює і зараз.

З грудня 2009 року посаду завідувача кафедри, професора займає доктор хімічних наук В.В.Суховєєв. Науковою роботою на кафедрі Володимир Володимирович активно займається зі студентських часів (його наукові керівники – А.В.Домбровський, С.М.Лукашов). У 1994 році він створює спільну з Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України науково-дослідну лабораторію, яку і очолює (науковий консультант – д.х.н., проф. член-кор. НАН України Г.О.Ковтун). На її базі було виконано чотири теми за державним замовленням, що дозволило знайти ефективні присадки до мастил та нові стимулятори росту рослин, які рекомендовані до впровадження. Разом з Г.О.Ковтуном, керують дисертаційними дослідженнями випускників природничо-географічного факультету – Г.Г.Сенченко, Г.А.Кратко, С.Г.Сенченко, О.В.Москаленка, С.О.Приплавко, С.А.Циганкова, О.В.Швидко, О.В.Суховєєва. Співробітниками лабораторії захищено одну докторську (Суховєєв В.В.) та п’ять кандидатських дисертацій (Г.Г.Сенченко, О.В.Москаленко, С.А.Циганков, С.О.Приплавко, Суховєєв О.В.).

Наукова школа Суховєєва

У 2010 році науково-дослідну лабораторію реорганізовано у спільний науково-дослідний підрозділ НДУ імені Миколи Гоголя та ІБОНХ НАНУ – лабораторію синтезу і вивчення властивостей біологічно активних сполук. Науковим консультантом цього підрозділу було призначено завідувача відділу механізмів біоорганічних реакцій ІБОНХ НАН України члена-кореспондента НАНУ, д.х.н., професора Вовка Андрія Івановича.

Плідно працює цей підрозділ і зараз по розробці нових фармакологічно активних субстанцій. Лише науковий доробок д.х.н., проф. В.В.Суховєєва налічує біля 480 наукових та навчально-методичних праць; науковий доробок д.фарм. н., прф. Демченка А.М. – понад 470 праць (з них 119 – авторські свідоцтва, патенти на винаходи і корисні моделі); д.мед. н., проф. Потебні – понад 380, а д.фарм.н. Федченкової Ю.А. – понад 90 робіт.
Справжніми подіями у науковому житті кафедри стало проведення на її базі Українських та Міжнародних науково-практичних конференцій, а саме: Всеукраїнської науково-практичної конференції „Домбровські хімічні читання”; І–ІV Міжнародних науково-практичних конференцій «Координаційні сполуки: синтез та властивості», що присвячені пам’яті члена-кореспондента НАН України, професора Г.О.Ковтуна; І–V Міжнародних заочних науково-практичних конференцій для молодих учених «Фундаментальні та прикладні дослідження в сучасній хімії» та інших.
Згідно наказу ректора університету №190-к від 29 грудня 2017 року для підвищення ефективності наукової роботи в галузі біохімії, валеології та медицини на базі кафедри хімії створено Науково-навчальну лабораторію з біохімічних та медико-валеологічних досліджень.
Великого значення у професійній підготовці вчителя хімії продовжує відігравати виробнича практика з хімічної технології з основами біотехнології на базі підприємств Чернігівщини, міста Києва та Київської області, яка носить навчально-виховний характер.
На сьогодні підготовка фахівців кафедрою здійснюється за освітніми рівнями “бакалавр” та “магістр” зі спеціальностей:

102 Хімія;
014.06 Середня освіта (Хімія);
091 Біологія;
014.05 Середня освіта (Біологія і здоров’я людини);
226 Фармація, промислова фармація.

У 2018 році спеціальність 102 Хімія було акредитовано за другим (магістерським) рівнем за освітньо-професійною програмою «Хімія, медична і фармацевтична хімія», а з 2019 року розпочато підготовку магістрів за спеціальністю 226 Фармація, промислова фармація.
Відповідно до рішення Вченої ради університету (протокол №1 від 31.08.2018 р.) у 2018-2019 н.р. кафедру хімії перейменовано на кафедру хімії та фармації (наказ ректора університету №107-к від 31.08.2018 р.).
Зараз на кафедрі працюють вісім викладачів і чотири лаборанти. Кафедра налічує вісім спеціалізованих лабораторій з сучасним хімічним обладнанням, комп’ютерний клас та лекційну аудиторію.

Туристичний похід в село Мала Кошелівка

Завантажити презентацію (.pptx)

4-5 жовтня 2014 р. студенти-географи першого курсу провели дводенний вихід у с. М. Кошелівка з метою проведення змагань із пішохідного туризму (в рамках курсу «Основи туризму») і традиційної посвяти в туристи, яку традиційно організовують старшокурсники.

Детальніше ...

Практика (2014 р.)

Детальніше ...

Практика (2013 р.)

Детальніше ...

Наукові праці

Упродовж кількох років (1992-97) на кафедрі географії функціонувала науково-дослідна лабораторія еколого-географічних досліджень (зав. лаб. доц. Якушик І.Д.). У 1992-1994 та 1994-1996 рр. на замовлення Міністерства освіти України на базі цієї лабораторії виконувалися держбюджетні науково-дослідні теми “Еколого-економічне районування України”, “Природокористування в народногосподарському комплексі України” (керівник – доц. Якушик І.Д.). Упродовж 2007-2009 рр. на кафедрі виконується держбюджетна наукова тема ”Депресивні аграрні території Полісся: особливості розвитку та санації” (відповідальний виконавець – доц. Барановський М.О.).

Основна тематика географічних досліджень сьогодення здійснюється в межах комплексної наукової теми кафедри “Соціально-економічні та екологічні проблеми Чернігівської області”, у складі якої виділяється три наукові напрямки: а) рекреаційно-краєзнавчі дослідження; б) соціально-економічні дослідження; в) екологічні дослідження. Найвагомішим науковим результатом кафедральної теми стала колективна монографія “Чернігівщина: природа, населення, господарство” (автори Барановська О.В., Барановський М.О., Смаль В.В., Смаль І.В.), яка побачила світ 2000 р. Розпочато роботи зі створення при кафедрі географії ресурсно-інформаційного центру та наукової лабораторії з туристично-краєзнавчих досліджень.

При кафедрі географії діє Ніжинський відділ Українського географічного товариства, який нараховує 15 членів.

За роки свого існування кафедра підготувала близько 1500 кваліфікованих спеціалістів – учителів географії. Показником якості підготовки фахівців на кафедрі є перемога студентів географічного відділення Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя на всеукраїнських студентських олімпіадах у 1996 р. (Київ) та 1999 р. (Луцьк).

Чимало випускників-географів продовжують навчання в аспірантурі різних наукових та навчальних закладів м. Києва, а 10 із них успішно захистили кандидатські дисертації.

Кафедра географії підтримує тісні, плідні зв’язки з інститутом географії НАН України, кафедрами географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, кафедрами природничо-географічного факультету Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова, Вінницького та Мелітопольського педагогічних університетів, Міжнародного інституту туризму, Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України, Українським науково-дослідним гідрометеорологічним інститутом, Організацією Американської ради з міжнародної освіти тощо.

Держбюджетна тема

Зараз на кафедрі географії виконується держбюджетна наукова тема “Депресивні аграрні території Полісся: особливості розвитку та санації”. Термін виконання – 2007-2009 рр. Виконавцями теми є шість осіб, серед яких один докт. економ. наук. проф., два канд. економ. наук, доценти, три канд. географ. наук., доценти, які представляють Раду по вивченню продуктивних сил України НАН України, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Чернігівський державний інститут регіональної економіки та управління.

Головною метою даної теми є встановлення механізмів формування та особливостей розвитку депресивних аграрних територій, обґрунтування концепції збалансованого розвитку проблемних регіонів, розробка регіональних програм санації депресивних аграрних територій Полісся.

Збірник: Географія. Економіка. Екологія. Туризм

Випуск 3/2009 Читати (pdf)>>>

Випуск 5/2011 Читати (pdf)>>>

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ АВТОРІВ

Редколегія запрошує до співпраці науковців, управлінців та практиків, які займаються проблемами регіонального розвитку.

Просимо надсилати оригінальні статті, проекти, програми в електронному (на дискетах, компакт-дисках, електронною поштою) і роздрукованому вигляді в одному екземплярі за адресою: Редакція збірника наукових праць
"Географія. Економіка. Екологія. Туризм: Регіональні студії"
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,
кафедра географії.
Кропив’янського, 2
Ніжин, Чернігівська область
16602

Додаткову інформацію і матеріали попередніх випусків можна знайти в Інтернет-мережі за адресою:

Стаття має відповідати кільком формальним вимогам:
Мова. До друку приймаються статті, написані українською мовою. В окремих випадках редакційна рада приймає рішення про друк статті російською, білоруською, польською чи англійською мовами.

Анотація. За обсягом текст не повинен перевищувати 50 слів. Анотація має містити інформацію про тематику і головні положення статті. Анотацію разом із назвою статті, іменем і прізвищем автора слід перекласти англійською мовою.

Текст статті. Загальний обсяг має бути у межах 10 000-40 000 знаків; цитати і посилання на інших авторів повинні означатися у тексті у квадратних дужках. Наприклад, [4] або [4, с. 150], де перша цифра – номер, під яким джерело знаходиться у переліку бібліографічних посилань чи приміток, друга – номер сторінки, на якій знаходиться цитата. Повний перелік посилань оформляється згідно бібліографічних вимог у кінці статті на окремій сторінці під рубрикою "Література", "Бібліографія", "Примітки" (у тому разі, коли частина інформації виноситься за межі головного тексту і подається в примітках) або "Використані джерела" (у тому разі, коли крім друкованих джерел використані й електронні носії інформації та ресурси інтернет-мережі. Текст може включати таблиці, карти, рисунки й інші графічні елементи, виконані у чорно-білих або сірих тонах.

Текст статті структурується згідно вимог ВАК України.
Разом із статтею автор (автори) надсилає резюме, що містить повідомлення про його місце роботи, науковий ступінь і звання, контактну інформацію.

Технічні вимоги. Комп’ютерний набір слід проводити у редакторі Miсrosoft Word у форматі А5 (14,8 Х 21 см), розміри всіх полів – 1,5 см. Текст набирається шрифтом гарнітури Arial, розмір – 10, міжрядковий інтервал – одинарний. Назва статті набирається великими літерами та розміщується у центрі сторінки. Вище заголовка на 1 інтервал зліва – УДК, під ним – ім’я та прізвище автора (авторів). Нижче заголовка на 1 інтервал – анотація.

Стаття надсилається без рецензії. Редакція проводить незалежне рецензування на умовах анонімності.

Відповідальність за достовірність наведених у статтях фактів, цитат, розрахунків і висновків покладається на автора/авторів.

Надіслані матеріали не повертаються.

Редакція залишає за собою право редагувати статті чи відхиляти їх, якщо вони не відповідають формальним вимогам або отримали негативну рецензію.

Основні наукові праці викладачів кафедри географії (монографії та статті у фахових виданнях)

Монографії

Чернігівщина: природа, населення, господарство: монографія / Барановська О.В., Барановський М.О., Смаль І.В., Смаль В.В. - Ніжин: Наука Сервіс, 2000. – 179 с.
Барановський М.О. Наукові засади суспільно-географічного вивчення сільських депресивних територій України / М.О. Барановський. – Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2009. – 396 с.
Сільські депресивні території Полісся: особливості розвиту та санації: монографія /за ред. М.О. Барановського та В.І. Куценко. – Ніжин: видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2010. – 315 с.
Смаль В.В. Трансформація господарства постіндустріальних країн: наукові засади суспільно-географічного дослідження: монографія / В.В. Смаль. – Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2010. – 370 с.
Барановський М.О. Сталий розвиток та безпека агропродовольчої сфери України в умовах глобалізаційних викликів: монографія / Павлов О.І., Хвесик М.А., Юрчишин В.В. та ін.; за ред. О.І. Павлова. – Одеса: Астропринт, 2011. – С. 196-209.
Смаль В.В. Глобальні виклики сучасності. Суспільно-географічний вимір: монографія / Яценко Б.П., Кіптенко В.К., Гапченко О.І. та ін. – Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : Київ. ун-т, 2012. – С.109-126.
Барановський М.О. Поляризация пространственного развития Украины: глубина, причины, следствия, пути преодоления / под ред. Эльжбеты Милош] // Национальная и региональная экономика: текущие научный проблемы Восточной Европы: монография. – Lublin: Politechnika Lubelska, 2013. – р. 48-61.

Статті у фахових виданнях

2012 р.

Барановський М.О. Соціально-економічні та природні передумови розвитку сільського зеленого туризму в Українському Поліссі / М.О. Барановський, О.В. Барановська // Вісник Львівського університету. – Серія: міжнародні відносини. – 2012. – Вип. 29. – Ч.2. – С. 10–20.
Барановський М.О. Народонаселення світу: динаміка, регіональні відмінності, прогнози / М.О. Барановський // Географія та основи економіки у сучасній школі. – 2012. - №5. – С.42-47.
Барановський М.О. Просторові аспекти трансформації сільських територій України / М.О. Барановський // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Сучасні проблеми розвитку сільських територій: [зб. наук. праць] / НАН України. Інститут регіональних досліджень; редкол.: В.С. Кравців (відп. ред.). – Львів, 2011. – Вип. 6 (92). – С. 17-25.
Барановський М. О. Регіональні аспекти бідності населення України / М.О. Барановський // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі України. Серія: Географічні науки”. – 2012. - № 9 (234). – С. 70-76.
Барановський М.О., Н.А. Чинники, що визначають регіональні особливості бідності населення України / М.О. Барановський, Н.А. Андрущенко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Серія: Географія. – 2012. – №1 (Вип.31) . – С. 86-91.
Барановський М.О. Територіальні трансформації в аграрному секторі Столичного району / М.О. Барановський, А.В. Марущинець // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Серія: Географія. – 2012. – №1 (Вип. 31). – С. 91-97.
Барановський М.О. Сучасна географія світового господарства / М.О. Барановський // Часопис соціально-економічної географі. – Зб. наук. праць. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. – Вип.12 (1). – С. 191-192.
Барановський М.О. Механізми стимулювання розвитку сільських територій: європейський досвід та українські реалії / М.О. Барановський // Часопис соціально-економічної географі. – Зб. наук. праць. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. – Вип.12 (1). – С. 43-47.
Барановська О.В. Географічне дослідження ойконімів Сумської області / О.В. Барановська, О.В. Рябоконь // Географія та туризм: Наук. зб. /Ред. кол.: Я.Б. Олійник (відп. ред.) та ін. – К.: Альтерпрес, 2012. – Вип. 17. – С. 178 – 186.
Філоненко Ю.М. Походження назв міст Чернігівської області / Ю.М. Філоненко, О.Ю. Філоненко // Економічна та соціальна географія. Випуск 2 (63). – К.: ВГЛ “Обрії”, 2011. – С. 40-47.
Барановський М.О. Трансформаційні процеси у сільськогосподарському виробництві Чернігівської області / М.О. Барановський // Економічна та соціальна географія. - Наук. збірник / Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. ред.) та ін.- 2012.- Вип. 2 (65). – С. 89-97.
Барановський М.О. Особливості трансформаційних процесів у розвитку сільських територій України / М.О. Барановський // Україна: географія цілей та можливостей / Збірн. наук. праць. Київ: ВГЛ “Обрії”, 2012. – Т.2. – С. 13-16.
Барановський М.О. Механізми активізації розвитку депресивних територій: інституційні аспекти / М.О. Барановський // Часопис соціально-економічної географі. – Зб. наук. праць. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. – Вип.13 (2). – С. 26-30.
Барановська О.В. Вплив соціально-історичних подій на формування ойконімів Сумської області / О.В. Барановська, О.В. Рябоконь // Географія та туризм: Наук. зб. / Ред. кол.: Я.Б. Олійник (відп. ред.) та ін. – К.: Альтерпрес, 2012. – Вип.23. – С. 281-289.
Смаль В.В. Шляхи оптимізації постіндустріального розвитку України / В.В. Смаль // Україна : географія цілей та можливостей. Зб. наук. праць. – К.: ВГЛ “Обрії”, 2012. – Т. ІІ. – С.252-254.
Смаль В.В. До вивчення економіки знань: формування системи показників / В.В. Смаль // Часопис соціально-економічної географії: міжрегіонал. зб. наук. пр. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2012. – Вип. 13 (2). – С. 21–26.
Смаль В.В. Розвиток економіки знань в Україні та Євросоюзі: порівняльний аналіз / В.В. Смаль // Географія та туризм : наук. зб. – 2012. – № 22. – С. 203-211.
Смаль В.В. Україна в європейській економіці знань / В.В. Смаль // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 4 : Географія і сучасність. – 2012. – Вип.) 28. – С. 71-82.
Смаль В.В. Оцінка бренду країн: методологічні підходи до укладання головних світових рейтингів / В.В. Смаль // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 4 : Географія і сучасність. – 2012. – Вип. 29. – С. 18-28.
Філоненко Ю.М.. Походження назв селищ міського типу Чернігівської області / Ю.М. Філоненко, О.Ю. Філоненко // Економічна та соціальна географія. Випуск 1 (64). – К.: ВГЛ “Обрії”, 2012. – С. 68-77.
Філоненко Ю.М. Особливості поширення гляціальної та флювіогляціальної морфоскульптури в межах басейну річки Снов / Ю.М. Філоненко, О.Ю. Філоненко // Україна : географія цілей та можливостей. Збірник наукових праць. – К.: ВГЛ “Обрії”, 2012. – Т. І. – 358 с. С. 338-340.
Філоненко Ю.М. Особливості біогенної морфоскульптури в межах басейну річки Остер / Ю.М. Філоненко // Фізична географія та геоморфологія. Випуск 4 (68). – К.: ВГЛ “Обрії”, 2012. – С. 74-84.

2013 р.

Смаль В.В. Західні географи про вищу географічну освіту: досвід для України / В.В. Смаль // Український географічний журнал. – 2013. – № 2. – С. 67–72.
Смаль В.В. Рівень терціаризації економіки країн та регіонів Євросоюзу / В.В. Смаль // Часопис соціально-економічної географії: міжрегіон. зб. наук. праць. – Харків, ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2013. – Вип. 14 (1). – С. 33-38.
Смаль В.В. Туризм в Італії: тенденції, виклики, шляхи подолання проблем / В.В. Смаль // Географія та туризм : наук. зб. – 2013. – №24. – С. 86-93.
Остапчук В.В. Синоптико-статистический метод прогноза температуры воздуха внутри месяца на территории Украины в теплый период года /В.В. Остапчук, В.Ф. Мартазинова // Труди УкрНИГМИ. – Вып. 253. – 2013. – 27-36 с.
Бездухов О.А. Вплив сільськогосподарського землекористування Чернігівської області на розвиток кризових еколого-геоморфологічних ситуацій / О.А. Бездухов // Фізична географія та геоморфологія : Науковий збірник. Випуск 72. – К.: Обрії, 2013. – С.7 -81.
Барановський М.О. Сільські периферійні території України: особливості делімітації, сучасний стан, перспективи розвитку / М.О. Барановський // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Пріоритети та механізми соціально-економічного розвитку сільських територій: [зб. наук. праць] / НАН України. Інститут регіональних досліджень; редкол.: В.С. Кравців (відп. ред.). – Львів, 2013. – Вип. 6 (104). – С. 102-111.
Барановський М.О. Регіональні особливості розвитку харчової промисловості України / М.О. Барановський // Економіка харчової промисловості. – №4 (20). – 2013. – С.26-31.
Барановський М.О. Сучасні тенденції соціально-економічної трансформації сільських територій України / М.О. Барановський // Вісник Львівського університету. – Серія Географія. – Вип. 46. – 2013. – С. 13-20.
Смаль В.В. Вища географічна освіта в США: історія та сучасність / В.В. Смаль // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 4 : Географія і сучасність. – 2013.– Вип. 30. – С. 217–224.
Смаль В.В. Глобалізація як фактор деіндустріалізації розвинутих країн / В.В. Смаль // Часопис соціально-економічної географії: міжрегіон. зб. наук. праць. – Харків, ХНУ імені В.Н. Каразіна. – 2013. – Вип. 15 (2). – С. 17-20.
Філоненко Ю.М. Особливості фітогенного рельєфу Ніжинщини / Ю.М. Філоненко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. Випуск 1 (61). – К: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2013. – С. 25-28.
Харченко О.М. Забруднення ґрунтового покриву Прилуцького нафтопромислового району / О.М. Харченко // Фізична географія та геоморфологія. – 2013. - Випуск 1 (69). – С. 96 – 103.
Харченко О.М. Аналіз рельєфу з еколого-геоморфологічною метою (на прикладі Прилуцького нафто-промислового району) / О.М. Харченко // Фізична географія та геоморфологія. – 2013. - Випуск 4 (72). – С. 82 – 88.

2014 р.

Барановський М.О. Особливості перебігу демографічних процесів у сільських депресивних районах України / М.О. Барановський // Економічна географія. - Наук. збірник / [Ред. кол.: С.І. Іщук (відп. ред.) та ін.]. – 2014. – Вип. 1(69). –С. 69-77.
Барановський М.О. Чинники просторової диференціації злочинності в Україні / М.О. Барановський // Часопис соціально-економічної географі. – Зб. наук. праць. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2014. – Вип.17 (2). – С. 32-36.
Барановський М.О. Екологічні та медико-демографічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС: динаміка, просторові відмінності, сучасні тенденції (на прикладі регіонів Українського Полісся) / М.О. Барановський, О.В. Барановська // Геополитика и геоэкодинамика регионов. – Научн. журнал. – 2014. – Т. 10. – Вып.2. – С. 305-310.
Барановський М.О. Особливості динаміки мережі освітніх закладів депресивного регіону (на прикладі Чернігівської області) / М.О. Барановський, О.В. Рябоконь // Геополитика и геоэкодинамика регионов. – Научн. журнал. – 2014. – Т. 10. – Вып.2. – С. 311-315.
Барановська О.В. Екологічна ситуація в Рівненській області / О.В. Барановська, А.О. Соболь // Географія та туризм: Наук. зб. / Ред. кол.: Я.Б. Олійник (відп. ред.) та ін. -К.: Альфа-ПІК, 2014.- Вип.28.- С. 262-268.
Філоненко І.М. Підготовка майбутніх учителів географії до туристсько-краєзнавчої роботи з дітьми в закладах оздоровлення та відпочинку в літній період / І.М. Філоненко, О.С. Філоненко // Педагогічний пошук: наук. зб. – 2014. - № 3. – С.13-16.
Смаль В.В. Сучасні тенденції розвитку міжнародного туризму / В.В. Смаль // Географія та туризм : наук. зб. – 2014. – № 28. – С. 12–19.
Філоненко І.М. Рекреаційне використання р. Десна в межах Чернігівської області України / І.М. Філоненко // Геополитика та экогеодинамика регионов : наук. зб. Сімферополь – 2014. – Том 10. Випуск 2. – С. 802-805.
Філоненко Ю.М. Зоогенні форми рельєфу на берегах водотоків та водойм Чернігівщини / Ю.М. Філоненко // Фізична географія та геоморфологія. Випуск 1 (73). – К.: ДП «Прінт-Сервіс», 2014. – С. 94-98.
Філоненко Ю.М. Особливості рельєфоутворюючої діяльності бобрів, ондатр та кротів на території басейну річки Уборть у межах України / Ю.М. Філоненко, О.С. Васильчук // Фізична географія та геоморфологія. Випуск 3 (75). – К.: ДП «Прінт-Сервіс», 2014. – С. 82-89.
Харченко О.М. Роль розломів у розподілі та накопиченні забруднювальних речовин / О.М. Харченко // Фізична географія та геоморфологія. – 2014. - Випуск 2 (74). – С. 86 – 93.
Барановська О.В. Екологічні аспекти використання лісостепових ландшафтів Чернігівської області / О.В. Барановська, І.В. Мирон, О.М. Харченко, Т.М. Шовкун // Вісник Львівського університету. – Серія географічна. – 2014. - Випуск 48. – С. 201- 208.
Харченко О.М. Геоморфологічний аналіз районів видобутку вуглеводнів (екологічний аспект) / О.М. Харченко // Фізична географія та геоморфологія. – 2014. - Випуск 3 (75). – С. 82-89.
Шовкун Т.М. Стан навколишнього середовища і його вплив на демографічні процеси та здоров’я населення (на прикладі Чернігівської області) / Т.М. Шовкун // Геополитика и экогеодинамика регионов. – 2014. – Т.10. – Вып.2. – С.838-841.
Бездухов О.А. Особливості застосування методу бальних оцінок при еколого-геоморфологічному оцінюванні території / О.А. Бездухов // Фізична географія та геоморфологія. Випуск 3 (75). – К.: ДП «Прінт-Сервіс», 2014. – С. 22-28.
Мирон И.В. Агрохимические характеристики почв как основа экологически безопасного природопользования (на примере Черниговской области) / И.В. Мирон, В.Н. Гавий // Telavis saxelmwifo universiteti. Samecniero Sromebis krebuli. Сборник научных трудов. – Telavi – 2014. – Т. 1 (27) – С. 86-89.
Смаль В.В. Основні науково-методологічні підходи до концептуалізації структурної трансформації економіки на стадії постіндустріального розвитку / В.В. Смаль // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Географічні науки. – 2014. Вип. 1. – С. 20-36.
Філоненко Ю.М. Особливості фіто генного рельєфу на території басейну річки Уборть у межах України / Ю.М. Філоненко, О.С. Ваильчук // Фізична географія та геоморфологія. Випуск 4 (76). – К.: ДП «Прінт-Сервіс», 2014. – С. 73-81.
Філоненко Ю.М. Найбільш поширені форми зоогенного рельєфу території басейну річки Уборть / Ю.М. Філоненко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. Випуск 1 (62). – К: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. – С. 28-31.

2015 р.

Барановський М.О. До питання про нову схему сільськогосподарського районування України / М.О. Барановський // Часопис соціально-економічної географії. – Зб. наук. праць. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. – Вип. 18(1). – С.44-49.
Барановський М.О. Трансформація сільського розселення на регіональному рівні (на прикладі Чернігівської області) / М.О. Барановський // Економічна та соціальна географія. – Збірн. наук. праць. – Київ, 2015. – Вип. 73. – С. 27-32.
Барановський М.О. Організаційно-інституційні засади розв’язання сучасних проблем регіонального розвитку в Україні / М.О. Барановський // Вісник Херсонського державного університету. – Серія: географічні науки. – 2015. – Вип. 2. – С. 28-36.
Смаль В.В. Україна у світовому інвестиційному просторі / В.В. Смаль // Часопис соціально-економічної географії: міжрегіон. зб. наук. праць. – Харків, ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. – Вип. 18 (1). – С. 50-55.
Смаль В.В. Сучасні світові тенденції міжнародного руху капіталу / В.В. Смаль // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 4 : Географія і сучасність. – 2015. – Вип. 32. – С. 54-62.
Філоненко Ю.М. Коротка характеристика основних класифікацій біогенного рельєфу / Ю.М. Філоненко // Фізична географія та геоморфологія. Випуск 1 (77). – К.: ДП «Прінт-Сервіс», 2015. – С. 33-38.
Бездухов О.А. Кластерний підхід до дослідження господарської освоєності в межах еколого-геоморфологічного аналізу території (на прикладі Чернігівської області) / О.А. Бездухов // Фізична географія та геоморфологія. Науковий збірник. Випуск 3 (79). – К.: МСП-680, 2015. – С. 2115 - 120.
Бездухов А.А. Анализ взаимосвязей природопользования и рельефа в эколого-геоморфологических исследованиях / А.А. Бездухов // Телавский Государственный Университет. Сборник научных трудов. Выпуск 1 (28). – Тбилиси – 2015. – С. 57 – 61.
Мирон І.В. Просторово-часовий аналіз використання водних ресурсів Чернігівської області / І.В. Мирон, Ю.В. Бабак // Фізична географія та геоморфологія. Випуск 1 (77). – К.: ДП «Прінт-Сервіс», 2015. – С. 85-89.
Мирон І. В. До питання ефективності функціонування природно-заповідного фонду Чернігівської області / І.В. Мирон // Фізична географія та геоморфологія. Випуск 3 (79). – К.: ДП «Прінт-Сервіс», 2015. – С.120-124.

Наукова та навчально-методична робота

Упродовж 1992-97 рр. на кафедрі географії функціонувала науково-дослідна лабораторія еколого-географічних досліджень (зав. лаб. доц. Якушик І. Д.). У 1992-1994 та 1994-1996 рр. на замовлення Міністерства освіти України на базі цієї лабораторії виконувалися держбюджетні науково-дослідні теми “Еколого-економічне районування України”, “Природокористування в народногосподарському комплексі України” (керівник – доц. Якушик І. Д.). Упродовж 2007-2009 рр. на кафедрі виконувалася держбюджетна наукова тема ”Депресивні аграрні території Полісся: особливості розвитку та санації” (відповідальний виконавець – доц. Барановський М.О.).

Сьогодні наукові дослідження кафедри здійснюються в межах комплексних наукових тем “Чернігівська область: особливості та проблеми розвитку у нових координатах регіональної політики” (керівник – д.г.н. проф. Барановський М. О.), ‟Оптимізація фізичної підготовки учнівської та студентської молоді” (керівник – к.п.н. доц. Заплішний І. І.).

На теперішній час на кафедрі функціонують навчально-наукова лабораторія прикладних регіональних досліджень (завідувач – д.г.н. проф. Барановський М.О.) та освітньо-наукова лабораторія кафедри географії, туризму та спорту (завідувач – к.г.н. Шовкун Т. М.).

Студентська молодь залучається до наукової роботи шляхом виконання курсових і кваліфікаційних (дипломних і магістерських) робіт, участі в конкурсах наукових робіт за спеціальностями, роботи у проблемних групах (керівники – доц. Барановська О. В., доц. Остапчук В. В., доц. Філоненко І. М.).

При кафедрі географії, туризму та спорту діє Ніжинський відділ Українського географічного товариства.

Кафедра підтримує тісні зв’язки з інститутом географії НАН України, кафедрами географічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, кафедрами факультету геології, географії, рекреації і туризму Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, кафедрами факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету, кафедрами факультету природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова, природничо-географічними факультетами Вінницького та Мелітопольського державних педагогічних університетів, Українським науково-дослідним гідрометеорологічним інститутом, Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка тощо.