Студентське наукове товариство Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя щиро вітає переможців і учасників конкурсу! Для нас велика радість бачити, як талановита молодь розкриває свій потенціал, сміливо шукає нові ідеї й досягає успіхів.

30 вересня 2025 року, у Міжнародний день перекладача, в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відбулася презентація книги “Ніжинське шістдесятництво: Олександр Жомнір”, яку організувала Світлана Володимирівна Тезікова.

Подія об’єднала викладачів та студентів освітніх програм “014 Середня освіта. Англійська мова та зарубіжна література” і “035 Германські мови та літератури (переклад включно)”.

Книга «Музично-театральна режисура» авторства Олени Косінової, заслуженої артистки України, кандидатки педагогічних наук, доцентки кафедри інструментально-виконавської підготовки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, удостоєна звання лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга 2025 року». Авторка отримала почесний диплом і висловила щиру подяку за високу оцінку своєї праці.

Заслужену артистку України, кандидатку педагогічних наук, доцентку кафедри інструментально-виконавської підготовки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олену Косінову занесено до «Книги рекордів України» в номінації «Найтриваліший період роботи на посаді головного режисера Академічного ансамблю пісні і танцю України ДПСУ» (30 років і 4 місяці).

Пані Олена з великою вдячністю прийняла цю почесну відзнаку, назвавши її символом багаторічної праці, творчого служіння сцені, мистецтву та прикордонному колективу, який став для неї другою родиною. За її словами, 30 років творчого шляху – це ціла історія життя, сповнена людей, подій, виступів і викликів, що гартують характер та надихають на нові звершення.

Інститут вищої освіти НАПН України пропонує для ознайомлення та практичного застосування «Методичні рекомендації закладам вищої освіти щодо імплементації настанов відкритої науки».

У методичних рекомендаціях розкрито основні проблеми і обґрунтовано ключові засади реалізації принципів відкритої науки в діяльності ЗВО на основі аналізу кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду з урахуванням особливостей функціонування українських ЗВО в умовах війни та повоєнного відновлення країни.

Державна політика відкритої науки в Україні спрямована на забезпечення утвердження принципів відкритості до наукових та освітніх даних, надання максимально можливого доступу вченим, освітянам, інноваторам, промисловцям, іншим зацікавленим сторонам до дослідницьких інфраструктур, публікацій та даних, створення умови для забезпечення рівних можливостей та рівного доступу жінок та чоловіків в науці.

3 8 жовтня 2022 р. Україна приєдналась до країн ЄС, які мають затверджений план реалізації принципів відкритої науки – Уряд ухвалив розпорядження «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки» в Україні на період до 2030 року, яким передбачається реалізація таких основних завдань:

1) забезпечення відкритого доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації;

2) забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури;

3) створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі;

4) популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності;

5) удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності;

6) підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки.

Складники відкритої науки

• Відкритий доступ (OpenAccess)

Сукупність практик, що застосовуються для організації безперешкодного й оперативного доступу до наукових результатів і науково-технічної інформації за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації наукових результатів, включаючи рецензовані та нерецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Відкритий означає, що будь-хто може вільно отримувати доступ, використовувати, змінювати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, що є у відкритому доступі, а також робити та поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства. Така відкритість не впливає на свободу автора вибирати, де публікувати наукові результати, або право не публікувати їх. Існують два основних способи зробити публікації відкритими: самоархівування через репозитарій; публікація в журналі відкритого доступу на умовах вільних ліцензій.

• Відкриті дані (Open Data)

Публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Відкриті дані відповідають принципам належного управління дослідницькими даними FAIR (термін було введено на Лоренцівському семінарі в 2014 році, а опубліковано у 2016 році), щоб будь-хто міг вільно їх використовувати, змінювати і ділитися ними для будь-яких цілей.

Принципи FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability) передбачають: Відшукуваність; Доступність; Сумісність; Багаторазовість.

• Відкрите рецензування (Open Review)

Передбачає відсутність анонімності, відкриту публікацію рецензій, можливість рецензування академічних текстів будь-яким членом наукової спільноти, відкрите обговорення академічних текстів та коментування остаточної версії рукопису, можливість незалежного рецензування (іншою організацією, а не редакцією журналу) академічних текстів.

Найпоширеніші типи відкритого рецензування:

• неанонімність (відкриті ідентичності): автори та рецензенти знають один одного, імена рецензентів вказуються на рецензіях;
• відкриті звіти: звіти про рецензії публікуються разом із відповідною статтею (замість того, щоб залишатися конфіденційними);
• відкрита участь: розширення спільноти (не лише запрошені рецензенти), учасники якої можуть зробити свій внесок у процес рецензування.

• Відкриті освітні ресурси (Open Educational Resources, OER)

Відкриті освітні ресурси – матеріали для викладання (teaching), навчання (learning) та досліджень (research) в будь-якому форматі на будь-якому носії (цифровому або іншому), які знаходяться в суспільному надбанні або охороняються авторським правом, видані за відкритою ліцензією, котра дозволяє безкоштовний доступ, повторне використання, перепрофілювання, адаптацію та поширення іншими способами без обмежень або з лімітованими обмеженнями.

Відкрите освітнє середовище та контент створюють умови для розвитку нових модей навчання, підтримують доступність освіти та забезпечують можливості для навчання протягом життя.

Права користування відкритими освітніми ресурсами визначаються як «5 R відкритості»:

1) Retain – зберігання;

2) Reuse – повторне використання;

3) Revise – зміна (перегляд);

4) Remix – переопрацювання;

5) Redistribute – поширення (перерозподіл).

• Відкрите програмне забезпечення (Open Source Software)

Створення програмного забезпечення, вихідний код якого доступний для перегляду, використання, розвитку іншими дослідниками, – один із напрямів відкритої науки. Зокрема, для репозитарію, відкритого видавництва використовується програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом. Відкрите ПЗ дозволяє заощаджувати кошти; дає можливість вивчати, як воно працює; дозволяє уникати використання неліцензійного програмного забезпечення.

• Громадянська наука (Citizen Science)

Передбачє добровільну участь непрофесійних вчених у дослідженнях та інноваціях на різних етапах процесу та на різних рівнях участі, від формування програм і політики досліджень до збору, обробки та аналізу даних та оцінки результатів дослідження.

Активна взаємодія з громадянами та суспільством може покращити дослідження та їх результати і зміцнити довіру суспільства до науки. Ці заходи можуть підвищити актуальність та ефективність, забезпечуючи відповідність потребам, очікуванням та цінностям суспільства, прозорості, наукової грамотності та впевненості громадськість у дослідженнях. 

Інформаційно-методичні матеріали

• Про затвердження національного плану щодо відкритої науки, розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 892.
• Концепція розвитку відкритої науки в науковій організації
• Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних
• Методичні рекомендації закладам вищої освіти щодо імплементації настанов відкритої науки 

Міжнародні документи

• «UNESCO Recommendation on Open Science»
• Офіційна політика ЄС з відкритої науки
• Center for Open Science
• Barcelona Declaration on Open Research Information

Інфраструктура відкритої науки в ЄС

• European Open Science Cloud (EOSC)

25 листопада у філологічній родині гоголівського вишу відбувся перший етап конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Подія обʼєднала здобувачів різних курсів спеціальностей «Середня освіта. Українська мова і література» та «Філологія. Українська мова та література». Це продемонструвало їхню високу національну свідомість та глибоке розуміння ідентифікаційної ролі мови в сучасному національному суспільстві.

Проведення конкурсу підкреслює пріоритетність плекання мовної культури та фахової компетентності майбутніх філологів. Учасники змагалися у знанні та вправності володіння українською мовою, підтверджуючи її статус як головного маркера самоідентифікації нації.

Шановні користувачі та друзі бібліотеки!

Цього року наша бібліотека святкувала визначну дату — 205-річчя з моменту свого заснування. Це була подія, яка зібрала наших читачів, викладачів, друзів, співробітників та партнерів на святкування, і ми раді поділитися цією подією з вами.

У відео ви побачите важливі моменти святкування: привітання від керівництва університету, вітальні слова наших шановних гостей, виступи талановитих студентів та співробітників бібліотеки. Ми також хочемо подякувати всім, хто протягом багатьох років підтримує та розвиває нашу бібліотеку, а також тим, хто став частиною цієї важливої події.

Приєднуйтесь до перегляду відео, щоб разом з нами відчути атмосферу свята.

З найкращими побажаннями, Ваша Бібліотека.

20 листопада 2025 року гостьова лекція  Лідії Павлівни Гнатюк – доктора філологічних наук, професора кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка стала для магістранта спеціальності українська мова та література глибоким та інформативним оглядом. Здобувач констатував, що спікерка вдало розвінчала хибні уявлення про походження української мови, спираючись на історичні факти та лінгвістичні дані. Особливо корисними відзначено пояснення до різних історичних подій, які впливали на формування мови та її діалектів. Актуальними для осмислення названо приклади міфів і чітке розмежування між легендою та науковими тлумаченнями.