Факультет філології, історії та політико-юридичних наук

Деканат

Кафедра української мови, літератури, культурології та журналістики

Кафедра прикладної лінгвістики

Кафедра германської філології та методики викладання іноземних мов

Кафедра всесвітньої історії та міжнародних відносин

Кафедра історії України

Кафедра політології, права та філософії

Лабораторія лінгвокультурології

Новини факультету

Контакти

Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 12011

Філологічний (53)

МОВОЗНАВЧА КАФЕДРА

кінця 20-х – початку 40-х рр. ХХ ст.

Кафедра української мови бере свої витоки з науково-дослідної кафедри історії культури й мови Ніжинського інституту народної освіти (НІНО), що була створена наприкінці 1921 р. У 1926-1928 рр. кафедра в сучасному її розумінні називалася секцією українського письменства та мови і входила до науково-дослідної кафедриісторії культури й мови,очолюваної професором В І. Рєзановим.

До складу кафедри (на той час секції) українського письменства та мови на чолі з професором Є.А. Рихликом у 1926-1929 рр. входили професор О.С. Грузинський, викладач І.Я. Павловський, аспіранти П.В. Одарченко, М.Є. Ладухін. У Ніжинському міському архіві збереглися відомості про важливу наукову роботу кафедри з актуальних соціокультурних, мовознавчих проблем, зокрема про участь 1927-1928 рр. у роботі Термінологічної комісії Інституту української наукової мови (ІУНМ) ВУАНУ 1928-1929 рр. члени кафедри брали активну участь у популяризації «Українського правопису» («харківського», або «скрипниківського»), який 1933 р. правописна комісія на чолі з А. Хвилею оголосила «націоналістичним».

На 1927-1928 рр., незадовго до того, як українізація була брутально знищена, лекції з української філології для студентів читав  Є.А. Рихлик, для наукових співробітників – П.В. Одарченко, аспірант кафедри 1926-1929 рр., майбутній літературознавець, у так званих профшколах – І.Я. Павловський , протягом 1923-1933 рр. – викладач української, російської мов та методики, аспірант, завідувач кафедри з 1931 р., автор статей зі стилістики, літературного краєзнавства, мовознавства, та М.Є. Ладухін, доцент кафедри мовознавства (із 1930 р.).

До 1930 р. кафедра (за тією ж назвою) очолює процес українізації закладу. Проте в тоталітарній державі вже розпочалися трагічні для суспільства ідеологічні зміни, які не оминули Ніжинської вищої школи. Умови для наукової та навчальної діяльності на кафедрі погіршуються через розпочаті в СРСР переслідування науковців та студентів за вигадані репресивними органами «злочини» – український націоналізм, тероризм, шпигунство. Одна з перших згадок у протоколах про окрему вже кафедру мовознавства – 08.09.1931 р. Професора Є.А. Рихлика на той час було заарештовано (1930 р.) та звинувачено в націоналізмі та шпигунстві, засуджено до 10 років концтаборів Сиблагу, далі Мурманської області, де він і загинув 1937 р.; Є.А. Рихлик реабілітований посмертно 1958 р.

До складу кафедри мовознавства 1932-1933 рр. входили  викладачі української мови І.Я. Павловський, М.Є. Ладухін, Г.О. Костенецький, професор-літературознавець Є.О. Ненадкевич. Щодо викладання мовознавчих дисциплін лунають відображені в протоколах засідань кафедри настійні партійні рекомендації  «переорієнтуватися в руслі марксо-ленінського твердження про гегемонію пролетаріату» (із архівів.

Із вересня 1933 р. на кафедрі мовознавства починають працювати Пухтін, Бойченко, А.М. Кирилов (латина), Кордовський, із серпня – Т.К. Новицька, із грудня 1933 р. – Ю.О. Галига. Ухвала від 01.08.1933 р. загальних зборів щодо наукової та навчальної діяльності кафедри є ідеологічним вироком: «Катедра…припустила елементи спрощенства, не відбивши останніх настанов партії в нацкультбудівництві».  Із вересня 1933 р. викладачі  кафедри мовознавства збиралися на засідання дуже часто, розглядаючи ідеологічні «поточні справи». Протягом 1930-1934 рр. було звинувачено в шпигунстві завідувача кафедри Є.А. Рихлика, далі оголошено націоналістом завідувача І.Я. Павловського, якого заарештовано 1930 р. та примусово вислано до Узбекистану; постраждали викладачі Ф.А. Бойченко, Кирилов, М.Є. Ладухін, який 03.05.1934 р. був звільнений та заарештований із формулюванням

«націоналіст, що не забезпечував якості роботи в інституті» (із архівів).  Місця заарештованих професорів займали вчорашні студенти, до яких також надходила черга арештів та репресій.

На 1933-1934 рр. на кафедрі працювали Г.О. Костенецький, А. Соломаха, а також Турченко та Польовий, яких також було звинувачено в «пропагуванні ворожих ідей»; 10.02.1935 р. завідувачем кафедри мови й літератури став Ю.О. Галига. Із 25.04.1935 р. історію мови почав викладати І.П. Смільський, професор загального мовознавства й стилістики української мови. На кафедрі в 1935 р. працювали О. Є. Яненко – викладач і керівник кафедри мови й літератури; асистент кафедри В.І. Божуль, викладач Н.П. Лоюк, І.К. Чапля.

Трагічна історія мовознавчої кафедри Ніжинської вищої школи кінця 20-х та 30-х рр. ХХ ст. відобразила процес інтелектуальних втрат української філологічної науки в умовах репресивної держави.

 

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

періоду 1943–початку 60-х рр. ХХ ст.

Повоєнний етап кафедри української мови розпочався 1943-1944 н. р. У цей період працювали викладачі Н.В. Сладківська (1900 р.н., із 1931 р. – викладач, далі ст. викладач НІНО, 1944-1948 рр. – завідувач кафедри), О. С. Погорілко, професор В. Д. Соболєв. Навчальний процес розпочався із запізненням (у листопаді 1943 р.): інститут лише повертався до Ніжина з евакуації. Стабільного семестрового розкладу занять не було, оскільки викладачі прибували до вишу поступово. Користувалися старими довоєнними навчальними програмами, які на 1947 р. влада оголосила націоналістичними. Гостро бракувало паперу для навчального процесу, тому тогочасні протоколи засідань кафедри написані на бланках шкільних довоєнних журналів, контурних картах, клаптиках обгорткового паперу.

Протягом 1947-1948 н. р. членами кафедри були Н.В. Сладківська (СУЛМ, історія української мови, діалектологія, спецкурси з мови), Г. П. Первушов (методика викладання української мови), С. Т. Самійленко (українська мова), Л. К. Рак (історія української мови), М.Г. Кишенько (практикум з граматики та орфографії, СУЛМ), Д. Д. Герасименко (українська мова з елементами історії); О. С. Погорілко, Н. С. Куриленко та Є. Г. Філь викладали українську мову на інших факультетах. Влада вже вкотре ставить перед викладачами завдання «посилити пропаганду радянського патріотизму, … подавати критичний аналіз учбових посібників у світлі марксо-ленінського вчення про мову, загострити увагу на спільних рисах української і російської мови» (із архівів). Н.В. Сладківська та Л.К. Рак, що викладали історію української мови, стали одними з перших об’єктів нищівної критики з боку адміністрації. Ідеологічне цькування викладачів завершилося звільненням 9 лютого 1948 р. Н.В. Сладківської з посади завідувача кафедри, а 15 січня 1953 р. – і з посади викладача. На роботі її поновив Ніжинський народний суд 12 червня 1953 р. Новопризначеним завідувачем кафедри став М. С. Антошин (01.03. - 06.09.1948 р.), а від 7 жовтня 1948 р. – уже Д. Д. Герасименко – кандидат філологічних наук (із 1968), доцент (із 1971), працював у НДПІ протягом 1944-1977 рр.: до 1970 р. – викладачем, 1948-1949 – в. о.  завідувача кафедри української мови, 1969-1970 рр. – проректором.

Із 1951–1952 н. р. кафедру української мови очолив І. Г. Чередниченко (у вишах працював із 1935 р., кандидат філол. наук із 1941 р., у Ніжині – із 1950 р.). Цей навчальний рік в історії кафедри української мови має ще один особливий компартійний маркер боротьби держави з так званим націоналізмом у науці: партійні органи запроваджують стено-графування лекцій викладачів та організацію зовнішніх упереджених рецензій на них. На початку 50-х рр. розпочали роботу І. В. Сенчук, із 1952 р. викладач, ст. викладач, кандидат філологічних наук (із 1962), завідувач кафедри (1964); О.П. Лахно (1953-1956 рр. – ст. викладач кафедри). 

 

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 кінця 50-х – 90-х рр. ХХ ст.

У травні 1959 р. в. о. завідувачем кафедри української мови став Д.Д. Герасименко, а з вересня 1959 р.– А.Д. Батурський. Склад кафедри був таким: Ф.Я. Середа, І.В. Сенчук, Д.Д. Герасименко, М.Г. Кишенько. Із серпня 1961 р.  членами кафедри також стали О.Д. Неділько та Л.Ф. Ялова. 1962 р. до НДПІ вже вдруге  – разом із коротким довоєнним періодом – прийшов на кафедру української мови доцент І. К. Чапля. Із грудня 1962 р. він виконувач обов’язків завідувача кафедри української мови. У цей час І.К. Чапля активно працював над завершенням докторської дисертації (1963).

1964 р. обов’язки завідувача кафедри виконував І.В.  Сенчук (1952-1972 рр. – викладач,  кандидат філологічних наук із 1962 р. Із серпня 1964 склад кафедри поповнився двома кандидатами філологічних наук – А.В. Майбородою та Л.І. Коломієць.  А.В. Майборода працював у Ніжинській вищій школі протягом 1964-1991 рр. на посаді доцента кафедри української мови, очолював кафедру в 1964-1970, 1973-1975 рр. Основні напрямки його наукових досліджень – старослов’янська мова, історична граматика, порівняльна граматика української та російської мов. Він автор посібника «Старослов’янська мова» (1975).

Л.І. Коломієць – доктор філологічних наук (із 1978). Протягом 1964-1994 рр. працювала в Ніжинській вищій школі на посадах доцента (із 1964), професора (1981-1994) кафедри української мови.  Основні напрямки наукових досліджень – граматика сучасної української мови, історична та описова фразеологія, історія української мови. 1968 р. Д.Д.  Герасименко захистив кандидатську дисертацію. 1969 р.  кандидатську дисертацію захистила О.Д. Неділько, яка працювала на посадах асистента (1961-1969), ст. викладача (1969-1970), доцента (1970-1998) кафедри української мови, далі вона очолювала кафедру (1972-1973; 1976-1978 рр). У 1971 р. під керівництвом І.К.  Чаплі заплановано кафедральний проект – укладання «Словника мови творів Л. Глібова» (не завершений). Протягом 1971-90-х рр. кафедра укр. мови поповнюється новими фахівцями, багато з яких протягом наступних десятиріч вестимуть плідну наукову та навчально-методичну роботу в стінах Ніжинського вишу: М.А. Ілляшенко (1943 р.н.) працювала в НДПІ з 1971 на посадах асистента (1971-1978), ст. викладача (із 1978) кафедри української мови. Основні напрямки наукових досліджень – проблеми граматики та стилістики сучасної української літературної мови.

Ф.С.  Арват (1928-1999) – кандидат філологічних наук (із 1968), доцент (із 1971), працював у НДПІ з 1976 року на посадах проректора з навчальної роботи (1976-1978), ректора (1978-1995) та погодинно на кафедрі укр. мови протягом усього періоду. Академік-засновник, дійсний член,  Національної академії педагогічних наук України (із 1992), радник ректора (1995-1999). Основні напрямки наукових досліджень – проблеми перекладознавства, зіставного вивчення української та російської мовних систем.

А.К.  Мойсієнко (1948 р. н.) протягом 1976-1979 рр. працював на посаді асистента кафедри української мови НДПІ. Нині доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка, автор монографій та підручників із української мови, відомий український поет і перекладач. О.Г. Ковальчук  (1947 р.н.) протягом 1972-1978 рр. працював на посаді асистента, далі доцента кафедри української мови НДПІ, нині професор, доктор філологічних наук, багаторічний завідувач кафедри української літератури. Основні напрямки наукової діяльності – дослідження ідіостилю письменників.

В.М. Пащенко (Сірик) (1954 р.н.) працювала на посадах викладача (1980-1983), асистента (1983-1988), старшого викладача (із 1988) кафедри української мови. Основні напрямки наукових досліджень – українська діалектологія, стилістика сучасної української літературної мови.

М.М. Веркалець (1936-2009 рр.) – доктор філологічних наук, професор, працював викладачем (1982-1989), завідувач (1983-1984) кафедри української мови НДПУ ім. М. В. Гоголя. Основні напрямки наукової діяльності – історія мови, літературознавство, релігієзнавство, проблематика ЗМІ.

Г.М. Чирва 1940 р.н., кандидат філолічних наук із 1977, працював на посаді доцента (1984-2000), завідувача кафедри української мови (1985-1987), декана філологічного факультету НДПІ (1987-1988). Основні напрямки наукових досліджень – проблеми синтаксису та стилістики сучасної української літературної мови.

На зламі 80-х, у 90-х та на початку ХХІ ст. свою наукову та навчально-методичну діяльність на кафедрі розпочинають Н.І. Бойко, С.П. Лукач, В.М. Бойко (Максимова), Л.Б. Давиденко (Бойко), Г.М. Вакуленко (Шелемеха),  В.М. Пугач, В.Ю. Гальчук, Н.М. Пасік , В.М. Бережняк, Т.В. Жук, А.І. Бондаренко, С.В. Зінченко, В.М. Топтун, С.П. Шевченко (Обийкіна), А.М. Кайдаш (Василенко), В.Г. Коваленко, Н.І. Клипа, О.В. Банзерук.

 

Випуск студентів лінгвістичного відділу НІНО 1931 р. та викладачі кафедри української мови М. Є. Ладухін,  Г. О. Костенецький, Є. О. Ненадкевич, І. Я. Павловський

На фото (зліва направо): -  І. В. Сенчук, А. В. Майборода, Л. І. Коломієць, М. Г. Кишенько, Д. Д. Герасименко, В. Я. Батюта, І. К. Чапля, О. Д  Неділько.

На фото (зліва направо) у верхньому ряду - С. П. Лукач, Г. М. Вакуленко (Шелемеха), М. А. Ілляшенко; у нижньому ряду – Т. В. Жук, О. Д. Неділько, Н. І. Бойко, В. М. Пащенко (Сірик).

Склад кафедри української мови з учителями міста (1989) 

 

Члени кафедри української мови після спільного засідання з членами кафедри української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (перший ряд: у центрі академік А.П.Грищенко, праворуч – декан філологічного факультету професор Самойленко Г.В.) (1998)

Дорогою науки, мудрості й добра… 

Академік Ф. С. Арват

Проблемою номер один для Ф.С. Арвата була якість підготовки вчителя, який органічно поєднує досягнення сучасної науки з педагогічною майстерністю, любов до своїх учнів з безкомпромісним ставленням до будь-яких порушень норм загальнолюдської моралі.

«Освіта – фундамент суспільства, між освітою і економікою – прямий зв’язок.» Якщо ми хочемо, щоб наше суспільство розвивалось за принципом демократії, гуманізації, гласності, то повинні зрозуміти – це можливо тільки через людину, її рівень освіти і культури».

Федір Арват

АРВАТ Федір Степанович

(18 квітня 1928 р.-2 листопада 1999 р.) 

професор, дійсний член-засновник Академії педагогічних наук України, заслужений працівник народної освіти України, лауреат ордена Трудового Червоного Прапора, лауреат ордена Дружби народів

ОСНОВНІ ПРАЦІ Ф. С. АРВАТА

  • К вопросу о переводе позмы Н. В. Гоголя «Мертвые души» на украинский язык. // Ученые записки Черновицкого университета. Серия филологических наук. Т. 43, Вип. 12. – Черновцы, 1961.
  • З історії українського перекладу II половини XIX ст.: М. Старицький як перекладач. // Матеріали XIX науковоїсесії. Секція філологічних наук. — Чернівці: Чернівецький ун-т, 1963.
  • Синтаксичні питання перекладу: на матеріалі перекладу «Мертвих душ» М. В. Гоголя Іваном Франком. // Тези доповідей XIX наукової сесії. Секція філологічних наук. — Чернівці: Чернівецький ун-т, 1965.
  • Максим Рильський — теоретик перекладу. // Питання літературознавства і мовознавства. Тези доповідей та повідомлень. Республіканська наукова конференція. — Харків: Харківський ун-т, 1967.
  • Перші переклади творів М. В. Гоголя на українську мову // Література та культура Полісся. Вип. 3: М. В. Гоголь — випускник Ніжинської гімназії вищих наук та його творчість. – Ніжин: НДПІ, 1992. — С. 138-149.
  • Специфика преподавания русского языка в школах с молдавским языком обучения // Совершенствование теории и практики обучения русскому языку в школе. — Киев: АН УССР, 1978.
  • Вуз особого назначения: Высшая школа: Время перемен // Правда Украины — 1987 — 4 января.
  • Ніжинський педагогічний інститут і перебудова // Література і культура Полісся. Вип. І. — Ніжин: НДПІ, 1990.– С. 212-215.

 

 

 

 

  Основні дати життя та діяльності академіка Федора Степановича Арвата

18 квітня 1928 р.

Народився в селі Олександрівка, нині Ширяївського району Одеської області.

1947 р.

Закінчив школу і вступив на філологічний факультет Одеського університету.

1952 р. 

Закінчив філологічний факультет Одеського університету, здобув фах учителя української мови та літератури.

1952 - 1953 рр. 

Учитель середньої школи в селі Старі Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області.

1953 - 1956 рр.   

Аспірант Одеського університету. 

1956 - 1961 рр. 

Методист, завідувач відділу Чернівецького інституту удосконалення кваліфікації вчителів.

1961-1975  рр.   

Викладач, доцент кафедри української мови Чернівецького університету.

19 квітня 1968 р.  

Захистив кандидатську дисертацію на тему “Іван Франко як перекладач”.

12 липня 1968 р.

Отримав диплом кандидата філологічних наук. 

27 червня 1969 р.

Переведений на посаду доцента кафедри української мови. 

1968 - 1976 рр.  

Декан філологічного факультету Чернівецького державного  університету.

1976 - 1977 рр.

Проректор із навчальної роботи Ніжинського педагогічного інститутуімені Миколи Гоголя.

1978 - 1995 рр.

Ректор Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя.

1992 р.

Постановою Кабінету Міністрів Українипрофесора Арвата Ф.С. було затверджено дійсним членом засновником Академії педагогічних наук України.

1996 - 1999 рр. 

Радникректора Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя.

1999 р.

Указом Президента України Леоніда Кучми за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, впровадження сучасних методів навчання і виховання молоді академіку Арвату Ф. С. було присвоєно звання «Заслужений працівник народної освіти України».

Федора Степановича Арвата було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора та орденом Дружби народів.

2 листопада 1999 р.

Федір Степанович Арват помер. Похований на Троїцькому кладовищі м. Ніжина. 

Українська мова повністю може забезпечувати комунікативні потреби сучасного суспільства і за своїми виражальними можливостями (номінативними, формально-граматичними і стилістично-експресивними) не поступається перед жодною іншою слов’янською мовою, до яких фальсифікацій не вдавалися б давні й сьогочасні автори шовіністичної орієнтації, називаючи її діалектом то російської, то польської мови, у такий спосіб позбавляючи її місця на карті лінгвістичної Славії…

Арнольд Грищенко

 

 

Основні дати життя та діяльності академіка Арнольда Панасовича Грищенка

23 вересня 1936 р.

Народився в селі Мутичеві Ріпкинського району Чернігівської області. 

1944–1948 рр.

Учень Мутичівської початкової школи. 

1948–1951 рр.

Учень Красківської семирічної школи. 

1952–1954 рр.

Учень Ріпкинської середньої школи. 

1954–1958 рр.

Студент відділення української мови й літератури історико-філологічного факультету Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя.

1958–1959 рр.

Викладач німецької мови 5-10 класів Удайцівської середньої школи Прилуцького району Чернігівської області.

1959–1960 рр.

Директор Гучинської восьмирічної школи Ріпкинського району Чернігівської області.

1960 р.

Асистент кафедри української мови Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя.

1960–1963 рр.

Аспірант Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР. 

1963–1968 рр.

Молодший науковий співробітник відділу теорії української мови і структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР.

1965 р.

Захистив кандидатську дисертацію на тему «Структура складносурядного речення в українській мові».

1968–1981 рр.

Старший науковий співробітник відділу теорії української мови Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР.

1979 р.

Захистив докторську дисертацію на тему «Історія становлення словозміни і словотвору прикметника в українській мові». 

1981–2006 рр.

Завідувач кафедри української мови Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова).

1985 р.

Лауреат премії імені І. Франка Національної академії наук України. 

1987 р.

Присвоєне вчене звання професора. 

1990–2006 рр.

Професор кафедри української мови Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя (за сумісництвом)

1992–2004 рр.

Голова спеціалізованої вченої ради в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова.

1995 р.

Заслужений діяч науки і техніки України (за заслуги в підготовці висококваліфікованих педагогічних кадрів, розвитку наукових досліджень). 

1995 р.

Обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України. 

1999 р.

Обраний дійсним членом Академії наук вищої школи України. 

1999 р.

Обраний дійсним членом Академії педагогічних наук України. 

17 грудня 2006 р.

Видатний мовознавець передчасно відійшов у вічність, назавжди залишившись у пам’яті рідних, колег та учнів неперевершеним зразком високого професіоналізму, справжньої інтелігентності, виняткової скромності, людяності, порядності, щирості й шляхетності.

Похований у м. Києві на міському кладовищі «Берківці».

Google Академія

Науковий ступінь та вчене звання:

кандидат філологічних наук, доцент

korneeva.lyudmila@gmail.com

Науковий ступінь та вчене звання:

Кандидат філософських наук, доцент. Після закінчення аспірантури (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, науковий керівник – доктор філософських наук, професор Л. Т. Левчук) у 1998 році захистила дисертацію «Абстракціонізм як об’єкт естетичного аналізу» та отримала науковий ступінь кандидата філософських наук зі спеціальності «Естетика». У 2001 році присвоєне вчене звання доцента. У 2006 – 2009 роках перебувала у докторантурі Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова (дисертаційна тема: Демаркація та взаємодія естетичного й художнього в буттєвості людини).

Google Академія

Науковий ступінь та вчене звання:

доктор філологічних наук (1988), професор.

Функціонує кафедра з 1820 року під назвою «російської словесності,  піїтики та риторики» в Гімназії вищих наук кн. Безбродька та Фізико-математичному ліцеї. Першим її професором був П.І. Нікольський. У Юридичному ліцеї кн. Безбородька кафедру російської словесності займали професори М.А. Тулов, А.І. Лінніченко та О.М. Білобров, які читали курси російської словесності, історії зарубіжної літератури, теорію поезії, піїтику та риторику. В Історико-філологічному інституті кн. Безбородька на  кафедрі російської словесності працювали академіки М.О. Лавровський, П.В. Нікітін, М.Н. Сперанський, члени-кор. АН Р.Ф. Брандт, А.С. Будилович, Г.А. Ільїнський, В.І. Рєзанов, професори Н.І. Соколов, І.І. Іванов, В.В. Качановський, К.Ф. Радченко, Є.В. Петухов та інші, які займалися вивченням фольклору, української та російської драми, творчості М. Гоголя, І. Тургенєва, Л. Толстого, українсько-російських зв'язків, західнослов’янської культури  та літератур тощо. Вони заснували тут нові наукові напрямки: лінгвістична палеонтологія слов’ян (А.С. Будилович), слов’янська акцентологія (Р.Ф. Брандт), праслов’янська мова та її граматика (Г.А. Ільїнський), міжслов’янські взаємини (М.Н. Сперанський), джерельні основи української драми (В.І. Рєзанов). Члени кафедри входили до Історико-філологічного товариства інституту, яке було засноване у 1894 р. Свої праці вони друкували в наукових збірниках «Известия Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине» (1876-1919), «Вестник славянства» (1888-1890) та  «Сборник Историко-филологического общества при институте кн. Безбородко в Нежине».  Вчені підтримували зв'язки з багатьма європейськими університетами. Професори кафедри вели підготовку викладачів російської мови та словесності, а також класичних мов для гімназій. Серед випускників академіки Ю.Ф. Карський, М.С. Державін, члени-кор. В.І. Рєзанов, І.М. Кириченко, професори В.В. Данилов, Р.М. Волков, П.К. Волинський, А.П. Рябов, М.М. Піотухович та інші.

В Науково-педагогічному інституті (1920-1921),  Народної освіти (1921-1930), Інституті соціального виховання (1930-1933), а потім у Педагогічному інституті (1933-1998, з 1939 р. - ім. М. Гоголя) на кафедрі російської літератури працювали професори В.І. Рєзанов, О.С. Грузинський, М.К. Волинський та інші.

У 1922-23 рр. під керівництво проф. В.І. Рєзанова був організований науковий семінар з російської літератури, метою якого була підготовка кадрів для вишів. На початку 1924-25 навчального року семінар було перетворено в науково-дослідну кафедру історії культури і мови, яка складалася з 5 основних секцій. Серед них: української мови та літератури — керівник — проф. Є.А. Рихлик, загальної і російської літератури — керівник член-кор. АН, проф. В.І. Рєзанов та античної культури — керівник — проф. І.Г. Турцевич, а згодом — О.І. Покровський.  Ця ж кафедра здійснювала також підготовку студентів з фаху «російська та зарубіжна література». Серед випускників-філологів доктори філологічних наук, професори О.Л. Германович, У.Р. Фохт, В.С. Ващенко, О.С. Пулинець, Т.Ф. Бугайко та інші.

Після Другої світової війни функціонувала кафедра російської та зарубіжної літератури, яку очолювали доцент Г.П. Васильковський та професори О.Т. Бузинний, Й.М. Куриленко. На кафедрі працювали проф. П.П. Плисецький, доценти В.І. Тищенко, М.С. Чубач, О.І. Панфьоров, Л.В. Полонський, М.В. Красильник, Д.С. Наливайко, В.М. Архангельський, Є.М. Михальський, В.Ю. Нечай-Гумен, Ю.А. Савченко та інші.

В 70-90-х роках кафедру очолювали доцент А.Б. Живоглядов (1970-1974), професори Г.В. Самойленко (1974-1988), П.В. Михед (1988-2003). На кафедрі працювали професори Т.П. Маєвська, З.В. Кирилюк, доценти О.М. Євстаф'єва, О.В. Плаушевська, А.М. Гулак, Ф.Т. Євсєєв, Л.І. Малахатько, Т.В. Михед, А.Л. Молчанов, Н.М. Жаркевич, М.О. Христенко, Ю.М. Хоменко, ст.викл. Л.С. Лушник, викладачі В.І. Тесля, Ю.В. Якубіна та інші.

Члени кафедри займались крім викладацької роботи, також вивченням наукових проблем, пов’язаних з російською та зарубіжною літературою, методикою їх викладання. У 1979 р. після проведення Всесоюзної наукової конференції, присвяченої 170-літтю від дня народження М. Гоголя, організованої проф. Г.В. Самойленком, подальша наукова робота багатьох членів колективу була направлена на вивчення творчості видатного письменника. Були видані наукові збірники, монографії та навчальні посібники, проведені нові конференції, запрошені вчені із Києва, Ленінграда, Москви для читання спецкурсів, пов’язаних з життєвою та творчою долею М. Гоголя.

У 1990 р. у зв’язку зі створенням проф. Г.В. Самойленком, на той час деканом нового історико-філологічного факультету нової кафедри – історії культури, літератури та народознавства і переходом на неї проф. Г.В. Самойленка (зав. кафедри), доцентів Євстаф’євої О.М. Плаушевської О.В., Гулак А.М., Євсєєва Ф.Т., Малахатько Л.І., Никоненка П.М., Хоменка Ю.І., ст. викл. Кобернюка П.М., їх наукова робота була зосереджена на вивченні регіональної культури Полісся та радянській літературі. При кафедрі була відкрита аспірантура з теорії та історії культури, заснований 1990 р. «Центр регіонального вивчення культури Полісся», науковий збірник «Література та культура Полісся» (у 2020 р. вийшов 100-й випуск), функціонували три театри: український (кер. ст. викл. Кобернюк П.М. та актриса Ніжинського драматичного театру ім. М. Коцюбинського Т.В. Коршикова), російський (кер. доц. Євстаф’єва О.М.), зарубіжний (кер. ст. викл. Матюхова-Савченко Г.А.). Для читання культурологічних та народознавчих предметів запрошувалися відомі дослідники кіно та театру, на той час молодий, а згодом секретар Спілки кінематографістів України Тримбач С.В., ст.н. співробітник, нині професор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського Веселовська Г.І., проф. Даниленко В.М. з Інституту історії НАН України. Проводилися з фольклору виїзні експедиції в райони Північного Полісся. Опубліковані були праці Ф.Т. Євсєєва, А.М. Гулак, С.Б. Пономаревського, налагоджений зв'язок з проф. Іллею Володимировичем Толстим (МГУ), який зі своїми студентами досліджував Поліський регіональний регіон. Видані монографії проф. Самойленка Г.В. «Марія Заньковецька і театральне життя Ніжина» (1994),»Нариси культури Ніжина: у 5 частинах» (1995-1998), «Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського» (1996), «Краєзнавство культурно мистецьке» (2001), «Літературне життя Чернігівщини ХІІ-ХХ ст.» (2003), «Михайло Глінка і Україна» (2000) та інші.

Аспіранти кафедри Дорохіна Л.О., Самойленко С.Г., Пономаревська О.І., Будзар М.М., Лисенко О.В. захистили кандидатські дисертації.

На кафедрі російської і зарубіжної літератури залишилися працювати доценти П.В. Михед (зав. кафедри), професори Кирилюк З.В., Маєвська Т.П.), доценти Жаркевич Н.М., Михальський Є.М., Михед Т.В., ст. викл. Лушник Л.С., викладачі Матюхова-Савченко Г.А., Тесля В.І., Якубіна Ю.В. Протягом 1990-2003 р. члени кафедри російської і зарубіжної літератури перейменованої на кафедру світової літератури, продовжували займатися різними літературними проблемами, зокрема і гоголівськими. Зав. кафедри П.В. Михед захистив докторську дисертацію «Творчість Миколи Гоголя в контексті літературної культури бароко» (2003), була складена «Летопись жизни и творчества Н.В. Гоголя нежинского периода (1820-1828) доц. Жаркевич Н.М., проф. З.В. Кирилюк, ст. викл. Ю.В. Якубіною (2002) та здійснені інші видання.

У 2003 р. обидві кафедри були об’єднані. На ній залишився проф. Самойленко Г.В. (зав. кафедри), доценти Драчук Л.І., Ісаєнко К.П., Жаркевич Н.М., Корнєєва Л.Л., Киричок Г.А.,  Михед Т.В., Остапенко Л.М., Пономаревський С.Б., Чоботько О.В., ст. викл. Лушник Л.С., Тесля В.І., Якубіна Ю.В., асистент Пономаревська О.І.

Члени кафедри забезпечували читання курсів з російської та зарубіжної літератури, вступу до літературознавства, теорії літератури, а також історії української культури, культурології, історії кіно, театру, образотворчого мистецтва, музики, літературно-мистецького краєзнавства тощо. Були підготовлені відповідні методичні посібники: хрестоматія з античної літератури (Михед Т.В., Якубіна Ю.В.), «Українська та зарубіжна культура» (Хоменко Ю.М., 2005), «Український театр від джерел і до сьогодення» (Хоменко Ю.М., 2002), «Сучасний російський літературний процес та його актуальні проблеми» (Самойленко Г.В., 2018), «Зарубіжна література ХІХ ст.» (Якубіна Ю.В., 2015), «Зарубіжна література ХІХ ст. Романтизм та Реалізм. Курс лекцій» (Жаркевич Н.М., 2014, 2015), «Російська література ХІХ ст. Курс лекцій» (Жаркевич Н.М., 2004, 2010). Доц. Остапенко Л.М. підготувала посібники: «Історія зарубіжної літератури. Біблія. Середні віки. Відродження» (2016), «Зарубіжна література ХХ ст.» (2017), «Сучасна зарубіжна література» (2017), «Актуальні проблеми сучасної зарубіжної літератури» (2019).

Досліджувалися на кафедрі два основні наукові  напрямки: перший «Російська та зарубіжна література: контексти та інтерпретація творчості письменників та історико-літературного процесу». Були захищені докторська дисертація доц. Михед Т.В. «Пуританський дискурс в літературі американського романтизму» (2007) та кандидатські дисертації: Ісаєнко К.П. «Микола Гоголь і Пантелеймон Куліш: проблема типології художньої свідомості» (2004), ст. викл. Якубіна Ю.В. «Проблема формування творчої особистості Миколи Гоголя і дискурс Гімназії вищих наук у художній спадщині» (2011).

Продовжувала функціонувати аспірантура з 10.01.02 – російської літератури. Її аспіранти захистили дисертації: Бараненкова Н.А. «Форми і функції театральності в системі прози Миколи Гоголя (на матеріалі «Вечорів на хуторі біля Диканьки», Прохоренко Є.Є. «Творчість Миколи Гоголя в українській літературно-критичній і художній свідомості 20-30-х років ХХ ст.», Стребкова І.О. «Проблеми порівняльного аналізу стилю  Тодося Осьмачки і Миколи Гоголя: типологічний і індивідуальний вимір».

Члени кафедри останніми роками зосередили увагу на вивченні життя і творчості М. В. Гоголя. У зв'язку з підготовкою до 200-літття від дня народження письменника проф. Г. В. Самойленко підготував і видав наукові праці:  «Николай Гоголь и Нежин» (2008), «Музей Н. Гоголя в Нежине» (2008), «Творча спадщина М. Гоголя на перетині епох» (2009), «Гоголь в ХХ веке. Европа. Средняя Азия. Закавказье. Тематико-библиографический указатель» (2009), «Святкування 200-літнього ювілею М. Гоголя в Ніжині» (2009), «Хроника написания второго тома «Мертвых душ» (2012), «Нежинский список второго тома «Мертвых душ» (2012) (праця відзначена державною літературно-мистецькою премією ім. М. Гоголя (2013)), «Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах» (2018) (міжнародна літературна премія ім. М. Гоголя «Тріумф» (2019)), «Микола Гоголь і Україна. Енциклопедія» (2020).

Доцент Н.М. Жаркевич видала збірник праць під назвою «О Гоголе (Н.В. Гоголь  глазами ХХ века)», доц. Н.М. Жаркевич, доц. Ю.В. Якубіна перевидали «Летопись жизни и творчества Н.В. Гоголя: нежинский период (1820-1828)». Крім цього було підготовлено в 2009 році 4 тематичні гоголівські збірники «Літератури та культури Полісся».

Члени секції російської мови досліджували мову та стиль творів М. Гоголя, зокрема, повістей із «Вечорів на хуторі біля Диканьки», про які були опубліковані цикл статей та монографій «Повість Гоголя «Страшна помста»: лінгвостилістичний аспект» (2018). Узагальнюючою роботою по цій проблематиці стала колективна монографія «Вечера на хуторе близ Диканьки Н.В. Гоголя: лингвистический аспект», упорядники Н.О. Бондар, О.М. Петрик, В.О. Сидоренко (2020).

Друга наукова проблема, яку досліджували члени кафедри, 26.00.01 «Регіональні особливості розвитку культури Полісся». До основних напрацювань цієї тематики слід віднести монографії проф. Самойленка Г.В.: «Культура Чернігівщини ХІ - перш. пол. ХVІІ ст.» (2004, співавтор О.Г. Самойленко), «Марія Заньковецька і Поліський край» (2004), «Ніжинська вища школа: сторінки історії» (2005, співавтор О.Г. Самойленко), «Розвиток культури на Північному Лівобережжі України у др. пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2007, співавтор С.Г. Самойленко), «Леонід Глібов у колі сучасників» (2011), «Культурне життя в Ніжині у ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2012, співавтор С.Г. Самойленко), «Тарас Шевченко і Ніжинська вища школа» (2013), «Ніжинська вища школа у спогадах студентів та викладачів» у 2-х т. (2015, співавтор О.Г. Самойленко), «Розвиток художньої культури на Чернігівщині в ХІХ - поч. ХХ ст.» (2015, праця відзначена літературно-мистецькою премією ім. Л. Глібова в 2016 р.), «Пилип Морачевський і Ніжин» (2017), «Поляки в Ніжині та їх роль у розвитку культури міста (ХУІІ-ХХІ ст.)» (2019, співавтор О.Г. Самойленко), «Ніжинська вища школа в життєвих та творчих долях її випускників у 2-х томах: т. 1 (1820-1920), т. 2 (1920-2020) (2020, співавтор О.Г. Самойленко) та інші, а також підручник «Краєзнавство культурно-мистецьке та літературне» (2001, 2016).

Окремі проблеми розвитку культури висвітлюють в своїх працях доцент Л. Л. Корнєєва, яка підготувала підручник «Культурологія» (2005) для студентів вищої школи та цикл статей доц. Л.І. Драчук про розвиток театру на Чернігівщині.

Вивченням регіональної культури займалися також аспіранти кафедри зі спеціальності 26.00.01 «теорія та історія культури»: Дорохіна Л.О. «Богослужебний спів в музичній культурі Чернігівщини на початку ХХ століття» (2002), Самойленко С.Г. Культурне життя в Ніжині в добу Гетьманщини» (2010); Будзар М.М. «Дворянська садиба ХІХ ст.: типологія та еволюція форм культурного життя (на матеріалі Чернігівщини і Полтавщини)», Пономаревська О.І. «Народний живопис Полісся ХІХ ст.»; Лисенко О.В. «Творчість художника Миколи Ге в контексті української духовної культури» (2016), а також інші, які не вийшли ще на захист.

У листопаді 2016 р. відбулося об’єднання кафедр світової літератури та історії культури і російської мови та перекладу, в результаті чого кафедра отримала назву «Слов’янської філології, компаративістики та перекладу», яку очолив проф. Самойленко Г.В.

Кафедра забезпечує викладання російської літератури, зарубіжної літератури, актуальних проблем їх розвитку на сучасному етапі, теоретичних літературознавчих дисциплін та спецкурсів, а також мовознавчих та перекладацьких дисциплін у студентів бакалаврату та магістратури спеціальностей 014 Середня освіта (Мова і література (російська)), (Англійська, німецька мова) та , 035 Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно). 

На кафедрі продовжує функціонувати аспірантура з філології (порівняльне літературознавство) та культурології, а також Центр регіонального вивчення культури Полісся, виходити збірник «Література та культура Полісся», який входить до міжнародної системи Index Copernicus (з 2018 р.), проходити щорічний Всеукраїнський конкурс учнівських та студентських творчих робіт імені Миколи Гоголя, наукові Гоголівські конференції (через кожні 2 роки) та присвячені проблемам регіонального вивчення культури. З 2020 р. на кафедрі діють курси підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури (постанова Кваліфікаційної комісії МОН України).

На сучасному етапі члени кафедри продовжують працювати над науковою проблемою «Спадщина Миколи Гоголя: сучасне прочитання та сприйняття». Науковий керівник – к.філол.н. доц. Остапенко Л.М. Виконавці: к.філол.н., доценти Корнєєва Л.Л., Якубіна Ю.В, Бондар Н.О., Сидоренко В.О.; в.о. доц. Петрик О.М.

та «Центр регіонального вивчення культури Полісся» Науковий керівник - д.філол.н., проф. Самойленко Г.В. Виконавці: к.філол.н., доценти Бондар Н.О., Якубіна Ю.В., Клипа Н.І.

Кафедра слов’янської філології, компаративістики та перекладу підтримує творчі зв’язки з науковими колективами Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України проф. Михедом П.В., який очолює в інституті відділ слов'янських літератур, а в університеті – Гоголезнавчий центр; Інститутом історії  НАН України  проф. Даниленком В.М., який є членом редакційної колегії збірника «Література та культура Полісся», серія «Історичні науки»; Інститутом філології Національного університету ім. Т. Шевченка, зокрема з кафедрою історії російської літератури (зав. кафедрою проф. Мережинська А.І.), а також професорами Михед Т.В., які є членами редакційної колегії збірника «Література та культура Полісся», серія «Філологічні науки»; Національним педуніверситетом ім. М. Драгоманова - з кафедрою методики викладання російської  мови та зарубіжної літератури (зав. кафедри проф. Ісаєва О.О.); з Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського, в якому працюють керівники аспірантів і де проходять захисти їх дисертацій зі спеціальності 26.00.01 – „теорія та історія культури”, з кафедрою світової літератури Івано-Франківського університету (доц. Козлик І.В.) та Черкаського університету (проф. Киченко О.С.) та ін.

Кафедра підтримує зв’язки зі спорідненими кафедрами Харківського, Полтавського педуніверситетів, Таврійського національного університету, Херсонського університету та ін. через участь у конференціях, рецензуванні авторефератів і дисертацій, участі у засіданнях спеціалізованих рад по захисту кандидатських дисертацій та особистому спілкуванні.

Кафедра співпрацює з Інститутом енциклопедичних досліджень, наслідком цієї співпраці є понад 80 публікації проф. Самойленка Г.В. статей в «Енциклопедії сучасної України», а доц. Корнєєва Л.Л. з «Великою українською енциклопедією», з Управлінням у справах преси та інформації Чернігівської держадміністрації, наслідком якої є презентація книжок на обласному та республіканському рівнях. Бібліотекою ім. В. Вернадського НАН України та Чернігівськими бібліотеками ім. В. Короленка та М. Коцюбинського, бібліографічним відділом у зв’язку з виданням наукового збірника «Література та культура Полісся» та презентацією нових наукових видань кафедри.

Кафедра продовжує підтримувати міжнародні зв’язки з науково-дослідними та навчальними установами Білорусі, Польщі, Німеччини, Грузії, Греції шляхом спільного проведення наукових конференцій, вивчення творчості М. Гоголя та культури Полісся.

Міжнародні зв’язки підтримують проф. Самойленко Г.В., доценти Якубіна Ю.В., Корнєєва Л.Л., Остапенко Л.М., Бондар Н.О., Клипа Н.І., Петрик О.М., Сидоренко В.О.

Кафедра підтримує творчі зв’язки з Білорусією шляхом участі в конференціях, які проходять у Ніжинському, Гомельському і Мозирському університетах (доц. Клипа Н.І., Л.Л. Корнєєва) і публікують свої статті у збірниках цих вишів. Проф. Г.В. Самойленко опублікував статті про зв’язки основоположника білоруської реалістичної літератури Ф. Богушевича з Чернігівщиною (журнал «Полымя», 2016, № 8) та архівні документи про письменника.

Г.В. Самойленко підтримує також зв’язки з Польщею через Ніжинське товариство «Астер». Було опубліковано понад 15 статей у зб. «Поляки в Ніжині» про діячів культури польського походження та монографію «Поляки в Ніжині та їх роль у розвитку культури міста (ХУІІ-ХХІ ст.)» (2019) (у співавторстві з О.Г. Самойленком), а доц. Л.Л. Корнєєва виступила співавтором монографії, яка була видана у Польщі 2019 р.

Члени кафедри проф. Г.В. Самойленко, доц. Якубіна Ю.В., доц. Л.Л. Корнєєва підтримують зв’язки з Німецько-українським науковим об’єднанням ім. проф. Ю. Бойка-Блохіна шляхом проведення спільних конференцій у Ніжині, Переяславі-Хмельницькому та Мюнхені, публікацій статей та матеріалів як представників німецького об’єднання у ніжинському збірнику «Література та культура Полісся», так і ніжинців у німецьких виданнях.

Проф. Г.В. Самойленко, доц. В.О. Сидоренко підтримують зв’язки зі спільнотою Греції через Ніжинське міське товариство греків імені братів Зосимів та інші організації, беруть участь у проведенні конференцій, публікації статей. Так проф. Г.В. Самойленко опублікував статтю у щорічному українсько-грецькому альманасі «Вісник-АГГЕЛІАФОРОƩ – 2018»  Асоціації української  діаспори в Греції «Українсько-Грецька Думка», а також у збірниках «Греки в Ніжині» та «Грецька громада Ніжина: історія та сучасність» (2017) в газеті. В останніх виданнях були опубліковані статті доц. В.О. Сидоренко.

Сторінка 3 з 4

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-22

Приймальна комісія: (04631) 7-80-70

Приймальна комісія: +380977973948

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонний довідник

Партнери

     

    

сайт Національного Еразмус-офісу uarenet  

Google Analytics Alternative