Підрозділи
Факультети (2596)
До конференції долучилися українські науковці та з ближнього зарубіжжя, зокрема з Білорусі, Польщі, Росії та Америки.
15 листопада 2018 року для Ніжина, як одного з центрів дослідження Європейської інтеграції в Україні. Близько 100 науковців зібралось у стінах Ніжинського університету ім. М. Гоголя на III Міжнародну наукову конференцію для студентів та молодих науковців "Європейська інтеграція: історичний досвід та політичні перспективи".
16-17 листопада 2017 р. у стінах Ніжинського державного університету відбулась ІІ Міжнародна науково-практична конференція для студентів та молодих науковців "Європейська інтеграція: історичний досвід та політичні перспективи". Її проведення стало результатом продовження ефективної співпраці Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Виконавчого комітету Ніжинської міської ради та Педагогічного університету в Кракові.
15- 16 жовтня 2020 року в стінах Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя було проведено Міжнародну наукову конференцію “Ніжинська вища школа у вітчизняному та міжнародному освітянському, науковому і культурно-мистецькому вимірі (1820–2020 рр.)”
Конференція відбулась спільно з Педагогічним університетом у Кракові (Польща), Німецько-українським об’єднанням імені професора Ю. Бойка-Блохина (Німеччина, Мюнхен), Гомельським національним університетом ім. Ф. Скорина (Білорусь), Талавським державним університетом імені Я. Гогебашвілі (Грузія), Асоціацією української діаспори в Греції (Атени).
8 жовтня 2020 р. розпочала свою роботу V Міжнародна конференція для студентів та молодих науковців "Європейська інтеграція: історичний досвід та політичні перспективи", організована Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя та Педагогічним університетом у Кракові. Конференція об’єднала українську та польську молодь довколо питань євроінтеграції.
18- 19 квітня 2019 року в стінах Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя було проведено Міжнародну наукову конференцію «Версальська геополітична епоха: становлення, еволюція, наслідки».
Матеуш Камьонка
Доктор політології, спеціалізується на питаннях пострадянського простору, українсько-польських відносинах, діяльності неурядових молодіжних організаціях Польщі та України. У 2020 році захистив докторську дисертацію в Краківському педагогічному університеті імені Комісії Едукаційної Народової.
Проходив наукове стажування в Німеччині, Словаччині, Албанії, Угорщині та Україні. З 2017 р. співпрацює з кафедрою всесвітньої історії та міжнародних відносин Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Співорганізатор Міжнародних українсько-польських літніх шкіл, студентів та аспірантів Ніжинського та Краківського університетів.
Автор численних публікацій присвячених соціально-економічним та політичним питанням країн пострадянського простору, діяльності неурядових організацій.
Гладилін Владислав Миколайович (11. 08. 1935, м. Слов'янськ Сталін., нині Донец. обл. – 15. 09. 2015, Київ) – археолог. Д-р істор. н. (1989). Закін. Київ. ун-т (1959). Відтоді працював у Ін-ті археології НАНУ (Київ): 1973–96 – зав. Археол. музею; 1996–2000 – пров. н. с. Від 2000 – на пенсії. У 60-х рр. проводив дослідження у Донбасі, зокрема здійснив розкопки мустьєрських стоянок Антонівка 1 і 2, на матеріалах яких розробив власну методику класифікації палеолітичних кам'яних знарядь; у 1969–92 очолював Закарпатську палеолітичну експедицію, зокрема 1974 відкрив багатошарову палеолітичну стоянку в Королевому. Досліджував проблеми розвитку технологій первісного виробництва, взаємодії людини та середовища за кам'яної доби. Запропонував власні принципи і критерії локального підрозділу стоянок раннього й середнього палеоліту, виділив доолдувайську епоху в археол. періодизації палеоліту.
З 2008 по 2015 рік завідувач кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Детальніше ...
Вади́м Анато́лійович Рубе́ль (нар. 1966) —український науковець, історик, спеціаліст з історії Японії, цивілізацій Класичного Сходу і Доколумбової Америки та політичної історії Далекого Сходу. Доктор історичних наук (1999), професор (2002). Автор наукових публікацій в галузях японістики, кореїстики, китаїстики, арабістики, африканістики, інкознавства. Розробив і впровадив у науковий обіг нову систему транскрибування японських слів засобами української мови.
1983 року Вадим Рубель вступив на історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Протягом 1985–1987 років проходив дійсну строкову службу в Збройних Силах СРСР. 1987 року повернувся на історичний факультет, який закінчив з відзнакою 1990 року.
Протягом 1990–1993 років працював асистентом кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Київського університету імені Тараса Шевченка. 1993 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Політико-історичні концепції середньовічної Японії XIII — першої половини XIV ст.». 1993—1994 рр. — на дипломатичній роботі у відділі країн Азії і Тихоокеанського регіону МЗС України. 1994 року повернувся до викладацької роботи на історичному факультеті Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.
З 1995 року — доцент, з 2000 року — професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків. 1999 року захистив докторську дисертацію на тему «Походження військово-самурайської державності у традиційній Японії (сер. I тис. до н. е. — кін. XIV ст. н. е.)», яка стала першою в історії української історичної науки докторською дисертацію в галузі японістики.
Опублікував понад 80 наукових, навчальних і навчально-методичних праць з історії, філології та політології в галузях сходознавства й америндології. Автор першого в Україні університетського підручника з історії Середньовічного Сходу (Київ: Либідь, 2002); першого в українській науці вузівського навчального посібника з історії цивілізацій Доколумбової Америки (Київ: Либідь, 2005); першої в історії україномовної тематичної хрестоматії з історії Середньовічного Сходу (3-є вид. — Київ: Либідь, 2011).
Працював на кафедрі всесвітньої історії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя за сумісництвом 2011-2012 рр.
Чернега Петро Макарович (н. 10.12.1945) — історик. Д-р істор. н. (2005), професор (2003). Н. в с. Терешки Сквирського р-ну Київ. обл. 1976 закінчив істор. ф-т Київ. ун-ту. 1974—79 — нач. відділу кадрів, молодший наук. співробітник Ін-ту історії АН УРСР. 1979—81 — механік відділу тех. контролю Автотранспортного підпр-ва № 1. 1982 захистив канд. дис. на тему: "Діяльність профспілок на визволеній території Української РСР в 1943—1945 рр." (наук. керівник — д-р істор. н. М.Коваль). 1982 — старший лаборант кафедри історії СРСР Київ. пед. ін-ту. 1983—93 — доцент кафедри історії КПРС (із 1987 — кафедра історії) Київ. політех. ін-ту. Із 1993 — доцент, із 1994 — зав. кафедри історії слов’ян і українознавства Укр. держ. пед. ун-ту ім. М.Драгоманова (із 1997 — Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова). 2005 захистив докторську дис. на тему: "Внесок робітників України у зміцнення воєнно-економічної могутності СРСР в роки Другої світової війни 1939—1945 рр." Із 2006 — зав. кафедри етнології Нац. пед. ун-ту ім. М.Драгоманова. Нагороджений почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2005). Почесний краєзнавець України (2015). Автор понад 140 наук. і навчально-методичних праць. Працював на кафедрі всесвітньої історії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя за сумісництвом 2011-2012 рр.
Яровий Валерій Іванович - доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії слов’ян Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працював на кафедрі всесвітньої історії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя за сумісництвом 2011-2012 рр.
Буравченков Анатолій Олександрович (03. 02. 1945, Київ) – історик. Д-р істор. н. (1989), проф. (1990). Закін. Київ. ун-т (1973): асист., ст. викл. каф. історії рад. сусп-ва, 1986–90 – доц. каф. історії рад. періоду, від 1990 – проф. каф. новітньої історії України Київського університету імені Тараса Шевченка. Дослідник історії рос. армії у 1-й світ. війні, воєнних дій 1918–20, історії Укр. Держави, Білго руху у Росії. У 2008-2009 рр. працював на кафедрі всесвітньої історії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя за сумісництвом.
