Такий чин сповідує не одне покоління українських патріотів, для котрих князівський тризуб означає волю. Саме про них читайте в газеті «Український дім» Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою НДУ імені Миколи Гоголя (число 1 (128) 2025 р.)

Створився тип українця, який зрозумів, що влада – це боротьба, а держава – це кров і залізо» (з листівки українського підпілля, 1949 р., автор невідомий). На цій тезі наголошували учасники відзначення 107-ї річниці доленосної битви під Крутами.

Шосте (127) число газети «Український дім», що його видає Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Гоголівського вишу, починається з привітання з Різдвом Христовим. Радіючи в Бозі, ми сумуємо сьогодні разом з дітьми, рідними й друзями загиблих за нашу свободу українських воїнів. Рідна земля стала Голготою для вояків УПА, дисидентів-шістдесятників, наших молодих сучасників.

Розкидані по світу українці, найчастіше через переслідування та війни, намагаються сьогодні бути корисними своїй прабатьківщині. У Молдові четвертий рік активно діє Національний конгрес українців Молдови на чолі з Дмитром Лекарцевим. НКУМ працює над збереженням української ідентичності за кордоном та розбудовою відносин між українською громадою, місцевою спільнотою і владою. Конгрес є важливим центром підтримки українців у Молдові, що різними способами сприяє культурному обміну та взаєморозумінню між двома народами. Це вже досвід, що може знадобитися українським осередкам у зарубіжжі.

Українців презентують як висококультурний нарід: в Естонії – книжковими виданнями про війну, у Японії – ляльками-мотанками, в Азербайджані – виставкою світлин, у Німеччині – новітнім викладанням української мови, що його активно пропагує Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою «Львівської політехніки».

А Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя гідно представив високе мистецтво збірником праць «Вокальні традиції Ніжинської вищої школи: від Федора Стравінського до Марії Бровченко», укладений Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою та катедрою вокально-хорової майстерності навчального закладу.

Його висловила в газеті «Український дім» докторка богослів’я Дарія Морозова. Її аналітична стаття «Чому в УПЦ ніби-не-МП “немає волі” до змін?» є ключовою в числі 5 (126), виданому Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Останнім часом, коли не тільки церковне середовище бурхливо обговорює можливості міжправославного діалогу в Україні у світлі закону, що забороняє зв’язок українських церков із центрами в РФ, авторка міркує над актуальними проблемами не в площині злободенних сенсацій, а в більш просторій історико-богословській перспективі.

Для героїв і авторів газети «Український дім» (№ 124, видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою) найвищою цінністю є Україна. Для когось ця патріотична фраза прозвучить віддалено патетично, а в житті Лесі Коцюби, отця Сергія (Чечина), Донни Фрози, Ірини Ключковської, Лесі Ігнатенко, Олександра Забарного, Дарії Бобрик вона виявляється в конкретних справах.

Щоб бути затребуваним фахівцем на ринку праці, необхідно розвивати професійні й соціальні навички, бути відкритим для нових знань, постійно вдосконалюватися. Доволі широка кваліфікація філолога дає змогу реалізувати себе в різних сферах: науковій, консультативній, перекладацькій, редакторській, коректорській, копірайтерській чи рерайтерській, журналістській, контент-менеджерській, викладацькій тощо. Тож під час навчання за освітньою програмою 035.01 Філологія (Українська мова та література) здобувачі крок за кроком розширюють систему скілів, що забезпечить гнучкість у виборі професії чи роду діяльності.

«Дякую за не просто чудовий номер. Стаття “Війна Росії проти дітей” – це корисна для нас інформація з правознавства на представленні проєкту Малої академії наук». Такий відгук про газету Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою «Український дім» (число 1 (122) за 2024 р.) надіслала вчителька Алла Кресан.

Саме так вважає Славко Бурда – редактор щоквартальника «Слово Кобзаря», його видає українське культурно-просвітнє товариство «Кобзар» у Загребі (Хорватія). В огляді останнього сьомого числа, опублікованого в газеті «Український дім» (№ 121), Олександр Забарний вирізняє вагомість та насиченість змісту, чітке патріотичне спрямування.

«Мені з 2014 року багато довелося ходити дорогами фронтового Донбасу, благословенна земля якого рясно полита кров’ю наших воїнів. Сьогодні дізнався, що зібрано необхідну суму для купівлі автівки для підрозділу, у якому я маю честь служити і який виконує нині бойові завдання на Донбасі. Сердечно дякую всім тим, хто вніс свою лепту на нашу підтримку! Особлива подяка Дарії Якубів. Разом до Перемоги! Слава Україні!»

Так написав у фейсбуці 24 вересня ц. р. Євген Луняк, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор історичних наук, завідувач катедри історії України.

Випускник Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя, а з 2012 року доцент катедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Гоголівського вишу Іван Кедун разом з колегами й однодумцями заповнював «білі плями» в історії давнього Ніжина. І ця дослідницька робота наповнювала його життя щастям… до 24 лютого 2022 року. Блокада нашого міста і Новгород-Сіверщини, де мешкають його батьки, змусила науковця та викладача взяти в руки зброю і медичні прилади.

Про це ми дізнаємося з незалежного сайту української діаспори в росії «Кобза», з яким протягом багатьох років співпрацює Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою НДУ імені Миколи Гоголя. У газеті «Український дім» № 2 (117) за 2023 рік ми подаємо добірку інформаційних повідомлень про протести росіян проти війни на території нашої держави. За участь в антивоєнних мітингах і пікетах, за пости в соцмережах, а також за вираження в тій чи іншій формі підтримки України були затримані з березня минулого року більше 19 тисяч чоловік. Це рекордна цифра арештованих за політичними мотивами за останні 10 років.