Садиба зустріла студентів і викладачів ароматом яблук, квітів і неймовірної гостинності. Господарі музею частували всіх запашним кулішем, а наша кафедральна спільнота отримала не лише гарний настрій, а й потужний заряд мотивації до навчання.

Такі зустрічі нагадують, що сила освіти — не лише у знаннях, а й у єдності, спільних переживаннях і вдячності своїм витокам. Адже саме кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи — це родина, де підтримують, надихають і допомагають знайти свій шлях, попри всі виклики часу.