Державна політика відкритої науки в Україні спрямована на забезпечення утвердження принципів відкритості до наукових та освітніх даних, надання максимально можливого доступу вченим, освітянам, інноваторам, промисловцям, іншим зацікавленим сторонам до дослідницьких інфраструктур, публікацій та даних, створення умови для забезпечення рівних можливостей та рівного доступу жінок та чоловіків в науці.

3 8 жовтня 2022 р. Україна приєдналась до країн ЄС, які мають затверджений план реалізації принципів відкритої науки – Уряд ухвалив розпорядження «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки» в Україні на період до 2030 року, яким передбачається реалізація таких основних завдань:

1) забезпечення відкритого доступу до наукових результатів та науково-технічної інформації;

2) забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури;

3) створення умов для проведення ефективної роботи з науково-технічною інформацією та об’єктами дослідницької інфраструктури, що наявні у відкритому доступі;

4) популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в науковій та науково-технічній діяльності;

5) удосконалення системи оцінювання якості наукової та науково-технічної діяльності;

6) підвищення рівня поінформованості та формування компетентності з питань відкритої науки.

Складники відкритої науки

• Відкритий доступ (OpenAccess)

Сукупність практик, що застосовуються для організації безперешкодного й оперативного доступу до наукових результатів і науково-технічної інформації за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Відкритий доступ може бути застосований до всіх форм публікації наукових результатів, включаючи рецензовані та нерецензовані статті, матеріали конференцій, тези, розділи книг, монографії тощо. Відкритий означає, що будь-хто може вільно отримувати доступ, використовувати, змінювати, розповсюджувати, передавати та демонструвати роботу, що є у відкритому доступі, а також робити та поширювати похідні від неї роботи на будь-якому цифровому носії з будь-якою метою, за умови належного позначення авторства. Така відкритість не впливає на свободу автора вибирати, де публікувати наукові результати, або право не публікувати їх. Існують два основних способи зробити публікації відкритими: самоархівування через репозитарій; публікація в журналі відкритого доступу на умовах вільних ліцензій.

• Відкриті дані (Open Data)

Публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Відкриті дані відповідають принципам належного управління дослідницькими даними FAIR (термін було введено на Лоренцівському семінарі в 2014 році, а опубліковано у 2016 році), щоб будь-хто міг вільно їх використовувати, змінювати і ділитися ними для будь-яких цілей.

Принципи FAIR (Findability, Accessibility, Interoperability, Reusability) передбачають: Відшукуваність; Доступність; Сумісність; Багаторазовість.

• Відкрите рецензування (Open Review)

Передбачає відсутність анонімності, відкриту публікацію рецензій, можливість рецензування академічних текстів будь-яким членом наукової спільноти, відкрите обговорення академічних текстів та коментування остаточної версії рукопису, можливість незалежного рецензування (іншою організацією, а не редакцією журналу) академічних текстів.

Найпоширеніші типи відкритого рецензування:

• неанонімність (відкриті ідентичності): автори та рецензенти знають один одного, імена рецензентів вказуються на рецензіях;
• відкриті звіти: звіти про рецензії публікуються разом із відповідною статтею (замість того, щоб залишатися конфіденційними);
• відкрита участь: розширення спільноти (не лише запрошені рецензенти), учасники якої можуть зробити свій внесок у процес рецензування.

• Відкриті освітні ресурси (Open Educational Resources, OER)

Відкриті освітні ресурси – матеріали для викладання (teaching), навчання (learning) та досліджень (research) в будь-якому форматі на будь-якому носії (цифровому або іншому), які знаходяться в суспільному надбанні або охороняються авторським правом, видані за відкритою ліцензією, котра дозволяє безкоштовний доступ, повторне використання, перепрофілювання, адаптацію та поширення іншими способами без обмежень або з лімітованими обмеженнями.

Відкрите освітнє середовище та контент створюють умови для розвитку нових модей навчання, підтримують доступність освіти та забезпечують можливості для навчання протягом життя.

Права користування відкритими освітніми ресурсами визначаються як «5 R відкритості»:

1) Retain – зберігання;

2) Reuse – повторне використання;

3) Revise – зміна (перегляд);

4) Remix – переопрацювання;

5) Redistribute – поширення (перерозподіл).

• Відкрите програмне забезпечення (Open Source Software)

Створення програмного забезпечення, вихідний код якого доступний для перегляду, використання, розвитку іншими дослідниками, – один із напрямів відкритої науки. Зокрема, для репозитарію, відкритого видавництва використовується програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом. Відкрите ПЗ дозволяє заощаджувати кошти; дає можливість вивчати, як воно працює; дозволяє уникати використання неліцензійного програмного забезпечення.

• Громадянська наука (Citizen Science)

Передбачє добровільну участь непрофесійних вчених у дослідженнях та інноваціях на різних етапах процесу та на різних рівнях участі, від формування програм і політики досліджень до збору, обробки та аналізу даних та оцінки результатів дослідження.

Активна взаємодія з громадянами та суспільством може покращити дослідження та їх результати і зміцнити довіру суспільства до науки. Ці заходи можуть підвищити актуальність та ефективність, забезпечуючи відповідність потребам, очікуванням та цінностям суспільства, прозорості, наукової грамотності та впевненості громадськість у дослідженнях. 

Інформаційно-методичні матеріали

• Про затвердження національного плану щодо відкритої науки, розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 892.
• Концепція розвитку відкритої науки в науковій організації
• Методичні рекомендації щодо управління науковими даними для закладів вищої освіти та наукових установ у частині визначення механізмів збереження та повторного використання наукових даних
• Методичні рекомендації закладам вищої освіти щодо імплементації настанов відкритої науки 

Міжнародні документи

• «UNESCO Recommendation on Open Science»
• Офіційна політика ЄС з відкритої науки
• Center for Open Science
• Barcelona Declaration on Open Research Information

Інфраструктура відкритої науки в ЄС

• European Open Science Cloud (EOSC)

Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти, досліджень, розвитку та молоді Словацької Республіки та Словацьке агентство з досліджень і розвитку  оголошують конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2026-2027 рр. Конкурс триватиме до 08 грудня 2025 року.

Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп закладів вищої освіти, наукових установ обох країн за всіма науковими дисциплінами і тематичними напрямами.