ННІ мистецтв імені Олександра Ростовського (архів)
Факультети (2533)
Науковий ступінь та вчене звання:
Кандидат філософських наук, доцент. Після закінчення аспірантури (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, науковий керівник – доктор філософських наук, професор Л. Т. Левчук) у 1998 році захистила дисертацію «Абстракціонізм як об’єкт естетичного аналізу» та отримала науковий ступінь кандидата філософських наук зі спеціальності «Естетика». У 2001 році присвоєне вчене звання доцента. У 2006 – 2009 роках перебувала у докторантурі Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова (дисертаційна тема: Демаркація та взаємодія естетичного й художнього в буттєвості людини).
Науковий ступінь та вчене звання
доктор педагогічних наук (2010), професор (2012).
Електронна пошта: vkharkhun@gmail.com
На кафедрі працює з 1995 року.
Науковий ступінь та вчене звання
доктор філологічних наук (2010).
професор (2013).
Науковий ступінь та вчене звання
Кандидат філологічних наук (2006).
Доцент кафедри української літератури (2008).
Електронна пошта: arturmihalcuk@gmail.com
На кафедрі працює з 1991 року
Науковий ступінь та вчене звання
Кандидат філологічних наук (2005).
Доцент (2014).
nadechdasum@gmail.com
Освіта: термін навчання, здобута кваліфікація
1980 - 1988 Середня школа № 6, м. Cуми, Україна.
1988 -1991 Училище культури, м. Суми, Україна. Бібліотекар, диплом з відзнакою.
1992 - 1996 Харківський державний інститут культури, м. Харків, бібліотекар-бібліограф.
2009 - 2011 Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, м. Київ, здобувач, кафедра видавничої справи та редагування.
Галерея зображень
-
Переглянути
Переглянути
-
Переглянути
Переглянути
-
Переглянути
Переглянути
-
Переглянути
Переглянути
-
Переглянути
Переглянути
http://www.ndu.edu.ua/index.php/ua/osvitnia-diialnist/vykhovna-robota/itemlist/category/3-fakulteti?start=826#sigProIdd42e8f132e
Детальніше ...
Кафедру української мови, літератури, культурології та журналістики факультету філології, історії та політико-юридичних наук створенo 01 листопада 2024 року.
До складу кафедри української мови, літератури, культурології та журналістики входить 17 викладачів, серед яких 8 докторів наук та 9 кандидатів наук.
Доктори наук:
- Н. І. Бойко – доктор філологічних наук, професор;
- А. І. Бондаренко – доктор філологічних наук, професор;
- Ю. І. Бондаренко – доктор педагогічних наук, професор;
- Т. А. Дзюба – доктор наук із соціальних комунікацій, професор;
- Е. М. Кучменко – доктор історичних наук, професор;
- Т. В. Рудюк – доктор педагогічних наук, професор;
- Г. В. Самойленко – доктор філологічних наук, професор;
- В. П. Хархун – доктор філологічних наук, професор.
Кандидати наук:
- Г. М. Вакуленко – кандидат філологічних наук, доцент;
- Н. М. Голуб – кандидат педагогічних наук, доцент;
- О. В. Забарний – кандидат педагогічних наук, доцент;
- О. М. Капленко – кандидат філологічних наук, доцент;
- Л. Л. Корнєєва – кандидат філософських наук, доцент;
- Н. І. Михальчук – кандидат філологічних наук, доцент;
- Л. М. Остапенко – кандидат філологічних наук, доцент;
- Н. С. Подоляка – кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент;
- В. М. Пугач – кандидат філологічних наук, доцент.
Кафедра забезпечує підготовку:
- докторів філософії зі спеціальності 035 Філологія. Українська мова та література (термін дії сертифіката до 2028 року), 035 Філологія. Порівняльне літературознавство;
- магістрів зі спеціальностей: 014 Середня освіта. Українська мова і література, термін дії сертифіката до 2033 року; 035 Філологія. Українська мова та література; 035 Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно);
- бакалаврів зі спеціальностей: 014 Середня освіта. Українська мова і література; 035 Філологія. Українська мова та література; 035 Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно); 061 Журналістика.
|
Історія видавничої і друкарської справи |
1 |
|
Вступ до мовознавства |
1 |
|
Вступ до слов'янської філології |
1 |
|
Практикум з української мови |
1 |
|
Сучасна українська літературна мова (фонетика) |
1 |
|
Сучасна українська літературна мова (морфологія) |
2,3 |
|
Сучасна українська літературна мова (лексикологія) |
1 |
|
Сучасна українська літературна мова (синтаксис) |
3,4 |
|
Ділова українська мова |
2,3 |
|
Старослов'янська мова |
2 |
|
Стилістика української мови |
2,5 |
|
Текстознавство |
2 |
|
Типологія помилок |
3 |
|
Українська діалектологія |
3 |
|
Стилістика і культура української мови |
4 |
|
Історія української літературної мови |
4 |
|
Загальне мовознавство |
5 |
|
Лінгвоаналіз |
5 |
|
Проблемні питання теоретичного синтаксису |
Муб, Мус |
|
С/к та с/с з мови та методики викл.мови і діалектології |
5 |
|
С/к та с/с з мови, методики мови |
5 |
|
Сучасні інформаційні технології при викладанні фахових дисциплін |
5 |
|
Основи наукових досліджень |
Мус |
|
Історична граматика української мови |
1 |
|
Бібліотекознавча практика |
1 |
|
Логіка і методи логічного аналізу тексту |
1 |
|
Шрифтознавство |
1 |
|
Технічне редагування |
1 |
|
Літературне редагування |
1 |
|
Редакційний аналіз і правка |
1 |
|
Виражально-зображальні засоби українського художнього мовлення |
Муб, Мус |
|
Лінгвістичний аналіз художнього тексту |
5 |
|
Актуальні проблеми лексичної семантики |
Мус |
|
Проблеми сучасної етнолінгвістики |
Мус |
Українська мова повністю може забезпечувати комунікативні потреби сучасного суспільства і за своїми виражальними можливостями (номінативними, формально-граматичними і стилістично-експресивними) не поступається перед жодною іншою слов’янською мовою, до яких фальсифікацій не вдавалися б давні й сьогочасні автори шовіністичної орієнтації, називаючи її діалектом то російської, то польської мови, у такий спосіб позбавляючи її місця на карті лінгвістичної Славії…
Арнольд Грищенко
Основні дати життя та діяльності академіка Арнольда Панасовича Грищенка
|
23 вересня 1936 р. |
Народився в селі Мутичеві Ріпкинського району Чернігівської області. |
|
1944–1948 рр. |
Учень Мутичівської початкової школи. |
|
1948–1951 рр. |
Учень Красківської семирічної школи. |
|
1952–1954 рр. |
Учень Ріпкинської середньої школи. |
|
1954–1958 рр. |
Студент відділення української мови й літератури історико-філологічного факультету Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя. |
|
1958–1959 рр. |
Викладач німецької мови 5-10 класів Удайцівської середньої школи Прилуцького району Чернігівської області. |
|
1959–1960 рр. |
Директор Гучинської восьмирічної школи Ріпкинського району Чернігівської області. |
|
1960 р. |
Асистент кафедри української мови Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя. |
|
1960–1963 рр. |
Аспірант Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР. |
|
1963–1968 рр. |
Молодший науковий співробітник відділу теорії української мови і структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР. |
|
1965 р. |
Захистив кандидатську дисертацію на тему «Структура складносурядного речення в українській мові». |
|
1968–1981 рр. |
Старший науковий співробітник відділу теорії української мови Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР. |
|
1979 р. |
Захистив докторську дисертацію на тему «Історія становлення словозміни і словотвору прикметника в українській мові». |
|
1981–2006 рр. |
Завідувач кафедри української мови Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). |
|
1985 р. |
Лауреат премії імені І. Франка Національної академії наук України. |
|
1987 р. |
Присвоєне вчене звання професора. |
|
1990–2006 рр. |
Професор кафедри української мови Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя (за сумісництвом) |
|
1992–2004 рр. |
Голова спеціалізованої вченої ради в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. |
|
1995 р. |
Заслужений діяч науки і техніки України (за заслуги в підготовці висококваліфікованих педагогічних кадрів, розвитку наукових досліджень). |
|
1995 р. |
Обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України. |
|
1999 р. |
Обраний дійсним членом Академії наук вищої школи України. |
|
1999 р. |
Обраний дійсним членом Академії педагогічних наук України. |
|
17 грудня 2006 р. |
Видатний мовознавець передчасно відійшов у вічність, назавжди залишившись у пам’яті рідних, колег та учнів неперевершеним зразком високого професіоналізму, справжньої інтелігентності, виняткової скромності, людяності, порядності, щирості й шляхетності. Похований у м. Києві на міському кладовищі «Берківці». |
Дорогою науки, мудрості й добра…
Академік Ф. С. Арват
Проблемою номер один для Ф.С. Арвата була якість підготовки вчителя, який органічно поєднує досягнення сучасної науки з педагогічною майстерністю, любов до своїх учнів з безкомпромісним ставленням до будь-яких порушень норм загальнолюдської моралі.
«Освіта – фундамент суспільства, між освітою і економікою – прямий зв’язок.» Якщо ми хочемо, щоб наше суспільство розвивалось за принципом демократії, гуманізації, гласності, то повинні зрозуміти – це можливо тільки через людину, її рівень освіти і культури».
Федір Арват
АРВАТ Федір Степанович
(18 квітня 1928 р.-2 листопада 1999 р.)
професор, дійсний член-засновник Академії педагогічних наук України, заслужений працівник народної освіти України, лауреат ордена Трудового Червоного Прапора, лауреат ордена Дружби народів
ОСНОВНІ ПРАЦІ Ф. С. АРВАТА
- К вопросу о переводе позмы Н. В. Гоголя «Мертвые души» на украинский язык. // Ученые записки Черновицкого университета. Серия филологических наук. Т. 43, Вип. 12. – Черновцы, 1961.
- З історії українського перекладу II половини XIX ст.: М. Старицький як перекладач. // Матеріали XIX науковоїсесії. Секція філологічних наук. — Чернівці: Чернівецький ун-т, 1963.
- Синтаксичні питання перекладу: на матеріалі перекладу «Мертвих душ» М. В. Гоголя Іваном Франком. // Тези доповідей XIX наукової сесії. Секція філологічних наук. — Чернівці: Чернівецький ун-т, 1965.
- Максим Рильський — теоретик перекладу. // Питання літературознавства і мовознавства. Тези доповідей та повідомлень. Республіканська наукова конференція. — Харків: Харківський ун-т, 1967.
- Перші переклади творів М. В. Гоголя на українську мову // Література та культура Полісся. Вип. 3: М. В. Гоголь — випускник Ніжинської гімназії вищих наук та його творчість. – Ніжин: НДПІ, 1992. — С. 138-149.
- Специфика преподавания русского языка в школах с молдавским языком обучения // Совершенствование теории и практики обучения русскому языку в школе. — Киев: АН УССР, 1978.
- Вуз особого назначения: Высшая школа: Время перемен // Правда Украины — 1987 — 4 января.
- Ніжинський педагогічний інститут і перебудова // Література і культура Полісся. Вип. І. — Ніжин: НДПІ, 1990.– С. 212-215.
Основні дати життя та діяльності академіка Федора Степановича Арвата
|
18 квітня 1928 р. |
Народився в селі Олександрівка, нині Ширяївського району Одеської області. |
|
1947 р. |
Закінчив школу і вступив на філологічний факультет Одеського університету. |
|
1952 р. |
Закінчив філологічний факультет Одеського університету, здобув фах учителя української мови та літератури. |
|
1952 - 1953 рр. |
Учитель середньої школи в селі Старі Бросківці Сторожинецького району Чернівецької області. |
|
1953 - 1956 рр. |
Аспірант Одеського університету. |
|
1956 - 1961 рр. |
Методист, завідувач відділу Чернівецького інституту удосконалення кваліфікації вчителів. |
|
1961-1975 рр. |
Викладач, доцент кафедри української мови Чернівецького університету. |
|
19 квітня 1968 р. |
Захистив кандидатську дисертацію на тему “Іван Франко як перекладач”. |
|
12 липня 1968 р. |
Отримав диплом кандидата філологічних наук. |
|
27 червня 1969 р. |
Переведений на посаду доцента кафедри української мови. |
|
1968 - 1976 рр. |
Декан філологічного факультету Чернівецького державного університету. |
|
1976 - 1977 рр. |
Проректор із навчальної роботи Ніжинського педагогічного інститутуімені Миколи Гоголя. |
|
1978 - 1995 рр. |
Ректор Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя. |
|
1992 р. |
Постановою Кабінету Міністрів Українипрофесора Арвата Ф.С. було затверджено дійсним членом – засновником Академії педагогічних наук України. |
|
1996 - 1999 рр. |
Радникректора Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя. |
|
1999 р. |
Указом Президента України Леоніда Кучми за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, впровадження сучасних методів навчання і виховання молоді академіку Арвату Ф. С. було присвоєно звання «Заслужений працівник народної освіти України». Федора Степановича Арвата було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора та орденом Дружби народів. |
|
2 листопада 1999 р. |
Федір Степанович Арват помер. Похований на Троїцькому кладовищі м. Ніжина. |
