«Петлюра був гарним журналістом, – вважає авторка, – він ще тоді добре розумів, що українцям потрібно розвивати свій культурний вплив у Європі. Те, що в наш час зветься стратегічною комунікацією». Згідно зі звітом Рудичіва, до 1940 року книгозбірня нараховувала 14 329 книжок (з них українською мовою – 7 911, іноземними – 6 318). Заклад робив експозиції на світових виставках у Брюсселі та Парижі. Але коли німці увійшли в місто, то всі 100 скринь з літфондом та реліквіями разом із самим директором вони вивезли в Берлін, а потім у Ратибор. Після війни Рудичів повернувся в Париж, але вже без книг. Коли до Німеччини зайшли радянські війська, то вони вивезли все в Москву. І це була величезна втрата, адже саме в тих фондах були оригінали документів УНР та найцінніші історичні артефакти. Не кажучи вже про перше видання Конституції Пилипа Орлика. «Тож наша перша бібліотека застрягла в гебешних спецфондах у Москві. Був один маленький проміжок часу, за Єльцина, коли Росія ненадовго відкрила архіви. І одна з французьких дослідниць, яка там працювала, побачила, що в багатьох книгах стоїть штамп “Бібліотека Петлюри”».
Стратегічну комунікацію продовжує сьогодні українське видавництво «Астролябія», у якому перекладачкою працює Олена О’Лір. Вона надіслала інформацію про книжковий ярмарок у Франфурті-на-Майні – найбільший у світі, уже 77-й за рахунком. «Серед величезних павільйонів, де розмістили свої стенди понад 4 350 учасників з 92-х країн і регіонів, найперша та найсильніша моя емоція – гордість за Україну, – пише Олена. – Адже на куполі Франкфуртського виставкового центру майоріли поруч два прапори – український та німецький, і великий збірний український стенд, оздоблений орнаментами Василя Кричевського в синьому і жовтому кольорах, промовляв усьому світу про нашу яскраву присутність на європейському культурному полі, про нашу стійкість, про наші втрати і про нашу пам’ять».
«Кожен осмислений феномен минулого неминуче вступає в комунікацію із сучасністю, актуалізуючи питомі риси етнокультурної генетики». Про це у вступному слові говорила директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки Ірина Ключковська під час презентації книги «Савина Сидорович. Аристократичні переплетення».
Газету можна прочитати за покликанням:
Надія Онищенко
