Над стародавнім Ніжином шумлять вітри історії. Схиляються до самої покрівлі сиві тополі, тихо кружляє дух споминів. Тут життя плине по-особливому, змішуючи три століття в одну дивовижну історію.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя - місце, яке ніби вбирає енергію часу. Колись наші двори чули цокання копит - професори доїжджали сюди кіньми. Зараз тут безшумно шелестять електрокари. Але чарівність залишилася - тільки змінила обличчя. Уявіть собі невидимі нитки, що з'єднують покоління викладачів, дослідників, студентів. Кожен, хто ступав цими коридорами, залишив тут свою частинку. По цих коридорах ходили Гоголь і Глібов, Гребінка і Аполлон Мокрицький, Олександр Афанасьєв-Чужбинський і  Яків де Бальмен, і багато інших видатних українців. Вони тут вчилися. І ця енергія накопичується, створюючи ту особливу атмосферу.

Прогуляйтеся нашим містечком корпусів! Тут класичні стіни, що пам'ятають перші лекції та перші відкриття. Тут кожен знаходить своє місце, у кожного свій Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя - для когось дім, для когось храм, для когось форпост майбутнього, для когось науковий замок або жива лабораторія, але для всіх — частина життя. Так будь же завжди благословенний! Нехай від споминів про тебе світлішають обличчя, розлагоджуються зморшки.

Хай вічно звучать слова : «Здрастуй, мій рідний університету!»