Університет

200 років Ніжинській вищій школі

Про університет

Ректорат

Вчена рада

Наукова робота

Студентська наукова робота

Аспірантура та докторантура

Державні закупівлі

Нормативна база

Контакти

Новини університету

24 квітня 2018 р. у стінах Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя відбулося засідання круглого столу «Радянське» в музейному просторі». В роботі круглого столу взяли участь музейники з різних куточків Чернігово-Сіверщини – Бахмача, Глухова, Качанівки, Конотопа, Кролевця, Ніжина (а також музеїв із сіл Ніжинщини – Вертіївки, Заньків, Світанку), Путивля, Прилук, Чернігова. Організаторами заходу виступили НДУ ім. М. Гоголя та Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.

Приводом до вказаного зібрання послугувало відкриття кілька місяців тому у складі Музейного комплексу НДУ ім. М. Гоголя Музею-лабораторії «Homo sovieticus», де, власне, й відбулося засідання вказаного круглого столу.

На сьогодні проблема вивчення й експонування у музеях «радянського» періоду вельми актуальна, адже в сучасному українському суспільстві помітне переосмислення попередньої історії, відхід від штампів і міфів сприйняття минулого, активний пошук історичної правди.

Учасникам круглого столу було запропоновано розглянути досвід ніжинських музейників у спробі такого переосмислення власної історії. Попри наповненість згаданого музею-лабораторії суто побутовими речами з «радянської» епохи, наголошувалося, що головною метою було не відтворення побуту, а ілюстрування соціальних процесів певного періоду життя Homo sovieticus’а – «людини радянської», яку тоталітарний режим намагався активно створити упродовж майже 80 років існування, в т.ч. й на теренах України; показати зміну свідомості, трансформацію світосприйняття патріархальної людини, людини-аграрія післяреволюційної доби до урбанізованої людини-пролетаря напередодні розвалу СРСР, і ролі в цьому процесі радянської пропаганди. Наскільки вдалося реалізувати цей задум організаторам цього музею, наскільки ефективним є запропонований підхід – було однієї з тем професійної дискусії.

Іншою темою, що обговорювалася – була проблема участі музеїв у сучасних процесах подолання наслідків існування тоталітарних режимів в Україні («декомунізаційних» процесах). Учасники зібрання зазначили, що музеї є чи не найактивнішими учасниками «декомунізації» в своєму регіону – від наукових консультацій щодо перейменувань топонімів, організації навчально-освітніх і просвітницьких заходів до акумулювання вже в якості музейних експонатів демонтованих знаків і пам’ятників «радянської» доби. Загалом було зазначено, що музеї, зокрема місцеві, залишаються вкрай важливими інструментами виховного впливу, передусім на підростаюче покоління, тому їхня роль у «декомунізацій них» процесах є чи не визначальною.

Окремо зазначимо, що в роботі круглого столу активну участь узяли представники Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, особливо в дискусії щодо ролі музеїв у «декомунізацій них» процесах.

Насамкінець, учасники круглого столу «Радянське» у музейному просторі» зазначили позитивний досвід організації таких зібрань, адже відчувається брак безпосереднього професійного спілкування музейників, де вони могли б у тісному спілкуванні обговорити нагальні проблеми, поділитися досвідом тощо. Тому надалі було б украй бажаним продовжити влаштування подібних зібрань.

 

Щодо музею «Homosoveticus».

Дуже коротко.

Для багатьох музей – це місце, де спочиває минуле. Отож, якщо «радянське» потрапило в музей -  значить починається  нова історія формування сучасної української особистості, яка буде знати свою історію та шанувати своїх героїв. Рано чи пізно «радянське епоха» стане музейним експонатом, викликатиме здивування та жах. А правильніше сказати вже стала. 

Ніжинська команда новаторів музейної справи своєрідно підійшла до вирішення питання «радянське» у музейному просторі. Проблема залишається в тім, що ми діти «радянської епохи» дивимося  на експозицію поглядом Homosoveticus. І лише молоде покоління, яке вчитиметься на базі музею-аудиторії, буде споглядати все це - як посібний матеріал.

Експозиція чи навчальна лабораторія? Як на мене, все ж таки схиляюсь до лабораторія-музей. Лабораторія дає більше можливостей для діяльності і знімає ряд питань, які потребують багато пояснень. Однак кожен відвідувач повинен для себе сам знайти правильну відповідь.

Тетяна Зоць. Прилуцький краєзнавчий музей ім. В. І. Маслова

Прочитано 329 разів

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-67 

Приймальна комісія: (04631) 2-35-88

Приймальна комісія: +380977973948

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонний довідник

Партнери

     

   

сайт Національного Еразмус-офісу uarenet

Google Analytics Alternative