Університет

200 років Ніжинській вищій школі

Вибори ректора 2021

Про університет

Ректорат

Вчена рада

Наукова робота

Студентська наукова робота

Аспірантура та докторантура

Результати моніторингу якості освіти

Державні закупівлі

Нормативна база

Вакансії

Новини університету

Трохи історії:

пригадую,  якось учень 9 класу Михайло Ломоносов вирішив взяти участь в конкурсі «Запроси зірок до своєї школи» від тижневика «Телесемь» –  і виграв!

Тоді до звичайної ніжинської школи, де вчився хлопець, завітали  артисти: Міка Ньютон, хлопці з групи D. LEMMA, Маня і Юлія Nelson.  Співаки та співачки ділилися власними враженнями, щодо Ніжина, згадували його історію та були приємно вражені таким теплим прийомом.

Потім у шкільній актовій залі відбувся концерт за участю гостей. Зірки співали для дітей, роздавали автографи та фотографувалися! Про це писав всеукраїнський журнал „Телесемь”, а також обласні та місцеві ЗМІ.

Про хлопця та його школу дізналася вся Україна! Причому – це була єдина школа на Чернігівщині куди приїхали зірки на запрошення школяра.

Міка Ньютон того вечора побажала дітям не зупинятися на досягнутому, вірити в себе і мріяти, бо іноді мрії збуваються!..

На сьогоднішній день,

Михайло Ломоносов - магістрант історико-юридичного факультету Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Один із кращих студентів університету, який минулого року отримав диплом І ступеня на Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт в галузі «Історичні науки». Крім того, Михайло на регіональному етапі Всеукраїнської конкурсної програми «Кращий студент України-2017» здобув звання «Кращий студент-медійник Чернігівщини». Свого часу також був стипендіатом програми Фонду Віктора Пінчука.

 Чи збулися мрії вчорашнього школяра,

які цілі та плани у нього на майбутнє,

чим захоплюється, чим живе?

Про все це детальніше у нашому матеріалі.

 – Доброго дня, Михайле! Памятаю, ще в 2010 році писала для обласної газети, як Ніжинська школа стала концерт-холом, завдяки одному школяреві, який не боявся пробувати свої сили!. Зараз – ти один із кращих студентів Ніжинського державного університету, причому – кращий студент-медійник. Чи не з того шкільного періоду все й почалось? У тебе брали інтервю, писали різні ЗМІ, можливо тоді і виникла ідея самому взяти в руки перо?..

– Думав ніхто вже й не пам’ятає того маленького промінчика у нелегкому житті дітей мікрорайону Фрунзівка (усміхається – Авт.). Навіть не пригадаю коли і чому виникло бажання спробувати себе у слові. Зізнаюся, я тривалий час не любив ні писати, ні читати. В мене з української мови і літератури були оцінки далеко не відмінні. А в бібліотеку довго не записувався, бо боявся бібліотекаря – мені наша дорога Галина Михайлівна здавалася дуже строгою жінкою. Ще оце згадав випадок за який соромно дуже… Якось старша сестра принесла мені малому книжечку та й каже: «прочитаєш, розкажеш що там». А я картинки передивився та й поклав на підвіконня ту казку, ширмою закрив і забув! А сестра давай розпитувати про сюжет – я й почав вигадувати щось таке нісенітне, але схоже на дитячу казку… Та більше такого не робив.

Книги полюбив пізніше, ближче до підліткового віку. Тоді й виявив свій потяг до газет та журналів. Особливо мені подобалися неформальні тексти, написані про людей та безкінечне різноманіття їх життєвих проявів. Коли батьки їхали на роботу і питали що мені купити – просив журнал. А люди чули, сміялися, казали  – ти б краще просив пряників, чи цукерок…

Ти навчаєшся на історико-юридичному факультеті, чому саме цей профіль? Ким себе бачиш в майбутньому?

Скільки себе пам’ятаю, завжди мріяв навчатися в університеті. Колись з товаришем жартівливо міркували, що такі мрії мали молоді люди в ХІХ столітті, нині, мовляв, це не важко і треба мріяти про реально недосяжні речі. Це до слова.

У школі полюбляв історію, бо цей предмет  здавався мені не перенасиченим різними правилами, застереженнями і т. п. Була територія для роздумів. Симпатизував мені чомусь завжди і наш дванадцятиколонний лебідь, під крило якого я і потрапив.

Пригадую, як хтось колись іронізував: «Вступаєш на істфак і хочеш знайти хорошу роботу? Я теж люблю ризикувати». Згадую цей афоризм коли питають про майбутнє. Але вважаю його стереотипним і невірним. Говорити про хороші, погані спеціальності не можна, так само як і про те ким будеш з тим чи іншим дипломом. Зараз багато спеціальностей «відв’язалися» від диплому, бо світ відкритий для самоосвіти, для проб своїх сил у різних галузях.

А щодо майбутньої професії, то однозначної відповіді не маю. Подобається і вчителювання і журналістика іще багато чого гуманітарного і прикладного. У японців є такий хороший вислів: «Коли говорять про майбутнє, на горищі миші сміються».

Чи є у тебе улюблений предмет в університеті?

 – Я ще не закінчив університет, щоб відповідати на такі запитання (усмыхаэться – Авт.) Виділити щось одне дуже важко. У нас все навчання суцільний улюблений предмет. Серйозно! Подобалися різні спецкурси. Вони на нашому факультеті цікаві та пізнавальні. Приміром, про повсякденне життя людей у минулому. Адже історія це не тільки сухі факти та дати, це людина і все що її оточувало у минулому.

А хобі: подорожі, книжки, фільми, тощо?

Хобі маю чимало. І на чомусь одному ніколи не акцентуюся. Люблю спілкування, музику, поїздки. Ніжинський університет прищепив мені любов до цікавих подій, яких тут завжди вистачає і колективного дозвілля у студентському колі. А ще якісні книжки, фільми, можливо передачі. Мої улюблені книги «Над прірвою в житі» Джерома Селінджера та «Кульбабове вино» Рея Бредбері. Обидві прості і життєві, трохи філософські. Про долі, проблеми, вибір, пошуки себе і звісно ж відповідей на одвічні питання.

 – Що тебе надихає в житті, що мотивує ставити перед собою ті чи інші цілі?

 – Мотивують приклади інших людей, спроба вдосконалення, пізнання чогось нового,  наявні можливості.

– Чи є у тебе кумир, людина, у якої ти багато чому навчився?

– На жаль, чи на щастя такої людини не маю. Зате за часи студентства зустрілося і зустрічається чимало людей які допомагали порадами та підтримкою: викладачі, журналісти, продавці, водії, прибиральниці і багато інших. Взагалі вчитися можна у багатьох людей. Це не залежить від їхнього статусу чи інтелекту. Навіть випадковий подорожній в електричці з яким завелася розмова, думаю, може чомусь нас навчити.

– Пройшли роки після того як співачка Міка Ньютон побажала вам усім вірити в себе і мріяти. Чи збулися твої мрії?

Щодо мрій то скажу, що вони на пряму залежать від тих рамок у яких ми живемо. У дитинстві мрієш про одне, у юнацтві про інше. Розширюється кругозір, коло спілкування і т. п. й мрії змінюються, бо по-іншому вже дивишся на ті ж самі речі. Мені здається, з часом мрії набувають прозаїчного характеру. У мене все природньо – одні збулися, одні ні, інші в процесі. А взагалі, як написано у мого племінника на зошиті «Dream big and work hard».

 

 

Валентина Ващенко

Фото з архіву

Посилання на публікації Михайла в «Деснянці»:

http://www.gorod.cn.ua/news/lyudjam-o-lyudjah/80565-cilii-svit-na-zernjati.html

http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/82287-nizhinski-pidzemellja.html

http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/85736-pivtora-misjacja-zi-smakom-chornici.html

 

 

Читайте також –

П’ять кращих студентів НДУ отримали стипендії Президентського Фонду Леоніда Кучми

http://www.ndu.edu.ua/index.php/ua/novini-universitetu/item/1394-p-iat-krashchykh-studentiv-ndu-otrymaly-stypendii-prezydentskoho-fondu-leonida-kuchmy

 

Прочитано 616 разів

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-67 

Приймальна комісія: (04631) 2-35-88

Приймальна комісія: +380977973948

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонний довідник

Партнери

     

    

сайт Національного Еразмус-офісу uarenet 

Google Analytics Alternative