Дарка Москаленко – 26-річна поетеса, яка має поетичні збірки: «Мій незавершений дотик» та «Найдорожчий». Дарка – учасниця літературних конкурсів, має публікації в місцевій пресі, а також її творчість представлена поряд з відомими світовими письменниками в альманасі «Літаври».

Доброго дня Дарко, розкажи на якому факультеті ти навчалася в Ніжинському державному університеті, в якому році?

Доброго дня, моїм рідним факультетом в університеті є філологічний, на який я прийшла після Менскої районної гімназії у 2009 році. Закінчивши Ніжинський державний університет  - отримала диплом магістра філології.

Зараз ти працюєш в Чернігівському драматичному театрі на посаді провідного редактора. З чим повязана твоя робота: це написання якихось публікацій про театр чи зустріч з відомими людьми, тощо?

Моя робота в театрі звичайно пов’язана із літературними його аспектами, вичитка вже готових публікацій, контроль розміщення їх на сайті, час від часу і написання  свіжих анонсів, прес-релізів, вистав. Адже кожен, хто працює в театрі має приводити, заохочувати театральним життям  глядача. Крім того, я займаюсь організацією деяких гастролей нашого театру в інших містах України.

Якщо повернутися саме до твоєї творчої сторінки життя, хочу запитати з якого віку ти пишеш вірші?

Вірші я почала писати ще в шкільному віці, але ніколи не думала, що знайду в собі сили понести  цю гілочку крізь життя.

Що тебе надихає писати?

Це питання дуже складне. Адже надихати може що завгодно, але і одночасно нічого. Важлива хвилина, в яку ти відчуваєш , що це те, що варто затримати в собі. Захоплення життям, обставинами, людьми.

Хто твій найсуворіший критик і перший читач?

Перший читач, якому я довірила свої вірші – це була дівчинка із філологічного факультету – Ольга Роляк, вона тоді займалась літературної студією на факультеті, була її старостою. А також моїм так званим «літературним критиком» була Василина Сіденко – теж студентка філологічного факультету.

Як ти вперше зважилися написати, а потім опублікувати книгу: сама, або з чиєїсь підтримки?

Наведу мою улюблену цитату із кінострічки «Початок» : «Ідея. Вона живуча і вкрай заразна. Варто ідеї заволодіти мозком, позбутися від неї практично неможливо. Я маю на увазі сформовану ідею, повністю усвідомлену, що оселилася в голові.» Ось так і в мене: спочатку виникла ідея, а потім з’явилися люди, які мене підтримали.
Який жанр тобі подобається найбільше? І чи не плануєш писати прозу, можливо оповідання? 

Найближче до мене лежить, звичайно, поезія. Були експерименти із жанром новели, але я не відчула, що то моє.

Чи є у тебе невидані поки що твори або збірник віршів?

Із приходом Чернігівського етапу в моє життя, я почала писати знову (після невеликої творчої паузи) і вже зараз є вірші,  що з’явилися  на світ завдяки новим крокам, новому оточенню, інакшому сприйняттю себе та світу.

Твій улюблений письменник?

Питання вимагає масштабної відповіді, адже не можу серед всього літературного життя планети говорити, що улюбленим письменником є хтось один. Серед сучасників читаю Ірену Карпу, братів Капранових, Володимира Понкіна, Катерину Бабкіну, Вікторію Черняхівську  та багатьох інших.

Уяви, будь ласка, що лікарі сказали - тобі залишилося жити всього один день. На що б ти витратила дорогоцінні останні 24 години у своєму житті?

Я б намагалась  в цей день оточити людей теплом, світлом, позитивом, кожному б сказала слова вдячності за проведені моменти разом, пройдені уроки. Адже як каже Ліна Костенко: «Віддай людині крихітку себе, за це душа поповнюється світлом».

І на звершення – побажання читачам нашого сайту?

Іноді наші бажання  не співпадають із готовністю отримувати бажане. То ж читачам бажаю, щоб готовність і бажання завжди йшли поруч.

 

 

Валентина Ващенко

Фото з архіву

 

Прочитано 82 разів

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-67 

Приймальна комісія: (04631) 2-35-88

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонни довідник

Партнери

     

  

Google Analytics Alternative