Учасники конференції розкрили педагогічний внесок Г.В. Самойленка в розвиток філологічної та культурологічної освіти, торкнулися теми підручникотворення (Л.М. Остапенко, Л.Л. Корнєєва), проаналізували його полоністичні студії (В.М. Пугач).

Інші дослідники наголосили на важливості літературознавчого та методичного спадку П.О. Сердюка, зокрема  його дослідженнях жанрової специфіки поеми (Н.І. Михальчук), ролі як керівника літературної студії (Є. Гадзінський), значенні праць автора для шкільної літературної освіти (Т.А. Бронзенко).

Конференція стала цікавою тематичним охопленням літературного, літературознавчого та методико-літературного спадку науковців Ніжинської вищої школи. Учасників зібрання зацікавили проблеми мовної, образної, жанрової специфіки художньої творчості, зображення в літературних творах картин війни, відтворення різних виявів тоталітаризму, екзистенційного наповнення лірики, становлення молодого покоління митців. Особливою змістовністю та виразністю позначені виступи А.І.Бондаренко, П.В.Михеда, Г.Л.Токмань, Н.В.Гоголь, О.В.Забарного, Н.П.Онищенко та ін., присвячені творчості Анатолія Мойсієнка, Олександра Михеда, Юрія Бондаренка, Надії Івченко, молодих авторів сучасності та ін. Своєю розповіддю зацікавив П.В. Михед, який окреслив політичну та психологічну атмосферу, яка мала місце в університеті в 60-70-их роках ХХ століття, а також схарактеризував діяльність ніжинських шістдесятників.

Помітно, що письменники й науковці різних поколінь, які навчалися або працювали в Ніжині, залишили дуже великий спадок, який потребує ретельного вивчення, а тому конференція “Літературна творчість представників Ніжинської вищої школи: гуманітарний дискурс” стала тим майдаником, на якому цей здобуток одержує різнобічне висвітлення.

Проф. Ю.І. Бондаренко