ННІ мистецтв імені Олександра Ростовського (архів)
Факультети (2547)
Свій відлік історія кафедри української літератури розпочинає від початку ХХ століття. З архівних джерел відомо, що в 1917‒1918 навчальному році в Ніжинському історико-філологічному інституті було засновано кафедри української мови, української літератури та історії України. У 1919‒1920 навчальному році курс історії української літератури з кафедри російської мови і словесності та історії української мови і літератури читав професор О. Грузинський. 10 березня 1919 року в інституті відбулося засідання конференції, присвячене пам’яті Т. Шевченка. З доповідями «Тарас Шевченко і народна освіта» виступив професор О. Грузинський, «Шевченко в історії української громадянської думки» – викладач Г. Іваниця.
Виш пережив часи реформування. Саме в Інституті соціального виховання в 1929 році була утворена секція української мови і письменства, а в жовтні 1930 року – окрема кафедра української літератури. У 1930 році кафедра мала у своєму складі трьох викладачів, завідував кафедрою відомий літературознавець професор Є. Ненадкевич.
Із 1933 року розпорядженням Народного комісаріату освіти України виш був реорганізований у Ніжинський педагогічний інститут. У цьому ж році, після закриття Лубенського учительського інституту, до Ніжина був переведений український поет і літературознавець М. Сайко. З 1934 року він очолив літературну студію інституту, а з 1935 року – кафедру української літератури. У 1939 році на кафедру прийшов працювати український письменник О. Королевич (Лесь Гомін), автор роману «Голгофа», повісті «Люди» та збірки оповідань.
Роки сталінських репресій 1932–1938 років завдали відчутних втрат Ніжинській вищій школі. Було заарештовано і засуджено до різних термінів ув’язнення більше 30 працівників вишу. А далі розпочалася ІІ світова війна…
15 вересня 1943 року Ніжин був звільнений від німецьких окупантів, а 15 листопада відновилося навчання у педагогічному інституті. Перший повоєнний склад кафедри української літератури (1944‒1945 рр.) налічував чотири особи: завідувач кафедри, старший викладач О. Білан, доцент М. Сайко, старші викладачі О. Оніпко та О. Королевич; в учительському інституті українську літературу викладав В. Хоменко.
У 50‒70 роки ХХ століття кафедра української літератури Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя поповнилася новими талановитими викладачами: доцентами Г. Авраховим, Л. Коцюбою, В. Крутиусом, старшим викладачем Ю. Савченком, а трохи згодом доцентами П. Сердюком та П. Дроботом.
Двадцять років (із 1944 до 1964 року) очолював кафедру доцент О. Білан. У цей період на кафедрі працювали доценти А. Косінов, Г. Неділько, старший викладач Г. Перведисов і вище згадані викладачі. Три роки (до обрання його на посаду декана) кафедру очолював доцент Г. Аврахов (1965‒1968). Із 1968 до 1978 року кафедру української літератури очолював доцент Г. Неділько.
Кафедра української літератури організувала й провела низку наукових зібрань, зокрема, Всеукраїнську наукову конференцію присвячену Тарасу Шевченку (1961), Республіканську наукову конференцію присвячену 150-річчю з дня народження Євгена Гребінки (1962), на якій були заслухані доповіді професорів П. Волинського, І. Пільгука, А. Недзвідського.
Тож у 70‒80-х роках на кафедрі української літератури працювали доценти Г. Неділько, П. Сердюк, В. Крутиус, І. Заєць, С. Пінчук, О. Ковальчук, старші викладачі В. Олійник, П. Кобернюк.
Із 1979 року до 2012 року кафедру української літератури у Ніжинській вищій школі очолював доцент, а з 1992 року – професор, доктор філологічних наук Олександр Герасимович Ковальчук. Усього ж за час керівництва кафедрою професором О. Ковальчуком було захищено 3 докторські і 7 кандидатських дисертацій, опубліковано більше 20 наукових монографій та навчальних посібників; 3 підручники з грифом МОН України для загальноосвітньої школи; проведено майже два десятки наукових зібрань та конференцій.
У середині 80-х років на кафедру приходять працювати викладачі О. Моціяка та О. Астаф’єв, згодом кандидати наук, доценти, а з початку 90-х доцент Н. Михальчук та старші викладачі О. Гадзинський і Т. Сидоренко. У 1999 році доцент О. Астаф’єв успішно захищає докторську дисертацію й отримує звання професора.
Із 2012 до 2016 року кафедру української літератури в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя очолювала докторка філологічних наук, професорка Валентина Петрівна Хархун. Вона багато доклала зусиль для того, щоб утвердити престиж кафедри серед міжнародної спільноти. За час керівництва кафедрою професора В. Хархун було успішно реалізовано два наукових проекти: діяльність Винниченкознавчої наукової лабораторії (2001) та Studia Sovietica (2007). Професорка В. Хархун успішно керувала аспірантськими науковими дослідженнями. За її керівництва захищено 3 кандидатські дисертації.
Із 2016 до 2019 року виконувала обов’язки завідувача кафедри української літератури доцентка Оксана Миколаївна Капленко. Нею було багато докладено зусиль, щоб ліцензувати на факультеті спеціальність «Журналістика».
У зв’язку з реформуванням філологічного факультету в Навчально-науковий інститут філології, перекладу та журналістики відбулися процеси об’єднання кафедр вишу. У 2019 році було утворено кафедру української літератури, методики її навчання та журналістики, а на початку 2022 року ‒ кафедру літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики. Очолив її доктор педагогічних наук, професор Юрій Іванович Бондаренко.
Літературознавчий спектр дисциплін на кафедрі забезпечують доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко, докторка філологічних наук, професорка Валентина Хархун та доцентки, кандидатки філологічних наук Ніна Михальчук, Оксана Капленко та Людмила Остапенко.
Спектр дисциплін із методики навчання літератури (української та зарубіжної) забезпечують доктор педагогічних наук, професор Юрій Бондаренко та доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко.
Культурологічний спектр дисциплін забезпечують доктор філологічних наук, професор Григорій Самойленко та кандидатка філософських наук, доцентка Людмила Корнєєва.
Спектр дисциплін із журналістики забезпечують: докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, членкиня Національних спілок письменників та журналістів України Тетяна Дзюба; кандидатка наук із соціальних комунікацій, членкиня Національної спілки краєзнавців України, доцентка Надія Подоляка.
Тож славна історія кафедри Гоголівського вишу продовжується...
Науковий ступінь та вчене звання:
Кандидат філософських наук, доцент. Після закінчення аспірантури (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, науковий керівник – доктор філософських наук, професор Л. Т. Левчук) у 1998 році захистила дисертацію «Абстракціонізм як об’єкт естетичного аналізу» та отримала науковий ступінь кандидата філософських наук зі спеціальності «Естетика». У 2001 році присвоєне вчене звання доцента. У 2006 – 2009 роках перебувала у докторантурі Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова (дисертаційна тема: Демаркація та взаємодія естетичного й художнього в буттєвості людини).
Науковий ступінь та вчене звання
доктор педагогічних наук (2010), професор (2012).
Електронна пошта: vkharkhun@gmail.com
На кафедрі працює з 1995 року.
Науковий ступінь та вчене звання
доктор філологічних наук (2010).
професор (2013).
Науковий ступінь та вчене звання
Кандидат філологічних наук (2006).
Доцент кафедри української літератури (2008).
Електронна пошта: arturmihalcuk@gmail.com
На кафедрі працює з 1991 року
Науковий ступінь та вчене звання
Кандидат філологічних наук (2005).
Доцент (2014).
nadechdasum@gmail.com
Освіта: термін навчання, здобута кваліфікація
1980 - 1988 Середня школа № 6, м. Cуми, Україна.
1988 -1991 Училище культури, м. Суми, Україна. Бібліотекар, диплом з відзнакою.
1992 - 1996 Харківський державний інститут культури, м. Харків, бібліотекар-бібліограф.
2009 - 2011 Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, м. Київ, здобувач, кафедра видавничої справи та редагування.
Детальніше ...
Галерея зображень
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
-
Переглянути Переглянути
http://www.ndu.edu.ua/index.php/ua/kafedra-instrumentalno-vikonavskoji-pidgotovki/pro-kafedru-kaf-instrument/itemlist/category/3-fakulteti?start=840#sigProIdd42e8f132e
Кафедру української мови, літератури, культурології та журналістики факультету філології, історії та політико-юридичних наук створенo 01 листопада 2024 року.
До складу кафедри української мови, літератури, культурології та журналістики входить 17 викладачів, серед яких 8 докторів наук та 9 кандидатів наук.
Доктори наук:
- Н. І. Бойко – доктор філологічних наук, професор;
- А. І. Бондаренко – доктор філологічних наук, професор;
- Ю. І. Бондаренко – доктор педагогічних наук, професор;
- Т. А. Дзюба – доктор наук із соціальних комунікацій, професор;
- Е. М. Кучменко – доктор історичних наук, професор;
- Т. В. Рудюк – доктор педагогічних наук, професор;
- Г. В. Самойленко – доктор філологічних наук, професор;
- В. П. Хархун – доктор філологічних наук, професор.
Кандидати наук:
- Г. М. Вакуленко – кандидат філологічних наук, доцент;
- Н. М. Голуб – кандидат педагогічних наук, доцент;
- О. В. Забарний – кандидат педагогічних наук, доцент;
- О. М. Капленко – кандидат філологічних наук, доцент;
- Л. Л. Корнєєва – кандидат філософських наук, доцент;
- Н. І. Михальчук – кандидат філологічних наук, доцент;
- Л. М. Остапенко – кандидат філологічних наук, доцент;
- Н. С. Подоляка – кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент;
- В. М. Пугач – кандидат філологічних наук, доцент.
Кафедра забезпечує підготовку:
- докторів філософії зі спеціальності 035 Філологія. Українська мова та література (термін дії сертифіката до 2028 року), 035 Філологія. Порівняльне літературознавство;
- магістрів зі спеціальностей: 014 Середня освіта. Українська мова і література, термін дії сертифіката до 2033 року; 035 Філологія. Українська мова та література; 035 Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно);
- бакалаврів зі спеціальностей: 014 Середня освіта. Українська мова і література; 035 Філологія. Українська мова та література; 035 Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно); 061 Журналістика.
Історія видавничої і друкарської справи |
1 |
Вступ до мовознавства |
1 |
Вступ до слов'янської філології |
1 |
Практикум з української мови |
1 |
Сучасна українська літературна мова (фонетика) |
1 |
Сучасна українська літературна мова (морфологія) |
2,3 |
Сучасна українська літературна мова (лексикологія) |
1 |
Сучасна українська літературна мова (синтаксис) |
3,4 |
Ділова українська мова |
2,3 |
Старослов'янська мова |
2 |
Стилістика української мови |
2,5 |
Текстознавство |
2 |
Типологія помилок |
3 |
Українська діалектологія |
3 |
Стилістика і культура української мови |
4 |
Історія української літературної мови |
4 |
Загальне мовознавство |
5 |
Лінгвоаналіз |
5 |
Проблемні питання теоретичного синтаксису |
Муб, Мус |
С/к та с/с з мови та методики викл.мови і діалектології |
5 |
С/к та с/с з мови, методики мови |
5 |
Сучасні інформаційні технології при викладанні фахових дисциплін |
5 |
Основи наукових досліджень |
Мус |
Історична граматика української мови |
1 |
Бібліотекознавча практика |
1 |
Логіка і методи логічного аналізу тексту |
1 |
Шрифтознавство |
1 |
Технічне редагування |
1 |
Літературне редагування |
1 |
Редакційний аналіз і правка |
1 |
Виражально-зображальні засоби українського художнього мовлення |
Муб, Мус |
Лінгвістичний аналіз художнього тексту |
5 |
Актуальні проблеми лексичної семантики |
Мус |
Проблеми сучасної етнолінгвістики |
Мус |
Українська мова повністю може забезпечувати комунікативні потреби сучасного суспільства і за своїми виражальними можливостями (номінативними, формально-граматичними і стилістично-експресивними) не поступається перед жодною іншою слов’янською мовою, до яких фальсифікацій не вдавалися б давні й сьогочасні автори шовіністичної орієнтації, називаючи її діалектом то російської, то польської мови, у такий спосіб позбавляючи її місця на карті лінгвістичної Славії…
Арнольд Грищенко
Основні дати життя та діяльності академіка Арнольда Панасовича Грищенка
23 вересня 1936 р. |
Народився в селі Мутичеві Ріпкинського району Чернігівської області. |
1944–1948 рр. |
Учень Мутичівської початкової школи. |
1948–1951 рр. |
Учень Красківської семирічної школи. |
1952–1954 рр. |
Учень Ріпкинської середньої школи. |
1954–1958 рр. |
Студент відділення української мови й літератури історико-філологічного факультету Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя. |
1958–1959 рр. |
Викладач німецької мови 5-10 класів Удайцівської середньої школи Прилуцького району Чернігівської області. |
1959–1960 рр. |
Директор Гучинської восьмирічної школи Ріпкинського району Чернігівської області. |
1960 р. |
Асистент кафедри української мови Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя. |
1960–1963 рр. |
Аспірант Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР. |
1963–1968 рр. |
Молодший науковий співробітник відділу теорії української мови і структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР. |
1965 р. |
Захистив кандидатську дисертацію на тему «Структура складносурядного речення в українській мові». |
1968–1981 рр. |
Старший науковий співробітник відділу теорії української мови Інституту мовознавства імені О. О. Потебні АН УРСР. |
1979 р. |
Захистив докторську дисертацію на тему «Історія становлення словозміни і словотвору прикметника в українській мові». |
1981–2006 рр. |
Завідувач кафедри української мови Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). |
1985 р. |
Лауреат премії імені І. Франка Національної академії наук України. |
1987 р. |
Присвоєне вчене звання професора. |
1990–2006 рр. |
Професор кафедри української мови Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя (за сумісництвом) |
1992–2004 рр. |
Голова спеціалізованої вченої ради в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова. |
1995 р. |
Заслужений діяч науки і техніки України (за заслуги в підготовці висококваліфікованих педагогічних кадрів, розвитку наукових досліджень). |
1995 р. |
Обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України. |
1999 р. |
Обраний дійсним членом Академії наук вищої школи України. |
1999 р. |
Обраний дійсним членом Академії педагогічних наук України. |
17 грудня 2006 р. |
Видатний мовознавець передчасно відійшов у вічність, назавжди залишившись у пам’яті рідних, колег та учнів неперевершеним зразком високого професіоналізму, справжньої інтелігентності, виняткової скромності, людяності, порядності, щирості й шляхетності. Похований у м. Києві на міському кладовищі «Берківці». |