Підрозділи

Науковий відділ

Гоголезнавчий центр

Профком працівників

Університетський психологічний центр

Юридична консультативна служба

Центр професійного розвитку

Запобігання корупції

Відділ практики

Відділ виховної роботи, соціокультурної діяльності та промоції

Міжнародна співпраця

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою

Цивільний захист та охорона праці

Навчальна науково-дослідна лабораторія

Видавництво

Навчання іноземних громадян

З лютого по червень 2023 року тривало визначення фіналістів та переможців Всеукраїнського молодіжного конкурсу «Юридична освіта майбутнього». Організаторами конкурсу виступили Рада молодих юристів України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту, Аналітичний центр якості освіти, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Інститут політико-правових та релігійних досліджень, Юридична газета, Юридичний вісник України тощо. Організаційним комітетом та експертним журі пророблена велика робота та було опрацьовано у декілька етапів майже 4000 конкурсних робіт у двох номінаціях.

Оголошення та нагородження переможців відбулося в приміщенні Міністерства освіти і науки на урочистому заході 9 червня 2023 року.

Декілька студентів юридичного факультету НДУ імені М. Гоголя взяли участь в конкурсі та представили своє бачення концептуального вирішення запропонованої проблеми: «Реформування юридичної освіти та застосування новітніх технологій».

З особливою приємністю маємо повідомити, що в п’ятірку переможців конкурсу увійшла студентка ІІІ курсу заочного відділення ОП Право НДУ імені М. Гоголя Луняк Маргарита Євгенівна, отримавши Диплом V ступеня (науковий керівник – Голова Юридичної консультативної служби Університету, к.ю.н., доц. Ларченко Марина Олександрівна).

Саме запропонована переможницею концепція реформування юридичної освіти послідовно реалізується на ОП Право в НДУ імені М. Гоголя. Зокрема, алгоритм реформування юридичної освіти полягає в наступному:

 

РЕФОРМУВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ключова ідея, що має бути реалізована під час реформування вищої юридичної освіти, полягає у застосуванні системного підходу. Такий підхід повинен ґрунтуватись на трьох базових чинниках успішного навчання:

1) орієнтація на подію;

2) орієнтація на певний вид діяльності;

3) орієнтація на процес.

Згідно з подійним підходом «поведінка» системи юридичної освіти має частково оновлюватись кожного разу, коли має місце певна значуща подія у сфері законотворчості, у сфері політики чи економіки та/або розвитку технологій. Такі події здатні змінювати як стан самої системи так і перевіряти на міцність логічні зв’язки між її елементами. Так може з’явитись запит на введення до освітньої програми того чи іншого компоненту або переведення певного компоненту до обов’язкових в освітній програмі. Так наразі є запит на вивчення юристами міжнародного гуманітарного права, що напряму пов’язане з російською агресією проти України. Інший суспільний та бізнесовий запит пов’язаний з рухом нашої країни до Європейського Союзу і полягає у підвищенні уваги до дисциплін, що вивчають право ЄС.

Використовуючи підхід, орієнтований на певні види діяльності, необхідно переглянути та проаналізувати програми обов’язкових освітніх компонентів щодо наявності блоків, які надають компетентності з використання спеціалізованих юридичних баз даних, аналізу інформаційного середовища за допомогою інструментів юридичної логіки та правової статистики. Також і під час проведення семінарських занять та реалізації практичної складової ОП мають використовуватись комп’ютерні програми, що знайомлять здобувачів із основними аспектами техніко-юридичної діяльності у різних напрямках правозастосування.

Для підходу, орієнтованого на процес, характерна наявність динамічної структури з набором атрибутів, які несуть можливості ефективної реалізації реального навчального процесу, що є корисним та приносить задоволення обом його сторонам. У сучасний період часто виникає потреба у дистанційному проведенні занять, велика частина інформації має засвоюватись здобувачами самостійно, часто у здобувачів існує вимушена необхідність поєднувати навчання з роботою. Під процесом у даному контексті слід розуміти послідовність подій, зв’язок між якими встановлюється за допомогою спеціальних відношень, тобто функцій дій та прогресу початкових станів на різних етапах навчання. Згідно з прагматичним підходом процес – це програмний блок, складений з ряду процедур, які тривають паралельно. Якщо презентувати навчання як необмежений в часі процес, стає можливим реальне існування логічних зв’язків між різними компонентами освітньої програми та подальше їх закріплення шляхом проходження практик і написання наукових (курсових) робіт.

Лише у поєднанні трьох описаних вище підходів до організації системного навчального процесу досягається необхідна юристу глибина проникнення в професійну модель поведінки, логіку мислення, осягнення причинно-наслідкових зв’язків.

Такий підхід дозволяє підтримувати якість вищої юридичної освіти, яка згідно з вимогою Закону України «Про вищу освіту», становить відповідність умов провадження освітньої діяльності та результатів навчання вимогам законодавства та стандартам вищої освіти, професійним та/або міжнародним стандартам (за наявності), а також потребам заінтересованих сторін і суспільства, що забезпечується шляхом здійснення процедур внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості [1, п.23 ч.1 ст.1, ст.16].

Іншою, наразі ще недостатньо популярною думкою, яку варто підтримувати і впроваджувати, є те, що правознавство – це не гуманітарна сфера, як прийнято вважати. Не можна бути ефективним юристом без достатніх технічних компетентностей та знання основного математичного інструментарію. Зокрема, здатність розробляти, впроваджувати та аналізувати нормативні документи, положення, інструкції й вимоги технічного та організаційного спрямування, а також інтегрувати, аналізувати й використовувати кращі світові практики, стандарти у професійній діяльності юриста має бути конкретним результатом навчання. Чинний Стандарт вищої освіти першого (бакалаврського) рівня містить, зокрема, наступні фахові компетентності: здатність використовувати бази даних органів юстиції та інформаційні технології необхідні під час здійснення юридичної діяльності; здатність використовувати різноманітні інформаційні джерела для повного та всебічного встановлення певних обставин [2].

Ці та багато інших компетентностей неможливо опанувати без застосування математичної логіки та принципів моделювання складних політичних та економічних систем. Важливо усвідомлювати, що світові процеси та професійні навички не можуть знаходитись лише у сфері гуманітарних чи лише у сфері точних наук. Сучасний ринок праці вимагає від юриста не лише знання і розуміння нормативно-правової бази, але і техніко-інформаційних навичок та вмінь. У цьому зв’язку особлива увага має бути приділена цілому ряду дисциплін, серед яких інформаційне право, інформаційні технології у фаховій діяльності, основи кібербезпеки. Ці дисципліни пов’язані не лише з вмінням використовувати та захищати інформацію, а також із фаховою юридичною діяльністю у сфері кіберзлочинності та в умовах триваючої інформаційної війни.

І нарешті ще один важливий аспект ефективної юридичної освіти: підбір викладацьких кадрів. Принцип «fitness for purpose» (відповідність цілям), що у контексті вищої освіти означає підбір кадрів під навчальні курси, а не навпаки, має застосовуватись завжди. Крім цього, необхідно дотримуватись розумного балансу між викладачами-практиками та представниками теоретичної юридичної науки. У цьому зв’язку в ЗВО має застосовуватись не формалізований підхід до підвищення кваліфікації викладачів юридичних дисциплін. Практика абсолютно формальних процедур у цьому напрямку має бути безжально викорінена. Доцент, професор, викладач має здобувати додаткову вищу освіту, брати участь у якісних грантових програмах, постійно брати участь у різних видах неформальної освіти, що існують на різних онлайн платформах. Традиційно до заходів неформальної освіти залучаються здобувачі, однак для викладацьких кадрів це є не менш важливим напрямком підвищення кваліфікації. Сучасного ефективного юриста не може навчити людина, яка сама останній раз вчилася двадцять років тому. Це питання гостро стоїть саме у зв’язку з інтенсивним розвитком інформаційних технологій в останні два десятиліття. Саме через формальність описаних підходів поступово падає престиж юридичної професії в Україні (рисунок 1).

Застосування системного підходу з максимальним врахуванням описаних технологій є гарантією успішного реформування юридичної освіти в Україні з довгостроковими гарантіями якості освіти.

 

Схема логічних звязків складових системи вищої юридичної освіти 

 

Рисунок 1

 

Список використаних джерел 

1. Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року № 1556-VII. Верховна Рада України: офіційний сайт. Розділ: Законодавство. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text

2. Стандарт вищої освіти зі спеціальності 081 галузі знань 08 Право для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, затверджений Наказом МОН України від 20.07.2022 р. № 644. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2022/07/21/081-pravo-bakalavr-644-20.07.2022.pdf

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-22

Приймальна комісія: (04631) 7-80-78

Приймальна комісія: +380977973948

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонний довідник

Партнери

     

    

сайт Національного Еразмус-офісу uarenet  

Google Analytics Alternative