Підрозділи

Видавництво

Відділ практики

Центр довузівської підготовки

Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою

Міжнародні зв'язки

Соціально-гуманітарний відділ

Центр суміжних професій

Профком студентів

Профком працівників

Психологічна служба

Гоголезнавчий центр

Гоголезнавчий центр

У вересні 1996 року при Ніжинському педагогічному університеті імені Миколи Гоголя був заснований Всеукраїнський Гоголівський науково-методичний центр. Він створений на базі фундаментальної бібліотеки університету. Велика роль у відкритті цієї структури належить Федору Арвату – тодішньому ректору і досліднику перекладів Гоголя українською мовою та завідуючій бібліотеки університету Наталії Ленченко.

Гоголезнавчий центр об’єднує гоголезнавців різних країн світу, проводить один раз на два роки наукові семінари, щорічно готує до друку «Гоголезнавчі студії». На сьогодні вийшли двадцять два випуски. Перший був збіркою статей різної тематики, починаючи з другого випуску «Гоголезнавчі студії» стали тематичними: другий був присвячений пізньому Гоголю, періоду «Вибраних місць» і «Авторської сповіді». Третій випуск – це бібліографічна праця Лариси Гранатович, Євгена Михальського, Павла Михеда «Гоголь: бібліографічні посібники і джерела. Анотований покажчик» (1998). Четвертий випуск присвячений проблемі «Гоголь і християнство», п’ятий – «українським повістям» Гоголя – «Вечорам» і «Миргороду».

Шостий випуск студій продовжував роботу, розпочату у 1996 році бібліографічним покажчиком «Ніжинська гоголіана» (1979–1995). Як і попередній, він укладений Ларисою Гранатович і включає праці останніх років. Покажчик унаочнює здобутки сучасного періоду вивчення творчості Миколи Гоголя і репрезентує внесок викладачів університету у вивчення спадщини великого письменника.

Основу сьомого випуску збірника праць Гоголівського наукового центру складали статті вчених України, Росії, Австралії, присвячені екзистенційним проблемам творчості Гоголя та літературознавчим і мистецтвознавчим компарати­вістським студіям. Редактори і укладачі її свідомо запросили до участі вчених різних країн, різних поглядів і переконань. Важливо, щоб під однією обкладинкою книги були виказані далеко не суголосні думки, щоб тут відбилось багатоголосся сучасного наукового мислення і розмаїття наукових методів і технологій. Гоголь і його творчість є таким об’єктом, де можуть бути випробовані різні підходи, інтерпретаційні системи, методології.

У літописну канву восьмого випуску включені найважливіші події суспільно-культурному життя держави, які так чи інакше були пов’язані з біографією письменника і знайшли відгук у його висловлюваннях і творчості. Автори пропонованого Літопису надавали істотне значення відтворенню внутрішнього життя Гімназії.

«Гоголь: буття і страх» – перше монографічне дослідження, що видається у серії «Гоголезнавчі студії» випуск десятий. Автор цієї книги робить спробу раціоналізувати художні рефлексії письменника через призму страху.

Книга видатного українського вченого Юрія Луцького із Канади, видається у серії «Гоголезнавчі студії» випуск одинадцятий, присвячена українському профілю Миколи Гоголя і трагедії «роздвоєності» його світу. Це зроблено «вперше в західній літературній критиці» (О. Забужко). Праця Юрія Луцького є «вагомим внеском у наше розуміння Гоголя» (О. Субтельний).

Перший випуск Нових гоголезнавчих студій (дванадцятий випуск нашого видання) представляє монографію лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шев­ченка 2004 року, доктора філологічних наук, Барабаша Ю. Я., яка присвячена аналізу гоголезнавчого доробку вчених і кри­тиків української діаспори.

Випуск другий (тринадцятий) нових гоголезнавчих студій присвячений проблемі «Гоголезнавства в Україні й поза нею», «Зображення козацтва у творчості Миколи Гоголя».

Монографія розміщена у Гоголезнавчих студіях випуск третій (чотирнадцятий) присвячена тому, як Гоголь і його сучасники розуміли, зображували, перекладати історію України і Козацтво в 1820-х-початку 1830-х років.

Дослідження поетики гоголівських «Вечорів на хуторі біля Диканьки» (Серія «Нові гоголезнавчі студії»; Вип четвертий (п’ятнадцятий).) засновується на аналізі їх міфопоетичного компоненту, що завершує ідейну структуру циклу, його наскрізний художній сюжет.

П’ятий (шістнадцятий) випуск «Гоголезнавчих студій» присвячений різноманітним проблемам вивчення творчої спадщини Миколи Гоголя. Тут і цілий ряд статей присвячено питанням творчої біографії письменника.

До збірника випуска шостого (сімнадцятого) увійшли статті, в яких ви­світлені проблеми творчої спадщини Миколи Гоголя, україно- і російськомовні бібліографії, анкети відомих вчених, рецензії на нові гого­лезнавчі студії.

Вісімнадцятий випуск Гоголезнавчих студій був присвячений творчій спадщині Миколи Гоголя в площині теоретичної та літературної проблематики. Дев’ятнадцятий випуск – це «аналіз творів Миколи Гоголя». Двадцятий випуск присвячений проблемі «духовної біографії Гоголя», «філософії Гоголя».

Основу наступних двох випусків, двадцять першого та двадцять другого, Гоголезнавчих студій складають статті, присвячені проблемам «універсальні образи» та «прочитання творчості Гоголя в просторових координатах».

Сьогодні «Гоголезнавчі студії» – це сторінка історії сучасного гоголезнавства, без урахування якої, мабуть, важко говорити про його повноту.

 

ІСТОРІЯ НІЖИНСЬКОГО ГОГОЛЕЗНАВСТВА 

145 років тому в часописі «Москвитянин» (1854. – Т. 6) були надруковані спогади колишнього викладача Гімназії вищих наук І. Г. Кулжинського «Воспоминания учителя», присвячені Гоголю. Саме від цієї публікації почалась історія ніжинського гоголезнавства. Були в цій історії свої злети (початок XX ст.), були десятиліття повного затишшя (20-ті, 60-ті роки). Зрозуміло, що для розвитку гоголезнавства були всі умови: велика архівна база, оригінали рукописів «Мертвих душ», «Тараса Бульби», «Портрету» та інших творів, що були передані до відділу рукописів бібліотеки АН УРСР (на початку 30-х років), а ще – матеріальна культура Ніжина, що долучилась до формування художнього світу великого письменника.

На превеликий жаль, багато що з тих пір втрачено, але залишились люди - залюблені в гоголівське слово, здатні самовіддано працювати, не дивлячись на соціально-політичні обставини, і відчувати свою відповідальність перед часом і землею, де випала доля жити.

Сучасна історія ніжинського гоголезнавства починається з 1979 року, коли в Ніжинському педінституті відбулась Всесоюзна наукова конференція «Гоголь і сучасність», на яку з’їхались понад 150 вчених з різних республік колишнього Союзу. Ініціатором цієї конференції був проф. Г. В. Самойленко. Саме з його ім’ям пов’язане відродження інтересу до вивчення творчості Гоголя у Ніжині на рубежі 70 – 80-х років. У 1983 році за його редакцією вийшла збірка наукових праць «Гоголь и современность: творческое наследие писателя в движении эпох». В кінці 80-х з’явилися збірки матеріалів наукових семінарів: «Наследие Гоголя и современность» (1988), «Творчество Н. В. Гоголя и современность» (1989). Практичним втіленням наукового пошуку став посібник для вчителів «Изучение творчества Н. В. Гоголя в школе» (К., 1988), що був позитивно зустрінутий і вченими-літературознавцями, і методистами, і вчительською громадськістю.

Поступово визначились і основні напрямки гоголезнавчих досліджень. Один із важливих аспектів – Гоголь і Ніжин. Приблизно в один час із Гоголем у Ніжині вчилась ціла плеяда літераторів: поетів, драматургів, прозаїків, перекладачів (близько 20). Вони виросли в єдиному інтелектуальному середовищі, спілкувались, переживали одні й ті ж події, книги, враження, і це не могло не відбитись на їх художніх уподобаннях і смаках. Саме це дало підстави П. В. Михеду висунути гіпотезу про існування ніжинської літературної школи в російській літературі першої половини XIX ст. в роботі «Про ніжинську літературну школу» (Слово і час. – 1990. – № 5).

Великий інтерес вчених-гоголезнавців викликали дослідження O. K. Супронюк «Оточення Гоголя в пору його навчання в Гімназії вищих наук». Реставрована біографія багатьох людей – викладачів, учнів Гімназії, мешканців Ніжина, яких знав, з якими спілкувався Гоголь. А ще це розширило уявлення про коло читацьких інтересів Гоголя. В руслі цієї проблематики продовжує роботу Юлія Василівна Якубіна. Формуванню історичних поглядів і впливу на Гоголя І. Орлая – директора Гімназії, який був автором історичних праць – присвячені дослідження Н. М. Жаркевич. Розвитку філологічних традицій в Ніжинській вищій школі – розлога праця Г. В. Самойленка «Нежинская филологическая школа» (1993). Дослідження ніжинського періоду творчості дозволили розпочати створення «Літопису життя і творчості Миколи Гоголя (1821–1828)».

Разом з тим ніжинські науковці не обмежуються ніжинською тематикою, а досліджують і фундаментальні проблеми творчого спадку письменника. Традиції гоголівського слова в літературі XX ст. досліджує Григорій Самойленко, йому належить низка праць з цього питання. Автором ряду глибоких і оригінальних праць є Олександр Ковальчук. Серед них монографія «Буття і страх» (1997). Пізній творчості Гоголя, проблемам переходу письменника на засади «нової естетики»: проповідницького Слова – і пошукам нового пророчого профілю присвячені статті Павла Михеда останніх років. Міфологічну основу творчості Гоголя досліджує Тетяна Тверітінова, рецепцію Гоголівського спадку у вітчизняній критиці – Наталя Жаркевнч. Жанрові аспекти творів Гоголя – предмет уваги Григорія Киричка.

Помітний внесок у вивчення творчості письменника зробили і ніжинські мовознавці. Вчені досліджують проблеми сталю (Нінель Арват, Віра Коваленко, Людмила Гетьман, Алла Біла), час і простір (Валентина Сидоренко), особливості антропонімії в художній мові Гоголя (Оксана Шинкаренко).

Інший напрямок досліджень – гоголівська бібліографія. Першим і дуже вдалим доробком став довідник Григорія Самойленка і Євгена Михальського «Гоголь и литература народов СССР» (1984), про яку відомий вчений, бібліограф В. Баскаков писав: «Пособие такого объема создано в этой области впервые: в указателе зарегистрировано свыше 2000 публикаций. Эта работа имеет и более широкое значение: она стоит у начала библиографического освоения связей русской литературы в целом с литературой народов СССР» (Сов. библиография. – 1986. – № 1. – С. 82–83.). Інша цікава праця – «Гоголь і Ніжин» (1989), відповідальний редактор – Євген Михальський. Цей покажчик включає 1033 позиції і охоплює все написане на цю тему вітчизняними вченими.

Велика роль в об’єднанні гоголезнавців належить і часопису «Література та культура Полісся» (відповідальний редактор – Григорій Самойленко), окремі випуски якого присвячені дослідженню творчості Гоголя.

 

Прохоренко Є. Гоголезнавчий центр: проблеми, пошуки, перспективи  / Євгенія Прохоренко // Альма матер. – Ніжин – 2009. – № 7. – С. 3.

Гоголезнавчий центр: проблеми, пошуки, перспективи

2009 рік проголошений ЮНЕСКО роком Гоголя. До святкування 200-ліття з дня народження Миколи Васильовича Гоголя готується і Гоголезнавчий центр Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, відкритий 1995 року в приміщенні фундаментальної бібліотеки вишу. Ініціативу кафедри світової літератури підтримали ректор акдемік Ф.С.Арват та директор бібліотеки Н.О.Ленченко. Очолює Центр доктор філологічних наук, професор Павло Володимирович Михед.

Метою діяльності Центру є комплексне вивчення творчої спадщини Миколи Гоголя, історіографії та наукової бібліографії, жанрово-стильової своєрідності, поетики творів письменника в контексті розвитку світової літератури, а також активне пропагування наукових здобутків вітчизняного гоголезнавства, координація науково- дослідної роботи з науковими та навчальними закладами країни та зарубіжжя.

Пріоритетними напрямками роботи центру є видання збірників наукових праць із гоголезнавчої тематики: з 1996 до 2009 р. Центром було видано 17 випусків

«Гоголезнавчих студій» – періодичного видання, присвяченого проблемам гоголезнавства і розрахованого не тільки на науковців і студентів, а й широке коло читачів, зацікавлених у творчості Гоголя; поповнення новими надходженнями довідково-бібліографічних каталогів, картотеки з гоголезнавства, ведення щорічної гоголезнавчої бібліографії, яка друкується в «Гоголезнавчих студіях», видання бібліографічних покажчиків. До ювілею письменника в 2009 р. Центр видав покажчик: «Микола Гоголь: українська бібліографія» (вид-во «Академперіодика»). Співавтори - Л.Гранатович, Н.Кузьменко, П.Михед. На цей же рік заплановано вихід бібліографічної праці «Ніжинське гоголезнавство». 

Серед основних напрямків діяльності Гоголезнавчого центру також видання антологій і наукових монографій: на ювілейний рік заплановано вихід антології «Родовід Гоголя», що зібрала найцікавіші роботи з цієї тематики, монографії «Гоголь- гімназист у мемуаристиці» та перевидання «Літописужиття і творчості Миколи Гоголя: ніжинський період (1820-1828)»; публікація наукових статей з гоголівської тематики в періодичних виданнях, участь в університетських і загальноміських заходах, присвячених М.Гоголю, надання консультативної допомоги гоголезнавцям, викладачам, аспірантам, студентам, учителям і школярам, які працюють над дослідженнями життя і творчості Миколи Гоголя: співпраця з науковими установами, навчальними закладами і гоголезнавцями України, Росії та інших країн світу, які досліджують творчість письменника. Так, співробітники Центру взяли участь у міжнародних ювілейних гоголівських зібраннях у Луцьку та Полтаві, на черзі Київ, Москва, Краков. 

13-15 травня 2009 р. Центр спільно з кафедрою світової літератури та історії культури (завідувач проф. Г.В.Самойленко) планує провести Х ювілейну міжнародну конференцію «Микола Гоголь і сучасний світ», запрошення на яку вже отримали гоголезнавці різних країн.

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-67 

Приймальна комісія: (04631) 2-35-88

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонни довідник

Партнери

     

  

Google Analytics Alternative