Підрозділи
Кафедра російської мови та перекладу (5)
1. Вступ до мовознавства — 1
2. Загальне мовознавство - 5
3. Вступ до перекладознавства - 1
4. Орфографічний, орфоєпічний практикум з російської мови — 1,2,3
5. Практикум з аналітичного і виразного читання - 1
6. Сучасна російська літературна мова - 1-5
- лексикологія
- фонетика
- словотвір
- морфологія
- синтаксис
7. Історична граматика - 2
8. Історія російської літературної мови - 4
9. Основи риторики - 2
10. Основи риторики та терія і практика мовленнєвого спілкування - 3
11. Практичний курс українсько-російського перекладу - 2
12. Старослов*янська мова - 2
13. Основи лінгвістичних досліджень - 3
14. Основи наукових досліджень - 3
15. Порівняння лінгвістичних східнослов»янських мов - 3
16. Практичний курс українсько-російського перекладу - 3
17. Теорія і практика мовленнєвого спілкування - 3
18. Критика та редагування перекладу - 4
19. Методика викладання російської мови - 4
20. Основи художнього перекладу - 4
21. Порівняльна українсько-російська граматика - 4
22. Стилістика і культура російської мови - 4
23. Основи лінгвістики тексту - 5
24. Сучасні інформаційні технології при викладанні фахових дисциплін- 5
25. Вступ до мовознавства та слов. Філології - 1
26. Практикум та культура російської мови - 1
27. Старослов»янська мова та історична граматика - 2
28. Основи лінгвістичних досліджень та лінгвістичний аналіз художнього тексту -4
29. Стилістика російської мови - 5
30. Лінгвокультурологія - 3
31. Основи теорії мовлення діяльності (Проблеми соціокультурного варіювання мови) - 3
32. Порівняльна українсько-російська лексика та фразеологія - 3
33. Психолінгвістика /Грецька мова - 3
34. Комп'ютерна лексикологія - 4
35. Лінгвістичний аналіз тексту - 4
36. Основи синхронного та усного перекладу - 4
37. Порівняльна українсько-російська стилістика - 4
38. Практикум з ділового спілкування та перекладу - 4
Кафедра є членом УАПРЯЛ. Вона здійснює постійні зв'язки з кафедрами русистики інших вузів України та зарубіжжя: Київ, Чернігів, Севастополь, Луцьк, Черкаси, Суми, Харків, Горлівка; Мінськ, Гомель, Мозирь, Гродно (Білорусь); Брянськ, Москва, Санкт-Петербург, Новозибків, Воронеж, Бєлгород (Росія); Баку (Азербайджан); Вільнюс (Литва).
Співпраця здійснюється у декількох напрямках: спільна організація та проведення конференцій «Карські читання» - (Ніжин-Гродно), «Греція та слов'янський світ: взаємодія культур» - (Ніжин-Київ); участь у наукових конференціях та зібраннях, державних екзаменах; підготовка відзивів на автореферати, навчальні програми, посібники, підручники; опонування дисертацій; обмін навчальною та методичною літературою.
Зустріч у посольстві України в Білорусі
Гості з Білорусі в музеї Миколи Гоголя
|
|
Фото на згадку з Т.М. Лебединською |
Семінар в Санкт-Петербурзі |
За результатами роботи над темою опубліковано понад 100 статей наукового та методичного характеру, захищаються кандидатські дисертаціїх. До 200-ліття започаткована серія видань лінгвостилістичних досліджень окремих творів М.Гоголя. Перше - «Вій» Н.В.гоголя: лінгвостилістичний аспект» - нещодавно вийшло з друку. Наступні випуски присвячені повісті «Тарас Бульба» та «Повісті о том, как поссорился Иван Иванович с Иваном Никифоровичем».
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Російська філологія викладалася у Ніжинській вищий школі з дня її заснування. Одним із перших викладачів російської словесності бувпрофесор П.І.Нікольський, який мав неабиякий вплив на вихованців Гімназії вищих наук. Він викладав риторику, основи віршування та слов’янську граматику. Зі спогадів багатьох гімназистів П.І.Нікольський постає як людина ерудована, доброзичлива та принципова.
Після відкриття Ніжинського історико-філологічного інституту (1875 р.), який очолив доктор російської філології М.О.Лавровський, було створено два відділення: класичне і російської словесності. На останньому читалися такі лінгвістичні дисципліни: історія російської мови, старослов’янська мова, спецкурси з російської та інших слов’янських мов. Саме в цей період формується відома Ніжинська славістична школа під керівництвом проф. М.О.Лавровського. Важливу роль у її розвитку відіграла наукова діяльність А.С.Будиловича, Р.Ф.Брандта, видатних учених-славістів. Традиції, які були започатковані в історико-філологічному інституті, продовжувалися новими поколіннями вчених-викладачів протягом ХХ століття. Серед них відомий мовознавець проф. Г.А.Ільїнський, проф. І.М.Гетман, доценти Є.Г.Кулініч, Волинчикова, В.І.Макаров, Н.М.Дзюбанова, Л.Г.Керенцева, Л.Ф.Моісеєва, Н.С.Черноусова, Є.С.Бєлякіна, С.Г.Солтан. Понад 30 років кафедру очолює проф. Н.М.Арват, знаний мовознавець як в Україні, так і за її межами. Під її керівництвом кафедра неодноразово займала призові місця в конкурсі «Кафедра року».
З 2005 року кафедра стала випусковою з двох спеціальностей: «Мова і література (російська, англійська)», «Переклад (з російської)».