З 01.09.2022 р. інститут функціонує у складі новоствореного факультету педагогіки, психології, соціальної роботи та мистецтв.

Викладач мистецьких дисциплін сьогодні – це людина, яка закохана в мистецтво, а тому здатна захопити нею інших. Саме такого фахівця прагне підготувати колектив викладачів навчально-наукового інституту мистецтв імені Олександра Ростовського, одного з найвідоміших мистецьких навчальних закладів України, який має давні і гарні освітні та творчі традиції, які гідно продовжуються і збагачуються нинішнім поколінням викладачів та студентів.

Навчально-науковий інститут мистецтв імені Олександра Ростовського (з жовтня 2019 р., раніше – факультет культури і мистецтв) засновано у 1964 році за ініціативи тогочасного директора педінституту  кандидата філософських наук, доцента Марка Івановича Повода та за активного сприяння голови художньої ради інституту кандидата педагогічних наук, доцента Олександра Ісааковича Близнюка.

У різні часи тут навчались та працювали видатні особистості, що заклали підвалини виконавських, наукових, просвітницьких традицій та уславили Ніжинську вищу школу: народний артист України В. М. Іконник, доктори мистецтвознавства, професори А. П. Лащенко та С. І. Уланова; народний артист України М. О. Буравський; заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор М. С. Юрченко; кандидат мистецтвознавства, професор В. В. Дубравін; доктор мистецтвознавства, професор Ю. І. Чекан, кандидат мистецтвознавства, доцент О. Е. Чекан; кандидат педагогічних наук В. В. Рева; заслужений артист України, доцент О. Д. Незовибатько; лауреат Міжнародного конкурсу В. А. Розен, заслужена артистка України М.Ф. Бровченко; заслужені працівники культури України М. М. Борщ, О. С. Варьоха, С. О. Голуб, Н. Д. Даньшина.

Піднесення музично-педагогічної майстерності та інтенсифікація музично-просвітницького руху на факультеті культури  і мистецтв різних часів пов'язана з іменами В. І. Барабанова, Р. М. Борщ, Л. П. Вишневої, Л. А. Гарбера, О. Г. Гроздовської, Т. Г. Даллади, М. М. Коваленко, С. В. Козлової, В. В. Кокодія, А. І. Мельника, М. К. Мельника, Н. М. Палаєвої, В. М. Панаріна, Л. І. Пащенко, В.Г. Поторочі, А. Г. Сіренка, В. І. Смаля, Л. М. Тевзадзе, В. П. Устименка, М. І. Фатюка, К. А. Федотова, О. М. Худотеплого.

Сьогодні ННІ інститут мистецтв імені Олександра Ростовського – це справжнє сузір’я музикантів та науковців, що створюють високий професійний імідж нашого навчального закладу, своїми високими здобутками сприяють зростанню усталеного авторитету інституту як науково-методичного та культурно-мистецького осередку Сіверщини.          

Наукову школу теорії та методики мистецької освіти в ННІ мистецтв довгі роки очолював  доктор педагогічних наук, професор О. Я. Ростовський (1946-2016 р.р.).

О. Я. Ростовський є відомим в Україні вченим-педагогом, автором багатьох науково-методичних посібників і статей з проблем музичної освіти школярів і професійної підготовки майбутніх учителів музики. Автором біля 200 публікацій. У наукових працях вченого дістали розкриття головні напрямки розвитку європейської музичної педагогіки від античності до сьогодення; закономірності, принципи і методи формування музичного сприймання школярів, теоретико-методологічні основи керування цим процесом; науково-методичні засади музичного виховання учнів на основі української національної культури; методика музичної освіти дітей. Особливий інтерес викликають праці, присвячені теоретико-методологічним аспектам професійної підготовки майбутніх учителів музики, розвитку їхніх творчих якостей.

Наукова школа доктора педагогічних наук, професора О. Я. Ростовського – видатного вченого сучасності і далі розвивається, але вже через його учнів.

Дослідження в галузі музичного мистецтва та музичної педагогіки в ННІ мистецтв успішно здійснюють кандидат педагогічних наук, професор Л. В. Костенко; кандидати мистецтвознавства, доценти Л. О. Дорохіна, Т. В. Ляшенко, О. А. Кавунник; кандидати педагогічних наук, доценти Н. Л. Біла, Л. В. Гусейнова, Ю. Ф. Дворник, О. В. Коваль, О. М. Пархоменко, О. М. Павленко, Т. В. Раструба, В. В. Ревенчук, І. О. Ростовська, Ю. О. Ростовська, О. В. Спіліоті, О. М. Щербініна.

У вересні 2016 року рішенням Вченої ради Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя ім’я Олександра Ростовського присвоєно факультету культури і мистецтв, а з 1 жовтня 2019 р. – навчально-науковому інституту мистецтв.

Навчально-наукові підрозділи ННІ мистецтв очолюють знані в Україні митці та науковці: директор інституту – кандидат педагогічних наук, доцент Л. В. Гусейнова; виконує обов’язки заступника директора з навчальної роботи - кандидат педагогічних наук, доцент О. В. Коваль; виконує обов’язки заступника директора з виховної роботи – кандидат мистецтвознавства, доцент Т. В. Ляшенко. 

У складі ННІ мистецтв 3 фахові кафедри та 5 лабораторій:

• кафедра музичної педагогіки та хореографії – в.о. завідувача кафедри, кандидат педагогічних наук, доцент О.В. Коваль;
• кафедра вокально-хорової майстерності – завідувач кафедри, заслужений діяч мистецтв України, професор Л. Ю. Шумська;
• кафедра інструментально-виконавської підготовки – завідувач кафедри, Народний артист України, професор М. О. Шумський;
• навчально-наукова лабораторія мистецької освіти – керівник, кандидат педагогічних наук, доцент Ю. Ф. Дворник;
• творчо-експериментальна лабораторія  хорового мистецтва – керівник, кандидат педагогічних наук, доцент Т. В. Раструба;
• творчо-експериментальна лабораторія  оркестрового мистецтва – керівник, Народний артист України, професор М. О. Шумський;
• творчо-експериментальна лабораторія  хореографічного мистецтва – кандидат педагогічних наук, доцент О. М. Пархоменко;
• творчо-експериментальна лабораторія  вокального мистецтва – старший викладач А. Б. Хоменко.

Протягом певного періоду високий професійний рівень музичного виконавства в ННІ мистецтв репрезентував  «Ніжинський дует баяністів» у складі заслуженого артиста України, доцента Володимира Дорохіна та Народного артиста України, професора Миколи Шумського. Цей творчий колектив став унікальним явищем не тільки культурно-мистецького осередку Чернігівського регіону, а й виконавським феноменом загальнонаціонального масштабу. У творчому доробку  дуету перемоги на престижних Всеукраїнський та Міжнародних конкурсах та фестивалях баянного мистецтва.

Школа академічного вокального виконавства, заснована заслуженою артисткою України М. Бровченко, нині блискуче представлена її вихованцями. На теренах вокального мистецтва плідно працюють старші викладачі кафедри вокально-хорової майстерності Алла Хоменко та Валентина Коробка, Валерій Курсон.  Сьогодні в ННІ мистецтв працюють і молоді викладачі-вокалісти лауреати Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів та фестивалів Ярослав Йотка та Любов Пархоменко. Ці викладачі є великими ентузіастами у галузі музично-освітнього просвітництва, системно представляють змістовні  тематичні концертні програми, до участі у яких долучають найкращих представників зі студентської молоді ННІ мистецтв.

Фортепіанне виконавство ННІ мистецтв представлене творчою діяльністю солістів та концертмейстерів – це доценти кафедри інструментально-виконавської підготовки Лариса Гусейнова, Ольга Щербініна, Тетяна Ляшенко, Лауреат Всеукраїнського конкурсу викладач Олексій Павленко, а також концертмейстери: Галина Брюзгіна, Тетяна Борисенко, Ірина Ваніна, Алла Кульбака, Лілія Мироненко, Олена Міщенко, Ольга Синельникова, Ліна Чмелик. 

В ННІ мистецтв імені Олександра Ростовського працюють різножанрові студентські творчі колективи:

Візитною карткою університету вважається  колектив «Молодіжного хору «Світич» під керівництвом заслужених діячів мистецтв України, професорів Людмили Шумської та Людмили Костенко. З 1993 року хор «Світич» є презентантом колективної студентської творчості Ніжинської вищої школи, авангардом молодіжного хорового руху Сіверського регіону.

Цей творчий колектив веде активну концертно-творчу діяльність, є переможцем численних  Міжнародних конкурсів та фестивалів, щорічно на високому професійному рівні забезпечує підсумкові та державні екзамени з хорового диригування для бакалаврів та магістрантів.

- оркестр українських народних інструментів. Художній керівник та диригент Народний артист України, професор Микола Шумський.
Оркестр народних інструментів, який завжди демонструє високий професійний рівень забезпечує державні екзамени з оркестрового диригування для магістрантів ННІ мистецтв. Цей колектив є бажаним учасником всіх загальноуніверситетських та міських заходів завдяки різнобарвній палітрі концертних форм та цікавому репертуару. Слухачами завжди з захопленням вітаються цікаві інтерпретації, автором яких є художній керівник оркестру, народний артист України, професор М. Шумський.

- ансамбль танцю «Забава». Художній керівник  –  кандидат педагогічних наук, доцент  Олександр  Пархоменко.

 Цей танцювальний колектив є переможцем багатьох Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів та фестивалів. Ці блискучі результати стали можливими тому, що ансамбль народного танцю «Забава» завжди перебуває в творчому пошуку, постійно поповнює свій репертуар, активно пропагує, як українське хореографічне мистецтво так і танцювальне мистецтво різних народів світу і є активним учасником мистецьких заходів університету і міста.

- хореографічний ансамбль «Дивертисмент». Художній керівник –старший викладач Анна Сірякова. Цей хореографічний колектив сучасного танцю завжди вирізняється оригінальними, цікавими постановками і є окрасою всіх університетських заходів.

База ННІ мистецтв включає: концертний зал, хореографічні класи, хорові класи, комп’ютерний клас з виходом в мережу Internet, кабінети музичної педагогіки, диригентсько-хорових дисциплін, інструментально-виконавських дисциплін, оркестрових інструментів, постановки голосу, теоретичних дисциплін, комплекти концертних костюмів для виконавських колективів, мультимедійні аудиторії.

Випускники нашого інституту нині працюють в усіх куточках України, з вдячністю згадуючи роки навчання в університеті, викладачів, які допомогли їм оволодіти такою захоплюючою, складною і водночас благородною професією.

Серед випускників факультету (нині ННІ мистецтв) є й заслужені вчителі України В. Микитенко, В. Бурнос, народна артистка України А. Кудлай, заслужена артистка Росії Л. Волох, заслужена артистка Киргизії Л. Циндрик, заслужена артистка О. Нестеренко, заслужені працівники культури України Г. Величко, С. Голуб, Н. Даньшина, В. Дмитренко, В. Ломако, В. Малиневська, З. Ястремська, заслужений діяч мистецтв України Л. Костенко. 

Багато випускників навчального закладу працюють в університетах і педагогічних коледжах України, займаються науковою роботою тощо. Серед них доктор мистецтвознавства, професор К. Станіславська, доктор педагогічних наук, професор Т. Дорошенко, кандидат педагогічних наук, професор Л. Костенко, кандидат історичних наук, професор В. Малиневська, кандидати педагогічних наук, доценти І. Баладинська, Н. Баранова, Ж. Володченко, О. Грисюк, Ю. Дворник, Т. Качалова, О. Коваль, К. Кушнір, С. Матвієнко, В. Мішедченко, І. Наконечна, Р. Новгородський, Ю. Новгородська, О. Павленко, Т. Раструба, В. Рева, О. Русова, Т. Скорик, С. Сливко, С. Хлєбік, М. Шевченко, М. Шевчук та багато  інших.

Усталені традиції ННІ мистецтв дістали визнання науково-педагогічної громадськості України. Тривалий час на факультеті (нині інституті) працювали відомі нині діячі культури й освіти М. Бровченко, М. Буравський, В. Дубравін, В. Іконник, А. Лащенко, О. Незовибатько, Л. Тевзадзе, С. Уланова, Ю. Чекан, М. Юрченко.

Сьогодні ННІ мистецтв має потужний кадровий склад: 76 % науково-педагогічних працівників мають творчі та наукові звання.

Підтвердженням високого рівня викладання в ННІ мистецтв є численні перемоги наших студентів в різних номінаціях на різноманітних творчих конкурсних змаганнях міжнародного та всеукраїнського рівнів.

Щорічно в ННІ мистецтв проводиться Всеукраїнський юніорський конкурс музично-виконавської майстерності імені академіка Олега Тимошенка – автор проекту заслужений діяч мистецтв України, професор Л. Ю. Шумська (з 2002 р.); Міжнародний дитячий та молодіжний фестиваль-конкурс хореографічного мистецтва «Квітневі викрутаси» – співорганізатор та координатор проекту доцент О. М. Пархоменко (з 2016 р.); Масштабна мистецька акція «НІЖИН-МУЗ-ФЕСТ» авторський проект заслужений діяч мистецтв України, професор Л. Ю. Шумська; Мистецько-педагогічні читання пам’яті О. Я. Ростовського (з 2017 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Мистецька освіта України в сучасних вимірах» (з 2018 р.); Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Мистецька освіта очима молодого науковця» ( з  2018 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція "Сучасні виміри української регіоналістики" (з 2019 р.).

ННІ мистецтв імені Олександра Ростовського готує фахівців за трьома спеціальностями денної та заочної форми навчання ОР Бакалавр та ОР Магістр:

• 014 Середня освіта (Музичне мистецтво);
• 024 Хореографія;
• 025 Музичне мистецтво.

Відкрити документ для ознайомлення "Список навчальних дисциплін, викладання яких забезпечує кафедра словʼянської філології, компаративістики та перекладу"

Функціонує кафедра з 1820 року під назвою «російської словесності,  піїтики та риторики» в Гімназії вищих наук кн. Безбродька та Фізико-математичному ліцеї. Першим її професором був П.І. Нікольський. У Юридичному ліцеї кн. Безбородька кафедру російської словесності займали професори М.А. Тулов, А.І. Лінніченко та О.М. Білобров, які читали курси російської словесності, історії зарубіжної літератури, теорію поезії, піїтику та риторику. В Історико-філологічному інституті кн. Безбородька на  кафедрі російської словесності працювали академіки М.О. Лавровський, П.В. Нікітін, М.Н. Сперанський, члени-кор. АН Р.Ф. Брандт, А.С. Будилович, Г.А. Ільїнський, В.І. Рєзанов, професори Н.І. Соколов, І.І. Іванов, В.В. Качановський, К.Ф. Радченко, Є.В. Петухов та інші, які займалися вивченням фольклору, української та російської драми, творчості М. Гоголя, І. Тургенєва, Л. Толстого, українсько-російських зв'язків, західнослов’янської культури  та літератур тощо. Вони заснували тут нові наукові напрямки: лінгвістична палеонтологія слов’ян (А.С. Будилович), слов’янська акцентологія (Р.Ф. Брандт), праслов’янська мова та її граматика (Г.А. Ільїнський), міжслов’янські взаємини (М.Н. Сперанський), джерельні основи української драми (В.І. Рєзанов). Члени кафедри входили до Історико-філологічного товариства інституту, яке було засноване у 1894 р. Свої праці вони друкували в наукових збірниках «Известия Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине» (1876-1919), «Вестник славянства» (1888-1890) та  «Сборник Историко-филологического общества при институте кн. Безбородко в Нежине».  Вчені підтримували зв'язки з багатьма європейськими університетами. Професори кафедри вели підготовку викладачів російської мови та словесності, а також класичних мов для гімназій. Серед випускників академіки Ю.Ф. Карський, М.С. Державін, члени-кор. В.І. Рєзанов, І.М. Кириченко, професори В.В. Данилов, Р.М. Волков, П.К. Волинський, А.П. Рябов, М.М. Піотухович та інші.

В Науково-педагогічному інституті (1920-1921),  Народної освіти (1921-1930), Інституті соціального виховання (1930-1933), а потім у Педагогічному інституті (1933-1998, з 1939 р. - ім. М. Гоголя) на кафедрі російської літератури працювали професори В.І. Рєзанов, О.С. Грузинський, М.К. Волинський та інші.

У 1922-23 рр. під керівництво проф. В.І. Рєзанова був організований науковий семінар з російської літератури, метою якого була підготовка кадрів для вишів. На початку 1924-25 навчального року семінар було перетворено в науково-дослідну кафедру історії культури і мови, яка складалася з 5 основних секцій. Серед них: української мови та літератури — керівник — проф. Є.А. Рихлик, загальної і російської літератури — керівник член-кор. АН, проф. В.І. Рєзанов та античної культури — керівник — проф. І.Г. Турцевич, а згодом — О.І. Покровський.  Ця ж кафедра здійснювала також підготовку студентів з фаху «російська та зарубіжна література». Серед випускників-філологів доктори філологічних наук, професори О.Л. Германович, У.Р. Фохт, В.С. Ващенко, О.С. Пулинець, Т.Ф. Бугайко та інші.

Після Другої світової війни функціонувала кафедра російської та зарубіжної літератури, яку очолювали доцент Г.П. Васильковський та професори О.Т. Бузинний, Й.М. Куриленко. На кафедрі працювали проф. П.П. Плисецький, доценти В.І. Тищенко, М.С. Чубач, О.І. Панфьоров, Л.В. Полонський, М.В. Красильник, Д.С. Наливайко, В.М. Архангельський, Є.М. Михальський, В.Ю. Нечай-Гумен, Ю.А. Савченко та інші.

В 70-90-х роках кафедру очолювали доцент А.Б. Живоглядов (1970-1974), професори Г.В. Самойленко (1974-1988), П.В. Михед (1988-2003). На кафедрі працювали професори Т.П. Маєвська, З.В. Кирилюк, доценти О.М. Євстаф'єва, О.В. Плаушевська, А.М. Гулак, Ф.Т. Євсєєв, Л.І. Малахатько, Т.В. Михед, А.Л. Молчанов, Н.М. Жаркевич, М.О. Христенко, Ю.М. Хоменко, ст.викл. Л.С. Лушник, викладачі В.І. Тесля, Ю.В. Якубіна та інші.

Члени кафедри займались крім викладацької роботи, також вивченням наукових проблем, пов’язаних з російською та зарубіжною літературою, методикою їх викладання. У 1979 р. після проведення Всесоюзної наукової конференції, присвяченої 170-літтю від дня народження М. Гоголя, організованої проф. Г.В. Самойленком, подальша наукова робота багатьох членів колективу була направлена на вивчення творчості видатного письменника. Були видані наукові збірники, монографії та навчальні посібники, проведені нові конференції, запрошені вчені із Києва, Ленінграда, Москви для читання спецкурсів, пов’язаних з життєвою та творчою долею М. Гоголя.

У 1990 р. у зв’язку зі створенням проф. Г.В. Самойленком, на той час деканом нового історико-філологічного факультету нової кафедри – історії культури, літератури та народознавства і переходом на неї проф. Г.В. Самойленка (зав. кафедри), доцентів Євстаф’євої О.М. Плаушевської О.В., Гулак А.М., Євсєєва Ф.Т., Малахатько Л.І., Никоненка П.М., Хоменка Ю.І., ст. викл. Кобернюка П.М., їх наукова робота була зосереджена на вивченні регіональної культури Полісся та радянській літературі. При кафедрі була відкрита аспірантура з теорії та історії культури, заснований 1990 р. «Центр регіонального вивчення культури Полісся», науковий збірник «Література та культура Полісся» (у 2020 р. вийшов 100-й випуск), функціонували три театри: український (кер. ст. викл. Кобернюк П.М. та актриса Ніжинського драматичного театру ім. М. Коцюбинського Т.В. Коршикова), російський (кер. доц. Євстаф’єва О.М.), зарубіжний (кер. ст. викл. Матюхова-Савченко Г.А.). Для читання культурологічних та народознавчих предметів запрошувалися відомі дослідники кіно та театру, на той час молодий, а згодом секретар Спілки кінематографістів України Тримбач С.В., ст.н. співробітник, нині професор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського Веселовська Г.І., проф. Даниленко В.М. з Інституту історії НАН України. Проводилися з фольклору виїзні експедиції в райони Північного Полісся. Опубліковані були праці Ф.Т. Євсєєва, А.М. Гулак, С.Б. Пономаревського, налагоджений зв'язок з проф. Іллею Володимировичем Толстим (МГУ), який зі своїми студентами досліджував Поліський регіональний регіон. Видані монографії проф. Самойленка Г.В. «Марія Заньковецька і театральне життя Ніжина» (1994),»Нариси культури Ніжина: у 5 частинах» (1995-1998), «Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського» (1996), «Краєзнавство культурно мистецьке» (2001), «Літературне життя Чернігівщини ХІІ-ХХ ст.» (2003), «Михайло Глінка і Україна» (2000) та інші.

Аспіранти кафедри Дорохіна Л.О., Самойленко С.Г., Пономаревська О.І., Будзар М.М., Лисенко О.В. захистили кандидатські дисертації.

На кафедрі російської і зарубіжної літератури залишилися працювати доценти П.В. Михед (зав. кафедри), професори Кирилюк З.В., Маєвська Т.П.), доценти Жаркевич Н.М., Михальський Є.М., Михед Т.В., ст. викл. Лушник Л.С., викладачі Матюхова-Савченко Г.А., Тесля В.І., Якубіна Ю.В. Протягом 1990-2003 р. члени кафедри російської і зарубіжної літератури перейменованої на кафедру світової літератури, продовжували займатися різними літературними проблемами, зокрема і гоголівськими. Зав. кафедри П.В. Михед захистив докторську дисертацію «Творчість Миколи Гоголя в контексті літературної культури бароко» (2003), була складена «Летопись жизни и творчества Н.В. Гоголя нежинского периода (1820-1828) доц. Жаркевич Н.М., проф. З.В. Кирилюк, ст. викл. Ю.В. Якубіною (2002) та здійснені інші видання.

У 2003 р. обидві кафедри були об’єднані. На ній залишився проф. Самойленко Г.В. (зав. кафедри), доценти Драчук Л.І., Ісаєнко К.П., Жаркевич Н.М., Корнєєва Л.Л., Киричок Г.А.,  Михед Т.В., Остапенко Л.М., Пономаревський С.Б., Чоботько О.В., ст. викл. Лушник Л.С., Тесля В.І., Якубіна Ю.В., асистент Пономаревська О.І.

Члени кафедри забезпечували читання курсів з російської та зарубіжної літератури, вступу до літературознавства, теорії літератури, а також історії української культури, культурології, історії кіно, театру, образотворчого мистецтва, музики, літературно-мистецького краєзнавства тощо. Були підготовлені відповідні методичні посібники: хрестоматія з античної літератури (Михед Т.В., Якубіна Ю.В.), «Українська та зарубіжна культура» (Хоменко Ю.М., 2005), «Український театр від джерел і до сьогодення» (Хоменко Ю.М., 2002), «Сучасний російський літературний процес та його актуальні проблеми» (Самойленко Г.В., 2018), «Зарубіжна література ХІХ ст.» (Якубіна Ю.В., 2015), «Зарубіжна література ХІХ ст. Романтизм та Реалізм. Курс лекцій» (Жаркевич Н.М., 2014, 2015), «Російська література ХІХ ст. Курс лекцій» (Жаркевич Н.М., 2004, 2010). Доц. Остапенко Л.М. підготувала посібники: «Історія зарубіжної літератури. Біблія. Середні віки. Відродження» (2016), «Зарубіжна література ХХ ст.» (2017), «Сучасна зарубіжна література» (2017), «Актуальні проблеми сучасної зарубіжної літератури» (2019).

Досліджувалися на кафедрі два основні наукові  напрямки: перший «Російська та зарубіжна література: контексти та інтерпретація творчості письменників та історико-літературного процесу». Були захищені докторська дисертація доц. Михед Т.В. «Пуританський дискурс в літературі американського романтизму» (2007) та кандидатські дисертації: Ісаєнко К.П. «Микола Гоголь і Пантелеймон Куліш: проблема типології художньої свідомості» (2004), ст. викл. Якубіна Ю.В. «Проблема формування творчої особистості Миколи Гоголя і дискурс Гімназії вищих наук у художній спадщині» (2011).

Продовжувала функціонувати аспірантура з 10.01.02 – російської літератури. Її аспіранти захистили дисертації: Бараненкова Н.А. «Форми і функції театральності в системі прози Миколи Гоголя (на матеріалі «Вечорів на хуторі біля Диканьки», Прохоренко Є.Є. «Творчість Миколи Гоголя в українській літературно-критичній і художній свідомості 20-30-х років ХХ ст.», Стребкова І.О. «Проблеми порівняльного аналізу стилю  Тодося Осьмачки і Миколи Гоголя: типологічний і індивідуальний вимір».

Члени кафедри останніми роками зосередили увагу на вивченні життя і творчості М. В. Гоголя. У зв'язку з підготовкою до 200-літття від дня народження письменника проф. Г. В. Самойленко підготував і видав наукові праці:  «Николай Гоголь и Нежин» (2008), «Музей Н. Гоголя в Нежине» (2008), «Творча спадщина М. Гоголя на перетині епох» (2009), «Гоголь в ХХ веке. Европа. Средняя Азия. Закавказье. Тематико-библиографический указатель» (2009), «Святкування 200-літнього ювілею М. Гоголя в Ніжині» (2009), «Хроника написания второго тома «Мертвых душ» (2012), «Нежинский список второго тома «Мертвых душ» (2012) (праця відзначена державною літературно-мистецькою премією ім. М. Гоголя (2013)), «Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах» (2018) (міжнародна літературна премія ім. М. Гоголя «Тріумф» (2019)), «Микола Гоголь і Україна. Енциклопедія» (2020).

Доцент Н.М. Жаркевич видала збірник праць під назвою «О Гоголе (Н.В. Гоголь  глазами ХХ века)», доц. Н.М. Жаркевич, доц. Ю.В. Якубіна перевидали «Летопись жизни и творчества Н.В. Гоголя: нежинский период (1820-1828)». Крім цього було підготовлено в 2009 році 4 тематичні гоголівські збірники «Літератури та культури Полісся».

Члени секції російської мови досліджували мову та стиль творів М. Гоголя, зокрема, повістей із «Вечорів на хуторі біля Диканьки», про які були опубліковані цикл статей та монографій «Повість Гоголя «Страшна помста»: лінгвостилістичний аспект» (2018). Узагальнюючою роботою по цій проблематиці стала колективна монографія «Вечера на хуторе близ Диканьки Н.В. Гоголя: лингвистический аспект», упорядники Н.О. Бондар, О.М. Петрик, В.О. Сидоренко (2020).

Друга наукова проблема, яку досліджували члени кафедри, 26.00.01 «Регіональні особливості розвитку культури Полісся». До основних напрацювань цієї тематики слід віднести монографії проф. Самойленка Г.В.: «Культура Чернігівщини ХІ - перш. пол. ХVІІ ст.» (2004, співавтор О.Г. Самойленко), «Марія Заньковецька і Поліський край» (2004), «Ніжинська вища школа: сторінки історії» (2005, співавтор О.Г. Самойленко), «Розвиток культури на Північному Лівобережжі України у др. пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2007, співавтор С.Г. Самойленко), «Леонід Глібов у колі сучасників» (2011), «Культурне життя в Ніжині у ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2012, співавтор С.Г. Самойленко), «Тарас Шевченко і Ніжинська вища школа» (2013), «Ніжинська вища школа у спогадах студентів та викладачів» у 2-х т. (2015, співавтор О.Г. Самойленко), «Розвиток художньої культури на Чернігівщині в ХІХ - поч. ХХ ст.» (2015, праця відзначена літературно-мистецькою премією ім. Л. Глібова в 2016 р.), «Пилип Морачевський і Ніжин» (2017), «Поляки в Ніжині та їх роль у розвитку культури міста (ХУІІ-ХХІ ст.)» (2019, співавтор О.Г. Самойленко), «Ніжинська вища школа в життєвих та творчих долях її випускників у 2-х томах: т. 1 (1820-1920), т. 2 (1920-2020) (2020, співавтор О.Г. Самойленко) та інші, а також підручник «Краєзнавство культурно-мистецьке та літературне» (2001, 2016).

Окремі проблеми розвитку культури висвітлюють в своїх працях доцент Л. Л. Корнєєва, яка підготувала підручник «Культурологія» (2005) для студентів вищої школи та цикл статей доц. Л.І. Драчук про розвиток театру на Чернігівщині.

Вивченням регіональної культури займалися також аспіранти кафедри зі спеціальності 26.00.01 «теорія та історія культури»: Дорохіна Л.О. «Богослужебний спів в музичній культурі Чернігівщини на початку ХХ століття» (2002), Самойленко С.Г. Культурне життя в Ніжині в добу Гетьманщини» (2010); Будзар М.М. «Дворянська садиба ХІХ ст.: типологія та еволюція форм культурного життя (на матеріалі Чернігівщини і Полтавщини)», Пономаревська О.І. «Народний живопис Полісся ХІХ ст.»; Лисенко О.В. «Творчість художника Миколи Ге в контексті української духовної культури» (2016), а також інші, які не вийшли ще на захист.

У листопаді 2016 р. відбулося об’єднання кафедр світової літератури та історії культури і російської мови та перекладу, в результаті чого кафедра отримала назву «Слов’янської філології, компаративістики та перекладу», яку очолив проф. Самойленко Г.В.

Кафедра забезпечує викладання російської літератури, зарубіжної літератури, актуальних проблем їх розвитку на сучасному етапі, теоретичних літературознавчих дисциплін та спецкурсів, а також мовознавчих та перекладацьких дисциплін у студентів бакалаврату та магістратури спеціальностей 014 Середня освіта (Мова і література (російська)), (Англійська, німецька мова) та , 035 Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно). 

На кафедрі продовжує функціонувати аспірантура з філології (порівняльне літературознавство) та культурології, а також Центр регіонального вивчення культури Полісся, виходити збірник «Література та культура Полісся», який входить до міжнародної системи Index Copernicus (з 2018 р.), проходити щорічний Всеукраїнський конкурс учнівських та студентських творчих робіт імені Миколи Гоголя, наукові Гоголівські конференції (через кожні 2 роки) та присвячені проблемам регіонального вивчення культури. З 2020 р. на кафедрі діють курси підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури (постанова Кваліфікаційної комісії МОН України).

На сучасному етапі члени кафедри продовжують працювати над науковою проблемою «Спадщина Миколи Гоголя: сучасне прочитання та сприйняття». Науковий керівник – к.філол.н. доц. Остапенко Л.М. Виконавці: к.філол.н., доценти Корнєєва Л.Л., Якубіна Ю.В, Бондар Н.О., Сидоренко В.О.; в.о. доц. Петрик О.М.

та «Центр регіонального вивчення культури Полісся» Науковий керівник - д.філол.н., проф. Самойленко Г.В. Виконавці: к.філол.н., доценти Бондар Н.О., Якубіна Ю.В., Клипа Н.І.

Кафедра слов’янської філології, компаративістики та перекладу підтримує творчі зв’язки з науковими колективами Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України проф. Михедом П.В., який очолює в інституті відділ слов'янських літератур, а в університеті – Гоголезнавчий центр; Інститутом історії  НАН України  проф. Даниленком В.М., який є членом редакційної колегії збірника «Література та культура Полісся», серія «Історичні науки»; Інститутом філології Національного університету ім. Т. Шевченка, зокрема з кафедрою історії російської літератури (зав. кафедрою проф. Мережинська А.І.), а також професорами Михед Т.В., які є членами редакційної колегії збірника «Література та культура Полісся», серія «Філологічні науки»; Національним педуніверситетом ім. М. Драгоманова - з кафедрою методики викладання російської  мови та зарубіжної літератури (зав. кафедри проф. Ісаєва О.О.); з Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського, в якому працюють керівники аспірантів і де проходять захисти їх дисертацій зі спеціальності 26.00.01 – „теорія та історія культури”, з кафедрою світової літератури Івано-Франківського університету (доц. Козлик І.В.) та Черкаського університету (проф. Киченко О.С.) та ін.

Кафедра підтримує зв’язки зі спорідненими кафедрами Харківського, Полтавського педуніверситетів, Таврійського національного університету, Херсонського університету та ін. через участь у конференціях, рецензуванні авторефератів і дисертацій, участі у засіданнях спеціалізованих рад по захисту кандидатських дисертацій та особистому спілкуванні.

Кафедра співпрацює з Інститутом енциклопедичних досліджень, наслідком цієї співпраці є понад 80 публікації проф. Самойленка Г.В. статей в «Енциклопедії сучасної України», а доц. Корнєєва Л.Л. з «Великою українською енциклопедією», з Управлінням у справах преси та інформації Чернігівської держадміністрації, наслідком якої є презентація книжок на обласному та республіканському рівнях. Бібліотекою ім. В. Вернадського НАН України та Чернігівськими бібліотеками ім. В. Короленка та М. Коцюбинського, бібліографічним відділом у зв’язку з виданням наукового збірника «Література та культура Полісся» та презентацією нових наукових видань кафедри.

Кафедра продовжує підтримувати міжнародні зв’язки з науково-дослідними та навчальними установами Білорусі, Польщі, Німеччини, Грузії, Греції шляхом спільного проведення наукових конференцій, вивчення творчості М. Гоголя та культури Полісся.

Міжнародні зв’язки підтримують проф. Самойленко Г.В., доценти Якубіна Ю.В., Корнєєва Л.Л., Остапенко Л.М., Бондар Н.О., Клипа Н.І., Петрик О.М., Сидоренко В.О.

Кафедра підтримує творчі зв’язки з Білорусією шляхом участі в конференціях, які проходять у Ніжинському, Гомельському і Мозирському університетах (доц. Клипа Н.І., Л.Л. Корнєєва) і публікують свої статті у збірниках цих вишів. Проф. Г.В. Самойленко опублікував статті про зв’язки основоположника білоруської реалістичної літератури Ф. Богушевича з Чернігівщиною (журнал «Полымя», 2016, № 8) та архівні документи про письменника.

Г.В. Самойленко підтримує також зв’язки з Польщею через Ніжинське товариство «Астер». Було опубліковано понад 15 статей у зб. «Поляки в Ніжині» про діячів культури польського походження та монографію «Поляки в Ніжині та їх роль у розвитку культури міста (ХУІІ-ХХІ ст.)» (2019) (у співавторстві з О.Г. Самойленком), а доц. Л.Л. Корнєєва виступила співавтором монографії, яка була видана у Польщі 2019 р.

Члени кафедри проф. Г.В. Самойленко, доц. Якубіна Ю.В., доц. Л.Л. Корнєєва підтримують зв’язки з Німецько-українським науковим об’єднанням ім. проф. Ю. Бойка-Блохіна шляхом проведення спільних конференцій у Ніжині, Переяславі-Хмельницькому та Мюнхені, публікацій статей та матеріалів як представників німецького об’єднання у ніжинському збірнику «Література та культура Полісся», так і ніжинців у німецьких виданнях.

Проф. Г.В. Самойленко, доц. В.О. Сидоренко підтримують зв’язки зі спільнотою Греції через Ніжинське міське товариство греків імені братів Зосимів та інші організації, беруть участь у проведенні конференцій, публікації статей. Так проф. Г.В. Самойленко опублікував статтю у щорічному українсько-грецькому альманасі «Вісник-АГГЕЛІАФОРОƩ – 2018»  Асоціації української  діаспори в Греції «Українсько-Грецька Думка», а також у збірниках «Греки в Ніжині» та «Грецька громада Ніжина: історія та сучасність» (2017) в газеті. В останніх виданнях були опубліковані статті доц. В.О. Сидоренко.

1.    Вступ до мовознавства — 1
2.    Загальне мовознавство - 5
3.    Вступ до перекладознавства - 1
4.    Орфографічний, орфоєпічний практикум з російської мови — 1,2,3
5.    Практикум з аналітичного і виразного читання - 1
6.    Сучасна російська літературна мова - 1-5
- лексикологія
- фонетика
- словотвір
- морфологія 
- синтаксис
7.    Історична граматика - 2
8.    Історія російської літературної мови - 4
9.    Основи риторики - 2
10.    Основи риторики та терія і практика мовленнєвого спілкування - 3
11.    Практичний курс українсько-російського перекладу - 2
12.    Старослов*янська мова - 2
13.    Основи лінгвістичних досліджень - 3
14.    Основи наукових досліджень - 3
15.    Порівняння лінгвістичних східнослов»янських мов - 3
16.     Практичний курс українсько-російського перекладу - 3
17.     Теорія і практика мовленнєвого спілкування - 3
18.    Критика та редагування перекладу - 4
19.    Методика викладання російської мови - 4
20.     Основи художнього перекладу - 4
21.     Порівняльна українсько-російська граматика - 4
22.     Стилістика і культура російської мови - 4
23.     Основи лінгвістики тексту - 5
24.     Сучасні інформаційні технології при викладанні фахових дисциплін- 5
25.    Вступ до мовознавства та слов. Філології - 1
26.     Практикум та культура російської мови - 1
27.    Старослов»янська мова та історична граматика - 2
28.     Основи лінгвістичних досліджень та лінгвістичний аналіз художнього тексту -4
29.    Стилістика російської мови - 5
30.    Лінгвокультурологія - 3
31.    Основи теорії мовлення діяльності (Проблеми соціокультурного варіювання мови) - 3
32.    Порівняльна українсько-російська лексика та фразеологія - 3
33.    Психолінгвістика /Грецька мова - 3
34.    Комп'ютерна лексикологія - 4
35.    Лінгвістичний аналіз тексту - 4
36.     Основи синхронного та усного перекладу - 4
37.    Порівняльна українсько-російська стилістика - 4
38.    Практикум з ділового спілкування та перекладу - 4