З якого віку прокинувся Ваш талант до співу?
Співати я почав раніше, ніж розмовляти, так завжди говорила моя мама. Пісня в мене в крові. Ще маленького мене заколисувала бабуся під свої ніжні колискові й любов до співів влилася в моє серце.
Хто став Вашим першими глядачем?
Окрім родичів та сусідів, які були моїми постійними глядачами, виступав у батьків на роботі (сміється – ред.) Бувало, мене маленького нікуди було подіти й мама брала мене до себе в амбулаторію на чергування. Імпровізована сцена на медичній кушетці, шторки відкриваються і концерт починається! Не лише персонал, а й пацієнти були в захваті. «Очи чёрные» – це був коронний номер!
Коли почався Ваш професійний шлях в музиці?
Сам я з села Андріївське Конотопського району. Творчої можливості розвитку, на жаль, там не було. Вчитель музики та класний керівник школи, де я навчався, порадили моїм батькам розвивати мої співочі здібності, і саме тоді батьками було вирішено возити мене до Конотопської художньої школи щосуботи, а потім я взагалі перебрався до тітки в Конотоп на постійне проживання, й там вже опановував співоче мистецтво в повній мірі.
Розкажіть про свій перший співочий колектив
При Конотопському районному будинку культури діяла зразкова дитяча вокальна студія «Самоцвіти Конотопщини» на чолі з заслуженим працівником культури України Андроніком Кравчуком. Після прослуховування мене взяли до студії. Тоді, будучи юним семикласником, я долучився до яскравого світу професійного співу. Саме Адронік Ярославович був тим першим поштовхом для подальшого успіху на мистецькій ниві.
Чи є у Вас люди, якими Ви захоплюєтеся та хочете наслідувати?
Мої викладачі – мої кумири. Кожен з них вклав свою душу в розвиток моєї професійної кар’єри. Але нікого не наслідую, шукаю свій власний, неповторний шлях розвитку та удосконалення.
В чому секрет проникливої та успішної пісні?
Гарних вокальних даних замало для того, аби слухач відчув красу пісні, відгукнувся на неї. Треба відчути емоцію про яку співаєш, хоч частково прожити її.
Ви працюєте не лише в університеті, а ще й в дитячому садочку, чим відрізняється дорослий слухач від маленького?
Хоча більшість моєї творчої діяльності проходила серед дорослих слухачів й саме на них розрахований мій репертуар, але я дуже люблю займатися з дітками. Вихованці ДНЗ №9 «Лілея», де я працюю музичним керівником, радо відгукуються на всі мої творчі експерименти. Проводити час з дітлахами – це неймовірне задоволення!
Які спогади зі студентського життя найяскравіші?
Найбільше запам’яталися неймовірні подорожі разом з молодіжним хором «Світич» та його незмінними керівниками Людмилою Шумською та Людмилою Костенко, а також конкурси, які ми відвідували з однокурсником Сергієм Охоньком та нашим викладачем Валерієм Курсоном.
Чи подобається Вам викладати в стінах вже рідного ВУЗу?
Сказати «подобається» – це нічого не сказати. Величезне щастя знаходитися в самому епіцентрі киплячого студентського життя! Нещодавно я отримував задоволення від власних перемог на творчому полі, а сьогодні я щиро радію від успіхів власних учнів, допомагаю їм долати складний шлях становлення професійної творчої майстерності та набуття багажу знань! Це неймовірне відчуття!
Чим Ви захоплюєтеся, окрім музики?
Нещодавно зрозумів, що моїм хобі являється колекціонування краваток. Де б я не був, завжди мою увагу привертали яскраві атрибути чоловічого гардеробу. Ставши викладачем університету в мене з’явилася чудова можливість показати свій скарб широкому загалу.
Талант Ярослава оцінили не тільки на теренах Батьківщини, закордонний слухач вже давно пристрасно аплодує талантам студентів славетного Гоголевого вишу. Тому редакція газети «Свідомий погляд» щиро вітає Ярослава Йотку і всіх студентів Ніжина та України! Бажає пронести палкий вогонь юнацького завзяття скрізь всі роки навчання та з легкістю долати Еверести науки!
За матеріалами інтернет видання «Нежатин»,
автор: Лілія Журко
Читайте також: Студент НДУ Ярослав Йотка: «Під час виступу мене окриляє «почуття сцени»» - http://www.ndu.edu.ua/index.php/ua/novini-universitetu/item/1536-student-ndu-yaroslav-yotka-pid-chas-vystupu-mene-okryliaie-pochuttia-stseny
