Нещодавно у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя відбулася подія, що привернула увагу всіх шанувальників національного музичного мистецтва. За сприяння ректора НДУ ім. М. Гоголя, професора О. Д. Бойка, директора НУКіМ ім. М. Заньковецької Л. Л. Єрмольченко та директора НДМШ С. О. Голуба, у межах проекту «НІЖИН-МУЗ-ФЕСТ – 2015», був проведений творчий вечір, присвячений Тарасу Шевченку – тематична концертна програма «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Фестиваль «НІЖИН-МУЗ-ФЕСТ» проводиться щорічно з метою утвердження позитивного іміджу Ніжинської вищої школи, як провідного осередку культурного просвітництва Чернігівщини, національно-патріотичного та естетичного виховання дітей та молоді засобами музичного мистецтва, популяризації високо естетичних зразків української та світової музики.

Шевченківський вечір, як і всі цьогорічні творчі акції у стінах Ніжинського університету, присвячений 210-ій річниці його заснування, а також 50-річчю утворення факультету культури і мистецтв.

Учасниками березневого Шевченківського мистецького заходу стали молодіжні, юнацькі та дитячі виконавські колективи міста Ніжина:

- Молодіжний хор «Світич» НДУ ім. М. Гоголя. Керівники – заслужені діячі мистецтв України, професори  Л. Шумська і Л. Костенко, хормейстери – доцент К. Кабриль та викладач Т. Раструба, провідний концертмейстер Г. Брюзгіна;

- «Академічний хор» НУКіМ ім. М. Заньковецької. Керівник – канд. мистецтвознавства, доцент Л.  Дорохіна, хормейстер – І. Могильна, концертмейстер – Г. Єрмак;

- «Зведений оркестр народних інструментів» НДУ ім. М. Гоголя та НУКіМ ім. М. Заньковецької. Керівник  –  заслужений артист України,  доцент М. Шумський, диригент – С. Павленко;

- Зразковий хор «Сяйво» Ніжинської ДМШ. Керівник – заслужений працівник  культури України С. Голуб, концертмейстер – О. Сінельнікова;

- Жіночий хор «Канцона»  НДУ ім. М. Гоголя. Керівник – ст. викладач З. Хоменко, концертмейстер – А. Кульбака.

 Гостем фестивалю був запрошений дитячий хор «Шкільні роки» Конотопської міської гімназії під орудою відмінника освіти України Д. Зільберштейна, концертмейстер – І. Чусова.

       Високий емоційний тон усієї програми творчого вечора підтримувала його ведуча – кандидат мистецтвознавства, доцент Олена Кавунник, яка наголосила на давніх музично-просвітницьких традиціях Ніжинської вищої школи, а також підкреслила велику значущість творчості геніального українського поета Т. Г. Шевченка у розвитку хорового мистецтва України.

Слухачі гаряче сприймали відомі хорові та вокальні твори українських композиторів на вірші Т. Шевченка – «Учітеся, брати мої» А. Кос-Анатольського, «Думи мої» В. Уманця, «Така її доля» В.  Заремби та О. Албула, «Сонце заходить» В. Іконника, «Пливе човен» М. Лисенка, «Садок вишневий коло хати» з ораторії-симфонії «Страсті за Тарасом»  Є. Станковича, а також відомий оркестровий твір П. Ніщинського – «Інтродукцію» з музики до драми Т. Шевченка «Назар Стодоля».

Разом із тим, кожен виконавський колектив презентував низку творів українських та зарубіжних авторів, на прикладі яких можна було скласти враження про технічний рівень та естетичні уподобання молодих співаків, оцінити їх вокальну культуру, артистизм та глибину переживання художнього образу. Найбільш яскравими та переконливими трактуваннями запам’ятались опуси Ж. Бізе, Й. Брамса, В. А. Моцарта, М. Джексона, Г. Гаврилець, М. Гобдича, Є. Карабиця, Ф. Колесси, О. Лиховид, І. Синиці, Б. Фільц та інші.

Ефектним та вражаючим режисерським прийомом став кульмінаційний фінал концерту, в якому всі учасники та глядачі, під управлінням диригента М. Шумського, заспівали величний твір Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».

Проведення Шевченківського вечора відбулося у тісній співпраці учасників заходу з колективом соціально-гуманітарного відділу НДУ ім. М. Гоголя під керівництвом начальника – В. Скороход.

Особливу подяку від імені всіх виконавців та диригентів Шевченківського концерту  хочеться висловити деканату факультету культури і мистецтв на чолі з деканом, доцентом Л. Гусейновою за створення позитивної психологічної атмосфери на факультеті та ідеальних організаційних умов для втілення творчих ініціатив.

Сподіваємося, що вечори ушанування пам’яті Тараса Шевченка, силами молодих артистів, відбуватимуться в Ніжинському університеті щорічно, та будуть збагачувати історію мистецьких традицій нашого старовинного навчального закладу, а також стануть вагомим засобом національно-патріотичного виховання дітей та молоді, що є одним з найактуальніших завдань освітянського середовища у сучасній Україні.

 

Автор проекту «НІЖИН-МУЗ-ФЕСТ» –

заслужений діяч мистецтв України,

професор Людмила Шумська

Детальніше ...

25 березня в аудиторії 310 Гоголівського корпусу відбулася презентація книги молодої поетеси Валерії Лазебної «Віддаyou». На презентації були присутні і взяли участь в обговоренні декан філологічного факультету, член національної спілки письменників О. Забарний, кандидат філологічних наук Євгенія Прохоренко, керівник літературної студії універститету Олександр Гадзінський. Презентація поезії В. Лазебної викликала жваве обговорення серед студентів філологічного факультету, факультету іноземних мов та факультету культури та мистецтв. Присутні тепло вітали авторку та побажали їй подальшого зростання. 

Детальніше ...

• 2001 р. Створено навчально-методичний центр у м. Прилуках.
• 2002 р. У пам’ять про 150 річницю з дня смерті М.В.Гоголя в університеті відкрито оновлений Музей М.В.Гоголя.
• 2004 р., 15 жовтня. Розпорядженням Кабінету Міністрів України (744-р) на базі педагогічного університету створено Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
• 2005 р., 18 березня. Зустріч колективу університету з народним депутатом Верховної Ради V скликання, головою Комітету з питань прав людини Г.Й.Удовенком.
• 2005 р., 25 травня. Приїзд до університету Голови Верховної Ради В.М.Литвина.
• 2005 р., 25 жовтня. Зустріч викладачів і студентів університету з творчою групою програми «Історія в іменах».
• 2005 р., 28 жовтня. Святкування 200-річчя від дня заснування Ніжинської вищої школи. Вітальні телеграми надійшли від Президента України В.А.Ющенка, Голови Верховної Ради України В.М.Литвина, Міністра освіти і науки України С.М.Ніколаєнка.
• 2006 р., 10 лютого. На конференції трудового колективу відбулися вибори ректора університету. Ним став доктор політичних наук, професор Бойко Олександр Дмитрович.

• 2001 р. Створено навчально-методичний центр у м. Прилуках.
•   2002 р. У пам’ять про 150 річницю з дня смерті М.В.Гоголя в університеті відкрито оновлений Музей М.В.Гоголя.
•   2004 р., 15 жовтня. Розпорядженням Кабінету Міністрів України (744-р) на базі педагогічного університету створено Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
•   2005 р., 18 березня. Зустріч колективу університету з народним депутатом Верховної Ради V скликання, головою Комітету з питань прав людини Г.Й.Удовенком.
•   2005 р., 25 травня. Приїзд до університету Голови Верховної Ради В.М.Литвина.
•   2005 р., 25 жовтня. Зустріч викладачів і студентів університету з творчою групою програми «Історія в іменах».
•   2005 р., 28 жовтня. Святкування 200-річчя від дня заснування Ніжинської вищої школи. Вітальні телеграми надійшли від Президента України В.А.Ющенка, Голови Верховної Ради України В.М.Литвина, Міністра освіти і науки України С.М.Ніколаєнка.
•   2006 р., 10 лютого. На конференції трудового колективу відбулися вибори ректора університету. Ним став доктор політичних наук, професор Бойко Олександр Дмитрович.
•   2006 р., 20 лютого. Зустріч колективу університету з Міністром освіти і науки України С.М.Ніколаєнком.
•   2006 р., 4 вересня. Участь студентів і викладачів університету у відзначенні 125-річчя з дня встановлення першого в світі пам’ятника М.В.Гоголю.
•   2006 р., 20 грудня. Гість Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя – Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Абанна Данн.
•   2007 р., 5 березня. З лекцією «Конституційна реформа в Україні» перед студентами та викладачами історико-юридичного факультету виступив народний депутат України, заступник Голови ВР Микола Томенко.
•   2007 р., вересень. Факультет психології та соціальної роботи відзначив перший ювілей - п’ять років свого існування.
•   2007 p., вересень. На фасаді Гоголівського корпусу відкрито меморіальну дошку відомому славісту, одному з основоположників білоруського мовознавства й літературознавства, випускникові Ніжинського історико-філологічного інституту (1885 р.) академіку Ю.Ф.Карському.
•   2007 р., жовтень. Відбулася зустріч студентів і викладачів університету з шеф-редактором телевізійного проекту «Великі українці» Вахтангом Кіпіані.
•   2007 р., листопад. В університеті був відзначений 125-річний ювілей історико-юридичного факультету.
•   2008 р., 24 січня. В університеті пройшли Всеукраїнські наукові читання «Українська революція 1917-1921 рр.: подвиг героїв Крут», організовані Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАНУ, Чернігівською обласною державною адміністрацією, Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя та Сіверським інститутом регіональних досліджень.
•   2008 р., 20 березня. На базі НДУ імені Миколи Гоголя відбувся круглий стіл з питань співпраці між Ніжинським університетом, управлінням освіти ЧОДА та структурами управління освіти області.
•   2008 р., 26-30 березня. Участь молодіжного хору університету «Світич» у Міжнародному фестивалі церковної музики «VIRGO LAURETANA» В\в місті Лоретто, Італія.
•   2008 р., квітень. Проведення VII Всеукраїнського юніорського конкурсу вокальної, диригентської та інструментально-виконавської майстерності.
•   2008 р., 23 травня. На базі університету пройшло зовнішнє тестування з географії.
•   2008 р., 23-24 травня. З ініціативи посольства України в Республіці Білорусь та Мінського товариства українців «Заповіт» на базі університету була проведена Міжнародна конференція «Україно-Білоруські культурні зв’язки: історія і сучасність».
•   2008 р., вересень. На базі факультету іноземних мов відбувся Міжнародний науковий семінар «Новітні інформаційні технології».
•   2008 р., 27 вересня. Віце-спікер ВР, народний депутат України Микола Томенко в стінах університету провів презентацію трьох аудіодисків «Головні пісні України», «Класика української літератури: живі голоси» та «Живий голос Василя Симоненка».
•   2008 р., 30 вересня. Університет відвідав відомий московський журналіст-аналітик Л.Парфонов із знімальною групою, що працює над створенням двосерійного фільму про М.В.Гоголя.
•   2008 р., жовтень. Участь молодіжного хору «Світич» у Всеукраїнській хоровій асамблеї «VIVAT AKADEMIA!» (Національна музична академія України імені П.І.Чайковського).
•   2008 р., жовтень. На базі факультету іноземних мов університету проведено Міжнародну наукову конференцію «Інновації у вищій школі».
•   2008 р., 28-30 жовтня. Делегація НДУ імені Миколи Гоголя взяла участь у Міжнародному слов’янському форумі студентської молоді країн співдружності: Росії, України, Республіки Білорусь «Нам этот мир завещано сберечь».
•   2008 р., жовтень. Гастрольна поїздка молодіжного хору університету «Світич» до Республіки Білорусь.
•   2008 р., листопад. Ректор університету з робочим візитом відвідав ряд вищих навчальніх закладів столиці Республіка Білорусь.
•   2008 р., грудень. В університеті традиційно відбувся VII конкурс «Міс університет».
•   2008 р., грудень. Ректор університету і проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків відвідали Республіку Польща. Під час візиту були проведені переговори щодо налагодження тісної співпраці з вищими навчальними закладами Польщі та нашого університету.
• 2009 р. 22 січня. У день 90-ї річниці Соборності України в м. Батурині на території Національного історико-культурного заповідника „Гетьманська столиця” була відкрита композиція „Гетьманська слава” за участі Президента України В.А. Ющенка, на церемонії відкриття пам’ятника була присутня делегація студентів та викладачів Ніжинського державного університету імені М.Гоголя.
• 2009 р. 23 січня. У місті Бровари Київської області відбувся Міжобласний науково-методичний семінар викладачів іноземної мови „Шляхи формування в учнів позитивної мотивації до вивчення іноземних мов”, у роботі якого взяли участь викладачі факультету іноземних мов НДУ імені Миколи Гоголя.
• 2009 р. 4 березня. На базі НДУ імені Миколи Гоголя відбулися Всеукраїнські лінгвістичні читання „Репресовані мовознавці”, у яких взяли участь провідні науковці країни.
• 2009 р. березень. Виставка творів видатного випускника Ніжинської вищої школи Миколи Гоголя в Музеї рідкісної книги університету, присвячена  200-річчю з дня народження письменника.
• 2009 р. 1 квітня. Урочисте погашення поштової марки, випущеної Укрпоштою з нагоди 200-річного ювілею з дня народження М.В.Гоголя. Покладання квітів до пам’ятників М.В.Гоголя.
• 2009 р. 2 квітня. ІІ Міжрегіональний конкурс студентських команд КВН на „Кубок Гоголя”
• 2009 р. 10 квітня. Відкриття картинної галереї після реекспозиції. Екскурсії до музею М.В.Гоголя, музею Ніжинської вищої школи, музею рідкісної книги.
  Презентація ювілейних видань, присвячених 200-річчю від дня народження М.В.Гоголя
  Урочисті зібрання професорсько-викладацького складу, студентів, співробітників і почесних гостей університету та ювілейний  концерт з нагоди 200-річчя з дня народження Миколи Гоголя.
• 2009 р. 10 – 11 квітня. ІІ літературно-мистецький фестиваль „Четвертий літературний вимір – Гоголівка”
• 2009 р. 29 квітня. На базі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя відбулася Міжнародна студентська наукова Інтернет-конференції „Повсякденність окупації: „новий порядок” та суспільство окупованих регіонів СРСР у 1941 – 1944 рр.”
• 2009 р. 14 травня. Х Міжнародна конференція „Творча спадщина Миколи Гоголя і сучасний світ”, присвячена 200-літтю з дня народження письменника.
• 2009 р. травень. Молодіжний хор „Світич” Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя відзначив своє 15-річчя святковим концертом.
• 2009 р. 20 – 24 травня . Молодіжний хор „світич” – учасник ХV Міжнародного хорового фестивалю у м. Нансі (Франція)
• 2009 р. жовтень. ІV Міжнародна конференція – „Українська діаспора: погляд із ХХІ століття”, приурочена до 10-річчя створення Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою, що діє на базі університету.
• 2009 р. 12 жовтня. Відбулася зустріч Голови Верховної Ради України Володимира Михайловича Литвина зі студентами, співробітниками та професорсько-викладацьким складом університету.
• 2009 р. жовтень. Факультет іноземних мов святкує 60 років від дня відкриття.
• 2009 р. 26 – 28 листопада V Міжнародна конференція “Знаки питання в історії України: Україна на перехресті цивілізацій”.
• 2009 р. грудень. Міжнародна науково-практична конференція „Актуальні проблеми підготовки фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності”.

Детальніше ...

• 1805 р., 19 липня. Граф І. А. Безбородько, за порадою князя В.П. Кочубея звернувся до царя, щоб отримати дозвіл на відкриття в Ніжині «училища вищих наук», яке прирівнювалося б до університету. Для його будівництва, крім своїх, він також використав кошти, які заповідав для «богоугодных заведений» його брат князь О.А. Безбородько.
• 1805 р., 25 липня. Царський сенат прийняв постанову про заснування і будівництво в Ніжині Гімназії вищих наук князя Безбородька.
• 1806 р., 23 березня. Міністр народної освіти подав на розгляд Головного управління училищ план будівництва Гімназії.
• 1815 р. Помер граф І. А. Безбородько, справа будівництва Гімназії переходить до його онука Олександра Кушелєва-Безбородька.
• 1815. Граф О. Г. Кушелєв-Безбородько подарував Гімназії книгозбірню, близько 1900 томів, що лягла в основу майбутньої наукової бібліотеки.
• 1817 р., 6 червня. Завершено будівництво Гімназії за проектом академіка архітектури Луїджі Руски, під безпосереднім керівництвом будівничого архітектора Івана де Лукіні.
• 1820 р., 4 вересня (за старим стилем). Відкрито Гімназію вищих наук кн. Безбородька, що відзначалася особливими правами і привілеями. Її першим директором став відомий вчений Василь Григорович Кукольник, доктор права, філософії і вільних мистецтв (1765–1821), а 19 квітня – попечителем князь Олександр Кушелєв-Безбородько.
• 1821 р. Директором Гімназії призначений Іван Семенович Орлай (1770–1829), вчений-енциклопедист, доктор медицини, філософії, магістр словесних наук.
• 1826 p., червень. Відбувся перший випуск Гімназії.
• 1826 p., 28 грудня. Офіційний дозвіл про відкриття в Гімназії театру, який діяв до 1828 p. під керівництвом М. Гоголя.
• 1830 p., лютий. Відкрито в Гімназії «справу про вільнодумство».
• 1832 p. Гімназію перепрофільовано в Ніжинський фізико-математичний ліцей.
• 1833 p. Відбувся останній випуск Гімназії вищих наук. За час існування навчального закладу було випущено 105 чол.
• 1835 p. Директором ліцею став відомий вчений, медик, філософ, психолог Християн Адольфович Екеблад (1800–1877).
• 1840 р., 24 квітня. Видано офіційний указ про реорганізацію Ніжинського фізико-математичного ліцею в Ніжинський юридичний ліцей князя Безбородька.
• 1840 р., 24 квітня. Засновано Ніжинську класичну гімназію.
• 1845 р. Князь О. Г. Кушелєв-Безбородько подарував ліцеєві колекцію картин художників різних шкіл Італії, Франції, Німеччини та інших країн XIV–Х!Х ст. (усього 175 картин у позолочених рамах), яка лягла в основу картинної галереї, що збереглася донині.
• 1846 р. Ніжин у супроводі Олександра Афанасьєва-Чужбинського відвідав Тарас Шевченко, зустрічався з ліцеїстами, на згадку про зустріч записав в альбом студентові Миколі Гербелю першу строфу вірша «Миколі Гоголю».
• 1856 р. Директором юридичного ліцею став Єгор Павлович Стеблін-Каминський (1815–?), високоосвічений благородний керівник, який значно поповнив фонди бібліотеки, відкрив кабінет природної історії із 4600 експонатами мінералів і опудал тварин та птахів, а також мюнцкабінет.
• 1859 р. М. Гербель підготував і видав накладом 600 примірників перший нарис «Лицей князя Безбородько», присвячений пам'яті князя О. Г. Кушелєва-Безбородька. Повторне видання вийшло в 1881 р. під назвою «Гимназия высших наук и лицей князя Безбородько».
• 1869 р. Посаду директора зайняв Михайло Корнійович Чалий (1816–1907), відомий український письменник, педагог, перший біограф Т. Г. Шевченка.
• 1873 р., листопад. Вийшло розпорядження про поступове закриття Ніжинського юридичного ліцею. За час його існування було здійснено 34 випуски, підготовлено 835 юристів.
• 1875 р., 14 вересня. Замість Ніжинського юридичного ліцею за ініціативою міністра освіти графа Д. А. Толстого відкрито Історико-філологічний інститут кн. Безбородька.
• 1875 р., 1 січня. Директором Історико-філологічного інституту кн. Безбородька призначено відомого вченого, доктора філології, професора Миколу Олександровича Лавровського (1825–1899).
• 1877 р. Почали виходити «Известия Историко-филологического института кн. Безбородько в Нежине», які видавалися протягом 45 років.
• 2-а половина 70-х – початок 80-х років XIX ст. – в інституті сформувалася відома в усьому світі ніжинська славістична школа, до якої належали відомі вчені А. С. Будилович, Р. Ф. Брандт, В. В. Качановський. Г. А.Ільїнський, М. Н. Сперанський.
• 1882 р. В Інституті відкрито історичне відділення, що сприяло формуванню наукової «історичної школи», з якою пов'язані імена істориків М. Я. Арістова, М. М. Бережкова, В. Г. Ляскоронського, П. І. Люперсольського. В. К. Піскорського, І. Г. Турцевича та ін.
• 1882 p. Директором інституту стає Микола Єфремович Скворцов (1836–1902), філософ і педагог.
• 1893 р. Директором інституту призначено Фрідріха Фердинандовича Гельбке (1842 – ?). Саме в цей час сформувалася кафедра слов'янських мов.
• 1894 р. В інституті з ініціативи проф, М. М. Бережкова, А. В. Добіаша та ін. було створено Історико-філологічне товариство, яке мало своє наукове періодичне видання «Сборник Историко-филологического общества при Институте кн. Безбородько в Нежине». Головою товариства був спочатку директор Інституту проф. Ф. А. Гельбке, а потім проф. І. Г. Турцевич.
• 1900 р. Під головуванням професора А. В. Добіаша утворено археологічну комісію, діяльність якої спрямовувалася на вивчення місцевих історичних пам'яток. Ставилося питання і про вивчення в інституті української мови.
• 1907 р. Директором призначено директора Іванова Івана Івановича (1862-1929 рр.) – талановиту й ініціативну людину, філософа, історика, літературознавця і мистецтвознавця. Він розробив проект перебудови інституту.
• 1909 р. Урочисто відкрито меморіальну дошку з написом: «Здесь учился Гоголь с мая 1821 по июнь 1828 года», яка й нині прикрашає фасад університету.
• 1909 р. З ініціативи проф. П. О. Заболотського та М. М. Сперанського створено кімнату-музей Миколи Гоголя.
• 1910 р. родичі проф. К.Ф. Радченка передали у спадок інститутові бібліотеку вченого (515 книг).
• 1911 р. На губернських зборах у Чернігові вирішено порушити клопотання перед Міністерством освіти про перетворення Ніжинського історико-філологічного інституту у вищий педагогічний інститут або «педагогічну академію», а класичної гімназії при інституті – в гімназію загального типу. Спеціально створена (у 1912 р.) комісія відхилила проект Чернігівського земства, але визнала необхідність загальної реформи інституту.
• 1914 р., 25 квітня. Студенти інституту відзначили 100 років від дня народження Т.Шевченка, незважаючи на заборону царизму.
• 1916 р. Професор П. В. Тихомиров за активної підтримки інших професорів та викладачів відкрив Вищі жіночі історико-філологічні курси.
• 1918 р. Уперше за майже 100 років існування Ніжинської вищої школи до навчання були допущені жінки. Першою студенткою-жінкою в інституті стала Олена Олександрівна Левковцева.
• 1918 р. Група професорів на чолі з B. I. Ляскоронським підготувала документ про створення на базі Інституту університету традиційного типу. Було розроблено проект і статут «Академії ім. Князя Безбородька». Гетьман Павло Скоропадський видав указ про відкриття в Ніжині університету.
• 1918 р., 27 серпня. Професор В. Г. Ляскоронський дав обітницю на вірність Україні.
• 1918 р., квітень. Чернігівське губернське земство постановило реформувати Ніжинський історико-філологічний інституту в педагогічний , за зразком московського педагогічного інституту.
• 1919 p., 26 січня. Нарком освіти В. П. Затонський підписав розпорядження про передачу навчального закладу на утримання держави. Історико-філологічний інститут завершив своє існування.
• 1920 p., червень – 1921 p., вересень. Вища школа в Ніжині працювала під назвою «Науково-педагогічний Інститут».
• 1921 p. На базі Науково-педагогічного інституту створено Ніжинський інститут народної освіти.
• 1922 р., 28 вересня. Утворено кафедри: фізико-математичну, природничу, історії культури, історії, літературну, мовознавчу, теорії і практики соціального виховання, педології.
• 1923 р. В Інституті почала працювати громадсько-літературна студія, яка вважалася філіалом літературної організації «Плуг».
• 1923 р. В Інституті створений історико-краєзнавчий музей, який розмістився в приміщенні колишньої інститутської Свято-Олександрівської церкви. Ініціатором та першим керівником музею був проф. О. С. Грузинський.
• 1924 p. Створено науково-дослідну кафедру історії культури і мови.
• 1924 p., 1 лютого. Бюро вузу прийняло рішення про українізацію інституту, все діловодство та викладання усіх навчальних предметів переводилося на українську мову. Для надання допомоги співробітникам та викладачам були відкриті курси.
• 1924 р. За ініціативою проф. Я. М. Колубовського створено педологічний кабінет-лабораторію, де протягом чотирьох років досліджувались обдарованість, емоції дітей, провадились досліди з рефлексології.
• 1924 р. Почали виходити «Наукові записки Ніжинського ІНО», вийшло 10 томів.
• 1925 p., січень. З ініціативи проф. М.Н. Петровського. М. М. Бережкова, А. Г. Єршова, B. I. Рєзанова, Є. А. Рихлика засновано Ніжинське наукове краєзнавче товариство.
• 1929 р. Репресії у зв'язку Із «справою СВУ". Серед арештованих – Петро Одарченко.
• 1932 p., 17 жовтня. За розпорядженням Народного комісаріату освіти України навчальний заклад реорганізовано в Педагогічний інститут професійної освіти для підготовки вчителів-предметників. Працювали такі відділення: історико-економічне, мовно-літературне, агробіологічне і фізико-математичне.
• 1933 p., серпень. В Чернігові відбувся зліт радянських письменників та літгуртківців області, на якому була засуджена робота літературної студії «На штурм» Ніжинського педінституту за те, що «перед її очима в «Записках Ніжинського ІСВ» друкувались ворожі нам націоналістичні статті з літератури, педагогіки та ін.».
• 1933–34 pp. Нова хвиля репресій в Ніжинському педінституті.
• 1934 р. Відбувся перший випуск Ніжинського педагогічного інституту. 238 випускників стали вчителями середніх шкіл.
• 1934 р. Приєднання до Інституту Мринського педагогічного технікуму. Розпочалася підготовка вчителів початкових класів.
• 1934 р. Утворився факультет природознавства.
• 1935 р. При інституті створено зоологічний музей.
• 1936 р. На базі педагогічного інституту відкрито Ніжинський учительський педінститут з дворічним терміном навчання.
• 1937–38 pp. Масові репресії в інституті.
• 1938 р. Директором інституту призначено кандидата економічних наук, доцента Івана Матвійовича Гречка.
• 1939 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР за значні успіхи в підготовці педагогічних кадрів та в зв'язку із 130-річчям автора «Ревізора» інститутові присвоєно ім'я Миколи Васильовича Гоголя.
• 1939 р. Бібліотека поповнилась зібраннями книг проф. В.І. Рєзанова (610 томів) та М. М. Бережкова (560 томів).
• 1939 р. Останній випуск робітфаку при інституті. За 18 років його закінчило 1540 робітників і селян.
• 1941 р. інститутську бібліотеку поповнила книгозбірня проф. І. Г. Турцевича (913 томів).
• 1941 р., 13 вересня. Ніжин окупували фашисти, інститут перетворили у госпіталь, у студентському гуртожитку (вул. Богуна) розташувалися фельдкомендатура і жандармерія, знищено меблі, цінні прилади, книги.
• 1941 р. Під керівництвом студентів Дмитра Чичковського та Михайла Поляченка створено підпільну організацію ОУН, у 1942 р. її керівників фашисти розстріляли.
• 1942 р., червень. Створено підпільну антифашистську організація під керівництвом Якова Батюка, до якої увійшли і студенти педінституту. 6 та 7 вересня 1943 р. її учасників фашисти розстріляли.
• 1943 р. Сапери 7-го механізованого корпусу 60-ї армії генерала І. П. Корчагіна розмінували будівлю інституту.
• 1943 р. Директором інституту призначено доцента Дмитра Івановича Кузнєцова.
• 1949 р. Відкрито факультет англійської мови, який функціонував до 1959 р.
• 50-ті роки. Створено музей історії інституту.
• 1952 р., 1–2 березня. У ніжинському Будинку культури відбувся VII пленум правління Спілки письменників України, присвячений 100-річчю від дня смерті Миколи Гоголя. На ньому виступили: Л. Дмитерко, О. Полторацький, С. Олійник, О. Гончар та ін.
• 1953 р. Директором педінституту призначено кандидата філософських наук, доцент Повод Марко Іванович (1910-1985 рр.)
• 1957 р. Відкрито картинну галерею педінституту.
• 1960 р. На фасаді педінституту відкрито меморіальні дошки Євгенові Гребінці, Леоніду Глібову, Францішеку Богушевичу, у церемонії відкриття взяли участь українські і білоруські письменники.
• 1962 р. Поновлено роботу факультету англійської мови.
• 1964 р. Відкрито музично-педагогічним факультет.
• 1964 р. Ректором Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя. призначено кандидата історичних наук, доцента Горбача Василя Матвійовича (1918-2001 рр.)
• 1968 р. Поновлено історичний факультет, який функціонував до 1972 р.
• 1970 р. З нагоди 150-ї річниці відкриття Ніжинської вищої школи побудовано новий навчальний корпус, гуртожиток № 3, будинок для викладачів.
• 1970 р., 18 серпня. Указом Президії Верховної Ради СРСР інститут нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
• 1970 р. Створено спортивно-оздоровчий табір «Лісове озеро».
• 1978 р. Ректором педінституту призначено кандидата філологічних наук, доцента Федора Степановича Арвата, згодом – професора, академіка Академії педагогічних наук України.
• 1979 p. Проведено першу Міжнародну гоголівську конференцію, яка надалі проходить періодично. Започатковано систематичне вивчення в Ніжині творчості М. Гоголя.
• 1982 p. Народний художник СРСР С. Ф. Шишко подарував картинній галереї 36 своїх картин.
• 1983 р. Здано в експлуатацію гуртожиток № 4.
• 1985 p. Створено музей рідкісної книги ім. Григорія Васильківського.
• 1990 р. На території університету було відкрито перший в Україні пам’ятник Вчительці.
• 1990 p. Почав виходити науковий збірник «Література та культура Полісся», започаткований проф. Г. В. Самойленком.
• 1992 р., травень. Створено об'єднання товариства «Просвіта» Ніжинського педінституту.
• 1992 р., 23 листопада. Засновано газету «Просвіта» – орган об'єднання товариства «Просвіта» Ніжинського педінституту.
• 1993 р. За ініціативою проф. О.Г. Ковальчука вийшов перший випуск серії «Література української діаспори».
• 1993 р. Засновано хор «Світич» (керівники Людмила Шумська та Людмила Костенко).
• 1995 р. Ректором педінституту обрано доктора фізико-математичних наук, професора Василя Павловича Яковця.
• 1995 р., 4 вересня. Відзначення на державному рівні 175-річниці з моменту відкриття Ніжинської вищої школи. В урочистостях приурочених ювілею вузу брали участь Віце-прем’єр-міністр України І.Ф.Курас, перший заступник Міністра освіти і науки України В.О.Зайчук, інші офіційні особи. Інститут привітав Президент України Л.Д.Кучма.
• 1995 р., 10 вересня. Створено Гоголівський науково-методичний центр, з 1997 р. він видає збірник «Гоголезнавчі студії».
• 1996 р. У складі інституту відкрито обласний педагогічний ліцей.
• 1997 р., 20 жовтня. На базі Ніжинського державного педагогічного інституту ім.. М.В.Гоголя відбулася нарада ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації Київського регіону, де обговорювалися питання реформування вищої освіти в державі. До Ніжина прибули 35 ректорів інститутів а університетів регіону
• 1998 p., січень. На фасаді Гоголівського корпусу відкрито меморіальні дошки Юрію Збанацькому та Євгену Гуцалу.
• 1998 p., 1 лютого. На базі історико-філологічного факультету створено історико-правознавчий та філологічний факультети.
• 1998, 7 липня. Державна акредитаційна комісія України прийняла рішення про акредитацію Ніжинського педагогічного інституту за найвищим IV рівнем акредитації.
• 1998 p., 4 вересня. Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження (№ 1381) «Про створення Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя».
• 1998 р. Відбувся перший випуск магістрів з восьми спеціальностей – всього 32 особи.
• 1998 p., 4 листопада. У Міністерстві освіти України зареєстровано Статут Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя.
• 1999 p., 22 червня. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову (№1100) про Створення в Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою.
• 1999 р., 20 вересня. Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя відвідав перший космонавт України Леонід Каденюк.
• 1999 р., 13 жовтня. Приїзд до Гоголівського вузу Прем’єр-міністра України В.П.Пустовойтенка.
• 1999 р. Створено навчально-методичний центр у м. Новгород-Сіверський.
• 2000 р. Запровадження загально університетського фестивалю студентської самодіяльності «Студентська весна».
• 2000 р. Відзначення 125-ї річниці філологічного факультету.

Детальніше ...

Самойленко Олександр Григорович
	Посада: ректор університету Науковий ступінь: кандидат історичних наук Вчене звання: доцент Почесне звання: заслужений працівник освіти України   Контакти: E-mail: rector@ndu.edu.ua
Тарасенко Оксана Володимирівна
	Посада: перший проректор, проректор з науково-педагогічної роботи Науковий ступінь: кандидат фізико-математичних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: tarasenko.ov@ndu.edu.ua
Давиденко Сергій Миколайович
	Посада: проректор з науково-педагогічної роботи та фінансово-господарських питань Науковий ступінь: кандидат технічних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: davudenko.sm@ndu.edu.ua
Лісовець Олег Васильович
	Посада: проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Науковий ступінь: доктор педагогічних наук Вчене звання: професор   Контакти: E-mail: lisovets.ov@ndu.edu.ua
Плотніков Євген Олександрович
	Посада: проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: plotnikov@ndu.edu.ua
Бережняк Вікторія Віталіївна
	Посада: головний бухгалтер   Контакти: E-mail: golbuh@ndu.edu.ua
Городецька Ірина Альбінівна
	Посада: голова Вченої ради університету Науковий ступінь: доктор юридичних наук Вчене звання: професор   Контакти: E-mail: i.horodetska@ndu.edu.ua
Вакуленко Галина Михайлівна
	Посада: вчений секретар Науковий ступінь: кандидат філологічних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: vakulenko.hm@ndu.edu.ua
Зінченко Станіслав Віталійович
	Посада: помічник ректора Науковий ступінь: кандидат філологічних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: zinchenko.sv@ndu.edu.ua
Мартиненко Володимир Васильович
	Посада: декан факультету філології, історії та політико-юридичних наук Науковий ступінь: кандидат історичних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: martynenko@ndu.edu.ua
Тимошенко Олексій Анатолійович
	Посада: декан факультету педагогіки, психології, соціальної роботи та мистецтв Науковий ступінь: кандидат психологічних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: tymoshenkooa@ndu.edu.ua
Філоненко Юрій Миколайович
	Посада: директор навчально-наукового інституту природничо-математичних, медико-біологічних наук та інформаційних технологій Науковий ступінь: кандидат географічних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: y.filonenko@ndu.edu.ua
Морозов Олександр Сергійович
	Посада: директор бібліотеки   Контакти: E-mail: morozov.os@ndu.edu.ua
Парубець Ганна Сергіївна
	Посада: директор Музейного комплексу   Контакти: E-mail: museum@ndu.edu.ua
Король Володимир Степанович
	Посада: завідувач навчально-методичного відділу   Контакти: E-mail: korolvs@ndu.edu.ua
Скороход Віталіна Іванівна
	Посада: начальник відділу виховної роботи, соціокультурної діяльності та промоції   Контакти: E-mail: skorokhod.vi@ndu.edu.ua
Сенченко Галина Григорівна
	Посада: завідувач навчальної лабораторії з організації освітнього процесу Науковий ступінь: кандидат хімічних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: senchenko.gg@ndu.edu.ua
Желіба Олександр Володимирович
	Посада: завідувач Центру акредитації та ліцензування освітньої діяльності, моніторингу якості освіти Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: zhelibao@ndu.edu.ua
Городецька Маргарита Олексіївна
	Посада: завідувач навчального відділу Науковий ступінь: кандидат економічних наук Вчене звання: доцент   Контакти: E-mail: gorodetska.mo@ndu.edu.ua
Стрілець Віктор Петрович
	Посада: начальник інформаційно-обчислювального центру   Контакти: E-mail: v.strelets@ndu.edu.ua
Лейберов Олексій Олегович
	Посада: голова профспілки співробітників   Контакти: E-mail: leiberov.oo@ndu.edu.ua
Іванюк Сергій Олександрович
	Посада: голова профспілки студентів   Контакти: E-mail: ivaniuk.so@ndu.edu.ua
Оновлюється
	Посада: голова Студентської ради університету   Контакти: E-mail:

Детальніше ...

Міжнародна конференція

Наукові контакти

Творчий виступ кафедри

Процес розвитку кафедри історії України тісно пов'язаний із становленням історичної освіти в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя загалом. Першим завідувачем кафедри була доцент Страшко Є. М. Згодом її змінив професор Бойко О. Д. Нині посаду завідувача кафедри обіймає професор, доктор історичних наук Луняк Є. М.

Кафедра історії України, спільно з кафедрою всесвітньої історії та міжнародних відносин, є випусковою для спеціальностей 014 «Середня освіта. Історія» та 032 «Історія та археологія» бакалаврського та магістерського рівнів. Окрім того, кафедра здійснює підготовку аспірантів зі спеціальності 032 «Історія та археологія». У 2010 році з кафедри виокремилася секція права, у 2015 році з кафедри також виокремилася секція політології. Ці колишні секції кафедри в ході низки структурних реорганізацій на історико-юридичному факультеті увійшли до складу кафедри політології та права.

Нині у штаті кафедри працює 3 доктори історичних наук та 5 докторів філософії (кандидатів історичних наук). Викладачі кафедри забезпечують читання базових курсів з історії України та теорії історії, беруть активну участь у практичній підготовці студентів, здійснюють керівництво курсовими та кваліфікаційними роботами.

Кафедра історії України є потужним осередком студентського наукового життя. Її викладачі беруть активну участь в роботі Історичного наукового дискусійного клубу, виданні «Історичного альманаху», організації студентської конференції «Повсякденність ІІ Світової війни». При кафедрі діє студентська пошукова група з історії повсякдення.

Потужним є науковий доробок викладачів кафедри. Упродовж часу існування кафедри було реалізовано цілу низку науково-дослідницьких тем. В межах роботи над ними були встановлені контакти із провідними академічними та університетськими дослідницькими осередками – Інститутом історії України НАН України, Інститутом політичних і етнонаціональних відносин ім. І.Ф. Кураса НАН України, Інститутом української історіографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Центром пам’яткознавства НАН України, Українським інститутом національної пам’яті, а також з історичними кафедрами Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова. Більшість викладачів кафедри залучена до реалізації міжнародних науково-дослідницьких проектів, партнерами в яких виступають науковці з Польщі, США, Франції. Впродовж 2015–2019 рр. двоє викладачів кафедри проф. Бойко О.Д. та доц. Кириленко С.О. брали участь у міжнародному проекті ЄС Еразмус+ “Програми гендерних студій: крок до демократії і миру в країнах-сусідах Європейського Союзу з різними традиціями”.

Свідченням високої оцінки викладацької та наукової роботи кафедри є неодноразові відзначення її колективу та окремих викладачів в рамках проведення рейтингів й конкурсів «Краща кафедра університету» та «Науковець року університету».

Окрім вищесказаного кафедра історії України бере активну участь в громадському житті й організації дозвілля студентів. Традиційними стали участь викладачів кафедри в проведенні творчих студентських заходів, організації екскурсій, презентацій та зустрічей зі знаковими постатями сьогодення.

Детальніше ...

Герб університету   

Тризуб над готичним щитом вказує на національну та державну підпорядкованість навчального закладу.
Зображення Георгія Змієборця вказує на територіальну приналежність університету, бо такий герб був наданий Ніжинському магістрату ще у 1625 році Сигизмундом ІІІ і з того часу є гербом міста.
Пелікан – символ жертовної педагогічної праці, символ того, що університет є навчальним педагогічним закладом.
Бджола – символ працелюбства, запозичений із герба князів Безбородьків.
Вогонь – символ просвітництва, знань, самопожертви; він символізує світло знань, яке несуть випускники університету.

 

Корогва університету

 Корогва становить собою прямокутне становище співвідношенням 1,5:1, має горизонтальне кріплення. Полотнище оточує срібна лиштва із золотими полями (1/6 ширини корогви). Центральну площину полотнища корогви займає поле Герба університету. По правому, верхньому та лівому полях лиштви корогви розміщується напис офіційної назви університету: “НІЖИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені МИКОЛИ ГОГОЛЯ”.

 

 

Девіз університету

Девізом університуту є слова, взяті із родового герба засновників навчального закладу князів Безбородьків “LABORE ET ZELO”, що в перекладі з латини означає “ПРАЦЕЮ ТА СТАРАННЯМ”.

Детальніше ...

З кафедрою співпрацюють провідні наукові співробітники інституту історії України НАН України – проф., д.і.н. Ричка В.М., Заслужений діяч науки і техніки України, д.і.н. Марочко В.І.

 

 

Бойко Олександр Дмитрович

На кафедрі працює з моменту створення (1990).

Посада – професор (з 2006 р.).

Науковий ступінь – доктор політичних наук (2003 р.)

Вчене звання – професор (2005 р.)

e-mail:adb1958@ukr.net

Професійне становлення:

Закінчив Чернівецький державний університет у  1980 р. Працює у Ніжинській вищій школі з 1980 р. Кандидат історичних наук (з 1989 р.), доцент кафедри історії України НДПІ ім. М. Гоголя (з 1990 р.). У 2003 р. захистив докторську дисертацію на тему «Системно-політична трансформація в Україні (квітень 1985 – серпень 1991 рр.): історико-політичний аналіз». Декан історико-правознавчого факультету (1999–2003 рр.). З лютого 2004 р. - заступник директора з навчальної та виховної роботи, професор кафедри всесвітньої історії та політології Міжрегіонального гуманітарного інституту (МГІ) Київського славістичного університету (КСУ). З  вересня 2004 р. – проректор з навчально-методичної роботи Київського славістичного університету, професор кафедри історії Інституту славістики та міжнародних відносин КСУ. У 2005 р. ВАК України  присвоєно  вчене звання професора.  З липня  2005 р. по лютий 2006 р.  – на посаді першого проректора Київського славістичного університету. У 2006-2016 рр. ректор Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. З 2016 р. по 2021 р. -  перший проректор, проректор з науково-педагогічної роботи університету. З 2021 р. - професор кафедри історії України.

Науково-дослідницька робота:

До сфери наукових інтересів входить суспільно-політична історія України ХХ століття, сучасні політичні технології.  Автор понад 450 друкованих праць, в тому числі  понад 60 окремих книг (44 навчальні посібники та підручники, 17 одноосібних та колективних  монографій). Член редколегій ряду наукових журналів: Studia Politologica Ucraino-Polona (Українсько-польські політологічні студії), Проблеми міжнародних відносин (Співзасновники: Ніжинський державний університет, Міжнародний університет та Вища школа Бізнесу. Польща. У 2015-2018 рр. Бойко О.Д. – учасник грантового проекту «Гендерні студії: крок до демократії та миру у сусідніх до Європейського Союзу країнах із різними традиціями» за програмою Erasmus+. На конкурсних засадах визнавався «Кращим науковцем університету» в  2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2019 роках.

Навчальна і методична робота:

Забезпечує лекційні і практичні заняття з навчальних дисциплін «Новітня історія України», «Соціальні трансформації в новітній історії України», «Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі», «Наукова робота в музеях та архівах України». Здійснює керівництво навчальними практиками, написанням магістерських та аспірантських робіт. Під його керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій та 1 доктора філософії.

 

 

Лепявко Сергій Анатолійович

На кафедрі працює з 2010 року.

Посада – професор.

Науковий ступінь – доктор історичних наук (2000 р.)

Вчене звання – професор (2003 р.)

e-mail:siverian@gmail.com

Професійне становлення:

Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка у 1984 р. з відзнакою. Навчався в аспірантурі і докторантурі Інституту історії України Національної академії наук України. Захистив кандидатську (1992 р.) і докторську (2000 р.) дисертації. У 2003 р. отримав вчене звання професора. З 2010 р. працює професором кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

Заслужений діяч науки і техніки України (2018).

Науково-дослідницька робота:

До сфери наукових інтересів входить історична урбаністика, історія Чернігова, історія українського козацтва 16 ст., порівняльна і геополітична історія України. Автор понад двохсот наукових і науково-популярних праць, у тому числі 12 книг.

Навчальна і методична робота:

Забезпечує лекційні і практичні заняття з навчальних дисциплін «Історія України», «Міжпредметні зв’язки в історичних дослідженнях» та ін. Здійснює керівництво написанням аспірантських і магістерських робіт.

Громадська і виховна робота:

Член Українського геральдичного товариства, директор ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень».

 

 

Кириленко Сергій Олексійович

На кафедрі працює з 2000 року

Посада – доцент (з 2015 р.)

Науковий ступінь – кандидат історичних наук (2015 р.)

E-mail: serkirile@gmail.com

Професійне становлення:

Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Ніжинського державного педагогічного інституту імені Миколи Гоголя. У 1998 році отримав диплом спеціаліста і здобув кваліфікацію вчителя історії та народознавства. Після закінчення інституту впродовж двох років працював вчителем у сільській школі. У 2000 р. був прийнятий на посаду асистента кафедри історії України та правознавства Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя.  Впродовж 2002–2006 рр. навчався в аспірантурі Інституту історії НАН України. Навчання в аспірантурі суміщав з роботою на посаді асистента  а потім старшого викладача кафедри. У 2015 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступень кандидата історичних наук на тему «Походження Русі в радянській історичній науці (1920-ті – початок 1990-х рр.)» зі спеціальності  07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. З 2008 по 2022 виконував обов’язки заступника декана, а у  2015-2016 н. р. декана  історико-юридичного факультету.

Науково-дослідницька робота:

До сфери наукових інтересів входить археологія,  давня та середньовічна  історія України, Українська та світова історіографія, етнологія та гендерна історія. Автор понад 40 наукових публікацій, в тому числі навчально-методичних посібників. Значна їх частина написана в межах роботи над дослідницькою темою кафедри історії України «Актуальні проблеми соціальної історії».

Навчальна і методична робота:

Забезпечує лекційні і практичні заняття з навчальних дисциплін «Історія первісності та основи археології», «Історія України», «Історіографія історії України», «Гендерні історичні студії». Здійснює керівництво навчальними практиками, написанням магістерських та аспірантської роботи.

Громадська і виховна робота:

У 2015-2018 рр. – учасник грантового проекту «Гендерні студії: крок до демократії та миру у сусідніх до Європейського Союзу країнах із різними традиціями» за програмою Erasmus+.

 

 

Кривобок Олександр Павлович

На кафедрі працює з 2003 року (за сумісництвом), з 2009 року – у штаті.

Посада – доцент (з 2012 року).

Науковий ступінь – доктор філософії (кандидат історичних наук, 2009 р.)

Вчене звання – доцент (2014 р.)

e-mail:krivobok2017y@gmail.com

Професійне становлення:

Вищу освіту здобув на історико-юридичному факультеті Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. У 2002 році отримав диплом спеціаліста з відзнакою, а 2003 року – диплом магістра з відзнакою й здобув кваліфікацію магістр педагогічної освіти, викладача історії. Упродовж 2005–2008 рр. навчався в аспірантурі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. У 2009 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Діяльність політичних партій та організацій на півночі Лівобережжя України наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття». З 2012 року обраний на посаду доцента кафедри історії України та політології НДУ імені Миколи Гоголя. 2014 року присвоєно вчене звання доцента кафедри історії України та політології. Виконував обов’язки секретаря Вченої ради історико-юридичного факультету, координатора перевірки кваліфікаційних робіт студентів на наявність плагіату,

Науково-дослідницька робота:

До сфери наукових інтересів належать: регіональні особливості діяльності політичних партій на українських землях у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.; історія населених пунктів, громадського та культурного життя Чернігівщини; історія студентства, інтелігенції і вищої школи в Україні ХІХ-початку ХХ ст. Автор понад 50 наукових публікацій, у тому числі 6 навчальних та навчально-методичних посібників, 4 монографій. Переважна частина публікацій написана в рамках дослідницької теми кафедри історії України «Історико-краєзнавчі старожитності Ніжинщини та Чернігівщини». Відповідальний виконавець наукових досліджень за підтримки грантів Канадського інституту українських студій при університеті Альберти (у 2018-2019 та 2020-2022 рр.).

Навчальна і методична робота:

Забезпечує лекційні і практичні заняття з навчальних дисциплін «Українознавчі студії (історія України)», «Історія країн Центральної та Східної Європи (у середньовічний період)», «Зовнішня політика та дипломатія України», «Історія релігії та Церкви в Україні», «Історія української діаспори», «Історія дипломатії України». Здійснює керівництво навчальними практиками, написанням магістерських робіт.

Громадська і виховна робота:

Виконує обов’язки куратора студентських груп. Член громадської організації "Історико-краєзнавче товариство "ІЧНЯНЩИНА".

 

 

Потапенко Максим Васильович

На кафедрі працює з 2005 року.

Посада – доцент (з 2014 р.)

Науковий ступінь – доктор філософії (кандидат історичних наук, 2011 р.)

Вчене звання – доцент (2012 р.)

e-mail:dulen@ukr.net

Професійне становлення:

Вищу освіту здобув на історико-юридичному факультеті Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. У 2004 році отримав диплом спеціаліста з відзнакою, а наступного року – диплом магістра з відзнакою й здобув кваліфікацію магістр педагогічної освіти, викладача історії. Впродовж 2005–2009 рр. навчався в аспірантурі при кафедри історії України та політології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Навчання в аспірантурі суміщав з роботою на посаді асистента тієї ж кафедри. У 2011 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступень кандидата історичних наук на тему «Громадсько-політичне життя поляків Наддніпрянської України у березні 1917 – квітні 1918 рр.». У 2013 року отримав вчене звання доцента й з того часу працює на посаді доцента кафедри історії України. З 2021 року є гарантом освітньої програми «Середня освіта. Історія» другого магістерського рівня.

Науково-дослідницька робота:

До сфери наукових інтересів входить історія національних меншин України, історія українсько-польських відносин, Українська революція 1917 – 1921 рр., історична урбаністика. Автор понад 80 наукових публікацій, в тому числі навчально-методичних посібників та колективних монографій. Значна їх частина написана в межах роботи над дослідницькою темою кафедри історії України «Актуальні проблеми соціальної історії». Член Українсько-польської комісії дослідження взаємин у 1917–1921 рр, член Центру дослідження вірменської культури в Польщі при Польській академії мистецтв і наук.

Навчальна і методична робота:

Забезпечує лекційні і практичні заняття з навчальних дисциплін «Історія України», «Українознавчі студії», «Історична герменевтика», «Сучасні напрямки історіописання», «Історична регіоналістика». Здійснює керівництво навчальними практиками, написанням магістерських робіт та конкурсних робіт школярів-членів Малої академії наук. Під його керівництвом підготовані дослідницькі роботи, які були відзначені призовими місцями на обласному та всеукраїнському рівнях конкурсів учнівських та студентських робіт.

Громадська і виховна робота:

Член спілки поляків м. Ніжин «Астер». Брав участь в реалізації проектів, спрямованих на розвиток міської спільноти «Open Air Univercity» та «DOBRE». Організатор навчальних екскурсій (в тому числі закордонних) для студентів.

 

 

Крупенко Оксана Василівна

На кафедрі працює з 1999 року

Посада – доцент (з 2015 р.)

Науковий ступінь – кандидат історичних наук (2014 р.)

E-mail: daniden2007@gmail.cjm

Професійне становлення:

У 1997 році закінчила з відзнакою історико-філологічний факультет Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя за спеціальністю «Українська мова та література», «Історія». Навчалася в аспірантурі при кафедрі історії України Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. У 2014 році захистила дисертацію на тему «Промислове підприємництво у Полтавській та Чернігівській губерніях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.». Було присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук із спеціальності історія України. З 1999 року працювала на посадах асистента, старшого викладача кафедри історії України та правознавства. З 2015 року перебуває на посаді доцента кафедри історії України. З 2021 року є завідуючою відділом аспірантури та докторантури НДУ ім. М. Гоголя.

Науково-дослідницька робота:

До сфери наукових інтересів входить соціальна історія, економічна історія, історична демографія, історична урбаністика. Авторка близько 100 наукових публікацій, в тому числі навчально-методичних посібників, більшість яких написана в межах роботи науково-дослідницької  теми кафедри історії України, зокрема «Актуальні проблеми соціальної історії»

Навчальна і методична робота:

Забезпечує лекційні та практичні заняття з навчальних курсів «Історія України наприкінці VIII – на початку ХІХ ст.», «Основи наукових досліджень», «Історична демографія», «Соціальна історія України». Здійснює керівництво навчальними практиками, написанням курсових та магістерських робіт. Під її керівництвом підготовлені дослідницькі роботи, які були відзначені призовими місцями на обласному та всеукраїнському рівнях конкурсів учнівських та студентських робіт.

Громадська і виховна робота:

Виконує обов’язки куратора студентських груп. Член методичної комісії НДУ ім. М. Гоголя.

 

 

Страшко Євгенія Матвіївна

На кафедрі працює з часу її створення у 1990 р.

Посада – завідувач кафедри (1990-2007), доцент (з 2007 року).

Науковий ступінь – доктор філософії (кандидат історичних наук, 1977 р.)

Вчене звання – доцент (1983 р.)

Професійне становлення:

Вищу освіту здобула на історичному факультеті Пензенського державного педагогічного інституту. Потім закінчила аспірантуру при Московському державному педагогічному інституті, 1977 року захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. З 1982 року працює у Ніжинській вищій школі. З відновленням історичної освіти у Ніжинському педагогічному інституті ім. М. Гоголя з 1990 по 2007 роки займала посаду завідувача кафедри історії України.

Науково-дослідницька робота:

Основний напрямок наукових досліджень: середньовічна та модерна історія України, історичне краєзнавство, повсякденна історія, жіноча історія та гендерні студії. Автор близько 80 наукових праць та навчальних посібників. Серед них можна виділити навчальні та навчально-методичні посібники «Історія України», «Історія слов’янських народів (від найдавніших часів до кінця ХVІІ ст.)», «Навчальний посібник до державного екзамену з історії» (у співавторстві) – Ніжин, 2007,2009,2010; «Історія України: Тести. 6-11 класи (у співавторстві; рекомендований МОН України)» - К.,2008 (2-ге видання 2011 р.); «Нариси історії України ХІХ – початку ХХ ст.» (у співавторстві) – Ніжин, 2011,2015.

Відзнаки: нагрудний знак «Відмінник освіти України» (1995 р.); Почесна грамота (2005) і подяка Міністерства освіни і науки України (2015); нагрудний знак «За наукові та освітні досягнення» (2021 р.). Призначено стипендію Кабінету Міністрів України за видатні заслуги у сфері вищої освіти.

Навчальна і методична робота:

Викладає навчальні дисципліни «Середньовічна історія України», «Вступ до вивчення історії», «Етнологія України», «Історія повсякденності у регіональному вимірі». Здійснює наукове керівництво курсовими, дипломними та магістерськими роботами. Студенти О. Даниленко і А. Донець, що працювали під її керівництвом, посіли відповідно третє (2013 р.) та друге (2016 р.) місця на Всеукраїнському конкурсі студентських робіт. Ряд студентів, які свого часу розпочинали науково-дослідницьку роботу під керівництвом доц. Є. М. Страшко, з часом успішно захистили дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук – це С. Павленко, Ю. Давиденко, В.Дьяков, Я. Фощан, О. Кривобок, В. Литовченко, Н. Шевченко, С. Кириленко.

Громадська і виховна робота:

Організатор та керівник студентської пошукової групи з проблем повсякдення.

  

 

Старший лаборант кафедри історії України Бараннік Людмила Іванівна

 

 

Почесний викладач кафедри

Кандидат історичних наук, доцент Москаленко Олександр Юрійович

Закінчив історичний факультет Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т. Шевченка, кандидат історичних наук (1990 р.), у 1993 р. отримав звання доцента. В НДУ працює з 1975 р.

Автор близько 40 праць. Доцільно відзначити такі навчальні посібники викладача: «Стародавня історія України з археологією». – Ніжин, 2005, «Історичне краєзнавство» - Ніжин, 2009 (у співавтор.), «Державна атестація з історії: історія України та історія слов’янських народів». – Ніжин. – 2009 (у співавтор.), «Первісна історія України і основи археології» - Ніжин, 2017, «Михайло Грушевський, як історик первісної доби в Україні». Монографія - Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2017. – 98 с.

Основний напрямок наукових досліджень: первісна історія України, історичне краєзнавство. Доц. Москаленко О.Ю. викладає навчальні дисципліни: «Археологія», «Історія первісності», «Антропологія». 

Детальніше ...

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя – один із найстаріших закладів вищої освіти в Україні, відомий далеко за її межами своїми освітніми, науковими та культурно-мистецькими традиціями. Заснований у 1805 р. на кошти братів Олександра та Іллі Безбородьків як Гімназія вищих наук зі статусом вищого навчального закладу університетського типу.

Ніжинська вища школа протягом майже 220 років свого існування змінювала напрями підготовки фахівців: Гімназія вищих наук (1820-1832), Фізико-математичний ліцей (1832-1840), Юридичний ліцей (1840-1875), Історико-філологічний інститут (1875-1919), Інститут народної освіти (1919-1930), Інститут соціального виховання (1930-1933), педагогічний інститут (1933-1998), педагогічний університет (1998-2004).

На сьогодні це класичний державний університет (з 2004 року), який у своїй структурі має три потужні структурні підрозділи – факультети (філології, історії та політико-юридичних наук; педагогіки, психології, соціальної роботи і мистецтв) та Навчально-науковий інститут природничо-математичних, медико-біологічних наук та інформаційних технологій, і здійснює підготовку бакалаврів (36 спеціальностей), магістрів (29 спеціальностей), докторів філософії (PhD) (11 спеціальностей) і докторів наук (4 спеціальності). За час існування університету було підготовлено понад 70 тисяч фахівців – педагогів (викладачів і вчителів біології, географії, інформатики, математики, історії, літератур і мов (англійської, грецької, німецької, польської, української, французької)), дошкільної, інклюзивної та початкової освіти, фізики, хімії), політологів, міжнародників, перекладачів, юристів, журналістів, інженерів, фахівців з ІТ, музикантів, хореографів, соціальних працівників тощо.

Серед випускників чимало відомих діячів науки та культури європейського рівня. Серед них, письменники та поети Микола Гоголь, Євген Гребінка, Леонід Глібов, Євген Гуцало, Леонід Горлач (Коваленко), Анатолій Дністровий (Астаф’єв), дипломат Костянтин Базилі, учений-механік, засновник наукової школи мостобудування Дмитро Журавський, правники Петро Редькін і Федір Леонтович, художники Андрій Горонович та Аполлон Мокрицький, вчені Юхим Карський, Михайло Державін, Микола Петровський, Йоганнес Аавік, Арнольд Грищенко й ін. (http://surl.li/myjvj )

В університеті сформувалася низка наукових напрямів, визнаних наукових шкіл, які мають вагомий внесок у розвиток сучасної науки, розбудову освітньо-культурної сфери. Зокрема, університет, у якому з 1996 р. функціонує Всеукраїнський гоголезнавчий науково-методичний центр і видаються «Гоголезнавчі студії» (26 вип.), давно визнаний як провідний у Європі центр вивчення спадщини Миколи Гоголя. Іншим значним напрямом досліджень стало вивчення україно-російсько-білоруського прикордоння, чим займається Регіональний центр вивчення Полісся (з 1990 р. видано 108 вип. наукового часопису «Література та культура Полісся»). Через Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою, створеного Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 р, здійснюється надання українцям закордоння практичної допомоги в гуманітарній сфері, забезпечуються їх науково-освітні потреби, духовно-культурний обмін та туристично-краєзнавча робота.

Плідні наукові дослідження проводяться Навчально-науковими лабораторіями з біохімічних та медико-валеологічних досліджень, селекції рослин, синтезу та вивчення властивостей біологічно активних сполук, інфрачервоної (ІЧ) спектроскопії, лінгвокультурології, когнітивної психології особистості, Центром гендерної освіти й ін.

Кафедри університету підтримують тісні зв'язки з освітніми та науковими закладами й установами інших країн: США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Литви, Грузії, Греції, Туреччини, Китаю, Македонії,  Швейцарії й ін.

У закладі створені можливості для розкриття творчих здібностей студентів. Кілька десятків випускників стали членами Спілки письменників і Спілки журналістів України. Творчому розвитку студентів сприяє культурно-дозвіллєвий центр, який включає в себе загальноуніверситетські гуртки різних напрямків: літературна та театральна студія, хореографічні колективи, вокальні ансамблі, молодіжний хор «Світич», оркестр народних інструментів, які є переможцями та призерами престижних національних і міжнародних конкурсів і фестивалів.

Університет має кампус у центрі Ніжина, який включає 5 навчальних корпусів, 4 гуртожитки, бібліотеку, агробіостанцію, сквер, спортивний комплекс, майстерні та гаражі, великий музейний комплекс (включає Картинну галерею (найбільша в Україні університетська колекція картин європейських художників ХV-XIX ст.), Музей рідкісної книги (понад 30 тисяч стародруків західноєвропейських і слов’янських видавництв ХVI-XIX ст.), Музей історії Університету, Музей-лабораторія «Homo sovіeticus», Музей Миколи Гоголя (всесвітньовідомий письменник), Музей Юрія Лисянського (керівник навколосвітньої морської експедиції), Музей природи, Музей геології).

В університеті нагромаджено потужний арсенал навчально-методичної літератури, підготовлений зусиллями багатьох викладачів усіх факультетів. Навчальні аудиторії обладнані сучасною технікою. Останнім часом істотно поліпшилося наповнення навчальних та управлінських підрозділів університету комп'ютерною технікою; завершено створення загальноуніверситетської комп’ютерної локальної мережі. На кожному факультеті створені навчально-методичні кабінети, оснащені необхідною комп'ютерною, офісною, мультимедійною технікою та проекційним обладнанням, а також довідковою і навчально-методичною літературою.

Університет має унікальну бібліотеку, засновану в 1820 p., яка нині нараховує у своїх фондах близько 1 млн. книг і періодичних видань. Більше ста тисяч книг – це рідкісні видання XVI-XIX ст. Саме вони й стали основою для створення Музею рідкісної книги.

Авторитет Ніжинського університету зростає з кожним роком завдяки активній роботі колективу на благо громади міста та регіону. В університеті надається професійна психологічна допомога різним категоріям населення (через індивідуальну і групову терапію, арт-терапію), функціонує Інклюзивний центр для заняття з дітьми з особливими потребами, проводиться просвітницька діяльність через публічні лекції («Відкритий університет»), історичну реконструкцію та гончарство (на території Історичного скансену Університету), волонтерська діяльність («НДУ для ЗСУ»). Університет є однією з головних туристичних локацій області, центром розвитку культури (щорічно проводяться: Всеукраїнський юніорський конкурс музично-виконавської майстерності імені академіка Олега Тимошенка, у 2023 р. пройшов ХХ та Міжнародний дитячий та молодіжний фестиваль-конкурс хореографічного мистецтва «Квітневі викрутаси», у 2023 р. пройшов VI) та спорту (міжрегіональні змагання з волейболу, баскетболу, тенісу, боротьби). Університет здійснює підвищення кваліфікації вчителів, менеджерів, працівників у сфері психології, мистецтва та соціальної роботи для Чернігівської, Київської та Сумської областей, проводить перевірку рівня знань української мови як представник Національної комісії зі стандартів державної мови в регіоні і т.п. Протягом повномасштабної війни став головним прихистком для сотень мешканців міста завдяки функціонуванню Пункту незламності та обладнаних сховищ.

Детальніше ...

Луняк Євген Миколайович

На кафедрі працює з 2001 р.

Посада – завідувач кафедри, професор (з 2016 р.).

Науковий ступінь – доктор історичних наук (2013 р.)

Вчене звання – доцент (2009 р.)

Професійне становлення:

Випускник історичного факультету Дніпропетровського національного університету. Захистив кандидатську дисертацію у 2003 р. на тему «Кирило-Мефодіївське товариство в історичних дослідженнях другої половини ХІХ – ХХ ст.». Неодноразово посідав призові місця серед молодих науковців університету, був стипендіатом Кабінету міністрів України, нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2009-2012 роках навчався у докторантурі при Київському національному університеті імені Т. Шевченка. У 2013 р. Є. М. Луняк захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на тему «Козацька Україна ХVІ-ХVІІІ ст. у французьких історичних дослідженнях». Спеціальність 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни.

Є гарантом спеціальності «Історія та археологія» (ІІ магістерський рівень). Нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України» (2020).

Науково-дослідницька робота:

Основний напрямок наукових досліджень: історіографія історії України, історичні взаємини України та Франції, історія українського козацтва. Брав участь в організації низки наукових конференцій в університеті.

Автор близько 200 наукових праць. Серед них:

1. Минувшина України в романтичних історіях. – Київ: Книга, 2010. – 708 с. (отримала приз «Нестор-літописець» на XIV Київському міжнародному книжковому ярмарку).
2. Історія України: Тести. 6-11 класи. - К., 2011 (у співавтор.).
3. Видатні росіяни в історії України. – К.: Кондор, 2013. – 256 с. (у співавторстві з Муніним Г.Б.). Монографія посіла третє місце у номінації «Співдружність» X Міжнародного конкурсу країн-учасниць СНД «Мистецтво книги» (2014 р.)
4. Козацька Україна XVI-XVIII ст. у французьких історичних дослідженнях. – К.-Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2012. – 808 с.
5. Анна Руська королева Франції. – К.: Книга, 2012. – 208 с.  Відзначена як «Книжка року 2013» у номінації "Минувшина".
6. Козацька Україна XVI-XVIII ст.: очима французьких сучасників. – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013. – 504 с.
7. Криваве Різдво Салтикової Дівиці. – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013. – 72 с.
8. (у співавторстві) Ольга Хохлова: всесвітньо відома ніжинка маловідома на Батьківщині. – Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2016. – 32 с.
9. Цивілізаційні дискурси світової та української історіографії : монографія / за науковою редакцією доктора історичних наук, професора О.О. Салати. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2017. – 288 с. (у співавтор.).
10. Реймське Євангеліє. Видання факсимільного типу. Дослідження : у 2 т. – К.: Горобець, 2019. – Т. 2. Дослідження. – 148 с. (у співавтор.).
11. Ярослав Мудрий та його доба: тисячолітній досвід українського державотворення / редкол.: В.О. Огнев’юк, О.С. Александрова, В.М. Андрєєв, Р.О. Додонов та ін. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019. – 284 с. (у співавтор.).
12. Гетьманська Україна між Польщею, Росією та Туреччиною. – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2019. – 386 с.
13. Вольтер і Україна. – К.: Видавець Олег Філюк, 2020. – 122 с.

За мотивами монографії «Анна Руська королева Франції» Петро та Олена Ластівки створили моноспектакль «Анна Київська – королева Франції». Прем’єра відбулася в Києві 24 грудня 2016 р.

У 2017 р. був відзначений у Ніжині як «Людина року» в номінації «Науковець року».

Навчальна і методична робота:

Викладає курси: «Історія України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.», «Історія України ХХ – поч. ХХІ ст.». Керує магістерськими та дисертаційними роботами. Брав участь у підготовці студентів до олімпіад з історії, зокрема призерів.

Громадська і виховна робота:

Очолює чернігівський осередок ГО Всеукраїнська правозахисна організація „Меморіал“ імені Василя Стуса, є членом ГО «Ніжинське археологічне товариство» та ГО «Ніжинська Спілка Ветеранів АТО». Виконував обов’язки куратора студентських груп. З кінця лютого 2022 року на період війни мобілізований на військову службу.

 

Детальніше ...