Go to English

Темні коридори, містичні постаті, в’їдливий дим свічок, кімната страху та історичні оповідки для всіх поціновувачів творчості Миколи Гоголя приготували організатори “Бібліоночі» у Ніжинському університеті.
9 квітня навпроти старого корпусу Гоголевого вишу було людно. Викладачі, студенти та просто допитливі ніжинці зібралися, аби поринути у загадково-містичний світ неперевершеного класика, збирача народних оповідок та містифікатора Миколи Васильовича.
210 років з дня народження — це досить вагома віха й Ніжинський університет не зміг лишитися осторонь, адже на честь винуватця свята названо нашу славетну альма-матер, тому й оголосив весь 2019 рік роком Гоголя! І саме у квітні, місяці народження Гоголя, розпочалися святкові заходи в університеті.
Під білим склепінням старого корпусу був показаний Гоголь у різні періоди свого життя. Юні актори розповідали від першої особи яскраві фрагменти дитячих, юнацьких років письменника, що пройшли в стінах Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька. Дійство було цікавим й трішки приспало пильність присутніх перед грандіозним видовищем, що розгорнулося після заходу сонця. Від самого початку і весь час за учасниками «Бібліоночі» слідували актори, що мали вигляд героїв гоголівських повістей, а коли вони завмирали у сюжетних позах, створювалося відчуття начебто персонажі ожили та зійшли зі сторінок творів. Особливо ефектно в темних коридорах виглядала відьма-панночка у білій довгій сорочці з вибіленим волоссям, лицем та долонями. Зустріч віч-на-віч з такою дівою у довжелезному, темному коридорі не пройшла б безслідно для будь-якої людини, але то було потім… А від початку все було у жартівливому настрої й трохи збивало з пантелику тих, хто прийшов відчути мороз по шкірі та отримати значну порцію адреналіну від зустрічі з привидом Гоголя.
Декілька фрагментів з повістей видатного письменника перемежовані з чуйними українськими піснями та танцями, потім гітара та декламування віршів й нарешті кімната страху та екскурсія коридорами старого корпусу.
Треба зазначити, що з сутінками прийшло відчуття іншовимірності простору, адже все сприймалося глибше й емоційніше. Кімнатка страху на перший погляд була невеличкою, але мерехтливе світло, павутиння й дві дівчини мавки, що лоскотали за ноги не залишали байдужими нікого. Запрошували пограти, а як відомо ігри з мавками не обіцяють нічого доброго. На столі розміщувались три скриньки, обтягнуті чорною тканиною з невеличким прорізом по середині, і усміхненим голосом мавки пропонували перевірити, що ж там усередині… На питання: чи є там щось живе? - лише голосно й моторошно сміялися (чи вистачило б вам сміливості застромити туди свою руку?) Крадькома, кінчиками пальців відвідувачі кімнати натрапляли на щось цупке й волохате, наче павутиння чи хутро якогось створіння. Друга скринька була наповнена лише водою, але навколишня атмосфера примушувала здригнутися від холодного дотику рідини. На останок третя скринька й там відразу рука поринала у щось слизьке й рухливе, проносилася думка про кубло хробаків! Наостанок мавки пропонували пройти останнє випробування й отримати можливість вийти з полону. Треба було задмухати палаючу свічку власним криком. Що відчували ті хто стояв за дверима й чули постійні крики годі й уявити.
І нарешті довгоочікувана екскурсія неосвітленими коридорами та аудиторіями славетного ВУЗу. Заходячи в темну аудиторію спочатку присутні здригалися від темної фігури, що стояла спиною та тримала у руках свічку… Можливо то примара чи просто ввижалося, (чи всі це бачили?!) Тільки згодом розуміли, що то інсталяції — примари історичних постатей, буття яких перепліталося з життям видатного майстра слова. То на вікні, то в колишньому приміщенні церкви, що зараз слугує актовою залою старого корпусу, то у кутку звичайної аудиторії… І у кожного була своя унікальна історія, все це доповнювалося цікавими розповідями нічного екскурсовода Олександра Забарного, письменник, доцент, викладач, літературознавець. Вечір закінчився переглядом фільму «Птица-Гоголь», а журналістка газети «Свідомий погляд» наповнена яскравими враженнями від пережитого попрямувала описувати побачене та пережите ніжинському читачу.

Лілія Журко

За матеріалами сайту nezhatin.com.ua

Прочитано 86 разів

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-67 

Приймальна комісія: (04631) 2-35-88

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонний довідник

Партнери

     

   сайт програми ЄС Еразмус+

сайт Національного Еразмус-офісу

Google Analytics Alternative