Вступникам

Бакалавр

Магістр

Доктор філософії

-------------------------------

Інформаційний стенд приймальної комісії

Правила прийому

Нормативна база

Підготовчі курси

Про нас

Освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна»

Новини

Університет (340)

  • 1805 р., 19 липня. Граф І. А. Безбородько, за порадою князя В.П. Кочубея звернувся до царя, щоб отримати дозвіл на відкриття в Ніжині «училища вищих наук», яке прирівнювалося б до університету. Для його будівництва, крім своїх, він також використав кошти, які заповідав для «богоугодных заведений» його брат князь О.А. Безбородько.
  • 1805 р., 25 липня. Царський сенат прийняв постанову про заснування і будівництво в Ніжині Гімназії вищих наук князя Безбородька.
  • 1806 р., 23 березня. Міністр народної освіти подав на розгляд Головного управління училищ план будівництва Гімназії.
  • 1815 р. Помер граф І. А. Безбородько, справа будівництва Гімназії переходить до його онука Олександра Кушелєва-Безбородька.
  • 1815. Граф О. Г. Кушелєв-Безбородько подарував Гімназії книгозбірню, близько 1900 томів, що лягла в основу майбутньої наукової бібліотеки.
  • 1817 р., 6 червня. Завершено будівництво Гімназії за проектом академіка архітектури Луїджі Руски, під безпосереднім керівництвом будівничого архітектора Івана де Лукіні.
  • 1820 р., 4 вересня (за старим стилем). Відкрито Гімназію вищих наук кн. Безбородька, що відзначалася особливими правами і привілеями. Її першим директором став відомий вчений Василь Григорович Кукольник, доктор права, філософії і вільних мистецтв (1765–1821), а 19 квітня – попечителем князь Олександр Кушелєв-Безбородько.
  • 1821 р. Директором Гімназії призначений Іван Семенович Орлай (1770–1829), вчений-енциклопедист, доктор медицини, філософії, магістр словесних наук.
  • 1826 p., червень. Відбувся перший випуск Гімназії.
  • 1826 p., 28 грудня. Офіційний дозвіл про відкриття в Гімназії театру, який діяв до 1828 p. під керівництвом М. Гоголя.
  • 1830 p., лютий. Відкрито в Гімназії «справу про вільнодумство».
  • 1832 p. Гімназію перепрофільовано в Ніжинський фізико-математичний ліцей.
  • 1833 p. Відбувся останній випуск Гімназії вищих наук. За час існування навчального закладу було випущено 105 чол.
  • 1835 p. Директором ліцею став відомий вчений, медик, філософ, психолог Християн Адольфович Екеблад (1800–1877).
  • 1840 р., 24 квітня. Видано офіційний указ про реорганізацію Ніжинського фізико-математичного ліцею в Ніжинський юридичний ліцей князя Безбородька.
  • 1840 р., 24 квітня. Засновано Ніжинську класичну гімназію.
  • 1845 р. Князь О. Г. Кушелєв-Безбородько подарував ліцеєві колекцію картин художників різних шкіл Італії, Франції, Німеччини та інших країн XIV–Х!Х ст. (усього 175 картин у позолочених рамах), яка лягла в основу картинної галереї, що збереглася донині.
  • 1846 р. Ніжин у супроводі Олександра Афанасьєва-Чужбинського відвідав Тарас Шевченко, зустрічався з ліцеїстами, на згадку про зустріч записав в альбом студентові Миколі Гербелю першу строфу вірша «Миколі Гоголю».
  • 1856 р. Директором юридичного ліцею став Єгор Павлович Стеблін-Каминський (1815–?), високоосвічений благородний керівник, який значно поповнив фонди бібліотеки, відкрив кабінет природної історії із 4600 експонатами мінералів і опудал тварин та птахів, а також мюнцкабінет.
  • 1859 р. М. Гербель підготував і видав накладом 600 примірників перший нарис «Лицей князя Безбородько», присвячений пам'яті князя О. Г. Кушелєва-Безбородька. Повторне видання вийшло в 1881 р. під назвою «Гимназия высших наук и лицей князя Безбородько».
  • 1869 р. Посаду директора зайняв Михайло Корнійович Чалий (1816–1907), відомий український письменник, педагог, перший біограф Т. Г. Шевченка.
  • 1873 р., листопад. Вийшло розпорядження про поступове закриття Ніжинського юридичного ліцею. За час його існування було здійснено 34 випуски, підготовлено 835 юристів.
  • 1875 р., 14 вересня. Замість Ніжинського юридичного ліцею за ініціативою міністра освіти графа Д. А. Толстого відкрито Історико-філологічний інститут кн. Безбородька.
  • 1875 р., 1 січня. Директором Історико-філологічного інституту кн. Безбородька призначено відомого вченого, доктора філології, професора Миколу Олександровича Лавровського (1825–1899).
  • 1877 р. Почали виходити «Известия Историко-филологического института кн. Безбородько в Нежине», які видавалися протягом 45 років.
  • 2-а половина 70-х – початок 80-х років XIX ст. – в інституті сформувалася відома в усьому світі ніжинська славістична школа, до якої належали відомі вчені А. С. Будилович, Р. Ф. Брандт, В. В. Качановський. Г. А.Ільїнський, М. Н. Сперанський.
  • 1882 р. В Інституті відкрито історичне відділення, що сприяло формуванню наукової «історичної школи», з якою пов'язані імена істориків М. Я. Арістова, М. М. Бережкова, В. Г. Ляскоронського, П. І. Люперсольського. В. К. Піскорського, І. Г. Турцевича та ін.
  • 1882 p. Директором інституту стає Микола Єфремович Скворцов (1836–1902), філософ і педагог.
  • 1893 р. Директором інституту призначено Фрідріха Фердинандовича Гельбке (1842 – ?). Саме в цей час сформувалася кафедра слов'янських мов.
  • 1894 р. В інституті з ініціативи проф, М. М. Бережкова, А. В. Добіаша та ін. було створено Історико-філологічне товариство, яке мало своє наукове періодичне видання «Сборник Историко-филологического общества при Институте кн. Безбородько в Нежине». Головою товариства був спочатку директор Інституту проф. Ф. А. Гельбке, а потім проф. І. Г. Турцевич.
  • 1900 р. Під головуванням професора А. В. Добіаша утворено археологічну комісію, діяльність якої спрямовувалася на вивчення місцевих історичних пам'яток. Ставилося питання і про вивчення в інституті української мови.
  • 1907 р. Директором призначено директора Іванова Івана Івановича (1862-1929 рр.) – талановиту й ініціативну людину, філософа, історика, літературознавця і мистецтвознавця. Він розробив проект перебудови інституту.
  • 1909 р. Урочисто відкрито меморіальну дошку з написом: «Здесь учился Гоголь с мая 1821 по июнь 1828 года», яка й нині прикрашає фасад університету.
  • 1909 р. З ініціативи проф. П. О. Заболотського та М. М. Сперанського створено кімнату-музей Миколи Гоголя.
  • 1910 р. родичі проф. К.Ф. Радченка передали у спадок інститутові бібліотеку вченого (515 книг).
  • 1911 р. На губернських зборах у Чернігові вирішено порушити клопотання перед Міністерством освіти про перетворення Ніжинського історико-філологічного інституту у вищий педагогічний інститут або «педагогічну академію», а класичної гімназії при інституті – в гімназію загального типу. Спеціально створена (у 1912 р.) комісія відхилила проект Чернігівського земства, але визнала необхідність загальної реформи інституту.
  • 1914 р., 25 квітня. Студенти інституту відзначили 100 років від дня народження Т.Шевченка, незважаючи на заборону царизму.
  • 1916 р. Професор П. В. Тихомиров за активної підтримки інших професорів та викладачів відкрив Вищі жіночі історико-філологічні курси.
  • 1918 р. Уперше за майже 100 років існування Ніжинської вищої школи до навчання були допущені жінки. Першою студенткою-жінкою в інституті стала Олена Олександрівна Левковцева.
  • 1918 р. Група професорів на чолі з B. I. Ляскоронським підготувала документ про створення на базі Інституту університету традиційного типу. Було розроблено проект і статут «Академії ім. Князя Безбородька». Гетьман Павло Скоропадський видав указ про відкриття в Ніжині університету.
  • 1918 р., 27 серпня. Професор В. Г. Ляскоронський дав обітницю на вірність Україні.
  • 1918 р., квітень. Чернігівське губернське земство постановило реформувати Ніжинський історико-філологічний інституту в педагогічний , за зразком московського педагогічного інституту.
  • 1919 p., 26 січня. Нарком освіти В. П. Затонський підписав розпорядження про передачу навчального закладу на утримання держави. Історико-філологічний інститут завершив своє існування.
  • 1920 p., червень – 1921 p., вересень. Вища школа в Ніжині працювала під назвою «Науково-педагогічний Інститут».
  • 1921 p. На базі Науково-педагогічного інституту створено Ніжинський інститут народної освіти.
  • 1922 р., 28 вересня. Утворено кафедри: фізико-математичну, природничу, історії культури, історії, літературну, мовознавчу, теорії і практики соціального виховання, педології.
  • 1923 р. В Інституті почала працювати громадсько-літературна студія, яка вважалася філіалом літературної організації «Плуг».
  • 1923 р. В Інституті створений історико-краєзнавчий музей, який розмістився в приміщенні колишньої інститутської Свято-Олександрівської церкви. Ініціатором та першим керівником музею був проф. О. С. Грузинський.
  • 1924 p. Створено науково-дослідну кафедру історії культури і мови.
  • 1924 p., 1 лютого. Бюро вузу прийняло рішення про українізацію інституту, все діловодство та викладання усіх навчальних предметів переводилося на українську мову. Для надання допомоги співробітникам та викладачам були відкриті курси.
  • 1924 р. За ініціативою проф. Я. М. Колубовського створено педологічний кабінет-лабораторію, де протягом чотирьох років досліджувались обдарованість, емоції дітей, провадились досліди з рефлексології.
  • 1924 р. Почали виходити «Наукові записки Ніжинського ІНО», вийшло 10 томів.
  • 1925 p., січень. З ініціативи проф. М.Н. Петровського. М. М. Бережкова, А. Г. Єршова, B. I. Рєзанова, Є. А. Рихлика засновано Ніжинське наукове краєзнавче товариство.
  • 1929 р. Репресії у зв'язку Із «справою СВУ". Серед арештованих – Петро Одарченко.
  • 1932 p., 17 жовтня. За розпорядженням Народного комісаріату освіти України навчальний заклад реорганізовано в Педагогічний інститут професійної освіти для підготовки вчителів-предметників. Працювали такі відділення: історико-економічне, мовно-літературне, агробіологічне і фізико-математичне.
  • 1933 p., серпень. В Чернігові відбувся зліт радянських письменників та літгуртківців області, на якому була засуджена робота літературної студії «На штурм» Ніжинського педінституту за те, що «перед її очима в «Записках Ніжинського ІСВ» друкувались ворожі нам націоналістичні статті з літератури, педагогіки та ін.».
  • 1933–34 pp. Нова хвиля репресій в Ніжинському педінституті.
  • 1934 р. Відбувся перший випуск Ніжинського педагогічного інституту. 238 випускників стали вчителями середніх шкіл.
  • 1934 р. Приєднання до Інституту Мринського педагогічного технікуму. Розпочалася підготовка вчителів початкових класів.
  • 1934 р. Утворився факультет природознавства.
  • 1935 р. При інституті створено зоологічний музей.
  • 1936 р. На базі педагогічного інституту відкрито Ніжинський учительський педінститут з дворічним терміном навчання.
  • 1937–38 pp. Масові репресії в інституті.
  • 1938 р. Директором інституту призначено кандидата економічних наук, доцента Івана Матвійовича Гречка.
  • 1939 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР за значні успіхи в підготовці педагогічних кадрів та в зв'язку із 130-річчям автора «Ревізора» інститутові присвоєно ім'я Миколи Васильовича Гоголя.
  • 1939 р. Бібліотека поповнилась зібраннями книг проф. В.І. Рєзанова (610 томів) та М. М. Бережкова (560 томів).
  • 1939 р. Останній випуск робітфаку при інституті. За 18 років його закінчило 1540 робітників і селян.
  • 1941 р. інститутську бібліотеку поповнила книгозбірня проф. І. Г. Турцевича (913 томів).
  • 1941 р., 13 вересня. Ніжин окупували фашисти, інститут перетворили у госпіталь, у студентському гуртожитку (вул. Богуна) розташувалися фельдкомендатура і жандармерія, знищено меблі, цінні прилади, книги.
  • 1941 р. Під керівництвом студентів Дмитра Чичковського та Михайла Поляченка створено підпільну організацію ОУН, у 1942 р. її керівників фашисти розстріляли.
  • 1942 р., червень. Створено підпільну антифашистську організація під керівництвом Якова Батюка, до якої увійшли і студенти педінституту. 6 та 7 вересня 1943 р. її учасників фашисти розстріляли.
  • 1943 р. Сапери 7-го механізованого корпусу 60-ї армії генерала І. П. Корчагіна розмінували будівлю інституту.
  • 1943 р. Директором інституту призначено доцента Дмитра Івановича Кузнєцова.
  • 1949 р. Відкрито факультет англійської мови, який функціонував до 1959 р.
  • 50-ті роки. Створено музей історії інституту.
  • 1952 р., 1–2 березня. У ніжинському Будинку культури відбувся VII пленум правління Спілки письменників України, присвячений 100-річчю від дня смерті Миколи Гоголя. На ньому виступили: Л. Дмитерко, О. Полторацький, С. Олійник, О. Гончар та ін.
  • 1953 р. Директором педінституту призначено кандидата філософських наук, доцент Повод Марко Іванович (1910-1985 рр.)
  • 1957 р. Відкрито картинну галерею педінституту.
  • 1960 р. На фасаді педінституту відкрито меморіальні дошки Євгенові Гребінці, Леоніду Глібову, Францішеку Богушевичу, у церемонії відкриття взяли участь українські і білоруські письменники.
  • 1962 р. Поновлено роботу факультету англійської мови.
  • 1964 р. Відкрито музично-педагогічним факультет.
  • 1964 р. Ректором Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя. призначено кандидата історичних наук, доцента Горбача Василя Матвійовича (1918-2001 рр.)
  • 1968 р. Поновлено історичний факультет, який функціонував до 1972 р.
  • 1970 р. З нагоди 150-ї річниці відкриття Ніжинської вищої школи побудовано новий навчальний корпус, гуртожиток № 3, будинок для викладачів.
  • 1970 р., 18 серпня. Указом Президії Верховної Ради СРСР інститут нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
  • 1970 р. Створено спортивно-оздоровчий табір «Лісове озеро».
  • 1978 р. Ректором педінституту призначено кандидата філологічних наук, доцента Федора Степановича Арвата, згодом – професора, академіка Академії педагогічних наук України.
  • 1979 p. Проведено першу Міжнародну гоголівську конференцію, яка надалі проходить періодично. Започатковано систематичне вивчення в Ніжині творчості М. Гоголя.
  • 1982 p. Народний художник СРСР С. Ф. Шишко подарував картинній галереї 36 своїх картин.
  • 1983 р. Здано в експлуатацію гуртожиток № 4.
  • 1985 p. Створено музей рідкісної книги ім. Григорія Васильківського.
  • 1990 р. На території університету було відкрито перший в Україні пам’ятник Вчительці.
  • 1990 p. Почав виходити науковий збірник «Література та культура Полісся», започаткований проф. Г. В. Самойленком.
  • 1992 р., травень. Створено об'єднання товариства «Просвіта» Ніжинського педінституту.
  • 1992 р., 23 листопада. Засновано газету «Просвіта» – орган об'єднання товариства «Просвіта» Ніжинського педінституту.
  • 1993 р. За ініціативою проф. О.Г. Ковальчука вийшов перший випуск серії «Література української діаспори».
  • 1993 р. Засновано хор «Світич» (керівники Людмила Шумська та Людмила Костенко).
  • 1995 р. Ректором педінституту обрано доктора фізико-математичних наук, професора Василя Павловича Яковця.
  • 1995 р., 4 вересня. Відзначення на державному рівні 175-річниці з моменту відкриття Ніжинської вищої школи. В урочистостях приурочених ювілею вузу брали участь Віце-прем’єр-міністр України І.Ф.Курас, перший заступник Міністра освіти і науки України В.О.Зайчук, інші офіційні особи. Інститут привітав Президент України Л.Д.Кучма.
  • 1995 р., 10 вересня. Створено Гоголівський науково-методичний центр, з 1997 р. він видає збірник «Гоголезнавчі студії».
  • 1996 р. У складі інституту відкрито обласний педагогічний ліцей.
  • 1997 р., 20 жовтня. На базі Ніжинського державного педагогічного інституту ім.. М.В.Гоголя відбулася нарада ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації Київського регіону, де обговорювалися питання реформування вищої освіти в державі. До Ніжина прибули 35 ректорів інститутів а університетів регіону
  • 1998 p., січень. На фасаді Гоголівського корпусу відкрито меморіальні дошки Юрію Збанацькому та Євгену Гуцалу.
  • 1998 p., 1 лютого. На базі історико-філологічного факультету створено історико-правознавчий та філологічний факультети.
  • 1998, 7 липня. Державна акредитаційна комісія України прийняла рішення про акредитацію Ніжинського педагогічного інституту за найвищим IV рівнем акредитації.
  • 1998 p., 4 вересня. Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження (№ 1381) «Про створення Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя».
  • 1998 р. Відбувся перший випуск магістрів з восьми спеціальностей – всього 32 особи.
  • 1998 p., 4 листопада. У Міністерстві освіти України зареєстровано Статут Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя.
  • 1999 p., 22 червня. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову (№1100) про Створення в Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою.
  • 1999 р., 20 вересня. Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя відвідав перший космонавт України Леонід Каденюк.
  • 1999 р., 13 жовтня. Приїзд до Гоголівського вузу Прем’єр-міністра України В.П.Пустовойтенка.
  • 1999 р. Створено навчально-методичний центр у м. Новгород-Сіверський.
  • 2000 р. Запровадження загально університетського фестивалю студентської самодіяльності «Студентська весна».
  • 2000 р. Відзначення 125-ї річниці філологічного факультету.

 

Самойленко Олександр Григорович

Посада: ректор університету

Науковий ступінь: кандидат історичних наук

Вчене звання: доцент

Почесне звання: заслужений працівник освіти України

 

Контакти:

E-mail: rector@ndu.edu.ua

 

Тарасенко Оксана Володимирівна

Посада: перший проректор, проректор з науково-педагогічної роботи

Науковий ступінь: кандидат фізико-математичних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: tarasenko.ov@ndu.edu.ua

 

Давиденко Сергій Миколайович

 

Посада: проректор з науково-педагогічної роботи та фінансово-господарських питань

Науковий ступінь: кандидат технічних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: davudenko.sm@ndu.edu.ua

 

Лісовець Олег Васильович

Посада: проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності

Науковий ступінь: доктор педагогічних наук

Вчене звання: професор

 

Контакти:

E-mail: lisovets.ov@ndu.edu.ua

 

 

Плотніков Євген Олександрович

Посада: проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва

Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: plotnikov@ndu.edu.ua

 

Бережняк Вікторія Віталіївна

Посада: головний бухгалтер

 

Контакти:

E-mail: golbuh@ndu.edu.ua

 

Городецька Ірина Альбінівна

Посада: голова Вченої ради університету

Науковий ступінь: доктор юридичних наук

Вчене звання: професор

 

Контакти:

E-mail: i.horodetska@ndu.edu.ua

 

Вакуленко Галина Михайлівна

Посада: вчений секретар

Науковий ступінь: кандидат філологічних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: vakulenko.hm@ndu.edu.ua

 

Зінченко Станіслав Віталійович

Посада: помічник ректора

Науковий ступінь: кандидат філологічних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: zinchenko.sv@ndu.edu.ua

 

Мартиненко Володимир Васильович

Посада: декан факультету філології, історії та політико-юридичних наук

Науковий ступінь: кандидат історичних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: martynenko@ndu.edu.ua

 

Тимошенко Олексій Анатолійович

Посада: декан факультету педагогіки, психології, соціальної роботи та мистецтв

Науковий ступінь: кандидат психологічних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: tymoshenkooa@ndu.edu.ua

 

Філоненко Юрій Миколайович

Посада: директор навчально-наукового інституту природничо-математичних, медико-біологічних наук та інформаційних технологій

Науковий ступінь: кандидат географічних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: y.filonenko@ndu.edu.ua

 

Морозов Олександр Сергійович

Посада: директор бібліотеки

 

Контакти:

E-mail: morozov.os@ndu.edu.ua

 

Парубець Ганна Сергіївна

Посада: директор Музейного комплексу

 

Контакти:

E-mail: museum@ndu.edu.ua

 

Король Володимир Степанович

Посада: завідувач навчально-методичного відділу

 

Контакти:

E-mail: korolvs@ndu.edu.ua

 

Скороход Віталіна Іванівна

Посада: начальник відділу виховної роботи, соціокультурної діяльності та промоції

 

Контакти:

E-mail: skorokhod.vi@ndu.edu.ua

 

Сенченко Галина Григорівна

Посада: завідувач навчальної лабораторії з організації освітнього процесу

Науковий ступінь: кандидат хімічних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: senchenko.gg@ndu.edu.ua

 

Желіба Олександр Володимирович

Посада: завідувач Центру акредитації та ліцензування освітньої діяльності, моніторингу якості освіти

Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: zhelibao@ndu.edu.ua

 

Городецька Маргарита Олексіївна

Посада: завідувач навчального відділу

Науковий ступінь: кандидат економічних наук

Вчене звання: доцент

 

Контакти:

E-mail: gorodetska.mo@ndu.edu.ua

 

Стрілець Віктор Петрович

Посада: начальник інформаційно-обчислювального центру

 

Контакти:

E-mail: v.strelets@ndu.edu.ua

 

Лейберов Олексій Олегович

 

Посада: голова профспілки співробітників

 

Контакти:

E-mail: leiberov.oo@ndu.edu.ua

 

Іванюк Сергій Олександрович

Посада: голова профспілки студентів

 

Контакти:

E-mail: ivaniuk.so@ndu.edu.ua

 

Оновлюється

 

Посада: голова Студентської ради університету

 

Контакти:

E-mail:

Герб університету   

univ-gerbТризуб над готичним щитом вказує на національну та державну підпорядкованість навчального закладу.
Зображення Георгія Змієборця вказує на територіальну приналежність університету, бо такий герб був наданий Ніжинському магістрату ще у 1625 році Сигизмундом ІІІ і з того часу є гербом міста.
Пелікан – символ жертовної педагогічної праці, символ того, що університет є навчальним педагогічним закладом.
Бджола – символ працелюбства, запозичений із герба князів Безбородьків.
Вогонь – символ просвітництва, знань, самопожертви; він символізує світло знань, яке несуть випускники університету.

 

Корогва університету

 korogvaКорогва становить собою прямокутне становище співвідношенням 1,5:1, має горизонтальне кріплення. Полотнище оточує срібна лиштва із золотими полями (1/6 ширини корогви). Центральну площину полотнища корогви займає поле Герба університету. По правому, верхньому та лівому полях лиштви корогви розміщується напис офіційної назви університету: “НІЖИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені МИКОЛИ ГОГОЛЯ”.

 

 

Девіз університету

Девізом університуту є слова, взяті із родового герба засновників навчального закладу князів Безбородьків “LABORE ET ZELO”, що в перекладі з латини означає “ПРАЦЕЮ ТА СТАРАННЯМ”.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя – один із найстаріших закладів вищої освіти в Україні, відомий далеко за її межами своїми освітніми, науковими та культурно-мистецькими традиціями. Заснований у 1805 р. на кошти братів Олександра та Іллі Безбородьків як Гімназія вищих наук зі статусом вищого навчального закладу університетського типу.

Ніжинська вища школа протягом майже 220 років свого існування змінювала напрями підготовки фахівців: Гімназія вищих наук (1820-1832), Фізико-математичний ліцей (1832-1840), Юридичний ліцей (1840-1875), Історико-філологічний інститут (1875-1919), Інститут народної освіти (1919-1930), Інститут соціального виховання (1930-1933), педагогічний інститут (1933-1998), педагогічний університет (1998-2004).

На сьогодні це класичний державний університет (з 2004 року), який у своїй структурі має три потужні структурні підрозділи – факультети (філології, історії та політико-юридичних наук; педагогіки, психології, соціальної роботи і мистецтв) та Навчально-науковий інститут природничо-математичних, медико-біологічних наук та інформаційних технологій, і здійснює підготовку бакалаврів (36 спеціальностей), магістрів (29 спеціальностей), докторів філософії (PhD) (11 спеціальностей) і докторів наук (4 спеціальності). За час існування університету було підготовлено понад 70 тисяч фахівців – педагогів (викладачів і вчителів біології, географії, інформатики, математики, історії, літератур і мов (англійської, грецької, німецької, польської, української, французької)), дошкільної, інклюзивної та початкової освіти, фізики, хімії), політологів, міжнародників, перекладачів, юристів, журналістів, інженерів, фахівців з ІТ, музикантів, хореографів, соціальних працівників тощо.

Серед випускників чимало відомих діячів науки та культури європейського рівня. Серед них, письменники та поети Микола Гоголь, Євген Гребінка, Леонід Глібов, Євген Гуцало, Леонід Горлач (Коваленко), Анатолій Дністровий (Астаф’єв), дипломат Костянтин Базилі, учений-механік, засновник наукової школи мостобудування Дмитро Журавський, правники Петро Редькін і Федір Леонтович, художники Андрій Горонович та Аполлон Мокрицький, вчені Юхим Карський, Михайло Державін, Микола Петровський, Йоганнес Аавік, Арнольд Грищенко й ін. (http://surl.li/myjvj )

В університеті сформувалася низка наукових напрямів, визнаних наукових шкіл, які мають вагомий внесок у розвиток сучасної науки, розбудову освітньо-культурної сфери. Зокрема, університет, у якому з 1996 р. функціонує Всеукраїнський гоголезнавчий науково-методичний центр і видаються «Гоголезнавчі студії» (26 вип.), давно визнаний як провідний у Європі центр вивчення спадщини Миколи Гоголя. Іншим значним напрямом досліджень стало вивчення україно-російсько-білоруського прикордоння, чим займається Регіональний центр вивчення Полісся (з 1990 р. видано 108 вип. наукового часопису «Література та культура Полісся»). Через Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою, створеного Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 р, здійснюється надання українцям закордоння практичної допомоги в гуманітарній сфері, забезпечуються їх науково-освітні потреби, духовно-культурний обмін та туристично-краєзнавча робота.

Плідні наукові дослідження проводяться Навчально-науковими лабораторіями з біохімічних та медико-валеологічних досліджень, селекції рослин, синтезу та вивчення властивостей біологічно активних сполук, інфрачервоної (ІЧ) спектроскопії, лінгвокультурології, когнітивної психології особистості, Центром гендерної освіти й ін.

Кафедри університету підтримують тісні зв'язки з освітніми та науковими закладами й установами інших країн: США, Великобританії, Німеччини, Польщі, Литви, Грузії, Греції, Туреччини, Китаю, Македонії,  Швейцарії й ін.

У закладі створені можливості для розкриття творчих здібностей студентів. Кілька десятків випускників стали членами Спілки письменників і Спілки журналістів України. Творчому розвитку студентів сприяє культурно-дозвіллєвий центр, який включає в себе загальноуніверситетські гуртки різних напрямків: літературна та театральна студія, хореографічні колективи, вокальні ансамблі, молодіжний хор «Світич», оркестр народних інструментів, які є переможцями та призерами престижних національних і міжнародних конкурсів і фестивалів.

Університет має кампус у центрі Ніжина, який включає 5 навчальних корпусів, 4 гуртожитки, бібліотеку, агробіостанцію, сквер, спортивний комплекс, майстерні та гаражі, великий музейний комплекс (включає Картинну галерею (найбільша в Україні університетська колекція картин європейських художників ХV-XIX ст.), Музей рідкісної книги (понад 30 тисяч стародруків західноєвропейських і слов’янських видавництв ХVI-XIX ст.), Музей історії Університету, Музей-лабораторія «Homo sovіeticus», Музей Миколи Гоголя (всесвітньовідомий письменник), Музей Юрія Лисянського (керівник навколосвітньої морської експедиції), Музей природи, Музей геології).

В університеті нагромаджено потужний арсенал навчально-методичної літератури, підготовлений зусиллями багатьох викладачів усіх факультетів. Навчальні аудиторії обладнані сучасною технікою. Останнім часом істотно поліпшилося наповнення навчальних та управлінських підрозділів університету комп'ютерною технікою; завершено створення загальноуніверситетської комп’ютерної локальної мережі. На кожному факультеті створені навчально-методичні кабінети, оснащені необхідною комп'ютерною, офісною, мультимедійною технікою та проекційним обладнанням, а також довідковою і навчально-методичною літературою.

Університет має унікальну бібліотеку, засновану в 1820 p., яка нині нараховує у своїх фондах близько 1 млн. книг і періодичних видань. Більше ста тисяч книг – це рідкісні видання XVI-XIX ст. Саме вони й стали основою для створення Музею рідкісної книги.

Авторитет Ніжинського університету зростає з кожним роком завдяки активній роботі колективу на благо громади міста та регіону. В університеті надається професійна психологічна допомога різним категоріям населення (через індивідуальну і групову терапію, арт-терапію), функціонує Інклюзивний центр для заняття з дітьми з особливими потребами, проводиться просвітницька діяльність через публічні лекції («Відкритий університет»), історичну реконструкцію та гончарство (на території Історичного скансену Університету), волонтерська діяльність («НДУ для ЗСУ»). Університет є однією з головних туристичних локацій області, центром розвитку культури (щорічно проводяться: Всеукраїнський юніорський конкурс музично-виконавської майстерності імені академіка Олега Тимошенка, у 2023 р. пройшов ХХ та Міжнародний дитячий та молодіжний фестиваль-конкурс хореографічного мистецтва «Квітневі викрутаси», у 2023 р. пройшов VI) та спорту (міжрегіональні змагання з волейболу, баскетболу, тенісу, боротьби). Університет здійснює підвищення кваліфікації вчителів, менеджерів, працівників у сфері психології, мистецтва та соціальної роботи для Чернігівської, Київської та Сумської областей, проводить перевірку рівня знань української мови як представник Національної комісії зі стандартів державної мови в регіоні і т.п. Протягом повномасштабної війни став головним прихистком для сотень мешканців міста завдяки функціонуванню Пункту незламності та обладнаних сховищ.

Сторінка 25 з 25

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-22

Приймальна комісія: (04631) 7-80-70

Приймальна комісія: +380977973948

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонний довідник

Партнери

     

    

сайт Національного Еразмус-офісу uarenet  

Google Analytics Alternative