Go to English

Про кафедру

Функціонує кафедра з 1820 року під назвою «російської словесності,  піїтики та риторики» в Гімназії вищих наук кн. Безбродька та Фізико-математичному ліцеї. Першим її професором був П.І. Нікольський. У Юридичному ліцеї кн. Безбородька кафедру російської словесності займали М.А. Тулов, А.І. Лінніченко та О.М. Білобров, які читали курси російської словесності, історії зарубіжної літератури, теорію поезії, піїтику та риторику. В Історико-філологічному інституті кн. Безбородька на  кафедрі російської словесності працювали академіки М.О. Лавровський, М.Н. Сперанський, член-кор. АН В.І. Рєзанов, професори Н.І. Соколов, І.І. Іванов, В.В. Качановський, К.Ф. Радченко, Є.В. Петухов та інші, які займалися вивченням фольклору, української та російської драми, творчості М. Гоголя, І. Тургенєва, Л. Толстого, українсько-російських зв'язків, західнослов’янської культури  та літератур тощо. Члени кафедри входили до Історико-філологічного товариства інституту. Свої праці вони друкували в наукових збірниках «Известия Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине» (1876-1919), «Вестник славянства» (1888-1890) та  «Сборник Историко-филологического общества при институте кн. Безбородко в Нежине».  Вчені підтримували зв'язки з багатьма європейськими університетами. Професори кафедри вели підготовку викладачів російської мови та словесності, а також класичних мов для гімназій. Серед випускників академіки Ю.Ф. Карський, М.С. Державін, члени-кор. В.І. Рєзанов, І.М. Кириченко, професори В.В. Данилов, Р.М. Волков, П.К. Волинський та інші.

В Науково-педагогічному інституті (1920-1921),  Народної освіти (1921-1930), Інституті соціального виховання (1930-1933), а потім в Педагогічному інституті (1933-1998, з 1939 р. - ім. М. Гоголя) на кафедрі російської літератури працювали професори В.І. Рєзанов, О.С. Грузинський, М.К. Волинський та інші.

У 1922-23 рр. під керівництво проф. В.І. Рєзанова був організований науковий семінар з російської літератури, метою якого була підготовка кадрів для вузів. На початку 1924-25 навчального року семінар було перетворено в науково-дослідну кафедру історії культури і мови, яка складалася з 5 основних секцій. Серед них: української мови та літератури — керівник — проф. Є.А. Рихлик, загальної і російської літератури — керівник член-кор. АН, проф. В.І. Рєзанов та античної культури — керівник — проф. І.Г. Турцевич, а згодом — О.І. Покровський.  Ця ж кафедра здійснювала також підготовку студентів з фаху «російська та зарубіжна література». Серед випускників-філологів доктори філологічних наук, професори О.Л. Германович, У.Р. Фохт, В.С. Ващенко, О.С. Пулинець, Т.Ф. Бугайко та інші.

Після Великої Вітчизняної війни функціонувала кафедра російської та зарубіжної літератури, яку очолювали канд.філол.наук, доценти Г.П. Васильковський та проф. О.Т. Бузинний, Й.М. Куриленко. На кафедрі працювали проф. П.П. Плисецький, доценти В.І. Тищенко, М.С. Чубач, О.І. Панфьоров, Л.В. Полонський, М.В. Красильник, Д.С. Наливайко, В.М. Архангельський, Є.М. Михальський, В.Ю. Нечай-Гумен, Ю.А. Савченко та інші.

В 70-90-х роках кафедру очолювали доцент А.Б. Живоглядов (1970-1974), професори Г.В. Самойленко (1974-1988), П.В. Михед (1988-2003). На кафедрі працювали професори Т.П. Маєвська, З.В. Кирилюк, доценти О.М. Євстаф'єва, О.В. Плаушевська, А.М. Гулак, Ф.Т. Євсєєв, Т.В. Михед, Н.М. Жаркевич, Ю.М. Хоменко, ст.викл. Л.С. Лушник та інші. З 2003 р. і по нині кафедру очолює доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної літературно-мистецької премії ім. М.Гоголя та обласних літературних премій ім. М. Коцюбинського, Л. Глібова та наукової премії ім. Г. Вороного Г.В. Самойленко (2003 – до сьогодні).

На кафедрі видаються наукові збірники «Література та культура Полісся» (з 1990 р.) та «Наукові записки НДУ імені Миколи Гоголя. Філологічні науки» (з 1997 р.) – відповідальним редактором обох збірників є проф. Г.В. Самойленко. На кафедрі діє магістратура та аспірантура. 

Склад кафедри

На сучасному етапі на кафедрі працює 7 викладачів, з них: заслужений діяч науки і техніки, д.філол.наук, професор,  зав. кафедри Самойленко Григорій Васильович, к.пед.наук, доцент Драчук Любов Іванівна, к.філол.наук, доцент Ісаєнко Катерина Петрівна, к.філос.наук, доцент Корнєєва Людмила Леонідівна, к.філол.наук, доцент  Остапенко Людмила Михайлівна, к.філол.наук, доцент Чоботько Олександр Васильович, к.філол.наук, доцент Якубіна Юлія Василівна. Таким чином, всі члени кафедри мають науковий ступінь і звання.

Ст. лаборант кафедри -  Крига Ніна Іванівна.

Кафедра забезпечує викладання таких курсів:

  • Історія російської літератури (Драчук Л.І., Остапенко Л.М., Самойленко Г.В.);
  • Сучасний літературний процес в російській літературі (Самойленко Г.В.);
  • Історія зарубіжної літератури (Якубіна Ю.В., Корнєєва Л.Л., Ісаєнко К.П., Остапенко Л.М.);
  • Фольклор (Чоботько О.В.); Дитяча література (Якубіна Ю.В.);
  • Вступ до літературознавства (Ісаєнко К.П.);
  • Теорія літератури (Ісаєнко К.П.); Компаративістика  (Ісаєнко К.П.);
  • Літературно-мистецьке краєзнавство (Самойленко Г.В.);
  • Історія української культури (Самойленко Г.В., Драчук Л.І., Чоботько О.В.);
  • Культурологія (Корнєєва Л.Л., Чоботько О.В.);
  • Історія театру (Драчук Л.І.); Історія кіно (Корнєєва Л.Л.);
  • Історія зарубіжної культури (Корнєєва Л.Л.); Образотворче мистецтво (Драчук Л.І.);
  • Вступ до художньої культури (Корнєєва Л.Л.);
  • Теорія художньої культури (Корнєєва Л.Л.); Музична культура (Корнєєва Л.Л.);
  • Українська та зарубіжна культура (Корнєєва Л.Л.);
  • Методика викладання світової літератури (Драчук Л.І.);
  • Методика викладання художньої культури  (Драчук Л.І.).

Науково-дослідна робота кафедри

Кафедра здійснює роботу в двох основних напрямках: 

10.01.02 – російська література „Російська та зарубіжна література: контексти та інтерпретація творчості письменників та історико-літературного процесу”

Члени кафедри останніми роками зосередили увагу на вивченні життя і творчості М. В. Гоголя. У зв'язку з підготовкою до 200-літття від дня народження письменника проф. Г. В. Самойленко підготував і видав наукові праці  «Николай Гоголь и Нежин» (2008), «Музей Н. Гоголя в Нежине» (2008), «Творча спадщина М. Гоголя на перетині епох» (2009), «Гоголь в ХХ веке. Европа. Средняя Азия. Закавказье. Тематико-библиографический указатель» (2009), «Святкування 200-літнього ювілею М. Гоголя в Ніжині» (2009), «Хроника написания второго тома «Мертвых душ» (2012), «Нежинский список второго тома «Мертвых душ» (2012), праця відзначена літературно-мистецькою премією ім. М. Гоголя (2013).

Доцент Н.М.Жаркевич «О Гоголе (Н.В. Гоголь  глазами ХХ века)», доц. Н.М. Жаркевич, доц. Ю.В. Якубіна перевидали «Летопись жизни и творчества Н.В. Гоголя: нежинский период (1820-1828)», а також підготовлено в 2009 році 4   тематичні гоголівські збірники в серії «Література та культура Полісся».

Крім гоголезнавчої тематики члени кафедри розробляли окремі теми російської та зарубіжної літератури. Вивченням окремих проблем займалися аспіранти зі спеціальності 10.00.02 «російська література»: Бараненкова Н.А., Сиротенко Л.Ф.,    Прохоренко Є.Є.,Терещенко О., Стребкова І.О. та ін.

26.00.01 – теорія та історія культури „Регіональні особливості розвитку культури Полісся”

Починаючи з 1990 року, члени кафедри та аспіранти спеціальності 26.00.01 - «теорія та історія культури» розробляють теми регіонального вивчення розвитку культури Північного Лівобережжя. Під керівництвом проф. Г.В. Самойленка сформована наукова школа «Регіональне вивчення культури Полісся». З цієї проблематики опубліковані  наступні праці:

«Нариси культури Ніжина»: у 5 випусках (1993-1998), автори Г.В. Самойленко, О.Г. Самойленко, С.Г. Самойленко, «Громадсько-культурне та літературне життя Чернігова кінця ХІХ - поч. ХХ ст.» (1999, Г.В. Самойленко, книга відзначена літературною премією ім. М. Коцюбинського), «Михайло Глінка і Україна» (2000, Г.В. Самойленко), «Краєзнавство культурно-мистецьке та літературне» (2001, 2016, Г.В. Самойленко), «Літературне життя Чернігівщини ХІІ-ХХ ст.» (2003, Г.В. Самойленко), «Культура Чернігівщини ХІ - перш. пол. ХVІІ ст.» (2004, Г.В.Самойленко, О.Г. Самойленко), «Марія Заньковецька і Поліський край» (2004, Г.В. Самойленко), «Ніжинська вища школа: сторінки історії» (2005, Г.В. Самойленко, О.Г. Самойленко), «Розвиток культури на Північному Лівобережжі України у др. пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2007, Г.В.Самойленко, С.Г. Самойленко), «Леонід Глібов у колі сучасників» (2011, Г.В. Самойленко), «Культурне життя в Ніжині у ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2012, Г.В. Самойленко, С.Г. Самойленко), «Тарас Шевченко і Ніжинська вища школа» (2013, Г.В. Самойленко ), «Розвиток художньої культури на Чернігівщині в ХІХ - поч. ХХ ст.» (2015, Г.В. Самойленко, праця відзначена літературно-мистецькою премією ім. Л. Глібова в 2016 р.) та інші.

Окремі проблеми розвитку культури висвітлюють в своїх працях доцент Л. Л. Корнєєва, яка підготувала підручник «Культурологія» для студентів вищої школи, та доц. Л.І. Драчук, що займається вивченням розвитку театру.

Вивченням регіональної культури займалися також аспіранти кафедри зі спеціальності 26.00.01 «теорія та історія культури»: Дорохіна Л.О., Шапаренко В.В., Самойленко С.Г., Пономаревська О.І., Хоменко А.Б., Будзар М.М. та ін., які захистили дисертації. Нині навчаються: Парубець А.С. «Європейський художній авангард I половини XX ст.: взаємозв’язок стилю та функції», науковий керівник: Корнєєва Л.Л.; Коломійченко М.М. «Культуротворчий потенціал театрального закладу в процесі формування сучасної міської культури (на прикладі Ніжинського драматичного театру ім. М. Коцюбинського)», науковий керівник к.пед.н., проф. Копієвська О.Р.

Кафедра значну увагу приділяє підготовці навчально-методичних розробок та  посібників. Так в 2006 році проф. Т.В. Михед та доц. Ю.В. Якубіна підготували україномовну хрестоматію з «Античної літератури», яка Міністерством Освіти та науки України рекомендована для всіх вузів України.

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-67 

Приймальна комісія: (04631) 2-35-88

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонни довідник

Партнери

     

   сайт програми ЄС Еразмус+

сайт Національного Еразмус-офісу

Google Analytics Alternative