Про кафедру

Функціонує кафедра з 1820 року під назвою «російської словесності,  піїтики та риторики» в Гімназії вищих наук кн. Безбродька та Фізико-математичному ліцеї. Першим її професором був П.І. Нікольський. У Юридичному ліцеї кн. Безбородька кафедру російської словесності займали професори М.А. Тулов, А.І. Лінніченко та О.М. Білобров, які читали курси російської словесності, історії зарубіжної літератури, теорію поезії, піїтику та риторику. В Історико-філологічному інституті кн. Безбородька на  кафедрі російської словесності працювали академіки М.О. Лавровський, П.В. Нікітін, М.Н. Сперанський, члени-кор. АН Р.Ф. Брандт, А.С. Будилович, Г.А. Ільїнський, В.І. Рєзанов, професори Н.І. Соколов, І.І. Іванов, В.В. Качановський, К.Ф. Радченко, Є.В. Петухов та інші, які займалися вивченням фольклору, української та російської драми, творчості М. Гоголя, І. Тургенєва, Л. Толстого, українсько-російських зв'язків, західнослов’янської культури  та літератур тощо. Вони заснували тут нові наукові напрямки: лінгвістична палеонтологія слов’ян (А.С. Будилович), слов’янська акцентологія (Р.Ф. Брандт), праслов’янська мова та її граматика (Г.А. Ільїнський), міжслов’янські взаємини (М.Н. Сперанський), джерельні основи української драми (В.І. Рєзанов). Члени кафедри входили до Історико-філологічного товариства інституту, яке було засноване у 1894 р. Свої праці вони друкували в наукових збірниках «Известия Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине» (1876-1919), «Вестник славянства» (1888-1890) та  «Сборник Историко-филологического общества при институте кн. Безбородко в Нежине».  Вчені підтримували зв'язки з багатьма європейськими університетами. Професори кафедри вели підготовку викладачів російської мови та словесності, а також класичних мов для гімназій. Серед випускників академіки Ю.Ф. Карський, М.С. Державін, члени-кор. В.І. Рєзанов, І.М. Кириченко, професори В.В. Данилов, Р.М. Волков, П.К. Волинський, А.П. Рябов, М.М. Піотухович та інші.

В Науково-педагогічному інституті (1920-1921),  Народної освіти (1921-1930), Інституті соціального виховання (1930-1933), а потім у Педагогічному інституті (1933-1998, з 1939 р. - ім. М. Гоголя) на кафедрі російської літератури працювали професори В.І. Рєзанов, О.С. Грузинський, М.К. Волинський та інші.

У 1922-23 рр. під керівництво проф. В.І. Рєзанова був організований науковий семінар з російської літератури, метою якого була підготовка кадрів для вишів. На початку 1924-25 навчального року семінар було перетворено в науково-дослідну кафедру історії культури і мови, яка складалася з 5 основних секцій. Серед них: української мови та літератури — керівник — проф. Є.А. Рихлик, загальної і російської літератури — керівник член-кор. АН, проф. В.І. Рєзанов та античної культури — керівник — проф. І.Г. Турцевич, а згодом — О.І. Покровський.  Ця ж кафедра здійснювала також підготовку студентів з фаху «російська та зарубіжна література». Серед випускників-філологів доктори філологічних наук, професори О.Л. Германович, У.Р. Фохт, В.С. Ващенко, О.С. Пулинець, Т.Ф. Бугайко та інші.

Після Другої світової війни функціонувала кафедра російської та зарубіжної літератури, яку очолювали доцент Г.П. Васильковський та професори О.Т. Бузинний, Й.М. Куриленко. На кафедрі працювали проф. П.П. Плисецький, доценти В.І. Тищенко, М.С. Чубач, О.І. Панфьоров, Л.В. Полонський, М.В. Красильник, Д.С. Наливайко, В.М. Архангельський, Є.М. Михальський, В.Ю. Нечай-Гумен, Ю.А. Савченко та інші.

В 70-90-х роках кафедру очолювали доцент А.Б. Живоглядов (1970-1974), професори Г.В. Самойленко (1974-1988), П.В. Михед (1988-2003). На кафедрі працювали професори Т.П. Маєвська, З.В. Кирилюк, доценти О.М. Євстаф'єва, О.В. Плаушевська, А.М. Гулак, Ф.Т. Євсєєв, Л.І. Малахатько, Т.В. Михед, А.Л. Молчанов, Н.М. Жаркевич, М.О. Христенко, Ю.М. Хоменко, ст.викл. Л.С. Лушник, викладачі В.І. Тесля, Ю.В. Якубіна та інші.

Члени кафедри займались крім викладацької роботи, також вивченням наукових проблем, пов’язаних з російською та зарубіжною літературою, методикою їх викладання. У 1979 р. після проведення Всесоюзної наукової конференції, присвяченої 170-літтю від дня народження М. Гоголя, організованої проф. Г.В. Самойленком, подальша наукова робота багатьох членів колективу була направлена на вивчення творчості видатного письменника. Були видані наукові збірники, монографії та навчальні посібники, проведені нові конференції, запрошені вчені із Києва, Ленінграда, Москви для читання спецкурсів, пов’язаних з життєвою та творчою долею М. Гоголя.

У 1990 р. у зв’язку зі створенням проф. Г.В. Самойленком, на той час деканом нового історико-філологічного факультету нової кафедри – історії культури, літератури та народознавства і переходом на неї проф. Г.В. Самойленка (зав. кафедри), доцентів Євстаф’євої О.М. Плаушевської О.В., Гулак А.М., Євсєєва Ф.Т., Малахатько Л.І., Никоненка П.М., Хоменка Ю.І., ст. викл. Кобернюка П.М., їх наукова робота була зосереджена на вивченні регіональної культури Полісся та радянській літературі. При кафедрі була відкрита аспірантура з теорії та історії культури, заснований 1990 р. «Центр регіонального вивчення культури Полісся», науковий збірник «Література та культура Полісся» (у 2020 р. вийшов 100-й випуск), функціонували три театри: український (кер. ст. викл. Кобернюк П.М. та актриса Ніжинського драматичного театру ім. М. Коцюбинського Т.В. Коршикова), російський (кер. доц. Євстаф’єва О.М.), зарубіжний (кер. ст. викл. Матюхова-Савченко Г.А.). Для читання культурологічних та народознавчих предметів запрошувалися відомі дослідники кіно та театру, на той час молодий, а згодом секретар Спілки кінематографістів України Тримбач С.В., ст.н. співробітник, нині професор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Рильського Веселовська Г.І., проф. Даниленко В.М. з Інституту історії НАН України. Проводилися з фольклору виїзні експедиції в райони Північного Полісся. Опубліковані були праці Ф.Т. Євсєєва, А.М. Гулак, С.Б. Пономаревського, налагоджений зв'язок з проф. Іллею Володимировичем Толстим (МГУ), який зі своїми студентами досліджував Поліський регіональний регіон. Видані монографії проф. Самойленка Г.В. «Марія Заньковецька і театральне життя Ніжина» (1994),»Нариси культури Ніжина: у 5 частинах» (1995-1998), «Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського» (1996), «Краєзнавство культурно мистецьке» (2001), «Літературне життя Чернігівщини ХІІ-ХХ ст.» (2003), «Михайло Глінка і Україна» (2000) та інші.

Аспіранти кафедри Дорохіна Л.О., Самойленко С.Г., Пономаревська О.І., Будзар М.М., Лисенко О.В. захистили кандидатські дисертації.

На кафедрі російської і зарубіжної літератури залишилися працювати доценти П.В. Михед (зав. кафедри), професори Кирилюк З.В., Маєвська Т.П.), доценти Жаркевич Н.М., Михальський Є.М., Михед Т.В., ст. викл. Лушник Л.С., викладачі Матюхова-Савченко Г.А., Тесля В.І., Якубіна Ю.В. Протягом 1990-2003 р. члени кафедри російської і зарубіжної літератури перейменованої на кафедру світової літератури, продовжували займатися різними літературними проблемами, зокрема і гоголівськими. Зав. кафедри П.В. Михед захистив докторську дисертацію «Творчість Миколи Гоголя в контексті літературної культури бароко» (2003), була складена «Летопись жизни и творчества Н.В. Гоголя нежинского периода (1820-1828) доц. Жаркевич Н.М., проф. З.В. Кирилюк, ст. викл. Ю.В. Якубіною (2002) та здійснені інші видання.

У 2003 р. обидві кафедри були об’єднані. На ній залишився проф. Самойленко Г.В. (зав. кафедри), доценти Драчук Л.І., Ісаєнко К.П., Жаркевич Н.М., Корнєєва Л.Л., Киричок Г.А.,  Михед Т.В., Остапенко Л.М., Пономаревський С.Б., Чоботько О.В., ст. викл. Лушник Л.С., Тесля В.І., Якубіна Ю.В., асистент Пономаревська О.І.

Члени кафедри забезпечували читання курсів з російської та зарубіжної літератури, вступу до літературознавства, теорії літератури, а також історії української культури, культурології, історії кіно, театру, образотворчого мистецтва, музики, літературно-мистецького краєзнавства тощо. Були підготовлені відповідні методичні посібники: хрестоматія з античної літератури (Михед Т.В., Якубіна Ю.В.), «Українська та зарубіжна культура» (Хоменко Ю.М., 2005), «Український театр від джерел і до сьогодення» (Хоменко Ю.М., 2002), «Сучасний російський літературний процес та його актуальні проблеми» (Самойленко Г.В., 2018), «Зарубіжна література ХІХ ст.» (Якубіна Ю.В., 2015), «Зарубіжна література ХІХ ст. Романтизм та Реалізм. Курс лекцій» (Жаркевич Н.М., 2014, 2015), «Російська література ХІХ ст. Курс лекцій» (Жаркевич Н.М., 2004, 2010). Доц. Остапенко Л.М. підготувала посібники: «Історія зарубіжної літератури. Біблія. Середні віки. Відродження» (2016), «Зарубіжна література ХХ ст.» (2017), «Сучасна зарубіжна література» (2017), «Актуальні проблеми сучасної зарубіжної літератури» (2019).

Досліджувалися на кафедрі два основні наукові  напрямки: перший «Російська та зарубіжна література: контексти та інтерпретація творчості письменників та історико-літературного процесу». Були захищені докторська дисертація доц. Михед Т.В. «Пуританський дискурс в літературі американського романтизму» (2007) та кандидатські дисертації: Ісаєнко К.П. «Микола Гоголь і Пантелеймон Куліш: проблема типології художньої свідомості» (2004), ст. викл. Якубіна Ю.В. «Проблема формування творчої особистості Миколи Гоголя і дискурс Гімназії вищих наук у художній спадщині» (2011).

Продовжувала функціонувати аспірантура з 10.01.02 – російської літератури. Її аспіранти захистили дисертації: Бараненкова Н.А. «Форми і функції театральності в системі прози Миколи Гоголя (на матеріалі «Вечорів на хуторі біля Диканьки», Прохоренко Є.Є. «Творчість Миколи Гоголя в українській літературно-критичній і художній свідомості 20-30-х років ХХ ст.», Стребкова І.О. «Проблеми порівняльного аналізу стилю  Тодося Осьмачки і Миколи Гоголя: типологічний і індивідуальний вимір».

Члени кафедри останніми роками зосередили увагу на вивченні життя і творчості М. В. Гоголя. У зв'язку з підготовкою до 200-літття від дня народження письменника проф. Г. В. Самойленко підготував і видав наукові праці:  «Николай Гоголь и Нежин» (2008), «Музей Н. Гоголя в Нежине» (2008), «Творча спадщина М. Гоголя на перетині епох» (2009), «Гоголь в ХХ веке. Европа. Средняя Азия. Закавказье. Тематико-библиографический указатель» (2009), «Святкування 200-літнього ювілею М. Гоголя в Ніжині» (2009), «Хроника написания второго тома «Мертвых душ» (2012), «Нежинский список второго тома «Мертвых душ» (2012) (праця відзначена державною літературно-мистецькою премією ім. М. Гоголя (2013)), «Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах» (2018) (міжнародна літературна премія ім. М. Гоголя «Тріумф» (2019)), «Микола Гоголь і Україна. Енциклопедія» (2020).

Доцент Н.М. Жаркевич видала збірник праць під назвою «О Гоголе (Н.В. Гоголь  глазами ХХ века)», доц. Н.М. Жаркевич, доц. Ю.В. Якубіна перевидали «Летопись жизни и творчества Н.В. Гоголя: нежинский период (1820-1828)». Крім цього було підготовлено в 2009 році 4 тематичні гоголівські збірники «Літератури та культури Полісся».

Члени секції російської мови досліджували мову та стиль творів М. Гоголя, зокрема, повістей із «Вечорів на хуторі біля Диканьки», про які були опубліковані цикл статей та монографій «Повість Гоголя «Страшна помста»: лінгвостилістичний аспект» (2018). Узагальнюючою роботою по цій проблематиці стала колективна монографія «Вечера на хуторе близ Диканьки Н.В. Гоголя: лингвистический аспект», упорядники Н.О. Бондар, О.М. Петрик, В.О. Сидоренко (2020).

Друга наукова проблема, яку досліджували члени кафедри, 26.00.01 «Регіональні особливості розвитку культури Полісся». До основних напрацювань цієї тематики слід віднести монографії проф. Самойленка Г.В.: «Культура Чернігівщини ХІ - перш. пол. ХVІІ ст.» (2004, співавтор О.Г. Самойленко), «Марія Заньковецька і Поліський край» (2004), «Ніжинська вища школа: сторінки історії» (2005, співавтор О.Г. Самойленко), «Розвиток культури на Північному Лівобережжі України у др. пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2007, співавтор С.Г. Самойленко), «Леонід Глібов у колі сучасників» (2011), «Культурне життя в Ніжині у ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2012, співавтор С.Г. Самойленко), «Тарас Шевченко і Ніжинська вища школа» (2013), «Ніжинська вища школа у спогадах студентів та викладачів» у 2-х т. (2015, співавтор О.Г. Самойленко), «Розвиток художньої культури на Чернігівщині в ХІХ - поч. ХХ ст.» (2015, праця відзначена літературно-мистецькою премією ім. Л. Глібова в 2016 р.), «Пилип Морачевський і Ніжин» (2017), «Поляки в Ніжині та їх роль у розвитку культури міста (ХУІІ-ХХІ ст.)» (2019, співавтор О.Г. Самойленко), «Ніжинська вища школа в життєвих та творчих долях її випускників у 2-х томах: т. 1 (1820-1920), т. 2 (1920-2020) (2020, співавтор О.Г. Самойленко) та інші, а також підручник «Краєзнавство культурно-мистецьке та літературне» (2001, 2016).

Окремі проблеми розвитку культури висвітлюють в своїх працях доцент Л. Л. Корнєєва, яка підготувала підручник «Культурологія» (2005) для студентів вищої школи та цикл статей доц. Л.І. Драчук про розвиток театру на Чернігівщині.

Вивченням регіональної культури займалися також аспіранти кафедри зі спеціальності 26.00.01 «теорія та історія культури»: Дорохіна Л.О. «Богослужебний спів в музичній культурі Чернігівщини на початку ХХ століття» (2002), Самойленко С.Г. Культурне життя в Ніжині в добу Гетьманщини» (2010); Будзар М.М. «Дворянська садиба ХІХ ст.: типологія та еволюція форм культурного життя (на матеріалі Чернігівщини і Полтавщини)», Пономаревська О.І. «Народний живопис Полісся ХІХ ст.»; Лисенко О.В. «Творчість художника Миколи Ге в контексті української духовної культури» (2016), а також інші, які не вийшли ще на захист.

У листопаді 2016 р. відбулося об’єднання кафедр світової літератури та історії культури і російської мови та перекладу, в результаті чого кафедра отримала назву «Слов’янської філології, компаративістики та перекладу», яку очолив проф. Самойленко Г.В.

Кафедра забезпечує викладання російської літератури, зарубіжної літератури, актуальних проблем їх розвитку на сучасному етапі, теоретичних літературознавчих дисциплін та спецкурсів, а також мовознавчих та перекладацьких дисциплін у студентів бакалаврату та магістратури спеціальностей 014 Середня освіта (Мова і література (російська)), (Англійська, німецька мова) та , 035 Філологія. Слов’янські мови та літератури (переклад включно). 

На кафедрі продовжує функціонувати аспірантура з філології (порівняльне літературознавство) та культурології, а також Центр регіонального вивчення культури Полісся, виходити збірник «Література та культура Полісся», який входить до міжнародної системи Index Copernicus (з 2018 р.), проходити щорічний Всеукраїнський конкурс учнівських та студентських творчих робіт імені Миколи Гоголя, наукові Гоголівські конференції (через кожні 2 роки) та присвячені проблемам регіонального вивчення культури. З 2020 р. на кафедрі діють курси підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури (постанова Кваліфікаційної комісії МОН України).

На сучасному етапі члени кафедри продовжують працювати над науковою проблемою «Спадщина Миколи Гоголя: сучасне прочитання та сприйняття». Науковий керівник – к.філол.н. доц. Остапенко Л.М. Виконавці: к.філол.н., доценти Корнєєва Л.Л., Якубіна Ю.В, Бондар Н.О., Сидоренко В.О.; в.о. доц. Петрик О.М.

та «Центр регіонального вивчення культури Полісся» Науковий керівник - д.філол.н., проф. Самойленко Г.В. Виконавці: к.філол.н., доценти Бондар Н.О., Якубіна Ю.В., Клипа Н.І.

Кафедра слов’янської філології, компаративістики та перекладу підтримує творчі зв’язки з науковими колективами Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України проф. Михедом П.В., який очолює в інституті відділ слов'янських літератур, а в університеті – Гоголезнавчий центр; Інститутом історії  НАН України  проф. Даниленком В.М., який є членом редакційної колегії збірника «Література та культура Полісся», серія «Історичні науки»; Інститутом філології Національного університету ім. Т. Шевченка, зокрема з кафедрою історії російської літератури (зав. кафедрою проф. Мережинська А.І.), а також професорами Михед Т.В., які є членами редакційної колегії збірника «Література та культура Полісся», серія «Філологічні науки»; Національним педуніверситетом ім. М. Драгоманова - з кафедрою методики викладання російської  мови та зарубіжної літератури (зав. кафедри проф. Ісаєва О.О.); з Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Рильського, в якому працюють керівники аспірантів і де проходять захисти їх дисертацій зі спеціальності 26.00.01 – „теорія та історія культури”, з кафедрою світової літератури Івано-Франківського університету (доц. Козлик І.В.) та Черкаського університету (проф. Киченко О.С.) та ін.

Кафедра підтримує зв’язки зі спорідненими кафедрами Харківського, Полтавського педуніверситетів, Таврійського національного університету, Херсонського університету та ін. через участь у конференціях, рецензуванні авторефератів і дисертацій, участі у засіданнях спеціалізованих рад по захисту кандидатських дисертацій та особистому спілкуванні.

Кафедра співпрацює з Інститутом енциклопедичних досліджень, наслідком цієї співпраці є понад 80 публікації проф. Самойленка Г.В. статей в «Енциклопедії сучасної України», а доц. Корнєєва Л.Л. з «Великою українською енциклопедією», з Управлінням у справах преси та інформації Чернігівської держадміністрації, наслідком якої є презентація книжок на обласному та республіканському рівнях. Бібліотекою ім. В. Вернадського НАН України та Чернігівськими бібліотеками ім. В. Короленка та М. Коцюбинського, бібліографічним відділом у зв’язку з виданням наукового збірника «Література та культура Полісся» та презентацією нових наукових видань кафедри.

Кафедра продовжує підтримувати міжнародні зв’язки з науково-дослідними та навчальними установами Білорусі, Польщі, Німеччини, Грузії, Греції шляхом спільного проведення наукових конференцій, вивчення творчості М. Гоголя та культури Полісся.

Міжнародні зв’язки підтримують проф. Самойленко Г.В., доценти Якубіна Ю.В., Корнєєва Л.Л., Остапенко Л.М., Бондар Н.О., Клипа Н.І., Петрик О.М., Сидоренко В.О.

Кафедра підтримує творчі зв’язки з Білорусією шляхом участі в конференціях, які проходять у Ніжинському, Гомельському і Мозирському університетах (доц. Клипа Н.І., Л.Л. Корнєєва) і публікують свої статті у збірниках цих вишів. Проф. Г.В. Самойленко опублікував статті про зв’язки основоположника білоруської реалістичної літератури Ф. Богушевича з Чернігівщиною (журнал «Полымя», 2016, № 8) та архівні документи про письменника.

Г.В. Самойленко підтримує також зв’язки з Польщею через Ніжинське товариство «Астер». Було опубліковано понад 15 статей у зб. «Поляки в Ніжині» про діячів культури польського походження та монографію «Поляки в Ніжині та їх роль у розвитку культури міста (ХУІІ-ХХІ ст.)» (2019) (у співавторстві з О.Г. Самойленком), а доц. Л.Л. Корнєєва виступила співавтором монографії, яка була видана у Польщі 2019 р.

Члени кафедри проф. Г.В. Самойленко, доц. Якубіна Ю.В., доц. Л.Л. Корнєєва підтримують зв’язки з Німецько-українським науковим об’єднанням ім. проф. Ю. Бойка-Блохіна шляхом проведення спільних конференцій у Ніжині, Переяславі-Хмельницькому та Мюнхені, публікацій статей та матеріалів як представників німецького об’єднання у ніжинському збірнику «Література та культура Полісся», так і ніжинців у німецьких виданнях.

Проф. Г.В. Самойленко, доц. В.О. Сидоренко підтримують зв’язки зі спільнотою Греції через Ніжинське міське товариство греків імені братів Зосимів та інші організації, беруть участь у проведенні конференцій, публікації статей. Так проф. Г.В. Самойленко опублікував статтю у щорічному українсько-грецькому альманасі «Вісник-АГГЕЛІАФОРОƩ – 2018»  Асоціації української  діаспори в Греції «Українсько-Грецька Думка», а також у збірниках «Греки в Ніжині» та «Грецька громада Ніжина: історія та сучасність» (2017) в газеті. В останніх виданнях були опубліковані статті доц. В.О. Сидоренко.

Контакти

16600, м.Ніжин Чернігівської області, вул.Графська, 2

Приймальна ректора: (04631) 7-19-67 

Приймальна комісія: (04631) 2-35-88

Приймальна комісія: +380977973948

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

Повний телефонний довідник

Партнери

     

    

сайт Національного Еразмус-офісу uarenet 

Google Analytics Alternative