Національна ради України з питань телебачення і радіомовлення, керуючись Законом України «Про медіа», на засіданні 11.04.2024 р. (протокол № 13) зареєструвала Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя суб’єктом у сфері друкованих медіа та рішенням № 1180 присвоїла ідентифікатори медіа для таких видань університету:

• науковий збірник «Література та культура Полісся»,
• науковий збірник «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)»,
• науковий збірник «Наукові записки. Біологічні науки» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)» / «Research Notes. Biology Research» (Nyzhyn Mykola Gogol State University),
• газета «ALMA MATER»,
• науковий збірник «Гоголезнавчі студії»,
• журнал «Наш український дім»,
• газета «Український дім».

«Українські огірки із грецьким присмаком». Під таким заголовком опублікував в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» рецензію на книжку «Ніжинські огірки по-грецьки. Книга скарбів історичних та кулінарних» журналіст Михайло Бублик.

Видання було здійснено під грифом Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою разом з Ніжинським міським товариством греків імені братів Зосимів 2021 року. Його фінансово підтримали Ніжинська міська рада, асоціація «Об’єднання підприємств Ніжинщини» та народні депутати України Валерій Зуб і Микола Величкович.

6 вересня до Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя завітали високоповажні гості: Ігор Осташ, Надзвичайний та Повноважний Посол України у Ліванській Республіці та митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр Драбинко.
Вони презентували факсимільне видання Мазепинського Євангелія. Ця видатна пам’ятка є національною історичною й духовною спадщиною. Книга вперше побачила світ три століття тому (1708 р.) в сирійському місті Алепо коштом гетьмана України Івана Мазепи і містить присвяту гетьману-меценату, написану Антіохійським патріархом Афанасієм ІІІ Даббасом.

Напередодні Великодня у світ вийшов 106-й випуск часопису «Український дім», видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою. Першу шпальту оздоблює робота родини Дем’янчуків «Ісус Христос-Відкупитель» (різьблення, іконопис). Віра у Воскресіння Христа наснажує пасіонаріїв на боротьбу за українську правду.

Черговий номер журналу «Наш український дім», що видає Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою, відкривається статтями про двох емігрантів українського походження – справжніх патріотів. У дослідженні Ганни Антипович ідеться про фундатора українського шкільництва в Австралії Дмитра Нитченка , а в статті Ольги Збожної – про фізика й громадського діяча, одного з перекладачів Біблії на українську мову Івана Пулюя. Розвідка Олександра Астаф’єва «Там кожна тополя зойками вросла в землю (Крутянська тема в літературі)» – це аналіз художньої рецепції героїчної й болісної події в історії української боротьби за незалежність.

Так назвав передмову до науково-популярного збірника «З золотого гніздечка Заньковецької. Ніжинські родини в колі видатної актриси» доктор філологічних наук, професор Микола Тимошик. Це спільний проєкт Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою та бібліотеки імені академіка М. О. Лавровського нашого вишу, щойно реалізований у Ніжинському видавництві «ПП Лисенко М. М.»

25 лютого 2020 року у Блакитній залі Гоголівського корпусу відбулася презентація канадсько-українського видавничого проекту «Запізніле вороття», яку провів відомий в Україні та за кордоном вчений, публіцист, краєзнавець, громадський діяч Микола Тимошик. Наш земляк, уродженець Ніжинщини, Микола Степанович Тимошик – добре відомий у науковому світі вчений. Він - доктор філологічних наук, професор, автор 22 наукових монографій та навчальних посібників, член Національних спілок журналістів та письменників України, знаний видавець. У Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя він презентував свій 21-томний видавничий проект «Запізніле вороття». У його основі – досі не друковані в Україні, заборонені свого часу радянським режимом, твори  видатного діяча української науки та культури, богослова, професора Івана Огієнка (митрополита Іларіона). Книги вийшли друком у двох видавничих серіях – «Рукописна спадщина» та «Зарубіжні першодруки».

«Шановні студенти ! Чи готові Ви прийняти лампаду від П. Куліша і його наступників?.. Такий дарчий напис зробила бібліотеці нашого вишу Ольга Збожна 4 жовтня ц. р. на книжці «Іван Пулюй: «Лампаду одні другим передадуть». Це тернопільське видання 2015 року в її співавторстві з Романом Пляцком присвячене 170-річчю від дня народження вченого, винахідника, ректора Празької високої технічної школи, радника Цісарського двору, автора наукових і науково-популярних праць, котрий разом з Пантелеймоном Кулішем перекладав Біблію українською мовою. Бо найбільшим гонором для себе як інтелігентного чоловіка вважав берегти свою національну честь.